Урок 5. Добро і зло в нашій душі.
Совість – голос Божий
Варіант уроку
Муль Алла Сергіївна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва
Мета: визначити і окреслити суть категорій "добро" і "зло"; допомогти дітям усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному становленні особистості; створити ситуацію, за якою учень може виявити доброту і відчути від цього задоволення; виховувати схильність безкорисливо чинити добро.
Хід уроку
I. Організація класу. Режим роботи: вчитель-учень.
Я всміхаюсь сонечку:
– Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квітоньці:
– Хай вона цвіте!
Я всміхаюсь дощику:
– Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся
Зичу їм добра!
М. Познанська
– Який настрій передає цей віршик?
– На які гарні вчинки надихає радісний, гарний настрій?
– Який у тебе найчастіше настрій?
– Коли він буває гарним і радісним?
II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.
Творче завдання "Сонце доброти". Намалюйте сонце доброти, у якого повинно бути стільки променів, скільки добрих вчинків різних людей ви згадаєте, потім кожен розповість про своє сонце доброти. (Виконання завдання та розповіді дітей).
Сьогодні ми будемо говорити про Добро і Зло в нашій душі і про те, хто ж нам підкаже, як робити добро і не робити зла.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Бесіда за малюнком "Добре діло роби сміло".
– Що сталося з цією старенькою жінкою?
– Як вона почувається?
– Як можна допомогти бабусі?
– Що для вас важливіше: почути слова подяки чи просто допомогти?
– Які добрі справи ви можете зробити для своїх бабусі та дідуся, стареньких сусідів, незнайомих стареньких людей .
2. Вправа "Як зробити так, щоб добро на планеті Земля примножувалось?"
– Самому робити добрі вчинки.
– Вирости гарною і доброю людиною.
– Щодня робити хоч маленькі, проте добрі справи.
– Ваші пропозиції.
3. Фізкультхвилинка. Пісня "Усмішка".
IV. Опрацювання нового матеріалу.
1. Вправа "Назви казку".
Проти ночі в ліс пішла,
Взимку квіти там знайшла:
Рік зустріла в день зимовий,
Хто це? Хто сказати готовий?
(Казка "12 Місяців").
Зайчика він захистив
І лисицю насварив,
А вона його злякалась,
Більше в хаті не з'являлась.
Він хоробрий, бойовий,
Відгадай-но, хто такий?
(Казка "Півник і Лисиця").
– Що відчувала дівчинка в лісі? А як почувався зайчик у лісі взимку? Як би ви їм допомогли?
2. Розповідь вчителя.
Людина прийшла у цей світ, щоб творити добро і добру пам'ять залишити по собі. Про це гарно сказала у своєму вірші "Людина починається з добра" Любов Забашта.
Учню казав мудрець:
– Живи, добро звершай, та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра:
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
– До чого закликає нас автор цього вірша? Людина – творець добра. У характері нашого народу доброта і чуйність, щирість та уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину. З давніх-давен, гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті, і про це говорить народна мудрість.
Хто людям добра бажає, той і собі має.
Роби добро – не кайся, робиш зло – зла і сподівайся.
Все добре пам'ятай, а зла уникай.
Добре серце, як сонечко в небі.
Добрі вчинки потрібні нам у житті і залежать від наших душевних зусиль. Чому я так кажу? Тому що наші добрі думки і почуття знаходяться у наших душах. А що ж таке душа, як ви розумієте?
Душа – це живий відгук людської істоти на все, що відбувається. І якщо у людини цей відгук є, вона душевна людина, а якщо ні – черства і байдужа. Спробуємо заглянути у свою душу і намагатимемося визначити, які ми.
Будь ласка, продовжіть речення:
– Я плачу, коли…
– Я сміюся, коли...
– Я радію, коли...
3. Хвилинка фантазії.
Якщо б до вас прилетіла Фея Краси зі своїми чарівними подарунками, що б ви попросили у неї: красиві риси обличчя, чуйне серце, приємний голос чи ще щось?
Отже, зробимо висновок: кожна людина може формувати свою душу. Ви повинні прагнути до розвитку своєї душі.
4. Інсценівка вірша Б. Грінченка "Зорі". На лаві сидить мати в українському одязі, напроти неї – донечка.
Донечка:
Мамо, люба, глянь, як сяють ясні зорі золоті!
Мати:
– Кажуть люди: то не зорі,
Сяють душі то святі.
