|
 | | |
|
Головна » 2010 » Січень » 19
Вокаліст британської групи «Saxon» Біфф Байфорд очолив кампанію з
проголошення хеві-металу релігією на території Сполученого Королівства.
У цьому музикантові допомагають співробітники журналу «Metal Hammer»,
які повністю схвалюють ідею артиста.
Відповідно до задуму Байфорда і його однодумців з музичного
видання, хеві
...
Читати далі »
|
Леся Балуцька
Ми
щодня прибігаємо до Пресвятої Богородиці з нашими молитвами, під час
недільних Богослужінь співаємо хвалебні пісні до Матері Божої, у дні,
присвячені вшануванню Пречистої Діви, в особливіший спосіб віддаємо їй
похвалу. З якою скорботою вдивляємося в страждаюче обличчя Марії в часі
Страсного тижня, і з якою радістю вітаємо Богородицю у Різдвяні свята!
Впродовж усього нашого життя ми маємо неодноразову нагоду пройти з
Пресвятою Дівою її земне
...
Читати далі »
|
о. д-р І. БАРТОШЕВСЬКИЙ
XXIII*. З
вищесказаного кожен неупереджений міг пересвідчитися, що відпусти
насправді, як говорить Тридентійський Собор, є дуже корисними і дуже
спасенними для Христових вірних, і ніхто з католиків, якщо хоче бути
вірним членом Святої Католицької Церкви, не може сумніватися в правді
цього найвищого церковного рішення про надзвичайну користь і
спасенність відпустів, якими вони відзначалися давніше і якими й
дотепер відзначаються як щод
...
Читати далі »
|
Катихизмова частина
"Любитимеш ближнього твого, як себе самого (Mm 22, 39)
Ми повинні любити Господа Бога свого всім серцем
своїм, всією своєю душею, всіма своїми думками і всією своєю силою. Це
перша і найбільша заповідь. Далі Спаситель додав: «Друга подібна до
неї: люби ближнього свого, як себе самого», тобто — як своє власне тіло
і душу. З цього випливає, що ми самі повинні бажати і старат
...
Читати далі »
|
ЛЕВ
Символізм лева, який у подальшому набув таких
широких масштабів, мав початково дуже обмежене коло. По-перше, він
перейшов до християн від юдеїв і зберіг при цьому те ж саме символічне
значення сильного і пильного стража, яке мав і в юдеїв. Іншого, ширшого
символічного значення він не отримував до самого IV століття, якщо
судити з найдавніших пам'яток, які дійшли до нас. Уся багатюща
символіка цього звіра в язичницькому мистецтві була мовби забута
першими християнами, які зосереджувал
...
Читати далі »
|
Євген ШЕВЧУК
Темою
цього дослідження є ідеологи марксизму, комунізму і соціалізму. Це не
Маркс, Енгельс чи Ленін, імена яких знає весь світ, а дещо менш відомі
люди, такі як Грамші, Маркузе, Лукач, Адорно, Хоркхаймер, Фромм та інші
представники Франкфуртської школи. Саме вони творили основну концепцію
і план дехристиянізації Західної цивілізації, а також спричинили своїми
творами та ідеями моральний, етичний і духовний занепад Західної
цивілізації.
...
Читати далі »
|
о. д-р І. БАРТОШЕВСЬКИЙ
"Ангели
заздрять нам лише в одному – в тому, що не можуть терпіти заради Бога.
Тільки терпіння дозволяє душі сказати з цілковитою певністю: мій Боже
Ти добре знаєш, що я люблю Тебе”
о.Піо
XXII. Св Йоан
Золотоустий так звертається до вірних: "Не даремні приношення за
усопших, не даремні молитви, не даремні милостині! Усе це повеління
Духа Святого, Який хоче, аби ми одне одному приносили користь; бо ж то
він отримує
...
Читати далі »
|
ПАВИЧ
Символіка павича, як і півня, належить ще до
язичницької старовини, де він виражав безсмертя. Стародавні люди
заснували символічне значення цього птаха на повір'ї про нетлінність
його м'яса. Саме тому і Піфагор переселяє душі безсмертних
письменників, як наприклад Гомера, в павича. У такому виборі птаха для
переселення душ деякі письменники вбачали натяк на безсмертя душі.
(Аріньї, ІІ,329, Болдетгі,360)
В тому числі й Тертулліян висловився абсолютно
чітко і виразно: "Учні Платона пропові
...
