Урок 18. Земля наша рідна
Варіант уроку
Дюдіна Олена Володимирівна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва
Мета: познайомити дітей з духовною культурною спадщиною; формувати орієнтацію на вічні духовно-моральні цінності культури; виховувати любов до рідного краю, до Батьківщини.
Обладнання: "Дорога добра" (робочий зошит), краєвиди України.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Актуалізація знань учнів.
1. Діти слухають запис пісні про Україну.
– Які почуття викликав у вас цей твір?
III. Повідомлення теми і мети уроку.
Звучить вірш Платона Воронька "Облітав журавель".
– Діти, про кого розповідається в цьому вірші?
– Вам сподобався журавель? Чим?
IV. Робота над темою уроку.
1. Слово вчителя.
– Як ви розумієте слова "рідний край"?
– А що для вас є "рідний край"?
– Рідна Мати й рідна Україна – ці слова ніби два крила любові, які бережуть український народ.
– Як ви думаєте, звідки пішла назва нашої держави "Україна"?
– Україна – це край, земля, країна, де жили наші предки і живуть батьки.
2. Робота над прислів'ями.
За рідний край життя віддай.
Людина без Вітчизни - як соловей без пісні.
– Поясніть значення прислів'їв .
– Як ви розумієте слова "рідний край", "Вітчизна"?
3. Робота над віршем М. Коцюбинського "Наша хатка".
а) Слово вчителя:
Наша країна – це наш рідний дім. Як кожен дім потребує мудрих та працелюбних господарів, так і вся країна потребує працелюбних людей.
б) Читання вірша вчителем;
в) робота над змістом твору;
г) словесне малювання.
– Уявіть собі, що перед вами лежать альбом та фарби.
– Що б ви намалювали, прочитавши цей вірш?
д) Розповіді дітей;
ж) висновок.
– Якщо ми будемо щирими, добрими та піклуватимуся один про одного, то буде в країні мир та злагода,
з) робота в "Робочому зошиті" с.18 (діти розфарбовують малюнок).
V. Підсумок уроку.
Варіант уроку
Даценко Наталія Анатоліївна, вчитель ЗНЗ № 33 м. Києва
Мета: ознайомити учнів з поняттям Батьківщина; розкрити дітям значення рідної землі, рідного краю в їхньому житті; виховувати любов до Батьківщини, пояснити важливість нашої праці для неї; виховувати почуття пошани до рідних; розвивати почуття прекрасного, використовуючи описи рідного краю.
Обладнання: малюнки дітей; записані на картках прислів'я; картки для запису добрих справ; музичний супровід; плакат "Любіть Україну, як сонце любіть, вишневу свою Україну....".
Хід уроку
1. – Батьківщино, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна....
(Учитель читає вірш із підручника).
– Чи знаєте ви, діти, що означає слово "Батьківщина"? Батьківщина – це наш рідний край. Це земля, на якій народилися і живемо ми, наші батьки, дідусі і бабусі, де поховані наші предки. Кожна людина любить те місце, де народилася і виросла, бо це батьківський край. Він для нас – святий. Він – найрідніший, найдорожчий і найкращий за все на світі і тому зветься – Батьківщина.
Щоб ти був щасливим – тобі заповім:
Люби Батьківщину всім серцем своїм!
Люби щонайбільше у світі її!
Є інші держави, є інші краї
– А рідна Вітчизна у світі одна,
Для тебе, мій друже, як мати, вона!
2. – У кожної людини є свій рідний куточок. Ось всі такі рідні куточки і складають нашу Батьківщину. Давайте подивимося на ваші роботи. (В класі організована виставка дитячих малюнків).
– Розкажіть, що ж ви намалювали.
(Відповіді дітей. Діти намалювали своє бачення Батьківщини: бабусину хату, тата з мамою, кошеня та інше).
– А хто знає вірші про рідний край?
(Діти читають вірші).
Моя Батьківщина – це хата й калина,
Що виросла біля вікна.
Моя Батьківщина – це вся Україна,
Що в цілому світі – одна!
Моя Батьківщина – це села й містечка,
Й верба, що спустила гілля.
І річка красива від нас недалечко...
Уся наша рідна земля.
Моя Батьківщина – це предків багато,
Що землю свою берегли.
Стояли за неї до смерті, завзято,
А ворогу не віддали!
Моя Батьківщина – це будні і свято,
І неба безмежного шир.
Щасливе дитинство, це – мама і тато,
Це радість, це ласка і мир!