Кажуть, хто у нас на світі
Вік свій праведно прожив,
Хто умів людей любити,
Зла нікому не робив,
Бог послав того на небо,
Ясной зіркою сіять...
Донечка:
– Правда, мамо, то все душі,
А не зорі там горять.
Так навчи ж мене, голубко,
Щоб і я так прожила,
Щоб добро робити вміла,
І робить не вміла зла.
Учитель: Давайте і ми, діти, будемо робити лише добрі справи. Пам'ятайте народну мудрість: "Зло породжує зло", "Добро завжди перемагає зло". Бог подарував нам розум, щоб ми розуміли, як робити добро. Добре серце – щоб ми любили Бога і людей, і волю – щоб ми бажали робити добро. А чи завжди ми добре користуємося дарами, які дав нам Бог?
Буває і так, що ми втрачаємо Божий дарунок, коли не хочемо робити добра собі й іншим людям. Хтось із нас сердиться, ображається, лінується, не слухається батьків і не допомагає їм, отже, зло також знаходить місце в душі. Але наш Творець не залишає нас, він дав нам у душі особливий голос. Цей голос підказує нам, що добре, а що погано. Він є в душі кожної людини і називається совістю. Совість спонукає соромитися лихих вчинків і перемагати зло добром. Совість у нашій душі – це неначе вогник свічки (запалюю свічку), коли совість не спить – світло в душі людській. Якщо ми не забуватимемо про неї, питатимемо її: "Чи добре те, що я роблю?", то совість наша ніколи не згасне. А якщо не берегти її – будемо злими, байдужими до людей, ледачими, і вогник погасне, у душі запанує пітьма, і ніхто не підкаже, як робити добро і не чинити зла.
5. Робота у зошиті.
– Яке з трьох сердець може належати добрій людині?
– А людині, в серці якої є і добро, і зло?
– Розфарбуй кожне серце кольорами, які ти вважаєш доречними.
Вправа "Яке хто серце має?"
– Яке серце у...? Зле серце має Карабас-Барабас.
– Кам'яне серце у…
– Крижане серце у ...
– Байдуже серце у...
– Добре серце у…
– Чуйне серце у....
– У мене серце...
Приклади контрастних образів у музиці: Л. Працюк, "Різдвяна пісня", Е. Гріг "У печері гірського короля" (фрагмент із сюїти "Пер Гюнт").
– Які асоціації викликає у вас кожна із мелодій?
– Якби вас попросили намалювати малюнок до кожної з мелодій, які фарби ви б використали?
V. Підсумок уроку.
Варіант уроку
Андріяшик Ольга Анатоліївна,
вчитель спеціалізованої середньої школи № 301 м. Києва
Мета: визначити і окреслити суть категорій "добро" і "зло"; допомогти усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному становленні особистості. Учні мають усвідомити, що таке совість і сором, як пов'язані почуття совісті й відповідальності перед собою та перед іншими; спонукати дітей замислитися над тим, коли людині буває соромно, чому важливо знати думку інших про себе та коли люди відчувають провину; формувати вміння сприймати оцінку своїх учинків іншими і наводити приклади такої оцінки; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, уміння самооцінювати їх.
Ключові поняття.
Добро – це життя людини заради інших, щире бажання допомогти, любов до батьків, близьких, Батьківщини, здатність до самопожертви. Зло – бажання отримати від життя все можливе, не рахуючись ні з ким і ні з чим, замкненість і зосередженість на власних проблемах, інтересах, амбіціях. Совість і сором – це регулятори людської поведінки, совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою.
Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді вона відчуває провину, їй буває соромно...
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Доберіть із довідки прислів'я, які можна використати в наведених ситуаціях.
1-ша ситуація.
Бабуся Ганна сиділа на лавочці. Вона чула, як неподалік сперечалися Дмитрик і Толя. Кожен із хлопчиків переконував іншого, що має право першим прочитати книжку, яка сьогодні надійшла до шкільної бібліотеки. Дмитрик говорив про свого батька-льотчика, а Толя про свою маму-лікаря. Головні герої книжки – пілот і лікар... Бабуся Ганна, вислухавши їхню суперечку, усміхнулася і сказала:...
2-га ситуація.