Читати далі »
|
Блаженний Мученик Григорій Хомишин:
"З Єпископа можна здерти мітру, відібрати всі
відзнаки і окраси його достоїнства, можна його вкинути до в'язниці і
закути в кайдани, однак самого достоїнства і влади його ніяка сила
світу цього не може йому відібрати, і він і у в'язниці, подібно як св.
Апостол Павло, буде управляти своїми вірними. Якраз тоді він буде
найсильніший.
Не про Церкву, отже, не про віру і релігію я
переживаю, але я боюсь про добро і долю цілого мого народу. Бо де влада
і повага Церкви знех
...
Читати далі »
|
Катихизмова частина
"Любитимеш Господа Бога твого
всім серцем твоїм і всією душею твоєю
і всією думкою твоєю”
(Mm 22, 37)
Християнська любов — це третя вимога до вічної
щасливости. Хто хоче дістатися неба, той повинен не тільки в Бога
вірити і на Нього надіятися, але також Його любити, без любови нічого
не значить віра і надія, тому св. апостол Павло пише: "... якби я мав
усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би — ніщо"
(І Кор. 13 2).
|
Очі всіх були, звернені на гріб у саду Йосифа з
Ариматеї. Як приятелі, так і вороги чогось від нього сподівалися,
чогось побоювалися та чогось очікували. Але два дні гріб залишався
німим. Аж третього дня відкочений камінь, який закривав вхід до гробу,
засвідчив, що Спасителя немає вже в гробі, що Він воскрес.
І Христос справді воскрес, бо повинен був
воскреснути. Так провіщали пророцтва, так свідчили праобрази. А також
сам Христос вказав апостолам і жидам на своє воскресення, як на
підтвердження, що Він є Месією та Богом. Жиди з великим напруженням
чекали третього дня від зложення Господа
...
Читати далі »
|
Всі люди – Адамові діти, та не всі думають про сенс життя і смерті: один намагається "звести людину зі світу отрутою чи ножем”, інший –"загарбати чужі лани”, ще інший –"купити собі розкішні речі чи по-скупарськи зберегти свій гріш...” ... Ці слова, які так нагадують Шевченкові "Схаменіться: усі на сім світі — і царята, і старчата — Адамові діти” та "той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світа заглядає, чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину”,
були написані у п’ятому столітті, тобто за 14 століть до народження
українського генія. Належать вони найвидатнішому християнському
мислителеві – святому Августин
...
Читати далі »
|
о. д-р І. БАРТОШЕВСЬКИЙ
Ангели
заздрять нам лише в одному — в тому, що не можуть терпіти Заради Бога.
Тільки терпіння дозволяє душі сказати з цілковитою впевненістю: мій
Боже, Ти добре знаєш, що я люблю Тебе"
о. Піо
XXI. Відпусти
зазвичай поділяються на совершенні (повні) і несовершенні (часткові).
Повні відпусти — це такі, які увільняють людину від усієї дочасної
гріховної кари, яку б ця людина після відпущення вини і вічної кари (в
Тайні
...
Читати далі »
|
ПІВЕНЬ
Півень запозичений християнами з язичницької
символіки, де він був уже наділений усіма значеннями, які згодом
зауважили в ньому християни. З давніх-давен півень перебував у тісному
зв'язку зі світлом. За співом півня і греки, і римляни розподіляли
день. Після півночі розпочинається перший спів півнів — gallicinium. Потім настає час, коли вони мовчать — conticinium, і нарешті, перед світом, вони знову співають ante lucem, і лише після цього розпочинається світанок — diluculum. У греків казали: у римлян: priusquam gallus iterum cecinerit, що відповідало нашій
...
Читати далі »
|
Павло Конарський
"І
побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре..." (Бут. 1, 31).
Господь Бог у своїй Премудрості, Провидінню та Любові сотворив цей світ
— Небо, землю, світила небесні та людину, котрі у своїй гармонійній
єдності є незбагненним витвором Божої величі. Ми повинні жити в
гармонії з природою і дякувати, віддаючи славу Великому Творцеві за всі
добродійства і ласки, а головне — за дар життя, яке людина, на жаль,
так мало цінує не усвідомлюючи свого покликання на землі.
"Життя — це чудова рі
...
