Батько й мати. Чим є джерело для потоку, а корінь – для дерева, тим є родина для народів і цілої суспільності. Головним завданням родини є добре виховання дітей. Немає для дітей більшого щастя, ніж коли мають добрих батьків, а для батьків немає більшої потіхи, ніж коли добре виховали дитину.
Кожний розумний і сумлінний батько, коли, вмираючи, залишає неповнолітніх дітей, найбільше журиться тим, хто добре виховає його сиріт. Останнім словом такого чоловіка є нагадування жінці: виховуй дітей по-Божому!
Розповідають, що якийсь розбійник, засуджений на смерть, просив про змогу поговорити з матір’ю. Коли мати прийшла, він ударив її з усієї сили в лице й сказав: «Якщо ти добре виховала б мене, а не розпускала, я не загинув би на шибениці!» Це був останній злочин нещасного, але його слова варто запам’ятати.
Перед хрещенням дитини. «Жінка в блаженному стані, – каже один славний лікар, – не в силі виразити дитині більше добродійство, ніж коли в той час матиме спокійний настрій та буде поводитися чесно та благородно». Майбутня вдача й звички дитини є в найбільшій мірі в руках матері.
У блаженному стані мати безумовно повинна остерігатися всіляких хвилювань, напруженої праці, алкогольних напоїв. Чоловік повинен бути якнайбільше виваженим. «А коли хтось про своїх, особливо ж про домашніх, не дбає, той віри відцурався: він гірший, ніж невірний» (1 Тим. 5, 8).
Не допоможе опісля навіть найліпша наука, якщо дитина не одержить від батьків доброї вдачі, цієї найціннішої спадщини. «Яблуко від яблуньки не далеко падає», «Який батько, такий син». Ці приповідки справджуються. Діти дуже часто успадковують від батьків нахили до пияцтва, розкошів, гордості і т. і. Кажуть лікарі, що коли мати в той час уживає спиртні напої, то опісля дитина дуже часто хворіє на різні недуги та передчасно вмирає. А тумануваті діти – це також дуже сумний наслідок уживання батьками алкоголю. Тому батьки, що вживають такі напої, – це найбільші кривдники своїх майбутніх дітей!
Батьки, живіть в той час якнайпобожніше й часто приступайте до Святих Тайн, а це принесе благословення вашим дітям.
Мати Папи Пія ІХ пожертвувала його Ісусові й Марії до того, як він прийшов на світ. Те саме вчинила мати папи Лева ХІІІ. Тож ми завдячуємо тих великих керманичів Святої Церкви також і їхнім матерям.
Св. Хрещення. Дитина після Св. Хрещення є не тільки дитиною своїх батьків, вона є також дитиною Ісуса Христа і Св. Церкви. Вона дістала право успадкувати Небесне Царство.
Батьки не повинні на довго відкладати час хрещення дитини. Бо хто може гарантувати, що дитина, сьогодні ще зовсім здорова, не занедужає завтра й не помре? У небезпеці смерті дитину може охрестити будь-яка людина. Вода для хрещення тоді може бути звичайною. Охрестити можна так: водою поливаємо навхрест головку дитини (вода повинна дійти до шкіри) і рівночасно кажемо ці слова: «Хрещається раб (-а) Божий (-а) (сказати ім’я) в ім’я Отця, і Сина, і Святаго Духа. Амінь.
День святого хрещення дитини – це святий день. Не можна його зневажати розгульними забавами або пиятиками. Цей день треба провести хоч весело, але тверезо й чесно.
Після Св. Хрещення. «Що буде з цієї дитини?» – так казали люди, коли народився св. Іван Хреститель. Те саме можна сказати про кожну дитину. З дитини однак буде те, що з неї зроблять батько й мати. На вас, батьки, лежить обов’язок подбати, щоби здійснилися слова священика, сказані під час Св. Хрещення до дитини: «Прийми, дитино, цю палаючу свічку й старайся завжди світити світлом добрих діл, щоб, коли прийде Господь, ти могла вийти Йому назустріч і разом із Ним увійти до небесної слави».
Найбільше від вас, батьки, залежить те, щоб колись світло добрих діл ваших дітей світило перед людьми і щоб люди, дивлячись на святість їхнього життя, прославляли Небесного Отця! Через Святе Хрещення Бог засіяв у серці дитини зерно віри, надії, любові. Тож, батьки, дбайте, щоб ці святі зерна прийнялися, виросли та принесли стократний плід.
Дбайте про тілесне добро дитини. Дитина – це дуже немічна істота. Тому Бог поручив люблячим батькам, щоб вони опікувалися нею.