Маринка давно мріяла про таку ляльку, як у Зої. У крамниці ще залишалася одна така ж... На день народження мама обіцяла її купити. Та коли дівчинка з мамою прийшла в магазин, на вітрині ляльки вже не було. Побачивши сльози на очах Маринки, продавець загадково посміхнулася і, ніби чарівниця, винесла ляльки, які щойно привезли для продажу. Серед них дівчинка побачила таку ляльку, таку – аж подих перехопило! "Ось цю ми й візьмемо, – сказала мама, – Бачиш..."
Довідка. Справжнє щастя завжди попереду; батьком-матір'ю не хвались, а хвалися честю.
Притча про доброго самарянина.
"Один чоловік спускався з Єрусалима до Єрихона й потрапив до рук розбійників, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши майже мертвого. Випадково ішов якийсь священик тією дорогою, побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. Так само й левіт пройшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо. Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька натрапив (на нього) й, побачивши його, змилосердився. Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою й вином, потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув його. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: "Доглядай його, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся". Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?" (Євангеліє від Луки 10:30-36).
Запитання для обговорення.
1. Про що йдеться у притчі?
2. Що означає "бути хорошим ближнім"?
3. Яким критерієм керувався Ісус для визначення праведності?
4. Як ви думаєте, чому священик і левіт не допомогли потерпілому?
5. Як ця притча вчить нас допомагати незнайомим людям?
6. Що потрібно було подолати самарянину, щоб допомогти потерпілому мандрівникові з Іудеї?
7. Як ви думаєте, чи змінилося ставлення мандрівника до самарян після цього випадку?
8. Наведіть приклади милосердя, допомоги, добрих справ, про які ви чули або знаєте?
9. Яку добру справу ви б хотіли зробити людям?
IІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Запитання для розгляду:
1. Що ми вкладаємо в поняття "добро" і "зло"?
2. Що впливає на гарні й погані вчинки людини?
3. Добро – як свідомий вибір у житті духовної людини.
Мотивування навчальної діяльності учнів.
Очевидно, ви не раз чули вислови жити по совісті, працювати по совісті, судити по совісті, говорити по совісті. Що, на вашу думку, вони означають? Що ж таке совість? На уроці ми з'ясуємо це непросте питання, переконаємося, що совість і сором – це регулятори людської поведінки, що совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою. Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді вона відчуває провину, їй буває соромно...
III. Робота над темою уроку.
Ситуація для обговорення
Старенька бабуся їде в трамваї. Вона щойно одержала свою невелику пенсію і підраховує, скільки треба заплатити за електроенергію, водопостачання та інші побутові послуги.
У цей час двоє підлітків витягують у неї із сумки гаманець. Це помічає контролер. Він підходить і просить показати квитки. Звичайно, квитків у хлопців немає, але за них заступається бабуся: вона ладна заплатити за них.
1. Чи вчинили б і ви так само, як бабуся?
2. Як ви думаєте, про що думали підлітки, коли бабуся за них заступилася?
Завдання для роздумів.
У кожної людини є внутрішній потенціал добра і зла. Кожний учинок, думка є вибором того або іншого. Але, здійснюючи шляхетні й гарні вчинки, людина може керуватися негативними мотивами (бажання зарекомендувати себе з кращого боку, змусити гарно говорити про себе, отримати схвалення, подяку, нагороду, підвищити свій рейтинг тощо). При цьому людина не переймається високою ідеєю і щирим бажанням допомогти; внутрішньо вона залишається байдужою до проблеми того, кому допомагає. Тому в християнстві найвищу цінність має та доброчинність, яка робиться від чистого серця. Чи завжди ви керуєтеся щирими почуттями у своїх шляхетних учинках? Наведіть приклади, коли ваша допомога була щирою.
Як ви розумієте вислови?
• "Те, що в нас є два ока, не полегшує нашої долі: одне око служить, щоб бачити хороші сторони життя, а друге – щоб бачити погані" (Вольтер).
• "Людина ніколи не буде доброю, доки не зрозуміє, яка вона погана або якою поганою вона могла б стати" (Честертон).
• "Зло протистоїть добру навіть тоді, коли добро хоче допомогти тим, хто став на шлях зла" (Ч. Айтматов).
• "Є те, що потрібне цим людям навіть більше, ніж їжа й дах над головою. Це – розуміння того, що вони комусь потрібні, хтось їх кохає. Вони розуміють, що, навіть якщо їм залишилося жити всього кілька годин, їх люблять. Господи, зроби нас гідними служби людям усього світу, які живуть і помирають у злиднях і голоді" (Мати Тереза).