3. – А ще Батьківщина – це країна, де ми народилися і громадянами якої ми є.
– Як називається наша країна?
– Для кожного з нас мила серцю Україна, бо ми тут народились і виросли. Тут зустрічаємо вперше росяні світанки, спостерігаємо, як сонечко котиться на захід. Це для нас навесні співають солов'ї та цвітуть біленькі сади. Це для нас зима-чарівниця обсипає інеєм всі рослинки, щоб здивувати і причарувати серце, напоїти його любов'ю до рідного краю. Рідна земля усім, як мати, найдорожча, найдобріша й наймиліша. Тому недаремно свою Вітчизну українці з прадавніх віків називають Ненькою Україною.
(Читання статті підручника учителем і дітьми).
4. – Наш народ склав багато прислів'їв про рідну землю. Для вас, діти, є цікаве завдання. Зі слів, які є у вас на парті, складіть прислів'я.
(Учні складають прислів'я, учитель виставляє уже записані на дошці)
– Як ви розумієте їх зміст?
(Відповіді дітей).
Де рідний край, там зелений рай,
Кожному мила своя сторона.
– За рідний край – життя віддай.
Нема в світі ріднішого, як своя країна.
Рідна земля і в жмені мила.
Людина без Батьківщини, як соловей без пісні.
Із своєї печі і дим не гіркий.
5. – Наша країна – це наш рідний дім.
Як кожен дім потребує мудрих та працелюбних господарів, так і вся країна потребує працелюбних людей. Якщо ми будемо щирими, добрими та піклуватимемось один про одного, то буде в країні мир та злагода, як у вірші М. Коцюбинського „Наша хатка".
Читання вірша учителем. Розфарбовування малюнка в зошиті.
6. – Батьківщина, як мати, одна на цілий світ. Вона про нас піклується, тому і про неї кожному з нас треба дбати, щоб вона процвітала. Тож ваше завдання – добре вчитись, щоб іти у світ розумними, мудрими, роботящими. Щоб своїми знаннями і працею в майбутньому приносити користь країні. Щоб зробити все для того, щоб наша Україна стала процвітаючою державою, могутньою, сильною і багатою.
– Чи може кожен із вас уже зараз зробити щось корисне для своєї країни?
(Відповіді дітей)
(Читання учителем вірша А. Камінчука "Ось повзе мурашка...").
– А зараз виконайте завдання. Напишіть на картках про свої хороші справи, які ви робили не тільки для себе, а для рідного краю. Адже кожен з вас має що сказати. Хтось допомагав батькам у полі вирощувати і збирати овочі, пшеницю. А від того, скільки зробили окремі люди, залежить і багатство країни. Хтось допомагав доглядати тварин, хтось посадив з батьками дерева, розчищав річки і джерельця. Про це напишіть. Протягом року ви будете дописувати в карточку хороші справи, а в кінці року ми подивимось, скільки добрих справ зробили наші учні.
7. – Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
– Не забувайте, що ви діти землі, яка зветься Україна. Любіть свою Батьківщину, вона у вас єдина.
Вам будувати її майбутнє.
Тому старайтесь так вчитись, щоб вами гордилась Україна!
В добрий час, дорогі діти!
– У всьому світі – кожен знає – є Батьківщина лиш єдина. І в нас вона одна-єдина: це наша славна Україна.
Щоб цвіла Україна моя, ми даємо обіцянку нині, вчитись так, щоб набуті знання пригодились моїй Батьківщині.
Варіант уроку
Біляк Олена Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 239 м. Києва
Мета: виховувати любов до рідної Батьківщини, міста, в якому народився, вміння шанувати прекрасне. Розкривати красу та багатство України – в її природі, культурі, людях.
Обладнання: Підручник, зошит, музичний супровід, кольорові олівці, глобус, мапа України, малюнки рідного краю.
Хід уроку
- Організаційний момент.
- Розкриття теми та мети уроку.
Послухайте, будь ласка, віршик. Поміркуйте, яка тема нашого уроку?
Найкраща земля
Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини...
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у Рідному Краї.
Є багато пташок голосних,
Любі-милі нам співи пташині.
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у Рідній Країні.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна,
Дорога нам усім – Україна!
То хто мені підкаже, яка тема нашого сьогоднішнього уроку? Правильно – це наша Батьківщина.
Давайте поглянемо на глобус і спробуймо знайти нашу країну.