Читати далі »
|
Єретична основа екуменізму: зміщення послідовності природи і ласки
о. Карл ШТЕЛІН, Братство Св. Пія Х
Основною
рисою нової екуменічної системи є її пелагіянські відхилення
(Пелагіянство — течія у християнській теології, адепти (прихильники) і
послідовники якої стверджують, що первородний гріх не тяжіє над
людиною, наголошують на вільній волі людини, а також применшують
значення Ласки Божої; засновник — Пелагій; розвивалася у IV— V ст.;
засуджена на Ефеському Соборі (431 р. Б.); цю теч
...
Читати далі »
|
о. д-р І. БАРТОШЕВСЬКИЙ
XIX. Тимчасом
прочани наближалися до своєї мети. Вічне місто вже виднілося їм
здалеку, і вони, переповнені радістю, з найбільшим ушануванням
цілували святу його землю. У самому ж Римі на прочан очікував
найсердечніший прийом, адже вони перебували у спільній вітчизні.
Численні різні наїдки приготовлено для них – бо ж тут очікували на
своїх братів! Що за картина, що за видовище поставали тут для глибоко
зворушеної душі! Люди різних національностей сиділи при одному столі:
житель Європи сидів тут поруч з африканцем і азіатом, люди,
...
Читати далі »
|
ДЕРЕВО
До загального вислову "дерево" слід зарахувати всі
різноманітності порід, тому що неточність зображень недостатньо вказує
нам на відмінний характер кожного з них.
Загалом, дерева, як ми бачили це вище, є символом
раю, і при кожній окремій породі це головне значення зберігається,
змінюючись лише в деяких відтінках. Перш ніж перейти до розгляду
символізму окремих порід, звернемо увагу на зображення зеленого дерева і сухого дерева, які
часто зустрічаються на християнських написах. Першопочаток думки такого
символічно
...
Читати далі »
|
о. Карл ШТЕЛІН, Братство Св. Пія Х
Що
означає жива Традиція для всієї Церкви? Джерела Традиції не підлягають
розвитку — Церква від своїх початків володіє сімома таїнствами, і тут
неможливо щось додати або відняти. Не розвивається також модель
святості, вона не підлягає еволюції, бо абсолютною досконалістю є Ісус
Христос. І хоча святі можуть видаватися дуже різними, однак це
відмінності в межах єдиного, різне укладання тих самих квітів в одному
букеті, як окреслює св. Франциск Салезький. Тому кодекс святості Церкви
не підлягає змінам, так само як не міняється і її моральний ко
...
Читати далі »
|
Хто нехтує і зневажає день Святий, того Господь Бог
карає. На сторінках Старого Завіту є багато прикладів, як Бог карає
людей за порушення Святого Господнього дня. Даючи Закон Мойсеєві,
Господь Бог щодо святкування суботи так навчає: "Пильнуйте, отже,
суботи: вона бо має бути свята для вас; хто осквернить її, нехай буде
скараний смертю. І кожен, хто в ній робитиме якубудь роботу, той буде
викорінений з-поміж свого народу. Шість днів для роботи, але сьомий
день на цілковитий спочинок, присвячений Господеві; кожен, хто робитиме
якусь роботу в день суботній, буде скараний смертю. Тож нехай сини
Ізраїля пильнують суботи, та святкують її з роду в рід, як союз
в
...
Читати далі »
|
о. д-р І. БАРТОШЕВСЬКИЙ
XX.
Відпусти не мають нічого спільного з легковажністю грішника.
Легковажність грішників зустрічається всюди, в усіх релігіях, а навіть
і в тих християнських віросповіданнях, які відкинули відпуст
Католицької Церкви. Та й у самій Католицькій Церкві хтось може
легковажно грішити, уповаючи на Боже Милосердя і при цьому не
стараючись ніколи за все своє життя про отримання якогось відпусту.
Припустимо, що Церква не уділяла б зовсім жодного відпусту. Чи в такому
разі не було б католиків, котрі б жили у поганих звичках, поверталися
знову до тих самих гріхів
...
Читати далі »
|
Маслина
Ще Тертулліян сказав (про хрещення, гл. VIII):
"відомо, що і в язичників гілка маслини була знаком миру". Це ж саме
значення маслина зберегла і в християн, але, як ми це бачили вище, її
зображення злилося з Ноєвим ковчегом, — і тому її постійно зображають
разом із голубом. Ми маємо цікавий приклад цього злиття двох символів,
маслини і Ноєвого ковчега, в одне загальне символічне ціле на
давньохристиянському саркофазі, описаному у Боттарі. Серед інших
зображень бачимо Ковчег Ноя зазвичай у вигляді чотирикутної скрині.
