Урок 21. Добрі та погані звички
Варіант уроку
Ющенко Олена Валентинівна,
вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва
Мета: вчити розрізняти добрі і погані звички; заохотити дітей до набуття добрих звичок і виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань.
– Давайте згадаємо попередні уроки. Ми з вами багато говорили про те, що у нас в душі горить незгасний вогник совісті, який підказує нам, що є добре, а що погане.
– А що постійно сперечається з нашою совістю? (Наші гріхи).
– Що таке гріх?
– Хто може подолати наші гріхи? (Тільки ми самі).
II. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.
– Часто ми можемо оцінити чийсь вчинок, сказати: добрий він чи поганий. Можемо оцінити свої дії, коли потрібно, вибачитись, розкаятися в тому, що ми зробили. Але іноді ми не відчуваємо своєї провини, не розуміємо, в чому ми неправі. Такі ситуації трапляються набагато частіше, ніж ми з вами думаємо. Сьогодні ми спробуємо розібратися з тим, що ми робимо кожного дня.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
– Діти, згадайте, що ви робили з самого ранку сьогодні? (поснідали, одяглися, пішли до школи...).
– І все? Давайте по-порядку все перелічимо. Але будемо у дві колонки ставити палички: перша колонка – під назвою "добре", друга – "погано".
Прокинулися – добре.
Мама кілька разів нагадала, що час вставати – погано.
Зробили зарядку – добре.
Вмилися, почистили зуби – добре.
Одягнулися – добре.
Мама застеляла постіль – погано.
Поснідали – добре.
Подякували після того, як поїли – добре.
Чашку поставили в раковину, але не помили – погано.
Одягнулися самі, швидко вийшли – добре.
Бабуся несе портфель – погано ...
Такі дії ви робите практично щодня. Ви до цього звикли і сьогодні навіть не згадали про деякі деталі.
Все, що людина робить щодня, постійно, звикає до цього, називається звичкою.
Подивіться на дошку. Чи багато добрих звичок нарахували? А поганих?
– Як ви думаєте, що легше набути: добру чи погану звичку?
– Звичайно, добрі звички засвоюються важче. Це праця. Потрібні наполегливість, старанність, терплячість. А от погані звички пристають дуже легко.
Робота з підручником. Читання статті підручника "Добрі та погані звички" та відповіді на питання.
– Чому так важливо позбутися поганих звичок?
– На які страшні чудовиська можуть перетворитися погані звички, якщо не боротися з ними? (Паління цигарок – багато людей не можуть позбавитися цієї звички, хворіють від цього. Пити багато спиртного – жахлива звичка. Такі люди втрачають людську подобу. Вони приносять багато горя собі і своїм близьким).
– Що потрібно робити зі своїми звичками, щоб стати доброю, порядною людиною? (Потрібно навчитися позбавлятися поганих звичок, які є і старатися не набувати нових).
Читання вірша Миколи Сингаївського "Все із доброго чи злого починається з малого..."?
– Як ви розумієте перші рядки вірша?
– Як ці рядки стосуються вас?
Робота з підручником. Читання тексту підручника. Відповіді на питання.
– Що повинна людина приносити своєю працею?
– Що трапиться, якщо люди не прийдуть на свої робочі місця?
– Які прислів'я про працю тобі сподобались, запам'ятались? Спробуйте пояснити їх значення.
Читання вірша та обговорення його змісту.
– Чому навчив вас цей вірш?
Складання прислів'я.
– На дошці написані слова, а вам потрібно утворити прислів'я. Мала, і, працює, бджола, та. (Бджола мала – і та працює).
– Як ви розумієте це прислів'я? (Дитина повинна привчатися до праці змалечку, допомагати батькам, виконувати посильну роботу).
– Розкажіть, яку роботу ви виконуєте вдома? Чи є у вас вдома обов'язки?
– Яку роботу ви хотіли б виконувати вдома, але вам іще не доручають її?
Прослуховування музичних записів. Звучить українська народна пісня "Ой літає соколонько...".
– Який настрій у цієї пісні? (сумний). Це старовинна пісня. Пастухи, що випасали череду, худобу, збираються додому. Поки дорослі працювали у полі, діти, підлітки пасли худобу. І це було не так легко, як може здатися. За те, що тварина зайшла у чийсь город чи у поле, пастушка серйозно карали. А дивилися діти за чередою від темна до темна.
– Послухайте наступний запис "Грицю, Грицю, до роботи". Який настрій цієї пісні? Про що в ній співається? Що ви можете сказати про Гриця? (Він звичайний ледар, на прохання допомогти Гриць знаходить причину не робити. Але, коли пропонують піти погуляти, тут Гриць перший).
