Урок 10. Храм - Дім Божий
Варіант уроку
Черненко Тетяна Ярославівна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва
Мета: донести до дітей значення храму для міста, для людини; дати поняття храму людської душі; вчити висловлювати власні думки, за допомогою кольору і ліній передавати настрій і внутрішній стан.
Музичний супровід: передзвін Лаврської дзвіниці.
Хід уроку
І. Закріплення раніше вивченого. Актуалізація опорних знань.
1. Фоторепортаж "Найстаріші члени моєї родини". (Показ дітьми фотографій і розповіді про найстаріших членів роду).
– Як назвати одним словом пращурів, наших батьків, нас? (Родина).
2. "Словникове дерево добра".
(Учитель читає визначення слів зі словничка, діти називають відповідні слова. Надруковані слова вішаються на дерево: Правила життя, світ, Божий світ, людська душа, образ Божий, совість, гріх, Отче наш, християни).
II. Робота над новим матеріалом. Оголошення теми й мети.
1. Сьогодні ми з вами здійснимо мандрівку нашим рідним містом і спробуємо засіяти в душах зернини, з яких виростуть квіти чуйності, терпіння, людяності. ( За правильні відповіді діти отримують пазли, з яких в кінці уроку вони складуть великий малюнок з зображенням квітів, в серединках яких написано: чуйність, терпіння, людяність).
2. Віртуальна мандрівка рідним містом.
Яке велике наше місто. Скільки в ньому будинків – і невеликих, і великих, багатоповерхових! У житлових будинках мешкають люди. Є й будівлі іншого призначення. (Діти називають).
Але є у місті особливі будівлі, де не живуть, не їдять, не купують речі. Чиї ці будівлі незвичайної краси? Це споруди, що присвячені Тому, хто створив небо і землю, все живе на землі а також нас з вами. (Храми). Ці будівлі називають Домом божим.
3. Розповідь про храми, про князя Володимира.
4. Слухання передзвонів лаврської дзвіниці.
5. Перевірка засвоєння.
– Заради чого люди приходять в храм?
– Що буде, якщо в місті чи в селі зруйнують храм? (Пустеля для бога).
– Що означає вислів "У нашому селі – храм"? (День народження церкви).
– А чи є місце для бога в наших душах? (Тут є місце для розваг, для думок про смачну їжу, гарний одяг, ще про щось. Але треба, щоб у нашій душі також було особливе місце для Бога).
Слухання вірша Л. Полтави "До церкви".
6. Робота в зошитах.
Якою має бути душа, щоб у ній було місце для Бога? Спробуйте намалювати.
5. Презентація робіт (діти коментують малюнки).
III. Підсумок року.
Складання пазлу.
Варіант уроку
Сорока Наталія Миколаївна, вчитель ЗНЗ № 23 м. Києва
Мета: показати значення храму для міста, для людини; дати поняття храму людської душі; ознайомити з основними духовно-моральними цінностями на основі зразків української культури, з правилами та принципами християнської етики спілкування і стосунків між людьми; допомагати пізнавати та сприймати морально-етичні цінності й застосовувати їх у своїй поведінці; виховувати в дітях риси християнської моралі.
Обладнання: кольорові олівці, диск із записом передзвону лаврської дзвіниці, ілюстрації із зображенням храмів м. Києва
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
– Як ви розумієте – шанувати свій рід? Розповідь дітей про своє родове дерево (домашнє завдання).
– Давайте згадаємо, що означає слово "християни"?
II. Повідомлення теми і завдань уроку.
– Ми живемо з вами у великому місті, в якому багато різних будинків. У деяких будинках живуть люди. Але є будівлі іншого призначення – це школи, магазини, театри, музеї, різні підприємства. А ще є у місті особливі будівлі, де не їдять, не купують речі. Чиї ці будівлі незвичайної краси? Це споруди, що присвячені Богу, – церкви, храми. Їх ще називають Домом Божим.
ІІІ. Сприймання та усвідомлення нових знань.
– Чи були ви у церкві чи храмі? Що запам'яталось вам найбільше? Хто із членів вашої сім'ї ходить до церкви?
– Якщо храм – Дім Божий, то хто в ньому живе, хто в ньому Господар?
– Для чого люди приходять до храму? (Щоб попросити у Бога допомоги в житті, з проханням про здоров'я своїм близьким, подякувати за те добро, яке дарує нам Бог, попросити у Бога прощення за погані вчинки, щоб ніколи їх не повторювати, про себе, щоб стати кращим, подолати гріх).
Слухання вірша Л. Полтави "До церкви".
– Усі ми, проходячи повз будь-який храм, милувалися його красою та величчю. Київ – місто, в якому багато старовинних храмів (розгляд ілюстрацій).
Але не кожен знає, як влаштований православний храм.
– Чим, на вашу думку, відрізняються храми від звичайних будинків? (за формою нагадують палаци, увінчані золотими банями, сяючими на сонці хрестами, які означають, що це місце присвячене Богові).