Кришка відкрита і замість Ноя чи голуба зображено гіллясте зелене
дерево, ймовірно
...
Читати далі »
|
Чи можна вірити у сни? Це залежить, від кого вони походять. Їхнє
джерело може бути потрійне. Вони можуть походити або від Бога, або від
нас самих, або навіть від злого Духа. Господь Бог через сни може
об’являти свою волю. Про такі сни читаємо у Старому Завіті. Нам добре
знаний сон фараона про сім корів ситих і про сім корів худих, сім
колосків повних та сім колосків пустих. І ніхто не міг пояснити
фараонові значення тих снів, крім праведного Йосифа, що по молитві ті
сни пояснив і сказав до фараона: «А сон фараонові приснився аж двічі
тому, що вирішено це від Бога, і Бог скоро виконає це» (Бут. 41, 32).
Подібно й пророк Даниїл пояснив сон царя Навуходоносора, кажучи:
«Тай
...
Читати далі »
|
Багато астрологів стверджують, що вони в деякому розумінні є християнами. Ми можемо перевірити правомірність цих заяв. Словом
„християнин" називають людину, яка є правдивим учнем Ісуса Христа. Це
учення є біблійним і історичним за своєю природою. Якщо хто-небудь
відходить від доктрини біблійного християнства, він не повинен називати
себе християнином або стверджувати, що його учення є християнським.
Йому слід винайти нову термінологію для своєї релігії. Основою
християнського учення є доктрини про Трійцю, про подвійну природу
Христа, про народження Христа від Діви, про хресну смерть Христа як
жертву за гріхи людства, про Його тілесне воскресіння. Зав
...
Читати далі »
|
У Старому Заповіті знаходимо багато прообразів, котрі вказують на
майбутню Матір Сина Божого, Спасителя людства. Такими прообразами були
корабель Ноя, котрий врятував людський рід від знищення; Кивот
Заповіту, що містив у собі манну; Єрусалимська святиня, котра зовні
була білою, а зсередини оздоблена золотом (Марія була вільна від
скверни гріха, а серцем повна Божої любові.
Марію, Матір Ісуса Христа, називаємо "Матір’ю Божою”, "Богородицею” або "Пресвятою Дівою”.
...
Читати далі »
|
Сон
– що це? Напевно, кожен із нас хоча б раз замислювався над цим питанням. Перегорнувши
сторінки історії, можна зауважити, що це питання турбувало багатьох, зокрема
представників християнства. Філософи, Отці Церкви, сучасні вчені намагалися і
намагаються дати відновідь на це питання. Часто, прокидаючись зранку, ми
запитуємо себе, що це за сон, або чуємо від инших: «Це був гарний сон, що б він
міг означати?» Як сон пов’язаний з нашим духовним життям, чи варто вірити снам,
переживати з їхнього приводу?
...
Читати далі »
|
Кожної неділі люди ходять до церкви,
однак не завжди усвідомлюють мету цього. Якщо просто помолитись – то це
можна зробити вдома, коли показати свою нову одіж – лицемірство. А якщо
ж хочуть прийняти Бога в серце і жити Його заповідями, повинні
примиритись з Ним у тайні Покаяння, визнавши свої гріхи. Це вимагатиме
певних зусиль – однак стане першим кроком до спасіння. Що ж треба
зробити, щоб сповідь була правильною та які її передумови?
1. Іспит сумління
"Святий Дух спонукає кожного
„вникнути в самого себе” і відчути потребу повернення до Отця. Іспит
сумління є (...) одним із найважливіших актів життя індивіда: в ньо
...
Читати далі »
|
Свята Тайна Покаяння – Сповідь дана нам для того, щоб ми мали можливість очистити нашу душу від тягарів гріха та віднайти втрачений зв’язок з Богом. У св. Тайні Покаяння Милосердний Господь наш Ісус Христос через священика прощає нам скоєні гріхи. Прощення можливе тоді, коли ми дійсно жаліємо за вчинені нами вчинки (прогрішення) і постановляємо більше так не чинити. Для доброї сповіді потрібно: 1. Зробити іспит сумління, тобто пригадати скоєні гріхи. 2. Щиро покаятися за скоєні гріхи. 3. Постановити поправитись, тобто старатись звільнитись від злих звичок. 4. Визнати гріхи перед свя
...
Читати далі »
|
Канони 367 єпископів, зібраних на Сьомому Вселенському Соборі в Нікеї 787 р.
