Свідки Єгови – це люди, які з-поміж нас вийшли, але не є з нами (пор. 1 Йо. 2, 19). Ця організація була зареєстрована в Америці як торгова фірма під назвою Товариство „Вартова Башта" („Watch Tower Society"). Вона об'єднала в першу чергу бізнесменів єврейського походження, власників великого капіталу.

Ґеорґ Нєвєжол з Дуйсбурґа, який протягом сорока п'яти років був Свідком Єгови й активно діяв у Польщі та Німеччині, переконався: „Свідки Єгови – це антибіблійна, антихристиянська й антилюдська організація, розрахована на одурманення й використання наївних і богобоязливих людей. Ця організація заплямована кров'ю. Вона доводить до самогубства дуже багатьох людей, руйнує родини і зводить на манівці не тільки дорослих, але й дітей із змарнованих родин, залишаючи їх наодинці з долею. Спійманий у тенета агітації стає немовби задурманений, забуває про сім'ю, не піклується ні про дітей, ні про інших членів родини".

Погоджуючись з Ґеорґом Нєвєжолом стосовно Свідків Єгови, можна доповнити, що Свідки Єгови – це антиекуменічна, антинаукова, антисуспільна й антидержавна організація, яка своєю діяльністю прагне знищити всіх і все, що не охоплене Товариством „Вартова Башта". Це вовки в овечих шкурах (пор. Мт. 7, 15; Ді. 20, 29), які вважають себе людьми нової релігії й віри та різко виступають проти християнства. Свідки Єгови – це представники завуальованого войовничого атеїзму. Маючи великі фінансові можливості, ведуть боротьбу за допомогою специфічних методів. Вони становлять велику небезпеку для цілих народів, суспільних груп, родин і окремих особистостей.

Раймонд Франц, колишній член і кандидат у президенти цієї організації (після свого рідного дядька Вільяма Франца), у книзі „Crisis of conscience" - „Криза сумління", виданій у 1983 році в Америці, розповідає про огидні закулісні таємниці Бруклінського центру і про його механізми. Метою цієї розповіді є бажання застерегти всіх людей, які через свою богобоязливість і легковірність „потрапляють у пащу страхітливого „молоха" - організації „Вартова Башта". У книзі Раймонда Франца мова йде про те, що "Свідки Єгови" – це організація, яка практикує духовний терор, нетолерантно обмежує свободу думки, виступає диктатором, зловживає владою, здійснює фінансові махінації. Керівники організації – нечесні люди, які мають тільки власні зацікавлення і не дбають про добро загалу. Бруклінські пророки і спасителі спекулюють Біблією, Ісусом, людською наївністю, легко збиваючи на цьому капітал, який становить мільярди доларів".

У вступі до німецького видання читаємо: „Висновки-спостереження Раймонда Віктора Франца є чимось новим, їх важко назвати полемікою з науковими догмами, це радше відхилення завіси і викриття правлінської суті керівних кадрів американського товариства "Вартова Башта" в Брукліні, яка досі була за сімома замками". Завдяки цій книзі, яка була перекладена багатьма мовами світу, маємо уяву про найвищий апарат влади і застосовувані методи тотального панування начебто релігійної організації.

Свідки Єгови стверджують, що вони є справжніми християнами, а правдиве християнське віровчення з погордою називають "християнізмом" або "номінальним християнством", вершиною якого є католицизм – фальшива релігія, секта, справа сатани. Свідки Єгови не знають і не хочуть знати, що вони не християни, оскільки відкинули всі християнські правди, об'явлені Святим Письмом, і всі Святі Тайни, які встановив Ісус Христос для нашого спасіння. Хрещення, яке приймають Свідки Єгови, не є Святим Хрещенням на відпущення первородного гріха, а звичайною купіллю-символом, як вони самі це визнають. Насправді ж це зашморг для впольованої людини, який спонукає певну особу до "мисливської служби": мандрувати від оселі до оселі, від дверей до дверей, складати щомісячні рапорти про здійснену проповідницьку роботу своїм наглядачам.