– Кожен храм присвячений якомусь святому або якійсь події Священної історії, зводилися храми у гарних місцях. Сама будівля храму здебільшого нагадує форму корабля, тому що церква подібна до корабля, на якому можна переплисти бурхливе море життя. Як праотець Ной рятував себе і свій рід в бурхливих хвилях потопу, закрившись у ковчегу, так і церква рятує християн від гріховного потопу серед бурхливих хвиль моря житейського.
Храм завершується куполом (або ще його називають баня, маківка), який символізує небо. На куполі височіє хрест – во славу глави церкви Ісуса Христа.
Часто над входом до храму збудована дзвіниця – вежа, де розташовані дзвони. Вони скликають людей на молитву у дім Божий. Чим більше свято, тим урочистіше дзвонять дзвони. Давайте з вами послухаємо передзвін київської лаврської дзвіниці.
Християнський храм складається з трьох частин. Перша, найголовніша, частина храму – вівтар, друга – храм, третя – притвор. Свою розповідь вчитель може супроводжувати показом ілюстрацій.
– Люди, які приходять у храм Божий, щоб бути з Богом – це люд Божий. У кожного з нас у душі має бути особливе місце для Бога. І тоді в душі розцвітають чудові квіти – квіти чуйності, терпіння, людяності. А Бог бачить і невидимо поливає ці квіти, щоб вони краще росли. Тоді ми з вами стаємо кращими. Душа людська стає прекрасною. Вона стає храмом для Бога.
IV. Закріплення та осмислення знань.
– Коли б вам довелося будувати храм, щоб вам хотілося особливого побудувати?
– Поки ви ще маленькі, тому для початку давайте розфарбуємо малюнок церкви та прикрасимо його квітами "чуйності", "терпіння", "людяності", "любові". Після закінчення роботи діти розповідають, якими кольорами вони розфарбували малюнок. Чому?
V. Узагальнення і систематизація знань.
– Чи хотіли б ви піти до церкви? Як треба поводити себе у храмі? Нагадати дітям правила поведінки у храмі, які вивчали на уроці "Я і Україна".
VI. Підсумок уроку.
– Якою повинна бути душа людини, щоб у ній було місце для Бога?
– Для чого люди будують храми? – Кого називають – люд Божий? – Подумайте, чи могли б ви назвати себе людиною Божою?
Варіант уроку
Борисенко Галина Михайлівна, вчитель ШДС "Подоляночка" м. Києва
Мета: дати поняття Храму людської душі; розкрити різницю між Храмом і звичайним будинком; виховувати бережливе ставлення до пам’яток культури, духовності; донести до сердець дітей значення Храму для людей, міста, села.
Обладнання: картини, з зображенням церков, ладанка, ладан, масло для ладанки, музичний супровід на диску "Передзвін лаврської дзвіниці"
Зміст уроку
І. Повторення вивченого.
Про кого ми говорили на попередньому уроці? Що таке сім’я, рід? Хто такі християни? В якому місті Ви живете? Чим красиве наше місто? А що ще є в нашому місті? Чи ходите ви до храму? Навіщо ходять люди в церкву?
ІІ. Словникова робота.
- Храм, церква – Дім Божий, де люди збираються, щоб молитися Богу, звертатися до нього.
- Народ, люд Божий – люди, які вірять у Бога, разом моляться йому.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
- Читання тексту, ст. 27 "Храм – Дім Божий" – вчителем. Що є на церкві?
- Прослуховування музичного супроводу "Лаврські дзвони".
- Читання тексту кращими учнями.
- Демонстрування картин, на яких зображені церкви.
- Читання вірша "До церкви" вчителем, кращими учнями.
- Робота над змістом вірша. Що пахне в церкві? Що світить зоряно? Що співають в Божому храмі? (Практично: показати ладан, розповісти де його беруть, що означає запалювання ладану в церкві, квартирі, показати ладанку, запалити ладан і відчути його запах).
ІV. Робота в зошитах (ст. 10).
– Бесіда.
– Що ми бачимо на малюнку?
– Як ви зрозуміли, що це церква?
– Коли підходять люди до церкви, коли заходять в неї, що вони повинні зробити?
V. Підсумок уроку.
– Крім батьків, до яких ми звертаємось, просимо допомогу, до кого ми ще можемо звернутись?
– Чому люди йдуть до храму?
– Що таке Храм?
Варіант уроку
Аксентьєва Людмила Андріївна, вчитель ШДС "Калинка" м. Києва
Мета: в доступній формі ознайомити дітей із значенням храму для міста, його будовою; значенням храму для людини і поняттям храму людської душі; розвивати уміння будувати висловлювання.
Обладнання: картинки, програвач, книги.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Повторення вивченого матеріалу.
– Чи готові ви йти Дорогою Добра? – Так
– Згадаймо найважливіші з правил руху Дорогою Добра.
1. Бесіда.
Вчитель: – Що значить шанувати свій рід? Учні: – Завжди пам'ятати про своїх рідних і робити лише добрі справи, щоб вони нами пишались.