Прочитаймо і поміркуймо.
Є ще одне найніжніше деревце
Мама з Катрусею поливають яблуньки в саду. Десять яблуньок, під кожну – по десять голубеньких відерець. Щоб зеленіли, квітли і родили. Катруся вже кінчає перший клас, вона добре вміє рахувати. І ось за її підрахунками виходить: під яблуньку вже вилили десять голубеньких відерець, а мама виливає ще й одинадцяте.
– Скільки ж треба вилити під кожну яблуньку? – питається Катруся.
– Десять, – відповідає мама.
– А чого ж ви під кожну яблуньку виливаєте ще й одинадцяте відерце? – дивується Катруся.
– Бо є ще одне – найніжніше деревце, - каже усміхаючись мама. – Його теж треба полити, щоб вічно зеленіло.
– Що ж це за деревце?
– Совість(В.Сухомлинський).
Що здивувало Катрусю?
Яку відповідь на своє запитання дістала вона від матері? Чому совість – це найніжніше деревце, яке слід плекати? Скласти Кодекс совісті першокласника, скориставшись порадами
В. Сухомлинського.
• Роби так, як має бути, не для годиться, не тому, що хтось побачить твої добрі вчинки і похвалить тебе, а за велінням власної совісті.
• Бути справжньою людиною наодинці зі своєю совістю значно важче, ніж на людях, що оцінюють твої вчинки, схвалюють добро й засуджують зло.
• Звітувати перед своєю совістю значно важче, ніж перед іншою людиною.
• Якщо ти наодинці із собою робиш щось погане і думаєш, що про це ніхто не знатиме, ти помиляєшся. Будь гранично чесним наодинці з собою.
• Бажання зробити добро тільки заради того, щоб тебе похвалили, означає, що на чистому тілі твоєї совісті з'являється плямочка.
• Совість – річ надзвичайно тонка, ніжна і примхлива. Якщо потурати її примхам, вона стає жорстокою. Треба вчитися володіти своєю совістю, тоді вона стане мудрим і благородним вартовим учинків, поведінки, всього життя.
• Володійте своєю совістю, виховуйте в собі вимогливість.
Творча робота. Поміркуйте над ситуацією і закінчіть розповідь.
Іринка з мамою в садочку збирає у кошик груші, їй не дуже хочеться нахилятися, підбирати дрібненькі грушки. Мамі не подобається, як дівчинка працює, тож вона каже: "Прислухайся до себе, чи тобі ніхто не докоряє за таку роботу?" Іринка...
Чи стало дівчинці соромно? Чи заговорила в ній совість?
Чи потрапляли ви в таку ситуацію? Народний досвід вчить, від своєї совісті не втечеш. Де совість, там і любов. Догоджай не людям, а совісті своїй. Совість гризе без зубів. Очі – міра, рука – віра, совість – порука. Розкрити підтекст народних примовок.
Цікаво знати.
Притча про совість
Був чудовий літній вечір, місячне сяйво освітлювало стежку, якою йшов чоловік. Замислившись, він не помітив каменя, спіткнувся, впав і боляче забився. Встав, подивився на камінь і пішов собі далі.
Через деякий час на стежці з'явився інший чоловік. Насвистуючи, він ще здалеку помітив камінь. Підійшов до нього і подумав: "Це ж моя кохана йтиме цією стежкою, не помітить каменя і впаде". Узяв він камінь та й відніс на узбіччя.
Та ось з’явився ще один чоловік. Він побачив камінь, що лежав віддалік, зловтішно посміхнувся і поклав його знову серед стежки. Починало світати. На доріжці з'явився четвертий чоловік. Коли він побачив камінь, то подумав, що люди можуть його не помітити, і прибрав камінь зі стежки.
Стародавні греки вважали, що стежка – це наше життя. А чотири чоловіки – це ми, люди, такі різні в цьому житті: перший чоловік – байдужий, другий – егоїст, третій – безсовісний. І тільки четвертий – людина з совістю.
Чи згодні ви з такою оцінкою людей? Обґрунтуйте своє твердження.
Висловіть власне судження: коли людині буває соромно?
Як Федько відчув у собі Людину
Пішов раз малий Федько з матір'ю на поле картоплю копати.
– Вісім років тобі, – каже мати, – працювати час по-справжньому.
Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю й у відро кидає. Не хочеться Федькові працювати. Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися. Залишив картоплю в одному кущі, у другому. Мати помітила таку роботу та й каже:
– Хіба тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить!
Оглядається Федько довкола і дивується:
– Де ж та Людина? Що вона бачить?
– У тобі, Федьку, Людина. Усе вона бачить, усе помічає, та тільки ти не завжди дослухаєшся до того, що вона тобі говорить. Ось прислухайся до її голосу, вона тобі й скаже, як ти працюєш.
– А де ж вона в мені – Людина? – дивується Федько.
– У голові твоїй, у грудях, у серці, - підказує мати.
Перейшов Федько до іншого куща, позбирав картоплю, що зверху лежала. Хотів було вже залишити його, аж тут мов і справді хтось докоряє: що ж ти, Федьку, робиш? Порийся, там ще є картопля у землі. Здивувався Федько, оглянувся. Нікого немає, а мов хтось дивиться на його роботу й соромить. "І справді, мабуть-таки, Людина бачить мою роботу", – подумав Федько, зітхнув, розгріб землю біля викопаного куща й знайшов ще кілька картоплин. Легше стало на душі Федькові. Аж пісеньки веселої заспівав. Працює він годину, працює другу і все більше дивується. Ледве подумає: "Навіщо так глибоко гребтися, мабуть, уже немає картоплі", а тут хтось і підслухає його думку. І соромно стає Федькові. Але й радісно, ой, як радісно, "Гарний цей друг – Людина", – думає Федько (В.Сухомлинський).
Як працював Федько? Чому?
Як мама присоромила Федька? Що його здивувало? Що змінилося у ставленні хлопчика до роботи? Чому? Як хлопчик відчув у собі Людину? Що це означає?
Із Біблії
Біблійна легенда розповідає, що першими людьми, які відчули сором, були Адам і Єва. Порушивши Божу заборону, вони скуштували плід із дерева пізнання добра і зла. Після цього розкрилися очі в них обох і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фігові листки, і зробили опаски собі".
Як вчинив із ними Господь?
Втраченого дитинства, як і втраченого раю, не повернути. І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу зі шкіри, і зодягнув їх. Людина осягла сором...
Запам'ятаймо!
Сором є моральним переживанням. Це почуття неминуче передбачає людську самооцінку. Людина, яку охоплює сором, перебуває наодинці із собою, хоча й оцінює себе сторонніми очима.
Саме слово сором походить від індоєвропейської основи зі значенням ховати, приховувати. Справді, сором спонукає людину ховати чи переборювати в собі те, що могло б зганьбити її в очах інших людей. Сором спонукає людину до самовдосконалення. Люди соромляться того, що принижує їхню гідність; поганих учинків, відсутності свободи, незадовільних побутових умов. Зіставте поняття сором і совість. Чим вони різняться?
IV. Формування практичних умінь та навичок.
Попрацюймо в парах.
Розкажи товаришеві, чого слід соромитися, а він – хай розкаже тобі. Скористайся порадами.
• Соромся порожнечі душі. Найбільше соромся того, що в тебе немає своїх святинь, своїх непохитних, незаперечних істин, правил, принципів.
• Соромся слабкої волі, "безхребетності". Гори від сорому, якщо відчуваєш, що в тобі заворушився мерзенний черв'ячок, ім'я якому - "моя хата скраю".
• Соромся байдужого ставлення до громадського життя, виконання обов'язку.
• Соромся не тільки явної підлості, а й не давай найменшого приводу, щоб про тебе могли подумати, як про підлу людину. Пам'ятай, що підлість у дитинстві й отроцтві починається нібито з дуже маленького бажання уникнути відповідальності, небезпеки, врятуватися від біди, що загрожує іншим, перекласти на когось відповідальність за те, що сталося через власне незнання, помилку, необачність, непорозуміння. Підло мовчки виглядати зі схованки і з цікавістю чекати: а що буде товаришеві, який опинився в небезпеці?
• Соромся безвідповідальності, легковажності своїх почуттів, уподобань, У своїх почуттях треба бути вірним і обов'язковим.
• Соромся безкультур'я. Хизуватися незнанням – верх глупоти. Невігластво розуму і почуттів збіднює людину. Нехай на сторожі твоєї порядності завжди стоїть почуття сором'язливості за все примітивне, недосконале в самому собі.
Робота у творчих групах. Висловіть власну думку.