Свідки Єгови відкинули жертву Святої Літургії, яка, на їх погляд, є ідолопоклонством і марнослів'ям. Вони не знають, що це не тільки найсвятіша Ісусова й наша жертва, але й одночасно Учта, яку Божий Син приготував своєму народові для вічного життя, щоб жоден, хто причастився з тої чаші, не втомився в дорозі до дому Отця. Свідки Єгови не відправляють богослужінь на славу Божу. Не визнають вміщених у Святому Письмі псалмів, гімнів і молитов, які ізраїльський народ, а потім Ісус Христос, апостоли і перші християни відмолювали і відмолюють у церкві донині., У своїх дуже примітивних і коротких молитвах Свідки Єгови не звертаються безпосередньо до Ісуса Христа і не славлять Його, як, наприклад, молився св. Стефан, коли його каменували (Дії 7, 59-60).

Свідки Єгови займаються виключно пропагандою і вдосконаленням методів, ціллю яких, як уже згадувалось, є знищення християнства. Вони ненавидять Церкву і сподіваються, що у найближчий час Армаґедону, тобто війни Бога Єгови з усіма людьми, які не належать до організації "Вартова Башта", вона перестане існувати. Свідки Єгови вірять, що того дня їхня організація буде єдиним місцем порятунку. А Святе Письмо вчить, що порятунку треба шукати в Ісусі Христі, нашому Богові, і в Його Святій Церкві, а не в приналежності до тієї чи іншої вигаданої людьми організації.

Найбільші атаки єговістів спрямовані на священиків та єпископів. Знаючи, що вівці розбіжаться, якщо не буде пастуха (Зах. 13, 7), священиків трактують як людей "тієї поганої системи речей", бо вони нібито перебувають на службі в диявола, ба навіть самі є дияволами.

Хіба Святе Письмо вчить принижувати честь і гідність священиків, обливати їх брудом, як це роблять Свідки Єгови? Святе Письмо розповідає про великі достоїнства священиків, навчає шанувати їх і віддавати їм почесті (Лев. 21, 8-10; Сир. 7, 29-31; Пс. 105, 15; 1 Хр. 16, 22; Євр. 5, 1-5; Лк. 22, 19; Йо. 20, 23; Мт. 28, 19; Лк. 10, 16; 1 Тим. 5, 17-19). „Не судіте, щоб вас не судили" (Мт. 7, 1).

Свідки палають ненавистю до християнства, заражають нею адептів, новопосвячених у таємниці секти, а Святе Письмо вчить, що хто в своєму серці плекає ненависть до іншої людини, той справжній ненависник і живе в темряві (пор. 1 Йо. 2, 11; 4, 20).

Якщо трапляється, що хтось із Свідків добровільно виходить з організації „Вартова Башта" або його виключають з неї, то він неспроможний самотужки повернутися в лоно Церкви, до якої йому прищепили відразу.

Цікавими з огляду на це є рядки із книги В. Й. Шнеля "До світла християнства", у якій автор, розповідаючи про себе, аналізує в такий спосіб організацію та її членів: "Як Свідок Єгови і вірний прихильник організації "Вартова Башта" я сіяв ненависть, ширив наклепи та брехню про християнство, навчав Свідків Єгови, що Церква і духовенство, їх філософія і практична діяльність – це щось вороже, допомагав формувати свідомість Свідків Єгови як ворогів історичного християнства". Всі Свідки Єгови вважають християнство "Великим Вавілоном", це їхнє переконання переростає в манію.

Свідки Єгови проповідують, що їх засновником є сам Єгова і виникли вони дуже давно, а оскільки не можуть точно визначити час виникнення, то поєднують різні історичні епохи: часи Авеля, Патріархів, Пророків, Ісуса Христа, Апостолів і перших християн.

