Сотворивши всесвіт - цей гігантський витвір мистецтва - Бог сотворив і людину та віддав цей шедевр їй у користування. На шостий день творіння Бог сотворив чоловіка і подарував йому світ. Та побачив Бог, що сумно чоловікові самому, і вирішив створити для нього жінку. Бог навів сон на Адама і з його ребра створив Єву. Так, вже від самого початку виникає зв'язок, взаємопотреба між двома особами протилежної статі, між особами, які є різні та, водночас, доповнюють одна одну. Можна сказати, земна любов виникає як щось надзвичайно чисте по своїй природі, бо дароване нам Творцем, Який є найдосконалішою, найчистішою та найбільшою Любов'ю. Отже, вже з давніх-давен у нашому світі запанував такий устрій, у якому ці дві половинки перебувають у постійному взаємному пошуку. Вони шукають одна одну, щоб реалізувати Божий задум.

Хлопець зустрів дівчину, в якусь мить зіткнулися їхні погляди і в серці запалилась іскорка симпатії, яка згодом може перерости у дружбу, кохання, або ж ненависть. Щоб ця іскорка розгорілась, потрібен ніжний подих вітерця кохання. Важливо при цьому те, щоб той вітерець був відповідної сили та щоб приніс із собою запах чистих, а не отруйних квітів; щоб був чистим і невинним, а не "брудним" і розбещеним.

Що чекає їх на дорозі розквіту симпатій? До чого приведуть їх їхні почуття?

У сьогоднішній час люди виховуються в різних середовищах, кожен є унікальним індивідуумом. І через це для молодої, ще несформованої пари виникає велика проблема, бо в обох можуть існувати різні уявлення про любов, про життєві цінності.

В добу світового прогресу (постмодернізму) поняття любові чи кохання трактуються у різноманітних інтерпретаціях і в деяких молодих людей набули викривлених, не властивих своїй природі значень. Такі цінності, як чистота, взаємопідтримка, взаємоповага, дружба, стали чимось неймовірно смішним і "немодним". Стосунки виникають на базі корисливості. Звичайно, не можна узагальнювати, тож мова йде про окремі негативні випадки. Сьогодні кохання стає засобом задоволення людських інстинктів, які переростають у тваринні, бо стають неконтрольованими. Людина часто забуває користуватись серцем та розумом, а керується лише нестримними похотями, приносячи при цьому особі, яка має інші уявлення про любов, непоправної шкоди. "Кохана людина" перетворюється на об'єкт використання, на іграшку, з якою можна побавитись та викинути, коли набридне. На людську особистість, переживання при цьому ніхто не звертає уваги. І саме такі настрої можепринести із собою вітерець для роздмухування іскри любові у пари, що тільки починає формуватися.

Телебачення, радіо, преса сприяють поширенню таких стереотипів. Засоби масової інформації, які є доступні всім людям та всім віковим категоріям, пропагують нечистоту як щось природне, надзвичайно прекрасне та екстрамодерне, при цьому досягаючи значних успіхів. Те, що є інтимним, тепер виноситься напоказ усьому світові, таїнство переростає у брудні публікації, а огидне підіймається на п'едестал краси. Секс став основною частиною життя молодих людей. Помітне місце у цьому відіграв вплив західної "культури". Стала нормальною трансляція по телебаченню сучасних дешевих серіалів, де "відвічною" проблемою молоді е секс. Наповненню полиць магазинів теж сприяє "існування" та використання відповідної "цензури". Заанґажовані такими "цінностями" деякі з підлітків, чи вже й повнолітні особи, стараються копіювати побачений стиль життя з далекого зарубіжжя. Копіювати те, що до кінця не догледіли, бо закінчуються такі "пригоди" досить плачевно.

Деякі з юнаків чи мужчин перестали розуміти, як можна зустрічатись з дівчиною, не маючи з нею статевих стосунків. На їхню думку, саме секс е найбільшим доказом кохання. Такі речі, як дарування квітів, невинна прогулянка, вважаються марною тратою часу або засобом для досягнення гріховної мети. Романтичність стала минулим. Досягши мети, задовільнивши свое самолюбство, вони йдуть на пошуки іншої жертви. Усе повторюється, і світ дедалі більше наповнюється розбитими та зневіреними серцями. Саме поняття гріха набуває міфічного змісту, воно вважається вигадкою духівника, священика чи катехита. Церква відкидаеться як непотрібна інституція, що "пливе проти течії сучасно-го розвитку". Церква стае потрібна тільки для старших людей чи ДЛЯ ТІЄЇ МОЛОДІ, що не є "модною".

Затьмарені такими впливами, вони часто не помічають, до яких наслідків приводить аморальна поведінка та розбещеність. Неповнолітні матері, страшна хвороба СНІД, невиправдані вбивства (аборти) та повна деморалізація суспільства - усе це плоди гріха. Згідно з останніми статистичними даними ООН із проблем СНІДу, близько 1% всього дорослого населення є носіями ВІЛ, а це 36 мільйонів людей. З моменту виявлення СНІДу від нього вже загинуло понад 22 мільйони осіб. Щодо абортів, то в Україні число їх здійснення становить майже 0,5 млн., тобто у 32 із 1000 жінок фертильного віку (дітородного віку). Аборт - це жахлива лікарська маніпуляція, у якій з допомогою інструментів лікар вбиває дитину в лоні матері. При цьому важко зрозуміти дії людей, причетних до цього страшного гріха - "матір", яка свідомо віддає на смерть свою дитину через нехіть чи боязнь відповідальності, та лікаря, який вбиває, порушуючи при цьому клятву Гіпократа.

Церква не знаходить виправдання таким діям. Папа Іван Павло II в енцикліці "Євангелія Життя" висловлює її позицію: "Деякі псалми містять сповнений шани подив перед діянням Бога, Котрий творить життя людини в лоні матері. Чи можна припустити, що хоча б мить цього чудового процесу народження життя не підлягала мудрому, сповненому любові діянню Творця і була віддана на поталу людської сваволі?" Молодь чинить це все через незнання правди, яку проповідує Церква. Ще стародавні філософи вважали, що зло - це ніщо інше, як незнання добра. Саме знання повинні були б прищепити ще змалку дітям батьки, які в повній мірі несуть відповідальність за теперішні їхні вчинки. Виховані у дусі Церкви та батьківської віри, вони знали б, що любов - це плід Святого Духа, і не спотворювали б образу Отця своїми вчинками. Також, вони б озброїлись знанням про досконалу та чисту любов, про яку говориться у Святому Письмі: "Любов довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла, не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою, все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не переминає" (І Кор. 13, 2–13). І коли саме такими настроями буде наповнений отой, так потрібний вітерець, тоді пара зможе насправді насолоджуватись чистим та незаплямованим коханням і втілить у життя задум досконало сотвореної Божої Любові. Тоді молоді люди зможуть побороти разом різноманітні проблеми, що виникатимуть на їхньому шляху; вони вже не приноситимуть болю чи розчарування одне одному. Вони відчують насолоду від того, що покохали душу партнера, а не лише тіло. Така любов була б подібна до чистої гірської води, яка не тільки втамовує спрагу, але приносить задоволення спраглому, що її нап'ється. Така любов не буде обтяжливою чи гнітючою, але свобідною та досконалою. Боже благословення на ній спочиватиме!

www.livingrosary.org.ua