1-ша ситуація. (Завдання для першої групи).
Гомінкий струмок і мовчазна річка
Зеленою долиною тече широка повновода річка. Повільно несе вона води свої.
По ній пливуть кораблі й плоти. Тиха річка, мовчазна.
А поміж гір тече маленький струмок. Швидкий і гомінкий, він усе поспішає,
бігає навколо камінчиків і все щось балакає-жебонить. Розказує про те, що
народився високо в горах із талого снігу.
Аж ось і місце зустрічі гомінкого струмка з мовчазною річкою. Зачарований
могутністю річки, гомінкий струмок замовк, притих. Йому соромно патякати:
річка мовчить (За В. Сухомлинським).
Чому стало соромно струмкові?
Чи відчув він сторонній погляд на собі?
Чи зробив самооцінку?
2-га ситуація. (Завдання для другої групи)
Соромно перед соловейком
Оля й Ліда надумали сходити до лісу. Ішли та йшли, в дорозі стомилися та й сіли на траві перепочити. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка та й підобідують. Коли це на дерево сів соловейко і заспівав. Зачаровані його чудовим співом, Оля й Ліда сиділи й боялися поворухнутися.
Аж тут він замовк. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
Навіщо ти зібрала сміття? – запитала Оля. – Це ж у лісі... Ніхто не бачить.
• Соромно перед соловейком... – тихо відповіла Ліда (В. Сухомлинський).
Як розуміти слова Ліди?
Яку самооцінку вчинків зробила дівчинка?
Коли людині стає соромно?
3-тя ситуація. (Завдання для третьої групи).
Скляний чоловічок
В одного хлопчика був маленький приятель – Скляний чоловічок. Був зовсім прозорий і вмів угадувати, що думає й переживає його приятель – хлопчик. Не вивчив хлопчик уроки й хоче йти гуляти – Скляний чоловічок уже помутнів і каже хлопчикові:
– Не треба так чинити, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй. Соромно стає хлопчикові, він зараз же береться до діла: вивчить уроки, а тоді йде гуляти. Чоловічок мовчить, але стає прозорим.
Якось у хлопчика занедужав товариш, з яким він сидів за однією партою. Минув день, другий, а хлопчик і не згадує про товариша. Дивиться, а Скляний чоловічок став темний, як хмара.
– Що я зробив чи подумав поганого? – з тривогою питає хлопчик.
– Ти нічого не зробив поганого, нічого не подумав поганого... Але ти забув про свого товариша...
Соромно стало хлопчикові, і він пішов провідати хворого. Поніс йому квіти й велике-велике яблуко, яке дала йому мама.
Так Скляний чоловічок навчав хлопчика житію. Це була його совість (В. Сухомлинський).
Коли й чому Скляний чоловічок темнів?
Коли хлопчикові ставало соромно? Хто оцінював його вчинки?
Завдання для самоперевірки.
Чому і коли так кажуть? Папір не червоніє. Сором їсть очі.
Згоряти від сорому. Сорому наїстися. Спопеліти від сорому. Без сорому казка.
Дати відповіді на запитання.
Як пов'язані совість і відповідальність?
Як чинить совісна людина в конкретних ситуаціях? Наведіть приклади із власного життя.
Що таке сором? Яких учинків слід найбільше соромитися людям?
Що таке провина? Коли люди відчувають провину? Коли "совість без зубів гризе"?
Запам'ятаймо!
Слово вибачте означає даруйте мені мою провину. Тому слід казати вибачте, а не вибачаюсь (ніби сам собі вибачаєш).
Вибачаються тоді, коли своїм учинком завдали комусь прикрощів: мимохіть штовхнули, сказали недоречне слово. Звертаючись на вулиці до незнайомого, аби про щось запитати, починають також зі слова вибачте.
VI. Завдання додому.
Побудувати коротеньку розповідь (усно) "Коли мені було соромно і за що" або "Коли я відчував провину і каяття за вчинок" (на вибір учня).
Підсумок. Важливо не тільки навчити дітей розуміти природу добра і зла, а й залучати їх до доброчинної діяльності. Тому наступне заняття можна провести у вигляді зустрічі з представниками доброчинних організацій. Можна провести конкурс на кращу м'яку іграшку, виріб, вишиванку, з метою передачі найкращих виробів у школи-інтернати, дитячі будинки.