Рассел не соромився свого розпусного життя і, посилаючись на 1 Цар. 11, 1, прагнув зрівнятися із Соломоном. Своє розлучення з дружиною також оправдував Словом Божим (Еф. 5, 22). Вважав, що захворювання її обличчя - це кара Божа за непослух чоловікові. На судовому процесі Марія Франциска Аклей, між іншим, свідчила, що Рассел щодо неї був деспотом, грубіяном, нестриманим, безсовісним. Після розлучення, датованого 4 травня 1906 року, Рассел залишив колишню дружину без засобів для існування, хоч його капітал становив майже півмільйона доларів.

Було багато спроб позбавити Рассела життя. Станлей у своєму листі написав: "3 розповідей батьків знаю, що на Рассела було кільканадцять замахів. У нього багато разів стріляли в Брукліні та в інших місцевостях..., але він залишався живий... Чимало разів пробували його отруїти. Змовлялися проти нього в самому гнізді, тобто в Бруклінському Товаристві "Вартова Башта", де було багато "братів", які чекали смерті Рассела, щоб посісти його місце".

Рассел багато подорожував з метою поширення свого вчення. У 1911 році був у Варшаві. На проповідь прийшло 12 осіб, три з них прийняли його вчення.

16 жовтня 1916 року у товаристві Мента Струджеона Рассел вирушив у свою останню "місіонерську" подорож з Брукліна до Детройта, Лансінґа, Чікаґо, Спрінґфілда, Канзас Сіті, Далласа, Ґавелстона, Хюстона, Сан-Франциско, Сан-Дієго (Каліфорнія), Лос-Анджелеса... До Брукліна він повернувся у труні (з листа Станлея). Рассел помер на 65-ому році життя, 31 жовтня 1916 року, в поїзді, отруєний своїми "братами", яким безмежно довіряв.

Після смерті Рассела володарювати над дослідниками Святого Письма (бо таку назву "овечкам" дав сам Рассел за три роки до смерті) почав Йозеф Руттерфорд, який своїм диктаторством довів до поділу дослідників на 11 груп. На конференції в Огайо 20 липня 1931 року своїх прибічників він назвав "Свідками Єгови". Цю назву Руттерфорд запозичив з книги Ісаї (Іс. 43, 10-12), у якій розповідається, як Бог через пророка звертався до народу Старого Завіту: "Ви мої свідки".

Будучи при владі, Руттерфорд не визнавав спротиву, був дуже суворий зі своїми "овечками", відійшов від принципів свого попередника, його способів урядування і методів поширення теократичної науки, за якою політична влада в країні належить духовенству. Він увів звичай ходіння від дому до дому, від дверей до дверей, щоб ширити облудне вчення. Ця практика несумісна зі Словом Божим, бо Ісус сказав: "Зоставайтесь у тім домі... Не переходіть із хати до хати" (Лк. 10, 7).

Руттерфорд поділив Свідків Єгови на два класи. До першого, так званого класу небесного чи класу правлячого, зарахував 144 000 Свідків, які, в його розумінні, мають допомагати Єгові урядувати... Щоб не виникало сумнівів, кому випаде щастя піти до неба, звелів скласти список "щасливців". З цим списком спочатку ознайомився сам Руттерфорд, а потім його подали учасникам конгресу, який проходив у Вашингтоні 31 травня - 2 червня 1935 року.

Армагедон наступить тоді, коли останній з "рештки" перейде до неба. До другого класу Руттерфорд зараховував тих, які з 1935 року вступатимуть в організацію "Вартова Башта". Це будуть так звані "інші вівці" (Йо. 10, 16). Здійснивши поділ Свідків на два класи, Руттердорф часто повторював: "Мільйони людей, які живуть у цей час, вже ніколи не помруть", - але сам помер 8 січня 1942 року, як помирають всі на світі, а також Свідки обох класів.