Командна гра-імпровізація. Клас ділиться на команди. Завдання гравцям: показати в діях, без слів якусь із професій.
IV. Підсумки уроку.
– Як ви зрозуміли значення праці в нашому житті?
– Як виявляється в нашій праці турбота про наших близьких?
– Чому необхідно боротися з лінощами?
Варіант уроку
Яремчук Валентина Григорівна, вчитель ЗНЗ № 55 м. Києва
Мета: вчити розрізняти добрі і погані звички; заохотити дітей до набуття добрих звичок і виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.
Хід уроку
Вчитель:
Я рада знову вас вітати,
Чудове в нас сьогодні свято!
Навчитись старших поважати
І малюків не ображати!
Вітатись чемно з усіма, –
За вас радію недарма!
– Здавна на землі люди цінували праведне життя – життя чесне, щире, відкрите, правдиве. Треба утримувати себе від поганих вчинків, лихих намірів. Зло довго не забувається і породжує зло. А от добро помножує добро. Не давайте злу побороти добро!
Розгляньмо, діти, малюнки і назвімо разом головні людські гріхи та чесноти.
Гордість може побороти скромність.
Щедрість переможе скупість.
Чистота – бруд.
Любов – ненависть.
Стриманість – розбещеність.
Працелюбність – лінощі.
Гнів – ласка.
Гра "Пастка"
– Я називатиму погані звички, а ви перетворюйте їх у добрі, тільки не потрапте у пастку.
Не вмивайся вранці!
Не дякуй за сніданок!
Не виконуй прохання мами про допомогу по господарству!
Пиши неохайно!
Не чіпай книжок!
Ображай менших!
Розкидай по кімнаті речі!
Рви підручники!
Говори погані слова!
Не слухайся, капризуй!
Обманюй всіх, кажи неправду!
Вчитель: Не бреши! – застерігає Божа заповідь. Справді, тільки правдивістю ми можемо заслужити підтримку і повагу до себе рідних і близьких у Всевишнього. Зараз я вам розповім про одну дівчинку, яка обманула інших.
Ганнуся впала і зламала ногу. Довелося в гіпсі лежати дома. Вона дуже хвилювалася, що багато в школі пропустить, а тоді зовсім відстане від однокласників.
Друзі вирішили допомогти дівчинці; домовились щодня носити їй уроки і пояснювати, коли вона щось не розумітиме.
Коли настала Наталчина черга провідувати Ганнусю, вона не прийшла, а в класі сказала, що бабуся хвора. Довелося до аптеки бігти і по господарству допомагати.
– Як тобі не соромно? – обурилась Надійка. – Ти ж вчора цілий день через скакалку стрибала.
– Подумаєш, злочин великий, – сказала Наталка. – Я зовсім трішки збрехала.
– Діти, хіба брехня може бути малою чи великою?
– Від якої брехні більше шкоди?
– Від малої брехні така ж шкода, як і від великої. Адже і мала, і велика брехня – це все неправда. А починається все з малого:
• Пішов гратися, а мамі сказав, що був у школі;
• Бігав у дворі, а мамі сказав, що провідував хворого друга;
• Дивився телевізор, а сказав, що вчив уроки.
Спершу брехун говорить неправду про себе, потім про інших. Ставши дорослою, неправдива людина може зрадити і свою землю, і свою країну. І це буде та брехня, якій немає прощення.
Дидактичні практичні завдання.
1. Розглядання ілюстративних ситуацій. Розповіді за ілюстраціями про позитивні та негативні вчинки.
Плаче дівчина. Як ви її втішатимете?
а) обійму;
б) скажу лагідне слово;
в) запропоную разом погратись;
г) запропоную солодощі;
д) не зверну уваги.
2. Що таке неправда?
Синонім до слова неправда (діти працювали дома) – брехня, наклеп, вигадка, плітки, кривда, поговір, облуда, дезінформація.
3. Групова робота "Закодований вислів".
(Діти працюють в групах).
Завдання: розкодувати вислови відомого мудреця Соломона.
Хвилинка роздумів.
Діалог на тему: "Чи доводилось вам робити вибір між правдою і неправдою?"
– Як ви вчинили в такій ситуації?
– Як ви розумієте вислів: "Язик свербить сказати, а треба мовчати?"
Святе Письмо вказує, що удар язиком ламає кістки. Від гострого меча полягло багато, але не стільки, скільки впало від язика.