Варіант уроку
Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва
Мета: Пояснити дітям поняття "добро", "зло"; показати на прикладі біблійного оповідання боротьбу між добром і злом, прояви совісті у людини, важливе значення совісті; допомогти прислухатися до голосу власної совісті.
Обладнання: білий папір на кожну дитину, два аркуші із зображенням безлистих дерев, паперові листочки, робочий зошит, олівці жовтого і чорного кольорів, диск "Дорога добра", свічка.
Хід уроку
І. Організація учнів до уроку.
Запитання на повторення:
1. Кого Бог створив схожим на Себе?
2. Для чого Бог дав нам розум, серце, волю?
(Відповіді дітей)
ІІ. Повідомлення теми уроку.
1. Розповідь учителя:
Ми маємо великий скарб – образ Божий. Але буває й так, що ми втрачаємо Божий подарунок, коли не хочемо робити добра собі й іншим людям. Хтось із нас сердиться, ображається, лінується, не слухає батьків, заздрить. Отже, зло знаходить місце в душі.
Що ж підказує нам: добре робимо ми чи погано? Що ж допомагає нам визначити, де добрий вчинок, а де поганий? Бог дав нам у душі особливий голос, голос-підказку, що підказує нам, що добре, а що погано. цей голос називається совістю.
2. Розповідь біблійної історії про життя Йосифа та його братів (адаптованої).
В одного чоловіка, якого звали Яковом, було 12 синів. Десять старших синів зовсім не тішили своєю поведінкою батька, часто завдавали йому прикрощів. Один тільки Йосиф був слухняним, добрим, люблячим сином. Він дуже засмучувався, коли бачив, як брати зневажають батька.
Яків любив всіх своїх синів, але найбільше любив найменшого сина Веніаміна та Йосифа, якому подарував гарне різнобарвне вбрання. Брати через це заздрили Йосифу, зневажали його.
Одного разу, коли старші сини Якова випасали отари далеко від дому, він сказав Йосифу: "Біжи глянь, чи живі-здорові брати твої, чи худоба на місці, і скажеш мені". Йосиф з радістю пішов виконувати доручення батька.
Довго шукав Йосиф своїх братів. І ось, нарешті, помітив їх і заспішив з радістю до них. Брати теж здалеку помітили його і вирішили вбити, але потім один із братів на ім'я Рувим, який був добріший за всіх, сказав: "Не треба його вбивати; киньте його тільки в цю яму".
Радість зустрічі з братами перетворилася для Йосифа на великий смуток. Він благав їх відпустити його до батька, але їх серця були, як кремінь, холодні й тверді.
Йосиф сидів у ямі, плакав і знемагав від голоду і спраги. Брати посідали біля ями і почали їсти хліб, принесений Йосифом, але йому не дали і крихти. В цей час вони побачили купців, що їхали неподалік, і вирішили продати Йосифа. Так Йосиф був проданий купцям за 20 срібних монет. Такою була ціна його життя для братів. Батьку брати показали розірваний одяг Йосифа, вимазаний у кров козеняти, і сказали, що його розірвав хижий звір. Серце батька наповнилось смутком і горем, воно оплакувало найулюбленішого сина..
Купці продали Йосифа багатому чоловіку, близькому до фараона, і той зробив його своїм слугою. Йосиф чесно, сумлінно виконував свої обов'язки. але з ним трапилася неприємність: оббрехала його дружина хазяїна. Йосифа вкинули до в'язниці. Бог не залишав його. Він дав йому дар тлумачення снів. І Йосиф користувався цим даром. Дійшла чутка про цей дар до фараона, якому приснилися дивні сни, які не могли розгадати мудреці, і він викликав Йосифа до себе. Йосиф розтлумачив сни фараону і порадив йому запасати зерно, бо потім будуть неврожайні роки, буде голод. Фараон призначив Йосифа управителем єгипетської землі, збирати і запасати хліб.
Незважаючи на таке підвищення, Йосиф продовжував сумлінно трудитися: будувати засіки для хліба і наповнювати зерном.
А коли настали голодні роки, з усіх кінців з'їздилися люди до Йосифа, і він продавав хліб, поповнюючи скарбниці фараона золотом.
Одного разу, продаючи хліб, він побачив знайомі постаті. Це були його брати. Йосиф впізнав їх, але зразу не об'явився, а вирішив випробувати.