Руттердорф, як і Рассел, визначав дати Другого приходу Ісуса Христа на землю, але ці дні минали, звичайно, як минає кожний інший день, без апокаліптичних сцен. А Свідки Єгови помирають і донині, компрометуючи себе в очах цілого світу.

Святе Письмо заперечує їх вчення, бо Другий прихід Христа відбудеться в славі й маєстаті, та "побачить Його кожне око" (Од. 1, 7), і кожне коліно схилиться перед Ним 9Пм. 14, 11; Флп. 26 10), "і зберуться перед Ним усі народи" (Мт. 25, 32), а про день Його приходу не знає ніхто (Мр. 13, 32), і Свідки Єгови теж.

Свідки Єгови розсіюють погане зерно (помилки), а погане зерно сіє тільки зла людина (пор. Мт. 13, 24). Вони популяризують не Євангеліє, а вчення "Вартової Башти", вигадане людьми. У Святому Письмі читаємо: „Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу Євангелію; не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більшу за ту, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!" (Гал. 1, 6-8). Свідки Єгови вдають із себе справжніх знавців Святого Письма, але не знають його духу і глибини. Для Свідків Єгови Біблія служить тільки заслоною, що прикриває облуду, яку вони сіють у світі. Джерелом їх "мудрості" є вчення, почерпнуте з брошур "Вартова Башта" і "Пробудись!", а також з інших видань цієї організації. Можна з певністю сказати, що це "вчені однієї книжки", оскільки їм заборонено читати християнські видання. Свідки Єгови маніпулюють Словом Божим де тільки можуть. Перекручують цілі речення, окремі слова, зумисне надаючи їм іншого сенсу й значення. У людей, які не знають правд своєї віри, складається враження, що це великі знавці Святого Письма, які нібито володіють єдиним ключем до розв'язання Божих таємниць. У 1961році Свідки зробили переклад Біблії англійською мовою – "Новий світовий переклад Святого Письма", який викликав шок і обурення в цілому світі. В історії людства ніхто, крім свідків Єгови, так не фальсифікував Біблію.

З усіма правдами віри, об'явленими у Святому Письмі, Свідки Єгови розправилися зі справжньою сатанинською спритністю. Вони відкинули правду про Святу Трійцю, за яку гинули перші християни, твердячи, що оскільки у Святому Письмі нема слова "Трійця", то Вона не існує. Вважають, що Ісус Христос не Бог, а істота, досконала людина або Архангел Михаїл. Святе Письмо доказує, що Ісус є істинним Богом і істинною Людиною. Дуже багато текстів у Святому Письмі підтверджують Божество Ісуса, прикладом хай послужать нижченазвані: Йо. 1, 1-3; 18; 1 Йо. 5, 20; Рм. 9, 1-5; Євр. 1, 5н; Флп. 2, 1-Ю.

Архангел Михаїл – створіння, вождь тих, хто бореться з драконом і його збунтованими ангелами (Од. 12, 7-10). Ісус же у своїй Божій величі не створений, а народжений (Йо. З, 16), єдиносущний з Отцем. Йому належить честь і слава, а „хто Сина не почитає, той не почитає Отця" (Йо. 5, 23).

Для Свідків Єгови Святий Дух – це не третя Божа Особа, а тільки звичайна енергія, сила, вітер, тобто "діюча сила Єгови", якою Він послуговується. Тому "Дух Святий" вони завжди пишуть з малої літери.

Святе Письмо доводить, що Святий Дух – це Особа, Йому властиві риси думаючої і діючої згідно з його статусом істоти. Отже: Дух Святий вчить і нагадує (Йо. 14, 26), перебуває зі своїм народом (Йо. 14, 17), живе (1 Кор. 3,16), свідчить про Ісуса (Йо. 15, 26), відкриває людям очі і переконує „світ у грісі, у справедливості і в засуді" (Йо. 16, 8), чує, говорить, повідомляє, наводить на правду (Йо. 16, 13), надихає. Він є мовою пророків (2 Пт. 1, 21), говорить через Святе Письмо, промовляє до Филипа (Ді. 8, 29), закликає служити (Ді. 13, 2), обдаровує різних людей зі своєї волі (1 Кор. 12, 8-11), є нашим заступником (Рим. 8, 26), дуже розумний, бо досліджує все, „навіть глибини Божі" (1 Кор. 2, 10-11), милує (Рим. 15, ЗО), добрий (Неєм. 9, 20). Чи енергія може любити, говорити, слухати, роздавати дари кому хоче і скільки хоче? Чи вона вчить, нагадує, свідчить, живе? Це властивості особи, а не предмета.