Канон 1 Для тих, хто прийняв священичий сан, за
свідоцтво та порадника правлять написані канони й ухвали, що їх охоче
визнаючи, співаємо з Богомовним Давидом, кажучи до Господа Бога:
«Дорогами свідчень Твоїх я налюбувався, як найбільшим багатством».
Також: «Ти заповідав свідчення Твої в справедливості, справедливість
Твоїх свідчень вічна; дай мені зрозуміння, і житиму». І якщо пророчий
голос наказує нам вічно зберігати Божі свідчення і жити в них, то ясно,
що вони мають бути незламні й непохитні. Бо ж і Боговидець Мойсе
...
Читати далі »
|
Канони 227 єпископів, зібраних на П’ято-Шостому Вселенському Трульському соборі в Константинополі
Частина 1
Канон 1 Беручись що-небудь промовляти чи щось робити, найліпше починати це від Бога та з Богом закінчувати, як сказав Богослов. Тим-то й тепер, коли й благочестя ми вже ясно проповідуємо, і Церква, де Христос становить її підвалину, безнастанно зростає й здобуває успіхи і понад Ливанські кедри височіє, кладучи початок священим словам, Божою благодаттю ухвалюємо: зберігати недоторканою від запровадження новин і змін віру, передану нам від самовидців і служителів Слова, Богом
...
Читати далі »
|
Канони 227 єпископів, зібраних на П’ято-Шостому Вселенському Трульському соборі в Константинополі
Частина 2Канон 40 Горнутись до Бога, утікати від життєвих поговорів -дуже спасенно; тим-то ми повинні, випробовуючи, конче приймати тих, що обирають собі чернече життя, але й щодо них дотримуватись переданої нам від Отців ухвали, і тому брати обітницю жити з Богом, як тверду, що її дає той свідомо, дійшовши повного розуму. Тому, хто має намір узяти тягар чернецтва, має бути не менше, як десять років; але й для нього властитель має право розміркувати й чи не визнає він за ліпше продо
...
Читати далі »
|
Канони 630 єпископів, зібраних на Четвертому Вселенському соборі в Халкидоні 451 р.
Канон 1 Ми вважаємо за справедливе, щоб усі канони, що їх склали досі Святі Отці на кожному соборі, залишались у силі. Канон 2 Якщо
якийсь єпископ перепровадить висвяту за гроші й тим самим непродавану
благодать поверне на об'єкт продажу та за гроші поставить єпископа, чи
хор'єпископа, чи пресвітера, чи диякона, чи когось іншого, що значиться
в клирі, або поставить за гроші економа, чи екдика, чи паламаря, чи
взагалі на якусь церковну посаду, з тим, щоб мати нікчемний заробіток,
то та
...
Читати далі »
|
Канони 200 єпископів, зібраних на Третьому Вселенському соборів Ефесі 431 р.
Канон 1 І тим, що не були на Святому Соборі, а
залишались на своєму місці або в містах чи то з причин церковних, чи
тілесних, належить знати про те, що собор ухвалив, тим-то сповіщаємо
вашу святиню і любов, що коли б якийсь обласний митрополит, відійшовши
від Святого і Вселенського Собору, прилучився до відступницького
зборища й до нього пристане, чи Келестієве мудрування прийме, то такий
митрополит аж ніяк не може щось робити проти єпископів своєї области як
віднині собором відкинутий від будь-якого церковного єднання,
...
Читати далі »
|
Канони 150 єпископів, зібраних на Другому Вселенському соборі в Константинополі 381 р.
Канон 1 Святі
отці, які з ласки Бога зібрались у Константинополі з різних провінцій,
згідно із закликом найрелігійнішого імператора Теодосія, ухвалили:
нехай залишається надалі віра 318-тьох отців, які були на Соборі в
Нікеї, в Битинії; нехай засуджена буде всяка єресь, а саме: всі
євноміяни, аномеї, аріяни або євдоксіяни, напіваріяни або духобори,
сабеліяни, маркеліяни, фотіяни і аполінаріяни. Канон 2 Місцеві
єпископи нехай не поширюють своєї влади поза межами своєї єпархії та не
...
Читати далі »
|
Канони 318 єпископів, зібраних на Першому Вселенському соборі в Нікеї 325 р.