Відомий дослідник біоенергетики і психотерапевт Лазарєв С.М. дослідив, якої шкоди завдає лихослів'я самій людині. Всі наші хвороби – це "червоний сигнал" того, що ми не туди йдемо. І коли у сім'ях починаються нещастя, хвороби дітей, рідних, ми навіть не здогадуємось, що причиною є лихослів'я. Ми тим самим вбиваємо себе, не помічаючи цього. Лихослів'я вкорочує наше життя, знищує вас фізично і духовно. Лазарєв дослідив, чому японці живуть довго. Усіх довгожителів об'єднує загальна риса – добра душа. До того ж японці – найввічливіші люди на світі. Люди рано помирають, бо самі себе знищують: і душу, і тіло.
Проблемні запитання.
– Чи приносить тривалу радість і користь вкрадена річ?
– Які Божі заповіді ми повинні виконувати за будь-яких умов?
Поясніть вислів:
"Той, хто розіб'є чужу радість, уже ніколи не матиме щастя".
Чому кажуть, що крадіжка – це хвороба людини?
Восьма заповідь Бога забороняє красти. Адже крадіжка – це таємне привласнювання речей, які вам не належать. Коли ми крадемо, то кривдимо себе. Але ж кожна людина покликана робити добро і не чинити зла.
Чи доводилось вам коли-небудь брати чужі речі? Як ви почували себе після крадіжки?
Прощення.
"…прости нам борги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…" (Матвія, 6:12)
– Чи бувало таке, що вас ображали?
– Яким було переживання, згадка про це?
Хоч згадувати й справді гірко, але пам'ятати довгий час ще гірше. Як би це важко не було, кривдника слід простити обов'язково. Ми живемо, працюємо серед людей. А коли люди прощають один одного, вони розривають хибне коло помсти. Коли людину прощають, вона звільняється від тягаря провини і знову стає впевненою в собі. Коли людина почувається винною, їй важко жити, працювати. Коли ми прощаємо, то стаємо мудрими, добрими, сердечними. Прощаючи інших, ми водночас позбуваємось гніву, почуття образи та бажання помститись. Гнів, помста, незадоволення, образа заважають добрим стосункам між людьми. А прощення знімає біль, гнів, образу, тому, прощаючи, ми позбуваємось всього недоброго в собі.
Згадайте випадки зі свого життя, коли вас образили, а ви простили кривдника. Давайте обговоримо ваші переживання.
Напишіть на аркуші паперу або намалюйте вашу найбільшу образу, яка до цього часу тривожить. Порвіть цей аркуш, викиньте образу, простіть своєму кривднику.
Варіант уроку
Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва
Мета: заохочувати дітей до здобуття добрих звичок; виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.
Обладнання: робочий зошит, кружечки світлого і темного кольорів (по кількості дітей), аркуші паперу (по кількості дітей).
Хід уроку
І. Організація учнів до роботи
Вчитель читає вірш М. Сингаївського:
Все із доброго чи злого –
Починається з малого.
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка.
Хліб – з маленької зернинки,
Дощ – із чистої краплинки,
День турботою почнеться –
Все довкола усміхнеться.
Проганяй мерщій дрімоту
І рукам давай роботу.
І роби невтомно, вміло
Хоч мале, та добре діло.
А чи завжди ми починаємо наш день з добрих діл?
ІІ. Сьогодні ми і поговоримо про добрі та погані справи.
Тема нашого уроку: Добрі та погані звички.
Давайте пригадаємо, що ви, діти, робили сьогодні (діти згадують). Ще що?
А тепер скажіть, всі справи, що ви згадали, треба робити щодня?
Все, що людина робить щодня, постійно і звикає до цього, називається звичкою.
Звички бувають добрими та поганими. Скажіть, будь ласка, яка це звичка – добра чи погана: умиватися вранці? (Відповідь). Я буду називати звички, а ви піднімайте світлі кружечки, якщо я назву добру звичку, погану – темні.
Яка це звичка:
Прибирати і мити посуд після їди?
Дякувати після того, як поїв?
Їсти перед телевізором?
Складати іграшки після гри?
Вітатися з друзями, рідними?
Чистити зуби?
Довго лежати в постелі після того, як тебе розбудили?
Прийшовши зі школи, розкидати по кімнаті одяг, книжки?
Гризти нігті?
Прибирати постіль?
Мити руки перед їдою?
Запитання до дітей:
1. Чи може людина, яка має погані звички і не бореться з ними, рухатися дорогою добра?
2. Пригадайте правила руху Дорогою Добра.
3. Чи легко побороти погані звички?