Святе Письмо вчить трактувати Святого Духа як Особу Божу і, в зв'язку з цим, забороняє Його засмучувати (Еф. 1, ЗО), зневажати (Євр. 10, 29), чинити Йому спротив (Ді. 7, 5), богохулити (Мт. 12, 31), неславити (Ді. 5, 3). Чи можна обмовити, засмутити, зневажити енергію? Якби Святий Дух був тільки енергією, а не Особою Божою, тоді людина могла б нею керувати, як керує електричною чи атомною енергією. А Духа Святого треба любити, бути Йому послушними і не ображати Його.

Дух Святий має імена, як кожна особа. Біблія дає Йому багато імен, подібно як Богу Отцю і Синові Божому. Сам Ісус сказав: „...в ім'я... Святого Духа" (Мт. 28, 19). Дух Святий є Духом Мудрості, Розуму, Поради, Знання, Побожності, Страху Божого (Іс. 11, 2), Молитви (Зах. 12, 10), Правди (Йо. 14, 17), Віри (2 Кор. 4, 13), Любові (2 Тим. 1, 7), Вічності (Євр. 9, 14), Благодаті (Євр. 10, 29), Хвали (1 Пт. 4, 14) і т. ін. Наведені приклади підтверджують особу Святого Духа, який є істинним Богом, третьою Особою Божою, рівною з Отцем і Сином Божим.

Свідки Єгови найбільше сперечаються про ім'я Боже, доводять, що ім'я Бога - тільки Єгова, і лякають, що хто не буде вимовляти цього імені й не буде визнавати його - згине, подібно як згинув фараон, який сказав: „Не знаю Єгови" (Вих. 5, 21). Бог своє ім'я об'явив Мойсееві у вогненному кущі: „Я той, хто є" (Вих. З, 14). Слово «Jahwe» є пізнішим скороченням цього імені жидівським народом. Не вимовляли вони «я той, хто є», мабуть, боячись або через складність вислову. Крім скорочення ЙГВЕ - Ягве, жиди використовували цілий ряд інших імен на означення Бога, зокрема Елохім, Боре - Творець, Ел Рой - Бог Знання, Рахум - Бог Милосердний, Шад-дай - Бог Неба, Елоге - Колям - Бог вічний, Саваот - Бог Заступник, Адонай (гр. kyrios) - Пан, Мелекл - король, Шофет - Суддя, Гоєль - Відкупитель, Шаддай - Вседержитель, Кадош - Святий, Рофе -Оздоровлювач, Роєг - Пастир, Авва - Отець. Перелічені приклади свідчать, що було багато імен, за допомогою яких ізраїльський народ звертався до Бога. Жодним ім'ям не можна висловити, ким і яким є Бог. Знаємо, що Він є найвищою і найдосконалішою істотою, яку не можна описати жодною людською чи ангельською мовою. Жоден людський розум Його не зрозуміє і не охопить. Він існує сам по собі, цебто є причиною самого себе і всього, що існує поза Ним. Він є джерелом будь-якого існування, тому називаємо Його Творцем неба і землі. Назва Єгова виникла з помилково прочитаного скорочення ЙГВЕ в позажидівському середовищі. Ця помилка сталася кілька століть після Христа і тому не є найдавнішою вимовою цього слова, що підтверджують самі Свідки. Навіть найвищий адміністративний орган Свідків Єгови „Невільник вірний і розумний" в Брукліні визнає цю помилку, але все ж поширює її. Це, щонайменше, несерйозне конвульсійне хапання за ім'я Єгови чи Ягве, тим більше, що у Біблії зустрічаються й інші Божі імена. Поширення помилкової версії свідчить про відсутність розуму і логічного мислення. Коли Ісус говорив про свого Отця, Він називав Його Авва -Отець, а не Єгова, і нам казав молитися "Отче наш'", а не "Єгово" (Мт. 6, 9; Лк. 11, 2). Ісус ніколи не поєднував слова Єгова зі словом Отець, наприклад: "Отче Єгово". Звертався звичайно – "Отче", подібно як дитина звертається до свого батька словами "татусю", "тату"; не називаючи його імені.