Вчитель: – За що ми маємо бути вдячні нашим рідним? Учні: – За незмірну любов та турботу.
Вчитель: – Як ми можемо виразити їм свою вдячність? Учні: – Лагідним словом, допомогою по господарству, гарним навчанням, виготовити чи вишити подарунок своїми руками.
2. Гра "Хто швидше?"
Вчитель: – А тепер я перевірю чи знаєте ви, які лагідні слова можна сказати найріднішим для нас людям? Кому?
Учні: – Мамі і татові. Дівчатка називають лагідні слова татові, а хлопчики – мамі: мила, мужній, ніжна, надійний, щедрий, щаслива, ласкава, лагідний, сильний, працьовитий.
Вчитель: – Ми сказали хороші слова своїм батькам, а кому ще ми можемо бути вдячні?
Учні: – Бабусі, дідусеві.
Вчитель: - Подаруйте їм сьогодні віршик (розповідають віршик).
Вчитель: – Молодці! Ви добрі, розумні. І я вірю, що ви будете любити і шанувати своїх рідних все життя.
ІІІ. Фізкультхвилинка.
Я тихенько підіймуся
І до неба потягнуся.
Вліво, вправо нахилюся,
Землі рідній поклонюся.
Богу щиро помолюся:
Любий Ісусе, до тебе Молюся,
Дай щастя мені і моїй родині,
І рідній моїй Україні.
Дружно встали,
Покрутились на всі боки,
Полетіли як сороки,
Пострибали, як зайці
І на місце сіли всі.
2. Правило Дороги Добра: люби свою рідну землю.
Питання:
Вчитель: – Як ви розумієте слова «рідна земля»?
Учні: – Це де ми народилися, живемо, ходимо до школи. Це – наша Батьківщина, Вітчизна.
Вчитель: – А як вона називається? Учні: – Україна!
Вчитель: – Як називається місто в якому ми живемо? Учні: – Київ.
Вчитель: - А хто засновник нашого міста? Учні: – Кий, Щек, Хорив, Либідь.
Вчитель: – Так, Київ – стародавнє місто, йому понад 1500 років. Це одне з найкрасивіших міст світу. Воно красиве, велике, потопає в зелені і квітах (вважається найзеленішим містом у світі).
Але воно славиться в світі і своїми особливими будівлями. А що це за будівлі, ми дізнаємося на уроці, адже тема уроку: Храм - Дім Божий.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель: розповісти притчу про Апостола Андрія (учня Ісуса Христа).
1. Робота з книгою.
"– Тут повстане місто, з котрого Христова віра піде і прославиться воно Золотими банями (куполами) на весь світ."
1. Вчитель: – Читаю перший абзац, а потім аналізуємо.
Питання:
– Яке наше місто? – Велике, красиве.
– Які в ньому будинки і скільки їх?
– А що це за будівлі іншого призначення? – Школи, інститути, магазини, театри, лікарні, кінотеатри.
Вчитель: – Зараз читаю другий абзац і аналізуємо.
– Як бачите, здійснилися віщування апостола Андрія. Київ славиться своїми чудовими спорудами. Люди із вдячності і любові присвятили ці споруди Богу. Тому ще їх називають Домом Божим.
2. Розгляд картинок із зображенням храмів, монастирів.
Запитання:
Вчитель: – Чим відрізняються храми від звичайних будинків?
Учні: – За формою – нагадують палаци увінчані золотими банями (куполами) сяючими на сонці хрестами, які означають, що це місце присвячене Богові. Храми зводяться у гарних місцях, на пагорбах або навіть скелях.
Вчитель: – Заради чого люди приходять у Храм – Дім Божий?
Учні відповідають.
Вчитель: – Читання наступного абзацу:
1. Дякувати Творцеві;
2. Прохати про здоров'я;
3. Подолати гріх.
Запитання:
Вчитель: – Хто з вас відвідував Божий Храм? А хто ні?
– Поміркуйте і уявіть, що ви зайшли у Храм Божий, що відкриється перед вашими очима?
Будова Храму. Храм складається з 3-х частин. Східна частина – вівтар – найважливіше місце в Храмі (заборонено входити жінкам і дівчатам). Від середньої частини храму вівтар відгороджений іконостасом. В ньому – 3-є дверей: Царські ворота – в центрі, північні – зліва, південні – справа. Невелике підвищення перед вівтарем називається амвон. У середині храму стоять віруючі. В західній частині храму, ближче до виходу стоять віруючі, які каються, й ті хто вступає в хрещення. В тому місці священик приймає сповідь.
Місце, де продаються свічки і приймають записки, називається свічковий ящик. Крильце називається папертю. А ще є місце, де співає хор.
Музичний супровід – "Хор".
Мелодія лине ніби з небес чиста, світла, душевна, наповнюючи наші душі спокоєм і радістю.
Музичний супровід "дзвони".
Славляться церкви своїми дзвіницями. Дзвін закликає людей до храму.
