КІЛЬКА СЛІВ ПОЯСНЕННЯ
Які прості і водночас глибокі слова! Ними закінчується чи не кожна молитва, звернена до Антонія Падевського в різних потребах. Я це зауважила щойно тоді, коли мені вперше до рук потрапив збірник молитов і дев'ятниць до святого Антонія Падевського - великого чудотворця і могутнього покровителя всіх прибігаючих. Що ж це за обітниці Христові і яка роль св. Антонія у тому, щоб, заручившись Його молитвами до Господа, ми стали їх гідними?
Поміж великими обітницями, що їх дало Пресвяте Серце Христове святій Марії Маргареті Алякок, одна заслуговує на особливу увагу. Її об'явив Ісус Христос св. Маргареті в 1689 році перед смертю святої. Між обітницями Христового Серця вона дванадцята з ряду. Ось вона: "У виливі милосердя мого Серця обіцяю, що Моя Всемогутня Любов уділить ласки остаточного витривання всім тим, що приймуть Св. Причастя у перші П'ятниці в місяці через дев'ять місяців по черзі; вони не вмруть у моїй неласці, ані теж без прийняття Святих Тайн, а моє серце залишиться їм безпечним притулком у тій останній хвилині".
Маючи перед собою лише цю одну обітницю Христа, зважаючи на її велич, можемо тепер усвідомити велике значення Антонія Падевського, що заступається перед Богом за нас і допомагає перебувати в добрих постановах. У наших прагненнях до зближення з Ісусом, у наших намірах дійти святості щира молитва до св. Антонія здатна посилити наші старання, допровадивши до спасіння. З огляду на це, св. Антонія по праву можна назвати благальником досконалості. Адже за Його молитвами Господь обдаровує кожну потребуючу людину цим даром злучення з Пресвятим Ісусовим Серцем. Святий Антоній спершу вимолює для нас тієї спраги Божої Любові, а вже потім допомагає вдосконалити свою душу для досягнення обітниць Христових. За молитвами Антонія Падевського ми здатні настільки зблизитися з Ісусом, щоб уже ніколи не відлучитися від Нього, не втратити освячуючої ласки.
ЖИТТЯ СВЯТОГО АНТОНІЯ, ЧУДОТВОРЦЯ
Святий Антоній народився у столиці Португалії Лісабоні 16 серпня 1195 року. Дитячі роки провів під опікою своїх родичів. Освіту здобув у побожних священиків. У віці 15 років вступив до чину Регулярних Каноніків у місцевому монастирі в Лісабоні. У цей час привезли до того монастиря тіла перших п'яти мучеників чину св. Франциска, що їх погани замучили на місії в Марокко. При тілах мучеників діялися різні великі чуда, що спричинило на Антонія великий вплив. Його серце розгорілося великою любов'ю до Бога та великим бажанням мучеництва. Антоній вирішує стати місіонером, щоб навертати народи до Христової віри. Однак часті хвороби не дозволяють Йому вповні віддатися своїй праці, адже місіонерська діяльність вимагала частих подорожей. Із благословення св. Франциска Антоній в м. Болоньї оселяється в печері святого Павла, віддається щирій молитві, глибоким побожним роздумам у строгих постах та умертвленнях.
Так минало життя святого Антонія. Зі своєї обителі він виходив аби лише виконати якісь законні послухи. Одного разу настоятель монастиря дав Антонієві наказ виступити з промовою про Божу любов та Страсті Христові, до якої попередньо не підготувався один з отців проповідників. Слухняний Антоній, почувши наказ, ступив на трибуну і почав говорити проповідь, але таку глибоку і захоплюючу, що всі аж заніміли. Це свідчення вказує на те, що сам Господь вкладав свої слова в уста святого Антонія. Ця промова справила на присутніх таке велике враження, що незабаром отці-професори, перевіривши теологічні знання Антонія, висвячують його на священика. Святий Франциск іменував його професором теології для братів у Болоньї, а пізніше в Падуї. Господь, у відповідний момент зіславши Свого Святого Духа на Антонія, запровадив Його до місця призначення на землі, а згодом і в небі.
ЧУДО "ВАВИЛОНСЬКОЇ ВЕЖІ"
Під час ювілейних празників у Римі св. Антоній мав щоденно святі проповіді. Прочани різних національностей великими юрбами слухали його, оточуючи проповідальницю. І кожен, хто його слухав, чув проповідь своєю рідною мовою. Антоній, звичайно, проповідував італійською, але французи чули проповідь по-французьки, німці ж говорили, що чули проповідь німецькою мовою, а англійці сперечалися, що він промовляв англійською. Щоденно після проповіді тисячі прочан горнулися до нього, приступали до Святої Сповіді та Причастя. Усе це свідчило про великі навернення. Найзатятіші єретики щиро каялися і наверталися до Христа.