Апостоли проповідували Ісуса з Його поручення. Ім'я Ісуса завжди було на їх устах. Воно є основним ім'ям Нового Завіту. Зустрічається приблизно 750 разів, не враховуючи титулів щодо Його Особи і займенників, які вживаються замість імені Ісус. Ісус Христос перед відходом до неба сказав, „щоб у його ім'я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму" (Лк. 24, 47; Мр. 16, 17), що і робили апостоли. Вони оздоровлювали і чинили багато чудес в ім'я Ісуса (Ді. З, 6; 4, 30; 16, 18; 19, 12-27). Святий Павло, вчений рабин, не гордився пізнанням Ягве, але пізнанням Ісуса Христа? „Ба, більше: я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога – від віри" (Флп. З, 8-9). Він не проповідував Єгову, тільки Ісуса Христа, за якого віддав своє життя. Ім'ям Ісуса має бути виповнене усе життя християнина – від хрещення аж до смерті.

Свідки Єгови заперечують й інші об'явлені правди. Вони, наприклад, доказують, що людська душа не є безсмертна, що нема потойбічного життя, пекла, чистилища; що небо призначене не для всіх праведних, а тільки для заслужених 144-ох тисяч Свідків Єгови; що Ісус помер не на хресті, а на палі, хоч апостоли славили розіп'ятого Ісуса, а не посадженого на палю (пор. 1 Кор. 1, 17-24; 2, 2). Свідки твердять, що Христос воскрес не тілом, а духом, що Його тіло Єгова знищив. А у Святому Письмі, зокрема у Євангелії св. Луки (Лк. 24, 36-43), переконливо представлене воскресіння Ісуса в тілі. Ісус доводив наляканим апостолам, що Він не дух. "Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю" (Лк. 24, 39).

Свідки Єгови зневажають також і Матір Божу, заповіді, насміхаються з віруючих людей, називаючи їх ідолопоклонниками, поганами. Для підтвердження своєї правоти використовують цитати з Книги „Вихід": „Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах" (Вих. 20, 4).

У зв'язку з неправильно витлумаченим текстом Свідки Єгови профанують ікони, хрести й інші посвячені предмети. Уважно читаючи процитовані вище слова, помітимо, що Бог не сказав: "що є в небі", тільки "на небі", а на небі є зорі, місяць і сонце. Жоден, хто дивиться з землі, не бачить Бога на небі. В давнину люди думали, що існує бог сонця, бог місяця і бог зірок, і з ними пов'язували свою долю. Проти цього потім боролися пророки (пор. Іс. 47, 13; Соф. 1, 5; Ам. 5, 26). У книзі Вихід (25, 18-22) знаходимо, що Бог звелів Мойсееві вирізьбити херувимів, тобто ангелів, і прикрасити ними Ковчег, який був найбільшою святинею ізраїльського народу. Чи Бог міг заперечити свої слова, які сказав перед тим? А коли жиди вибудували святиню для Бога Єгови, цар Соломон звелів прикрасити ЇЇ у "святому" і "всесвятому" фігурками і різьбленими подобами херувимів (пор. 1 Цар. 6, 23), подібно як це було зроблено в наметі за часів Мойсея.