Канон 1 Якщо
особа була змушена піддатися операції через хворобу або була кастрована
варварами, вона може залишитися в духовному сані. Але коли хтось, бувши
в доброму здоров'ї, умисне себе покалічив, то коли така особа була в
духовному сані, вона має бути позбавлена сану; і далі така особа не
може бути висвячена. Зрозуміло, що це стосується тільки тих, хто
насмілився сам себе покалічити, а всі ті, що були покалічені їх
власниками або варвараами, але в усіх інших відношеннях вони будуть
визнані за достойних, канон до
...
Читати далі »
|
Євхаристія
є стислим змістом і підсумком нашої віри: „Наш спосіб мислення
узгоджується з Євхаристією, а Євхаристія, своєю чергою, підтверджує наш
спосіб мислення” . Кодекс Канонів Східних Церков, який був
проголошений Папою Іваном Павлом ІІ Апостольською Конституцією
„Священні Канони” від 18.10.1990 року, у 20-ох канонах із 698 по 717
детально присвячує увагу Євхаристії, яка є центром Церковного життя.
Цілий Кодекс Канонів Східних Церков, а зокрема і канони які говорять
про Євхаристію повстали на основі рішень Соборів, Синодів, рішень
Вселенських Архієреїв та традиції Церкви. Вже
у перших семи Вселенських Соборах ми маємо багато приписів – канонів у
яких ієрархі
...
Читати далі »
|
Історично склалося, що все життя людини переломлюється через призму
різних людських спільнот, тісно пов’язане з ними, минає в них:
товариства, асоціації, клуби, врешті держава як форма політичної
організації суспільства і Церква як форма організації духовної. Кожна з
них у свій спосіб відкриває перед людиною можливості до самореалізації,
досягнення певних результатів, задоволення інтересів та здійснення
прав. Кожна з них має свою амплітуду варіативності відповідно до змін
умов життя або часових реалій. Серед цього розбурханого життєвого
моря твердинею для абсолютної більшості послідовників Христа
залишається сім’я. Подружжя,як інституція встановлена Богом, Ним
освяче
...
Читати далі »
|
Євхаристійний дар вина
Христос
вибрав вино як сировину для Таїнства Євхаристії, вино є відповідним
символом для Нього, оскільки Він називає себе істинною виноградною
лозою (Ів: 5.1). Вино, що є символом багатьох виноградин служить
символом єднання членів Таїнственного Тіла з своїм главою – Христом
(Дідахе 9. 2-4).
Христос вибрав вино як сировину для Таїнства Євхаристії, вино є
відповідним символом для Нього, оскільки Він називає себе істинною
виноградною лозою (Ів: 5.1). Вино, що є символом багатьох виноградин
служить символом єднання членів Таїнственного Тіла з своїм главою –
Христом (Дідахе 9. 2-4).
...
Читати далі »
|
Необхідна документація для уділення св. Таїнства Подружжя
Свята Церква від перших віків, аж до нині, постійно турбується і
стереже гідність і незаплямованість інституту християнського Подружжя. Канонічне розізнання особистого стану наречених розвивалося в історії поступово, в міру виникнення потреби чи необхідності. Йдеться
тут передусім про впевненість щодо вільного стану двох сторін,
ствердження повної добровільності, виявлення можливого впровадження в
блуд у справах дуже важливих для майбутнього Подружжя, викриття
подружніх перешкод про існування яких, самі наречені можливо навіть не
підозрюють. Метою
...
Читати далі »
|
Канонічний аспект повернення члена секти до Католицької Церкви
Вступ
Сучасний світ
характеризується великою свободою і незалежністю. Створюються нові
релігійні рухи, секти, товариства й організації котрі мають характер
світоглядний, ідеологічний, парарелігійний, котрі заповідають і
остерігають перед швидким кінцем світу та апокаліптичними подіями,
закликають до моральної віднови, часто специфічно її розуміючи, залежно
від того, з яких корінь виростають. В рамках масової глобалізації
погляди
...
Читати далі »
|
Канонічний аспект повернення члена секти до Католицької Церкви
РОЗДІЛ ІІПоняття і типологія сектиУпродовж
віків „секта” була скоріше поняттям нейтральним. З часом, коли діючі
секти проявляли крайні форми доктринальні й культові, спричинило це
конфлікти з Цервами, державними системами, із суспільством і накинуло
це поняттю „секта” негативного контексту[30] . Негативне розуміння
функціонує також в наших часах, бо і сьогодні діють між іншими
„деструктивні” секти, котрі носять анти суспільн
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