А тепер подивимося на нашу країну поближче. Здалеку вона здається маленькою, але зблизька наша Батьківщина більша. Але не цим вона славна.
Наша країна славетна своєю красою неба, багатством наших квітучих ланів, широких річок з джерельною водою, високими горами, а ще в нас на Україні – найщиріші, найгостинніші люди.
Давайте роздивимося малюнки на дошці: квітучі лани, ліси, безхмарне небо і сонечко, яке нас зігріває кожної днини.
Але головне в нашій країні – це любов та піклування один про одного, і якщо ми будемо про це пам’ятати, то будемо жити в мирі та злагоді.
- Фізкультхвилинка.
- Робота з підручником.
Читання тексту, обговорення.
- Робота з зошитом.
Зараз ми з вами попрацюємо з зошитом. Ви будете розмальовувати хатинку, а я прочитаю віршик "Наша хатка".
- Підсумок уроку.
Ми повинні пам’ятати, що ми українці і повинні жити в мирі і злагоді, шанувати один одного і дбати про Батьківщину. А щоб цього досягти, ми повинні вивчитися та працювати на благо країни.
Урок 19. Україна – країна благословенна
Варіант уроку
Бахіна Людмила Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 261 м. Києва
Мета уроку: збагачувати знання учнів про історію, культуру своєї Вітчизни; розвивати інтерес до національних традицій свого народу, тісно пов'язаних з християнською вірою; виховувати любов до рідного краю; виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: виставка книг, книги і зошити "Дорога добра", українські рушники, український одяг, грамзапис музика М. Лисенка "Боже Великий Єдиний".
Хід уроку
Запис на дошці:
Є багато країн на землі,
В них – озера, річки і долини.
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди - Батьківщина.
I. Організаційний момент.
Загадка.
Край квітучий, земля родюча. Лани широкі, степи безкраї. Люди привітні, гаї багаті. Це край наш рідний, це – …(Україна.)
ІІ. Оголошення теми уроку.
а) Вступна бесіда.
Чудовий і мальовничий край – Україна. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки і ми з вами. Земля роду українського, чия історія сягає сивої давнини.
Сьогодні ми поговоримо про нашу Батьківщину, про Україну.
ІІІ. Організація вивчення нового матеріалу, його сприймання, усвідомлення й осмислення.
б) Бесіда про минуле рідної країни.
Ознайомлення з оповіданням Наталі Забіли "Заснування Києва" – благословення апостола Андрія (див. додаток).
в) Заснування рідного міста трьома братами та сестрою (оповідання Н. Забіли "Древній Київ").
г). Князювання Володимира Великого. Значення хрещення Русі для нашого краю. (Див. додаток).
IV. Фізкультхвилинка.
Гусі лебеді летіли,
На лужок тихенько сіли,
Посиділи, поклювали,
Покрутились, дружно встали.
V. Значення народних оберегів для українців (рушники, вишита сорочка).
а) Національний одяг – гордість українців.
б) Робота з прислів'ями. Запис прислів'їв на дошці:
"Без верби й калини, нема України",
"Козацькому роду – нема переводу",
"Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини".
VІ. Ознайомлення з віршами про Україну. Олена Пчілка "Маленька українка" (вірші читають діти).
VІІ. Робота з підручником (стор. 51-53).
Учні розглядають малюнки, читають текст, розмірковують над прочитаним.
а) Робота в зошиті (урок 19).
б) Ознайомлення з статтею "Україна - незалежна держава" та бесіда за її змістом.
Про що йдеться в статті?
Що означає слово "держава"?
Коли святкують день незалежності України?
Якою ви хочете бачити нашу державу?
Що для неї ви можете зробити сьогодні?
VІII. Закріплення, систематизація й узагальнення знань дітей.
Читання уривка з вірша В. Сосюри "Любіть Україну".
Любіть Україну у сні й на яву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічну живу й нову
І мову її солов’їну.
Вивчення уривка напам'ять.
Урок закінчується слуханням музичного твору М. Лисенка "Боже, великий єдиний".
Додаток
Серія книг "Скарбничка школяра". Історія України в казах та легендах. Н. Забіла "Заснування Києва". Н. Забіла "Древній Київ". Історія України в іменах та подіях часів Київської держави.
Князювання Володимира Великого.
Князь Володимир розбив військо Ярополка і почав князювати у Києві з 980 року.