НА РУКАХ ІЗ ДИТЯТКОМ ІСУС
Коли святий Антоній кожного дня зачинявся у своїй келії, святий Бонавентура, що теж належав до чину францисканців, завжди чув біля години третьої після обіду, як святий Антоній з кимось розмовляє при замкнених дверях. Одного разу, не стримавши цікавості, святий Бонавентура зазирнув крізь шпарину від ключа і побачив, що святий Антоній клячить під хрестом, а на його руках лежить Дитятко Ісус. Маленький Ісус промовляв до Антонія: "Зроблю Тебе славним на цілій земній кулі, і хто буде Мене просити в ім'я Твоє - все сповню".
МОЛІМСЯ ДО СВЯТОГО АНТОНІЯ ЗА ВТРАЧЕНІ РЕЧІ
Під час проповідей святого Антонія відбувалися численні навернення, а також мали місце часті розкаяння злодіїв, що повертали крадені речі своїм власникам, перепрошуючи їх.
Щира молитва до святого Антонія Падевського за втрачену річ здатна вмить створити чудо. Із власного досвіду маю приклади таких віднайдень. Часто вдома губиться якась дрібна річ: ключі, потрібна книжка, минулорічний конспект із важливих лекцій, якісь документи, медичні картки, все, що здавалося не таким важливим, але у відповідний момент - найпотрібніша річ на світі.. Ніби вже все перешукала, зазирнула у найвіддаленіші закутки, всюди де тільки можна і не можна - все марно. Із перших слів молитви до святого Антонія річ відшукується сама собою, причому, в такому місці, куди вже неодноразово заглядала, або ж навпаки - там, де й подумати не могла. Маю також ще одне свідчення знайомої мені жінки. Якось вона поверталася пізно ввечері з роботи і невідомі вихопили в неї з рук сумку. А там була вся зарплата, документи і щонайгірше - зарплата співробітниці, яка живе по сусідству і хворіє, тому не могла піти на роботу, щоб отримати гроші. Прийшовши додому, обкрадена жінка цілу ніч провела в сльозах, водночас не перестаючи молитися до святого Антонія Падевського. А на ранок сталося те, що насправді можна назвати чудом: у двері подзвонили. Коли жінка відчинила, то на порозі лежала її сумка з усіма речами в ній.
"О БЛАГОСЛОВЕННИЙ ЯЗИКУ!.."
Святий Антоній помер у віці 36 років. Менше ніж через рік після смерті йoгo зараховано до лику святих. Через 32 роки в Падуї, беручи участь у Богослужіннях при перенесенні тіла святого Антонія, святий Бонавентура, на той час генерал чину святого Франциска, відкривши домовину, побачив, що його кості вже були зсохлі, а язик в устах був цілком нетлінний - як знаряддя Святого Духа. Святий Бонавентура, скроплюючи ревними сльозами святі мощі, заспівав пісню: "О благословенний язику, що Господа безнастанно славив ти та інших славослов'я навчав! Тепер явно сказалося, якими великими є твої заслуги перед Богом, що тебе украсив до таких високих призначень!".
Існує окрема молитва до Антонія Падевського "За контроль над язиком": "Дорогий Святий Антонію,... Ти використовував свій язик, щоб прославити Бога, проголошуючи Його Євангеліє спасіння, призиваючи благословення Неба на інших. Просимо тебе, допомагай нам, щоб ми могли вживати свою мову тільки в добрих намірах і завжди зберігали її чистоту, були добрими в намірах і лагідними у розмові з іншими, радше втішали їх, аніж засмучували..".
СВЯТИЙ АНТОНІЙ - ОПІКУН НЕДУЖИХ І ТИХ, ХТО ЗБИРАЄТЬСЯ В ДОРОГУ
"У своєму короткому житті ти переніс розчарування і хвороби..." - звертаємося до Антонія Падевського. Справді, часті недуги супроводжували святого Антонія впродовж усього життя. Як знаємо, саме через хворобу він змушений був перервати свою місіонерську діяльність і усамітнитися в печері для здобування чеснот у такий спосіб. Але Провидіння Господнє віднайшло Свого обранця і в далекій печері, привівши до сповнення пресвятої волі.
Часто у нашому житті ми через хворобу втрачаємо здатність до виконання своїх повсякденних справ, стаємо залежні від інших. Ми бунтуємося, носимо образи на Бога, не розуміючи, що таким чином Господь можливо приготовляє нас до чогось більшого, значущого, а можливо, і рятує нашу душу, захороняючи від гріхів, яких би ми могли допуститися, перебуваючи в здоров'ї тілесному. Молімося до святого Антонія, щоб допоміг нам терпеливо зносити наші недуги та немочі, випросив для нас в Бога прощення наших провин і швидкого одужання: "...Заступайся, святий Антонію, за мене перед Богом, щоб моє здоров'я покращилося. Коли ж я одужаю, дай мені ласку духовного зцілення...".
