10 березня, під час загальної аудієнції, Папа Бенедикт XVI продовжив
розповідь про святого Бонавентуру. Минулої середи Святіший Отець
розповідав про життєвий шлях святого. Натомість цього разу мова зайшла
про духовну спадщину і вчення цього видатного богослова.
Святіший Отець пригадав, що в часи святого Бонавентури між деякими його
співбратами в Ордені Братів Менших почали поширюватися ідеї про те, що,
мовляв, Церква на землі вичерпала себе, і на її місце прийшла «духовна
Церква». Її прихід вони вбачали у новизні монашого життя,
запропонованого святим Франциском з Ассізі. Святий Бонавентура, ставши
Головним Настоятелем Чину, подбав про те, щоб представити автентичний
образ і вчення засновника, а в праці «Гексамерон», коментуючи шість днів
творення світу, представив бачення історії світу як історії спасіння, у
якій з приходом Христа розпочався її заключний етап.
Він навчав, що історія є єдиною, а останнім словом Бога у ній є Ісус
Христос. Тому не існує якесь інше Євангеліє крім того, яке Він об’явив,
немає іншої Церкви, яку слід очікувати. Це не означає, що Церква є
незмінною, зафіксованою в минулому і закритою на новизну. «Діло Христа
не занепадає, але прогресує» – писав святий Бонавентура, і, посилаючись
на ці слова, Бенедикт XVI зауважив, що також сьогодні багато хто
говорить про те, що «історія Церкви другого тисячоліття є постійним
занепадом». Проте, діло Христове розвивається, наголосив Папа, вказуючи
на те, що поряд з думками про занепад, також поширюють ідеї «духовного
утопізму».
«Знаємо, – мовив Папа, – як після ІІ Ватиканського Собору дехто був
переконаний, що все є новим, що існує інша Церква, що передсоборова
Церква скінчилася і матимемо іншу, зовсім відмінну; це – анархічний
утопізм, і, дякувати Богові, мудрі керманичі човна святого Петра – Папа
Павло VI і Папа Іван Павло ІІ – з одного боку, захистили новизну Собору,
але, одночасно, також і єдність та тривалість Церкви, яка завжди є
Церквою грішників і завжди – місцем благодаті».
А богословським шедевром святого Бонавентури, як зазначив Бенедикт XVI, є
його «Шлях розуму до пізнання Бога», що є немовби підручником
містичного молитовного досвіду. «Дорогі друзі, – сказав на завершення
Папа, – приймімо запрошення, яке скеровує до нас святий Бонавентура, і
вступімо у школу Божественного Вчителя: слухаймо Його слово життя та
істини, яке відкликається в глибині нашої душі. Очистімо наші думки і
наші діла, щоб Він міг замешкати в нас, а ми могли почути Його
Божественний голос, який нас кличе до справжнього щастя».
КРЕДО