У роки його князювання Київська Русь була найбільшою за всю свою історію. Володимир, якого прозвали Великим, перш за все повідбирав руські землі від ворожих сусідів, які раніше їх завоювали, – литовців, мадяр. І Київська держава мала на довгі роки спокій. Лише печеніги уперто зазіхали на руську землю. Це відображено в легендах та билинах.
Та найбільшої пошани і честі Володимир зажив за те, що сам прийняв християнську віру, як його бабуся княгиня Ольга, і охрестив увесь народ, усю Київську Русь. До цього більшість русичів поклонялися богам-ідолам – Дажбогу, Перуну, Велесу.
Відтоді Володимир Великий зробив Київську Русь християнською. Почала розвиватись писемність, освіта, архітектура, література. З того часу почали вчені монахи писати літописи – українську історію, і тому про Володимира Великого відомо набагато більше, ніж про попередніх київських князів – Олега, Ольгу, Ігоря, про яких збереглися народні легенди та перекази.
За часів Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого жив у Києві учений-монах Нестор, який створив літопис тих подій, що його названо "Повість минулих літ".
Володимир князював 35 років. Після його смерті, князем київським у 1036 році стає його син Ярослав, якого народ прозвав Мудрим.
Підбиття підсумків, рефлексія, оцінювання результатів роботи дітей на уроці. Висновки, які роблять учні за допомогою вчителя:
- Ми живемо серед людей і повинні доброзичливо ставитись один до одного.
- Треба навчитися прислуховуватися до думок інших.
- Допомагати іншим, турбуватися про інших.
- Ділитися з друзями.
- Бути дружелюбними.
- Не робити іншим такого, щоб ти не хотів для себе.
- Не бути хитрими та жадібними.
- Бути ввічливими у спілкуванні з дорослими, однолітками.
Заключне слово вчителя: "Щоб бути добрим, милосердним, щирим необхідно викинути зі своїх сердець жадібність, байдужість, хитрість. Будьте щирими, добрими, сердечними. Вас будуть всі любити й поважати. Світ стане кращим".
Організація закріплення й систематизація і узагальнення знань учнів.
Пропоную дітям поміркувати, якою має бути людина, щоб вчасно прийти на допомогу; сказати те, що треба; зробити те, що необхідно цієї миті (Людина повинна бути уважною, уміти вислухати та зрозуміти іншого).
а) Творче завдання "Допоможемо людям".
Діти об'єднаються в групи. Назви груп: "Квіти", "Дерева", "Сонячне проміння". Кожна група повинна розказати, як вона допомагає людям. Потім обговорюємо з дітьми, якою повинна бути людина, щоб усі жителі навколишнього світу допомагали їй.
б) Робота в малих групах. Використовуємо інтерактивний метод "Акваріум".
Кожна група одержує завдання надати допомогу в таких ситуаціях:
– когось із учнів дражнять та кривдять;
– у когось тяжко хворіє близька людина;
– хтось вчиться дуже погано;
– хтось не має друзів.
в) Для закріплення та систематизації матеріалу проводимо тест.
Тест
Що ви скажете, якщо:
– ваш друг травмувався і йому боляче;
– ваша подруга загубила іграшку і плаче;
– у вас є велосипед, а у вашого товариша немає;
– у вашого сусіда по парті не має олівця;
– ваша подруга забула вдома бутерброд;
– ви ненароком штовхнули дівчинку;
– ваші однолітки голосно розмовляють у тролейбусі;
– ваші однокласники бігають по коридору.
г) Щоб узагальнити сказане, можна провести "Мозковий штурм".
"Як ти хотів би щоб ставились до тебе однокласники?"
Учні вносять свої пропозиції. Коли ідеї вичерпаються, припиняємо "Мозковий штурм".
Висновок. Ставтесь до інших так, як ви хотіли б, щоб ставились до вас. Треба вміти рахуватися з бажаннями інших людей.
д) Робота над прислів'ями. (На дошці записані прислів'я).
– Хто людям добра бажає, той і собі має.
– Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.
– Усе добре переймай, а зла уникай.
– Не копай другому яму, бо сам упадеш.
– Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
– Рости здорова і щаслива, – сказав дідусь і побрів далі, мацаючи ціпком дорогу.
Надійка помчала до школи. Тим часом почався урок і вчителька робила перекличку.
– А де Надійка? – запитала вона і глянула на Катрусю. Дівчинка встала, знизала плечима.
– Вона переводить через дорогу якогось чужого дідуся.