4. Чи легко набуваються добрі звички?
Набути добрих звичок нелегко. Це праця. Потрібні наполегливість, старанність, терплячість. а от погані звички пристають дуже легко. Вони, як реп'яшок або як чіпка колючка, вчепляться в людину і можуть зробити багато шкоди.
Якщо людина не переборює погані звички, вони можуть вирости і перетворитися на страшні чудовиська. Такою поганою звичкою є звичка палити цигарки, вживати алкоголь. Всі дорослі, хто це робить, дуже страждають від цього, але побороти ці звички дуже важко. Люди часто хворіють. У жінок, які палять, часто народжуються нездорові діти. Ці люди стають рабами звичок. Звичка велить їм купувати цигарки, палити, і люди слухняно виконують її веління.
Жахлива звичка – пити багато спиртного, особливо горілки. Ті люди, які напиваються, втрачають людську подобу, стають схожими не на людей, а на якихось тварин, некрасивих і часто агресивних. Все, що в них Бог заклав добре, хороше, зникає. Людина завдає багато горя собі і своїм близьким.
Потрібно просити у Бога допомоги, щоб подолати ці жахливі звички і самим проявляти волю, наполегливість, а найкраще – остерігатися таких звичок.
Фізкультхвилинка.
Ми, як високі дерева, (руки вгору)
Ми, як низенька трава. (присіли, показують траву)
Нас сонце голубить, (руки вгору)
Нас дощ полива, (махають руками)
Нас вітер колише, (колихають руками над головою)
Тріпоче, зрива,
Та Бог на руках Своїх (простягають руки, долоньками вгору)
Міцно трима.
Розповідь вчителя.
Один хлопчик завжди приходив до школи, тримаючи міцно затиснутий лівий кулачок. Коли вчителька викликала його, він уставав і відповідав на запитання, проте ліву долоньку усе ж не розтискав. Писав хлопчик правою рукою, проте й тоді його лівиця була стиснена.
Нарешті вчителька, аби задовольнити цікавість інших учнів, спитала, чому він так робить.
Хлопчик спершу не хотів відповідати, але згодом, зваживши на прохання вчительки та щоб пояснити все друзям із класу, поділився своєю таємницею.
"Кожного ранку, коли я виходжу до школи, мама цілує мою ліву руку, а потім, закриваючи долоню, усміхається і каже: "Дитино, добре тримай тут мамин поцілунок!" Тому моя ліва рука завжди затиснена: я тримаю матусин поцілунок".
Запитання до дітей:
1. Як ви гадаєте, чи добра була звичка у мами дарувати синові поцілунок?
2. Які стосунки були між мамою і сином?
3. Чи цінував хлопчик мамин прощальний поцілунок?
4. Що вам говорить мама, відправляючи до школи? Чи є це звичкою?
Гра "Зроби погану звичку доброю".
Приклад: Розкидати речі по кімнаті – погана звичка. Добра – складати речі на місце.
Погані звички:
1. Не прибирати постіль після сну.
(Прибирати постіль)
2. Не мити руки перед їдою.
(Мити руки перед їдою)
3. Залишати брудним посуд після їди.
(Мити посуд після їди)
4. Залишати брудним взуття.
(Чистити взуття)
5. Не прибирати іграшки після гри.
(Прибирати іграшки)
6. Зустрічати бабусю, яка прийшла в гості, словами: "А що ти мені принесла?"
(Привітатися з бабусею)
Вчитель: Грати у гру швидко і легко, але боротися із звичками важко, засвоювати добрі звички – теж праця. Зараз кожен з вас напише по одній добрій звичці, яку йому потрібно засвоїти. Хто перший із ряду напише, то збере решту "добрих звичок" свого ряду. Який ряд збере першим "добрі звички", той і виграє. Гра "Хто перший збере "добрі звички" почалася.
ІІІ. Підсумок уроку.
Запитання:
1. Про що ми сьогодні з вами говорили?
2. Чи легко набувати добрих звичок?
3. Чому так важливо позбуватися поганих звичок?
Вчитель: Проявляйте наполегливість, волю, бажання, щоб засвоювати добрі звички.
Кожен свій новий день починайте з доброї звички – вітатися з рідними, говорити їм добрі, лагідні слова.
Як сонечко прокинеться,
Я теж із ним встаю,
І ніжно обіймаю
Матусеньку мою:
"Доброго ранку, люба", –
Кажу я ніжно їй.
У відповідь: "Прокинувся,
Лебедику ти мій"!
І нам обом так любо,
Так тепло на душі:
Здається, все радіє
Матусі і мені.