Обов’язком матері є самій годувати свою дитину й дитина має на це повне право. Коли через необхідність мати мусіла б звернутися по допомогу іншої жінки, нехай дивиться, щоб це була здорова й вихована особа. Разом з молоком дитина може перейняти злі нахили від чужої невихованої жінки!
Про римського цісаря Тиверія говорять, що він був пияком, тому що його мама була пиячкою. Щаслива та дитина, яка разом з молоком матері може також перейняти материнську любов та благородність!
Сумлінні батьки вважають своїм святим обов’язком подбати, щоб дитина завжди одержувала відповідне харчування й одяг. Вони ніколи не залишають дитину без нагляду. Коли дитина захворіє, вони зроблять усе, що в їхніх силах, щоб зберегти життя та здоров’я дитини. Сумлінні батьки щонайменше до 15 років не дадуть дитині алкогольного напою.
Ще більше дбайте про душу дитини! Пречиста Діва Марія на сороковий день після народження Ісуса Христа пішла до Єрусалимського храму пожертвувати Богові Свого Сина.
«Ви ж – рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло» (1 Пт. 2, 9). Батьки в імені Св. Церкви мають обов’язок стати для своїх дітей першими вчителями, пастирями й апостолами. Погляньмо на себе, чи так воно в нас є?
Будьте вчителями своїх дітей
Навчайте дітей в ім’я Боже. Більше, ніж будь-яка інша наука, запам’ятовуються в серці дитини слова побожного батька й богобоязливої матері. Тому апостол Павло каже до батьків: «виховуйте дітей ваших у послусі й напоумленні Господньому» (Еф. 6, 4).
Учіть їх з допомогою природи. Ти, батьку, йдеш з дитиною лугом, полем або лісом. Дитина зриває квітки й цікаво розглядається довкола. Скажи їй, що всю цю красу сотворив Небесний Отець. Скажи їй, що за все це треба Богу дякувати й Бога любити. Так ти станеш для своєї дитини першим учителем релігії.
Вчіть їх з допомогою християнських образів. Коли йдеш з дитиною біля хреста, розкажи їй дещо про Божественного Спасителя й про Його страсті. А навіть у своєму домі, в якому маєш так багато образів, можеш, пояснюючи дитині значення кожного образа, навчити її не одної правди св. віри.
Поясніть їм церковний рік. Розкажіть, наприклад, дітям під час різдвяних свят про народженого Ісуса, під час Йорданських – про хрещення Ісуса в ріці Йордані, під час Великого посту – про муки Христові, на Великдень – про славне Воскресіння нашого Спасителя і т. д. Навчіть їх також високо цінувати святі речі. Не забувайте час до часу купувати собі нову побожну книжку, щоб з неї самим користати й дещо переповісти дітям. Не повинно також ні в одній християнській родині бракувати релігійного часопису. Вчіть своїх дітей змалку любити добру книжку й пресу.
Завжди звертайте думку дітей на Бога. Якщо хтось удома захворіє, скажіть до дітей: «Моліться, діти, до Бога, і Бог поверне хворому здоров’я». Коли хворий видужає, нагадайте дітям, щоб подякували Богу за цю ласку. Коли записуєте дітей до школи, нагадуйте їм, щоб просили Бога допомоги в науці. Коли діти виросли та мають вибрати якийсь стан, скажіть їм, щоб гаряче просили Бога світла й допомоги в цій надважливій справі. Особливо добре приготуйте дітей до Першої Святої Сповіді й до Першого Святого Причастя.
Будьте пастирями своїх дітей
Стережіть дітей. Христос сказав про Себе: «Я пастир добрий». Добрими пастирями для своїх діточок мають бути також батько і мати. А добрий пастир є провідником овечок, є їхнім сторожем, і якщо овечка загубиться, добрий пастир не спочине, доки її не відшукає.
Будьте провідниками дітей у любові до Бога. Старайтеся довести їх до того, щоб вони любили Бога більше, ніж цілий світ – більше, ніж вас, своїх батьків. «Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю» (Мт. 22, 37). Учіть їх також любити ближнього: «З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Йо. 13, 35).
Правдиву любов до Бога ми показуємо тим, що виконуємо Божі Заповіді. Пильнуйте ж дітей, щоб вони виконували десять Божих Заповідей.
Десять Божих Заповідей і виховання дітей
І Заповідь. Виховуйте дітей у дусі святої віри. Нехай діти ніколи не пропускають ранішньої або вечірньої молитви. Навчіть їх поводитися пристойно й побожно в Божому домі. Припильнуйте, щоб ніколи не занедбували катехизму. Призвичаюйте їх, щоб у неділі та свята читали вдома якусь релігійну книжку.