Катруся хотіла ще щось додати, але цієї миті відчинилися двері й до класу вбігла захекана Надійка. Вона привіталася і винувато заклякла біля порога.
– Вибачте, Маріє Іванівно. Я запізнилася, бо ...
– Знаю, знаю. Сідай за парту. Твій вчинок – добрий і милосердний. Спасибі тобі за нього від усього першого класу.
– Куди поспішали першокласниці?
– Хто кинувся на допомогу дідусеві?
– Як дівчинка звернулась до дідуся?
– Що побажав дідусь Надійці на прощання?
– Як оцінила вчителька вчинок Надійки?
– Якою була Надійка? (Доброю, чуйною, уважною, привітною, милосердною).
Отже, сьогодні ми будемо говорити про те, як треба ставитись до інших, щоб тебе поважали, про добрі та погані звички.
Організація вивчення нового матеріалу, його сприймання, усвідомлення й осмислення.
а) Робота з підручником (стор. 56-57).
Обговорюємо оповідання про Оленку. Чому важливо позбутися поганих звичок? Чи завжди хочеться тобі робити як потрібно? Чи легко це?
б) Гра "Дари сонця".
На дошці намальовано велике сонечко. Діти мають назвати, що сонечко дарує людям. Наприклад: тепло, світло, енергію, життя, красу, можливість зростання. Все перераховане дітьми підписується на променях сонця.
Підкресліть, що сонечко несе світло, радість, добро, воно привітне і щире. Тому треба усміхатися людям, вони також відповідатимуть усмішкою. Робити людям добро й отримувати від них за це щедрі слова подяки. Будьте завжди щедрими, добрими, допомагайте тим, хто потребує вашої допомоги.
в) Малюнок "Сонце доброти".
Намалюйте сонце доброти, у якого повинно бути стільки промінчиків, скільки добрих вчинків різних людей згадають діти.
Висновок. Доброта і щедрість переважають над щедрістю і жадібністю. Треба вміти ділитися з іншими.
Варіант уроку
Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва
Мета уроку: створити у дітей образ рідної землі – на основі прагнення дитячої душі до добра; підвести до розуміння важливості слідуванню благословенню та визначити разом з дітьми, що нам потрібно зробити для Батьківщини.
Обладнання: карта України, глобус, картки з зображенням сонечка для гри, розмальовки для кожного учня, м’яч.
Матеріал до уроку: вірш А. Камінчука, "Притча про квітникаря", розповідь про апостола Андрія, вірш Олени Пчілки "Маленька українка", музичний супровід: "Боже Великий Єдиний", слова О. Кониського, музика М.Лисенка, "Молитва за Україну".
Хід уроку
1. Організація учнів до уроку.
2. Активізація опорних знань.
3. Розповідь учителя.
Наша Батьківщина – Україна, благословенна земля. Благословенна – це значить наділена Божою любов’ю і допомогою завдяки молитвам віруючих людей. З давніх часів наші пращури жили над Дніпром, орали землю, вирощували хліб, виготовляли гарний глиняний посуд, красиві речі з глини, дерева, металу. Але не знали істинного Бога. Та одного разу здалеку прийшов незвичайний чоловік. Очі його сяяли любов’ю і радістю.
Він ніс благу вість – що в світ прийшов Христос, Божий Син, який приніс спасіння всім людям. Цей чоловік був Святий Андрій. Апостол, піднявся зі своїми учнями на пагорб над Дніпром і поставив хрест. І, помолившись, промовив пророчі слова: "Благодать велика засяє на горах цих. Тут буде град великий і багато церков воздвигне Бог".
Пройшли роки, пройшли віки і тисячоліття. Здійснилося Боже благословення за молитвою апостола. Вийшли з нашого народу монахи, які молитвою перетворювали світ, і мужні воїни, які захищали землю та люд від ворога, і видатні зодчі, які зводили такі красиві храми, що здавалося, каміння співає, і лірники, кобзарі та співаки, які своїми думами й піснями втішали й лікували людські серця.
Та багато було стогону й сліз, воєн і руйнувань на нашій землі. І зараз Батьківщина наша хвора і поранена. Чекає Україна добрих, терплячих і роботящих рук, чулих сердець, світлих голів, які допомогли би їй видужати, стати щедрою і прекрасною.
Робота з підручником.
Завдання:
1. Розгляньте, будь-ласка, малюнок (ст. 52, 53), зверніть увагу на гурт людей, які стоять на пагорбі Дніпра. Чи можете ви сказати, хто з них апостол Андрій? Куди спрямований погляд людей, і хто ці люди?