Брати й гадки не мали, що їх брат може так високо піднятися. В розкішному одязі він був не схожий на того Йосифа, якого вони продали купцям.
Випробувавши братів, Йосиф побачив, що вони змінилися, він пробачив їм все і поселив разом із сім'ями та батьком на найкращих землях Єгипту.
Так добро перемогло зло.
Бесіда за твором.
Запитання до дітей:
1. Скільки синів було у Якова?
2. Чи радували сини своєю поведінкою батька?
3. Чому брати заздрили Йосифу?
4. Як вони з ним поступили?
5. Як поводився Йосиф у рабстві?
6. Чому фараон поставив Йосифа управителем?
7. Чи впізнав Йосиф своїх братів? А вони його?
8. Чому він спочатку випробовував їх?
9. Чи пробачив Йосиф своїм братам?
10. Яким кольором ви зобразили б душу Йосифа, братів (жовтим чи чорним)?
(Відповіді дітей)
Завдання.
Намалюйте на папері у вигляді кружечка душу Йосифа і душу одного зі старших братів. Я буду називати характеристики поведінки, а ви поставте рисочки-промінчики від кружечка (світлого або темного).
Приклад: Називаю "слухняність" – малюєте промінчик жовтим олівцем від кружечка, що символізує Йосифа.
Характеристики поведінки, написані на листочках:
- слухняність
- повага до батьків
- працелюбність
- справедливість
- чесність
- терпеливість
- доброта
- уміння прощати
- неслухняність
- заздрість
- жорстокість
- користолюбство
- жадібність
- брехливість
- боязливість
(Діти виконують завдання).
Фізкультхвилинка.
Руки до неба я піднімаю (піднімають руки вгору)
Щиро Бога благаю:
Дай сили і вміння (показують руками на себе)
Творити добро,
І ненавидіти будь-яке зло (розводять руки).
3. Слово вчителя.
Схематичне зображення душі Йосифа схоже на сонечко, а одного з братів – на щось подібне до павука, спрута.
Так, добро, як сонечко, зігріває, тішить і радує людей. А погані вчинки, погана поведінка засмучують людей, роблять їм шкоду. Отже, зло – це все те, що приносить шкоду людям, засмучує, принижує гідність, робить боляче.
Ми всі маємо вчитися робити добро, адже "хто людям добра бажає, той і собі має". Добро вважають найціннішим скарбом, народна мудрість говорить:
"Роби добро – воно дорожче золота"
"Не одяг звеличує людину, а добрі справи"
"Добро посієш – добро й пожнеш"
"Добро завжди перемагає зло"
Совість спонукає соромитися лихих вчинків і перемагати зло добром. Совість у нашій душі – це неначе вогник свічки. Коли совість не спить – світло в душі людській. Коли (запалює свічку) ми питаємо в неї: "Чи добре те, що я роблю?", коли ми аналізуємо наші вчинки, наші думки, совість наша ніколи не згасне. І якщо не берегти її – робити зло, байдуже ставитись до людей, бути ледачим, жадібним, вогник погасне. У душі запанує пітьма (Гасить свічку).
Робота з підручником: бесіда за малюнком (ст. 15).
Завдання.
1. Прикріпіть листочки на дерева. До одного ті, на яких написані хороші характеристики поведінки, на друге – погані. Так у нас утворяться два дерева: дерево добра і дерево зла.
(Двоє дітей виконують роботу).
2. Вимовте слово "зло", "добро".
Чи відчуваєте різницю у вимові?
Слово "добро" вимовляється, ніби співається, а "зло" – із сичанням, стисло. Наша мова влучно назвала погані, лихі вчинки, думки злом, а хороші, приємні – добром.
3. Послухайте мелодії. Визначте характер музики.
(Діти слухають твори Л. Процюк "Різдвяна пісня", Е. Гріга "В печері гірського короля" (фрагмент).
4. Пограємо у гру.
Я буду кидати м'яч кожному з вас, називаючи при цьому хороші справи, вчинки, ви маєте ловити м'яч, а якщо назву погані – відбиваєте м'яч.
(Гра з м'ячем).
ІІІ. Підсумок уроку.
Запитання до дітей:
1. Яку тему ми розглянули сьогодні?
2. Що таке совість?
3. Як ви розумієте вислів "Коли в людини совість спить – вона може зло робить"?
Побажання вчителя:
Прислухайтеся до голосу своєї совісті. Хай вона буде вашим надійним другом і порадником.