ІІ Заповідь. Не дозволяйте дітям присягатися Богом або вимовляти Боже ім’я чи святих без пошани. Карайте дітей, якщо вони вимовляють якийсь проклін.
ІІІ Заповідь. Ведіть дітей у святковий день на Службу Божу. Не дозволяйте дітям того дня виконувати тяжку працю. Але й самі стережіться, щоб висиджуванням у неділю в корчмі чи деінде не дати дітям сміливості так само зневажити святковий день.
ІV Заповідь. Живіть так зразково, щоб діти мусіли вас шанувати, любити й слухати. Пошану здобувайте собі поведінкою без докорів, любов – пожертвуванням для добра дітей, послух – розумними розпорядженнями.
V Заповідь. Ніколи не допускайте ворожнечі вдома. Схиляйте дітей до взаємної поступливості та люб’язності. Вчіть їх берегти здоров’я, бережіть їх перед схильностями до пиття алкоголю і куріння тютюну. Не дозволяйте їм знущатися над звірятами. У ставленні до прислуги нехай діти вчаться чемності, до недужих і калік – милосердя. Самі ж остерігайтесь усього, що б могло дітям дати поганий приклад і бережіть дітей перед згіршенням від чужих людей.
VІ Заповідь. Пильнуйте невинність дітей. Не дозволяйте їм найменшу нескромність у поведінці! Нагадуйте їм про всюдисущого Бога. Стежте, щоб не потрапили в якісь таємні гріхи, що руйнують душу й тіло. Гостро карайте за найменшу провину в цій справі.
VІІ Заповідь. Виховуйте дітей у справедливості. Карайте за найменші присвоєння чужої власності. Не дозволяйте, щоб діти робили шкоду в чужому саду або на чужому полі. Якщо продавець помилився, відішліть дитину, щоб віддала те, що він дав через помилку.
VІІІ Заповідь. Карайте дітей за неправду, але карайте без гніву й без пристрасті. Не дозволяйте дітям говорити зле про кого-небудь. Ніколи не послуговуйтеся дітьми для вивідування чи підслуховування чужих таємниць.
ІХ Заповідь. Навчіть дітей коротких зітхань до Бога або коротких молитов і кажіть їм, щоб ці зітхання чи молитви часто повторювали, як під час праці, так і під час відпочинку, а це захистить їх від поганих думок.
Х Заповідь. Виховуйте дітей так, щоб привчалися до ощадливості, невибагливості в одязі та щоб з того, що мають, були завжди вдоволені.
Наказуйте своїм дітям в ім’я Боже. Скажіть їм: «Діти, ви мусите слухати батьків, бо такою є Божа воля». І так виховаєте дітей сумлінними людьми.
«Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця» (Мт. 18, 10).
Стережіть своїх дітей та їхню невинність
Пастир лягає на відпочинок серед своїх овець і стереже їх також серед ночі.
Християнські батьки! Бог поставив вас сторожами ваших дітей. Пильнуйте, отже, щоб діти не побачили або не почули вдома чогось такого, що могло б принести шкоду їхній невинності. Не кажіть, що, наприклад, трилітня дитина нічого не розуміє! Досвід показує, що перші враження глибоко записуються в уяві та впливають на пізнішу поведінку дітей. Звертайте також пильну увагу на те, з ким ваші діти товаришують, з ким і як бавляться.
Велику правду сказав один священик: «Я бачив дітей, які розвивалися гарно неначе букети троянд; але бачив я тих самих дітей, коли вони в’янули неначе ті пуп’янки, які підгриз прихований хробак. Причиною цього був таємний гріх самоосквернення». А легше устерегти дітей перед тим гріхом, який вбиває тіло і душу, як уже впавших навернути на дорогу чесноти. У випадку такого нещасного стану дитини найліпшим способом його подолання є часта св. сповідь.
Одна мати мала звичку молитися звечора так довго, доки діти не поснули. Коли її запитали, чому так довго молиться, відповіла: «Злий дух ходить також серед ночі й шукає дитячих душ, щоб їх пожерти».
Ще більше стережіть дітей дорослих. Каже Святе Письмо: «Пильно наглядай за неслухняною дочкою… щоб перед численними тебе не осоромила!» (Сир. 42, 11).
Не дозволяйте дорослим дітям іти на танці й розваги туди, де ваше око їх не пильнує. Не дозволяйте їм приязнь з особами іншої статі, якщо справа не йде до вінчання. Від наречених жадайте такої скромності, як цього вимагає честь і їхня, і цілої вашої родини. Пам’ятайте, що ваші діти є людьми й можуть згрішити, тому стережіть їх.