Незважаючи на часті недуги, святий Антоній багато подорожував, виголошуючи палкі проповіді у різних містах і країнах світу. "Святий Антонію Падевський, Ти постійно переїжджав з однієї країни в іншу, а також з одного міста Італії до іншого, тому знаєш про небезпеки подорожуючих, а також про труднощі під час дороги. В подорожах, прошу, оберігай і провадь нас, бо ми завжди покладаємося на Твою допомогу. Наш Господь Ісус Христос сказав нам: "Я - Дорога". Молися, св. Антонію, до Нього за нас, щоб ми ніколи не зійшли з правильного шляху...".
ЧОГО ЩЕ МАЄМО ПРОСИТИ У СВЯТОГО АНТОНІЯ ПАДЕВСЬКОГО
Хоч опис життя святого Антонія достеменно не висвітлює Його аскетичного життя, проте можемо лише здогадуватися, які спокуси чигали на цього великого чудотворця на шляху до святості. Диявол так просто не відпускає Господові праведні душі, тому всякими намовами і спокусами напосідає, аби відвернути від Ісуса. З ласкою Божою Святий Антоній мужньо подолав свій шлях спокус і увійшов на вибрану стежку святого життя. "Дорогий святий Антонію, допомагай нам у щоденних турботах, труднощах, і стражданнях, особливо під час спокус, які постійно на нас нападають" (тут треба перелічити ті спокуси, нахил до яких найбільше людина має: осуд, наклеп, плітки, гордість, нечистота думок чи мови, заздрість, пияцтво, тощо.).
Досконалим прикладом свого життя святий Антоній також навчає нас запановувати над своїми внутрішніми пристрастями, випрошує в Бога для нас внутрішньої помочі та чуйного серця. За молитвами Антонія Падевського ми зможемо заглянути в себе безкорисливими очима, тобто побачимо все добре і все погане, що є у нас. Для того, щоб перше якомога краще примножити, а друге - безслідно викоренити. Святий Антоній допомагає нам полюбити ближнього, побачивши у ньому Ісуса, знайти правдиве щастя у житті, прокладаючи дорогу до Бога, "...щоб не шукали ми щастя надаремно в Божих творіннях, а лише в Ньому самому - Джерелі всякого Добра..., щоб ми бачили Бога в усіх тих, кого зустрічаємо щодня".
"ХЛІБ" СВЯТОГО АНТОНІЯ
Чудовий вияв побожності до святого Антонія під назвою "Хліб св. Антонія" походить із XIII ст. Це чудо стало джерелом великої благодаті, а також великою допомогою бідним і нужденним. Якось у Падуї маленька дівчинка випадково впала у воду і втопилася. Згорьована мати покликала св. Антонія на допомогу, обіцяючи пожертвувати для бідних стільки пшениці, скільки важить її дитина, якщо дівчинка повернеться до життя. Поки мати молилася - дитина прокинулася. Це чудо започаткувало побожну практику давати милостиню бідним як прохання або подяку за ласки, одержані через заступництво св. Антонія. Обітниця цієї розпачливої матері здається досить символічною. Вона пообіцяла для бідних пшеницю - саме зерно, яке зможе нагодувати їх. Таким чином мати спричинилася до фізичного порятунку не лише своєї дитини, але й нужденних голодних, терплячих у злиднях. Зерно є також символом Слова Божого, поживою не лише тілесною, а що головніше - духовною. Господь, посилаючи Своїх Апостолів на проповідь Царства Божого, вказав на спосіб її виконання, уподібнивши Своїх посланців до Сіяча (Мт. 4, 3). Як сіяч виходить на поле сіяти зерно, так і послані Божим Сином, серед яких св. Антоній Падевський, впродовж віків сіють Слово Боже між людьми. Нехай збір того багатого урожаю знаходить своє втілення у нашій принагідній допомозі убогим, нужденним, голодним і спраглим як фізично, так і духовно. Хай ті щасливі обжинки Слова Божого відлунюють у серцях найбільш потребуючих: тих, хто подорожує не тими шляхами; хто легко спокушується і завжди знаходить виправдання своїм слабостям; хто ненавидить свого ближнього, а каже, що любить Бога; хто боїться терпіння і не вірить, що це ласка з Неба; хто увесь час топче ці благословенні зернини під своїми ногами і не розуміє, що, лише відкривши очі на мізерне, можна осягнути великого. Спричиняймося до навернення таких людей до Ісуса, щоб вони змогли зрозуміти безконечність Його Милосердя і Любові. А святий Антоній, у свою чергу, не забуде про нас у своїх молитвах, випросить нам ласку Духа Святого, просвітить наш розум для правильності вчинків і ніколи не опустить з-під своєї опіки.
http://www.saintjosaphat.org