Запитання до дітей:
– Чому у апостола Андрія очі світилися любов’ю і радістю?
– Що міг він побачити з дніпрових круч?
– Про що він молив Бога?
Гра "Якою я хочу бачити мою рідну землю".
Діти повинні відповісти на запитання, піднімаючи сонечко, якщо вони згодні з твердженням.
Хід гри:
Учитель говорить: "Я хочу бачити землю":
– багатою;
– квітучою;
– вкритою горем і сльозами;
– щедрою;
– хворою і зраненою;
– благословенною.
А зараз давайте закриємо очі і попросимо нашого Небесного Отця, щоб і надалі Він покривав нашу землю Своєю любов’ю, щоб на нашій землі завжди був мир і спокій. Ми покриємо сонечками карту України, символізуючи Божу любов і благословення.
(Діти прикріплюють сонечка до карти України, звучить музика "Боже Великий Єдиний").
Що ж ми маємо робити, щоб наша країна була багатою і красивою? Щоб відповісти на це запитання, я пропоную вам послухати притчу про квітникаря.
У одного чоловіка був великий квітник. Кожного ранку квітникар з любов’ю оглядав свої рослини, вітався з ними, поливав, виполював бур’яни, а ввечері дякував Богу за лагідне і тепле сонце, що давало світло і тепло, за рясний дощик, що втамовував рослинам спрагу.
У квітникаря був сусід – заздрісний, лінивий і байдужий. На своїй ділянці він висівав і висаджував різні рослини, але росли вони погано, були слабенькі, тьмяні. Це в мене земля погана, – думав він, і заздрісно поглядав на квітник квітникаря. Одного разу він сказав квітникарю: "Дай мені ділянку своєї землі, я теж посію на ній квіти". Квітникар був людиною доброю, щедрою. Він виділив ділянку землі сусіду, дав насіння квітів.
Прийшла весна. Обидва засіяли свої ділянки квітами. Квітникар, як завжди, доглядав свої рослини, а сусід мало заглядав у квітник. Невчасно виполював бур’яни, забував поливати. "На хорошій землі все буде родити", – думав він. Ось пройшов час. У квітникаря зацвіли квіти, заповнюючи пахощами околиці. А у сусіда серце знову наповнилось заздрістю і злістю.
Запитання до дітей:
– Чому серце сусіда наповнилось заздрістю?
– Що потрібно робити, щоб були хороші результати твоєї праці?
– Як потрібно ставитись до того, що вже дано тобі Богом?
– Чи потрібно любити те, що ти робиш?
Отже, щоб наша країна була багатою і квітучою, потрібно добре працювати, берегти те, що дано Богом і створене людьми, любити результати своєї праці, молитися, просити у Бога благословення для нашої країни.
Завдання:
– Виберіть, яка з цих двох квіток із грядки квітникаря. Розфарбуйте її.
– Підніміться на свої ніжки, піднявши розфарбовану квітку вгору, і проголосимо побажання для нашої неньки України: "Квітуй, благословенна, Україно моя, на ніжній тендітній планеті Земля!"
Діти, подивіться, будь-ласка, на глобус – це модель Землі. Наша Земля така ніжна і тендітна, але Бог тримає її в Своїх руках. На нашій планеті є гори й моря, ріки й озера, рівнини. Давайте знайдемо нашу Україну. Бог мудро розподілив все на планеті. Україні дістався невеликий клаптик землі, але тут найродючіші грунти, ця земля породила геніїв, людей, які вірять в Бога, які славляться своєю працелюбністю, щедрістю. Це князь Володимир, який запровадив християнство на нашій землі, князь Ярослав Мудрий, філософ Григорій Сковорода, письменник Тарас Шевченко, композитор Микола Лисенко і т.д.
Гра з м’ячем.
Давайте будемо передавати м’яч (а він схожий на Землю), при цьому висловлюючи свою любов. Приклад: Я передаю м’яч Ігорю, при цьому називаю його ніжним словом – Ігорьочок, зайчик і т. д., але щоб слова більше не повторювались.
Робота в зошиті (завдання 19 – діти розфарбовують малюнок).
Підсумок уроку.
Запитання:
1. Що таке благословення?
2. Як ви поясните вислів "Україна благословенна"?
3. Що потрібно робити, щоб Україна була квітучою, багатою, благословенною?
Читання вірша Олени Пчілки "Маленька українка".