Покарання дітей
Дітей, які провинилися, карайте в ім’я Боже. Любов треба єднати з рішучістю, а рішучість стосовно дітей – з любов’ю. Дитина повинна вас не лише любити, але й боятися.
Пам’ятайте слова Святого Письма: «Хто щадить різки, ненавидить сина» (Прип. 13, 24). «Ти битимеш його різкою – і врятуєш його душу від Шеолу (смерті – Прим. ред.)» (Прип. 23, 14). «Різка й докір надають мудрости» (Прип. 29, 15.).
Кара не має бути лише карою; вона має бути для дитини, що провинилася, також цілющим ліком.
Лікар не приписує одного й того самого ліку на всі слабості, а на кожну недугу дає окремий лік. Подібно чинять розумні батьки. Вони за малу крадіжку покарають дитину, наприклад, постом; за незгідливість скажуть, наприклад, клячати, а за іншу якусь дрібну провину відберуть, наприклад, у дитини те, що їй любе. Зате у випадку впертості, непослуху, прокльонів, нескромності відповідним ліком є, звичайно, тілесна кара. «Хто щадить різки, ненавидить сина». Не можна також дозволяти, щоб інші діти висміювали покарану дитину.
Ніколи не карайте у гніві! Коли дитину караєте, карайте її з достоїнством судді та карайте так, щоб дитина розуміла, що ви чините це дуже нерадо. Не карайте за якусь мимовільну помилку або незручність. А карайте за проступки, які дитина поповнила свідомо.
Деякі батьки самі вчать дітей говорити неправду. Це стається тоді, коли батьки так гостро поводяться, що дитина боїться зізнатися у провині. Деякі ж батьки явно кажуть дітям говорити неправду – перед чужими людьми.
Не дозволяйте своїм донькам носити вибагливий одяг! Пам’ятайте, що в надмірному дбанні про красу криється початок упадку.
Правдивим нещастям наших часів треба назвати вибагливість в одязі та шукання забав. Тож пильнуйте своїх дітей! Привчайте їх до працьовитості та ощадності, бережіть від лихих чужих впливів. Не вважайте поганим, коли діти вдома усміхнені, веселі, навіть якщо трохи надмірно. «Нехай діти бавляться, – сказав один святий, – аби лише не грішили».
Ще два зауваження. Перше: батько і мати повинні мати одну думку, коли йдеться про повчання чи покарання дитини. Різниця у діях батька й матері впливає на дитину дуже шкідливо. Друге: чим град є для поля, засіяного пшеницею, тим є злий приклад батьків для душі дитини. Коли батьки дають дітям злий приклад, тоді вони вже не є пастирями дітей, але є їх ворогами, губителями. Таких батьків стосуються оці слова Божественного Спасителя: «А хто спокусить одного з тих малих… такому було б ліпше якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря».
Шукайте загублену овечку
Коли дитина зблудить, докладіть усіх старань, щоб її знову навернути на дорогу чесноти. І пам’ятайте, що любов батька, а ще більше любов матері може дуже багато.
Один молодець пішов навчатися у високі школи і там, потрапивши у товариство недовірків, втратив віру, опісля ж, як звичайно стається, жив грішно й зруйнував здоров’я. Він знав, що нема виходу й ні один лікар не мав відваги обіцяти йому, що одужає. Однак, хоч вже був над берегом гробу і пекла, не хотів чути про Святу Сповідь і покуту. Випадково потрапив йому до рук образочок, який покійна мати дала йому в день Першого Святого Причастя. На образку він вичитав сердешні слова матері, яка їх виписала, заклинаючи його, щоб він ніколи не забув про Ісуса, якого прийняв у Святому Причасті. Слова матері зворушили нещасного до сліз. Він зажадав священика, щиро та з жалем висповідався й умер смертю праведного каянника.
Християнська мати! Коли це читаєш, може якраз гірко плачеш. Може й твій син або твоя доня перебувають на злій дорозі. Не втрачай надії. Згадай про св. Моніку! Вона шістнадцять років молилася за навернення свого сина Августина. І син не лише навернувся, але ще й став великим святим.
Лихі життєві обставини, серед яких дитина може опинитися, дуже часто руйнують те добре, що в її серці прищепили батьки. Такими обставинами є товариство зіпсутих людей, заняття або служба далеко поза очима батьків, мандрівка чужими краями, нещасне подружжя, зубожіння і т. д. Одначе добре християнське виховання, яке дитина винесла з дому, не буде зовсім даремним; враження з дитячих літ воскресають і бодай в частині стають заборолом проти зла.
