Окрім формування характеру й вибору стану, молоді люди та­кож вирішують важливе для пізнішого життя питання майбутнього домашнього вогнища. Першу лю­бов старші не повинні висміювати, але високо цінувати й сприймати у відповідному світлі.

1. Перше серйозне кохання

Це дуже важлива справа, оскільки вона і є немовби віссю, навколо якої обертаються у цей час усі думки, почуття і плани мо­лодих осіб. Це найбільш ризико­вана справа, оскільки через брак досвіду людина наражається на різні обмани і розчарування. Саме в цей час молоді люди потребують як ніколи допомоги й розсудливої поради, хоча не завжди їх сприй­мають, особливо, якщо ці поради не співпадають з їхніми власними прагненнями. Тільки особа, до якої вони мають особливу дові­ру, спроможна пояснити їм багато чого, навіть якщо інколи на це по­трібно буде витратити багато часу й сил.

Варто відзначити, що батьки покликані в першу чергу відіграти роль таких людей, до яких дитина прийде за порадою. Якщо до цьо­го вони добре виховували свою дитину, то й тепер зможуть впли­нути на її почуття, вберегти від можливих небезпек. Оскільки цієї батьківської допомоги потребують молоді люди обох статей як при по­передньому знайомстві, так ще біль­ше після заручин, які накладають вже взаємні обов'язки і дають певну запоруку майбутнього зв'язку, ми постараємося подати коротко най­важливіші вказівки щодо цих обох періодів.

2. Реальне і тверезе оцінювання людей

Зав'язання тривалих знайомств є нелегкою справою. Щоразу біль­ше зустрічаємо безсоромних і немо­ральних людей, які уміють говорити солодкі слова і давати великі обі­цянки. Їхніми жертвами стають пе­редусім невинні особи, які схильні бачити власні достоїнства в інших і приймають їхні освідчення з такою простотою серця, до якої звикли від дитинства. Звідси виникає ба­гато розчарувань і поразок у житті, - тому на батьків також покладено відповідальність, щоби підтримували і перестерігали своїх дітей.

Ця допомога є завжди потріб­ною, оскільки певне засліплення є неминучою вадою усіх закоханих, які бачать один в одному тільки до­бре, закриваючи очі на вади, а навіть якщо побачать їх, то щиро вірять, що "все буде добре" і тим самим грі­шать надмірним оптимізмом і легко­вірністю. Інколи результат виправ­довує сподівання, проте все таки частіше це бачення через призму ідеалу, але без тверезого бачення, застанови, залишає відбиток на май­бутньому житті. Часто вже перші дні після шлюбу розвінчують оманливі уявлення і відкривають очі, але вже запізно. Ми могли б уберегти своїх дітей від багатьох розчарувань, якби від самого малку привчали їх до обе­режності і тверезого погляду на світ, до оцінювання людей на підставі їх­ніх вчинків, а не слів.

3. Панування над собою, взаємна пошана

В особистому спілкуванні наре­чені повинні пам'ятати про особливі вимоги у ставленні один до одного. Найважливішими завданнями чо­ловіка - є шанувати гідність жінки, без якої любов до неї ніколи не буде правдивою любов'ю, лише егоїзмом, який приведе зі собою найгірші на­слідки. Якщо батьки зауважать, що хлопець надто вільно починає спіл­куватися з їхньою дочкою, занадто довірливо й не завжди відповідно висловлюється, вони можуть боя­тися цього зв'язку й перестерегти її завчасно: так чинять легкодумні чоловіки, шукаючи в першу чергу за­доволення власних пристрастей, а не щастя інших - вони не вміють па­нувати над собою і тому не є для неї відповідним партнером.

Такі люди часто живуть під гас­лами: "уживання життя", "вільної волі", "вищої моральності", за яки­ми криється душа без віри і мораль­них засад. По-іншому поводиться шляхетний чоловік, хлопець: слаб­кість і делікатність жінки, дівчини пробуджують у ньому почуття ли­царства. Він намагається шукати в жінці передусім людину, а не особу протилежної статі, бачачи в ній не лише чуттєву сторону, але швидше душу жінки з її прекрасними рисами, які, відповідно розвинені і, зустрі­чаючись із шляхетною чоловічою природою гармонійно поєднуються з нею і приносять щастя майбутньому подружжю.

Від найменших літ батьки повинні привчати своїх дочок вимагати поваги від хлопця, або в іншому випадку розірвати з ним стосунки; щоби вони глибоко зрозуміли, що така поведінка є невід'ємною від суті справжньої жіночності, від якої залежить їхня гідність і пошана. Оскільки, через надмірну свободу поведінки вони пробуджують, попри видимий успіх, завжди в чоловікові певну нехіть, часом навіть погорду, і втрачають пошану до себе як до жін­ки. Жінки також повинні пам'ятати, що привабливість, яка притаманна їм, є чимсь милим і навіть потрібним, а неприродне і нездорове кокетство часто є нав'язуванням себе чолові­кові. Природні стосунки між нарече­ними є можливими лише при прав­дивому пануванні над собою. Тому кожна дівчина і кожен хлопець, який не є глибоко релігійним і не має стій­кого характеру, завжди дають слуш­ну підставу для сумнівів, чи їхній зв'язок буде щасливим.

4. Усвідомлення гідності і мети подружжя

У час дозрівання батьки мають виробити у дітей розуміння щодо по­дружжя і його обов'язків. Це буде увінчанням виховання у чистоті зви­чаїв, які давали дітям від перших літ життя. Попри природне розуміння, тоді треба порушити ще багато пи­тань. Передусім варто очистити по­няття любові. Оскільки людина скла­дається з душі і тіла, то і любов буде обіймати духовну й емоційну сфери буття, але перша мусить верховоди­ти. Зв'язок двох людей, які люблять один одного - це передусім зв'язок душ, які повинні бути сповнені жерт­венної любові і взаємної пошани. Потрібно правдиво показати гідність і мету подружжя.

Воно повинно бути зв'язком двох людей, відданих один одному цілко­вито і назавжди, які прагнуть йти разом усе життя, щоби взаємно до­помагати у всьому. Вони бажають цю любов перелити на дітей, у них жити далі, виховуючи їх якнайкраще на службу Богові та людям. Тільки подруги, які нічого не занедбали зі свого боку, щоб відповісти вище за­значеним вимогам, можуть з радіс­тю дивитися на своє життя і стануть спокійно перед Богом, бо вони ви­конали свій обов'язок.

Батьки повинні докладно на­вчати сина й дочку щодо подружніх обов'язків і прав, особливо щодо того, що не можна тим Божим заду­мом, який природно веде до зачаття дитини, егоїстично зловживати через застосування штучних проти­заплідних засобів, або для перери­вання вагітності. Хто не хоче мати більше дітей хай збереже необхідну стриманість, пошанує Боже право і гідність партнера, а для того, щоб виявити свою любов існує багато різних благородних шляхів.

Особливо батьки дочки, вихова­ної на християнських засадах, пови­нні переконатися у порядності наре­ченого, щоб не віддати свою дитину на муки і страждання. Дівчатам слід прищеплювати високі поняття про гідність материнства і його праг­нення, щоби протидіяти нинішньо­му егоїзмові, який велить їм шукати тільки приємностей і уникати всіх трудів.

Переклад з польської. о. Станіслав Подоленський, ТІ. Педагогічний підручник. Порадник для батьків і вихователів, Краків 1930. Греко-Католицька Традиція 7, липень 2014 р.Б. / http://www.saintjosaphat.org