Необізнаних людей Свідки Єгови найчастіше приваблюють обіцянками раю, показуючи їм кольорові малюнки, на яких усміхнені Свідки зривають добірні овочі і їдять їх зі смаком. Свідки розповідають наївним людям, що в раю вони зможуть створювати сім'ї, будувати чудові будинки, обробляти землю, пестити диких звірят. Молодість і щастя будуть забезпечені для них на тисячі літ. Це вчення – велика утопія, що суперечить Святому Письму, яке вчить, що небо є нашою батьківщиною (Флп. З, 20), а не земним раєм. „День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом перейде... і земля з ділами, що на ній, розпадеться" (2 Пт. З, 10). Не можемо нагромаджувати собі скарбів на землі, тільки в небі (пор. Мт. 6, 19-21; 1 Кор. 4, 17-18). Ісус казав: "В домі Отця мого є багато жител" (Йо. 14, 2-3) і ніхто не буде мати потреби журитися побудовою дому чи гарної вілли в майбутньому житті, бо отримає задарма в Царстві небесному. На Останньому Суді праведні почують запрошення: „Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу" (Мт. 25, 34). Царство Боже вже існує, а не почне існувати після Армаґедону, як вчать Свідки. У Царстві Небесному люди "не будуть ні женитися, ні заміж виходити, тільки будуть як Ангели Божі в небі" (Мт. 22, ЗО). Будуть радіти великому щастю, якого на землі ніхто не може собі уявити, бо „що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять" (1 Кор. 2, 9).

Святе Письмо кожним рядком заперечує вчення Свідків Єгови, тому маємо право назвати їх фальшивими пророками, яких не повинні слухати віруючі люди. Має рацію Ришард Соляк, колишній член організації Свідків Єгови (10 років він працював у зборі). У брошурі "Пророки з Брукліна" (с. 15) він пише: "В організації Свідків Єгови передусім нема спасіння, їхня дорога веде на манівці. Здається, що під ногами твердий ґрунт, але це тільки ілюзія. Ця організація – стара гадюка, яка видає себе за ангела світла".

Лояльність і взаємна любов Свідків Єгови також вдавані, про що неодноразово говорять і пишуть навіть вони самі: "Дуже мені прикро про це писати, але я зауважив, що нам бракує любові, про яку згадує св. апостол Павло в 1 Кор. 13" (з листа Свідка з Наленчова). Лист іншого Свідка підтверджує низький моральний рівень окремих зборів організації "Вартова Башта". "У багатьох осередках побутує п'янство і розпуста, а тих, кому це не імпонує, просто виключають і висміюють. Більшає число розбитих сімей і родинних трагедій, самогубств, спричинених "пастирями". Шириться щораз більша несправедливість і "кумівство"".

Бруклінські пророки доводять до великих родинних трагедій. Підтвердженням цьому хай послужить розповідь Яна з Лодзі. Ось уривок з його листа: "Кілька років тому моя дружина вступила до організації Свідків Єгови. Я не перешкоджав їй, хоч занедбала дім і дітей, бо цілими днями ходила на зібрання і проповідування. В домі справжня пустка. Минулого року почала схиляти мене до вступу в організацію Свідків Єгови. Приходили навіть "старші слуги" збору, щоб агітувати й вербувати мене. Я категорично відмовився. На це мені відповіли: "Буде розлучення". І пішли. Тепер дружина не цікавиться дітьми і домагається розлучення, перебуває в якогось розлученого і молодшого за віком Свідка Єгови, все рідше повертається на ніч додому. Я говорив про це керівникові збору, а він мене висміяв. Розбивати родину - це неподобство, через яке страждають діти". Ришард Соляк у книзі "Пророки з Брукліна" (с. 60) пише: „їх діяльність не приносить нічого доброго, опріч руйнації деяких родин".

Упорядник майор Леонід Підлипчук

http://www.banderivets.org.ua/