Моліться за дітей
За дітей моліться і жертвуйте за них Богові щоденні свої праці, журби та терпіння! Ні нащо не здалися усі труди хлібороба, якщо Бог не поблагословить його праці. Подібно й ви не будете мати потіхи з дітей, якщо Бог не поблагословить ваших наук, журби та старань, пов’язаних із вихованням дітей. «Без мене ви нічого не зможете», - сказав Божественний Спаситель. Батьки, якщо бажаєте, щоб Бог поблагословив ваші старання у вихованні ваших діточок, мусите собі цю ласку випросити. Щасливі ті діти, які мають побожних батьків, що не занедбують молитви. Передусім не забувайте про дітей під час Служби Божої; поручайте їх милосердному Серцю Господа нашого Ісуса Христа; наслідуйте в тому св. Моніку. Дбайте також, щоб діти не пропускали ранішньої або вечірньої молитви. Так само й самі моліться й дітей пильнуйте, щоб завжди молилися перед їдою та після їди.
Придбайте для кожної дитини молитовник, відповідний до її віку.
Батько, що воліє перебувати деінде, тільки не серед дітей, не вартий називатися батьком! Подібно не заслуговує на ім’я матері така мати, яка шукала б розваг поза домом та через те не дбала б про виховання діточок.
Найбільше треба за дітей молитися, коли вони виросли та мають вступити в подружій стан. Пам’ятайте, що від щасливого вибору в цій справі залежить дочасне, а не рідко й вічне щастя вашої дитини! Тож моліться, щоб Бог просвітив вас у тому, що маєте дитині порадити. Моліться також, щоб Бог просвітив розум вашої дитини й звернув її серце до особи, що могла б принести вашій дитині туземне щастя й поміч, допомогти осягнути щастя вічне. Найкращим станом у християнстві є монаший стан. Щасливі ті батьки, які дитину виховують у такій любові до Бога, що вона забажає посвятитися Богові на досконалу службу в монастирі!
Благословляйте дітей
Благословляйте дітей перед тим, як вони ідуть на спочинок. Зробіть над ними знак св. хреста, коли вибираються в дальшу дорогу, виїжджають кудись, починають якусь важливу роботу. «Благословення батька будує доми», - каже Св. Письмо. Навіть погани високо цінували благословення батьків.
Життя минає дуже швидко. Як легко буде вмирати тим батькам, які зуміли добре виховати своїх діточок! Одна жінка, що 14 років хворіла, сказала перед смертю: «Хоч я витерпіла дуже багато, однак почуваюся щасливою. Маю п’ятеро дорослих діточок і всі вони добрі». Батьку й мати, коли підете на вічний спочинок, ваші діти будуть вас згадувати й будуть молитися, щоб Бог винагородив вас за те, що ви їх виховали по-християнськи. Тому найбільше дбайте про добре виховання дітей, бо від цього найбільше залежить їхня доля на цьому світі й спасіння їхніх душ у вічності!
Якщо у твоїй хаті є пасерб або пасербиця, дбай про них, як про власних дітей; Бог цього не забуде, а винагородить тебе подвійно, бо Він знає, що виховання пасербів супроводжується більшими труднощами, ніж виховання власних дітей.
Дайте своїм дітям добру долю
Обов’язком батьків є також подбати про дочасне добро дітей. Це означає, що батьки повинні дати їм спосіб заробити собі на життя. У Старому Завіті був припис, щоб кожний жид умів якесь ремесло. Цей припис зобов’язував навіть багачів.
Християнські батьки! Учіть дітей і не пускайте їх у світ без знання способу заробити на хліб. В кого діти мають охоту до науки, той нехай не закопує їхнього таланту, а посилає до вищих шкіл. У кого діти до наук неспосібні, нехай учить їх ремесла. Лишити дитину без кусня хліба в руках, означає те саме, що засудити її на недостаток та поневіряння між чужими людьми. Не кажіть: «Нема за що дітей учити». Не все воно правда. Кому Бог дав дітей, тому також дає на дітей. Будьте ощадливими й працьовитими, а потрібний гріш на науку знайдеться. Не марнуйте кервавиці (здобуті тяжкою працею гроші – Прим. Ред.
Дбайте про домашніх
Четверта Божа Заповідь каже: «Шануй батька й матір». Любіть, отже, своїх батьків і своїх свекрів. Тіштеся, коли Бог дає їм довгий вік. Пам’ятайте, що хто погано поводиться зі своїми батьками, з тим колись його діти обійдуться ще гірше! Апостол каже: «Хто про своїх не дбає, той гірший від поганина».
Молитовник християнської родини / http://www.saintjosaphat.org
