Cвята Філомена залишається однією з найбільших чудотворниць Христової Церкви в наш час. Її популярність серед християн зумовлена численними чудами (раптовими та легко отримуваними), які стаються за її посередництвом. Ними св. Філомена дає змогу зрозуміти, що вона в особливий спосіб співпереживає з нами потреби й готова допомогти тим, які важко хворіють, переживають різного роду життєві труднощі, негаразди в особистому житті, або ж тим, що наділені великими випробуваннями назагал. Знову і знову чуємо про нові, отримані через св. Філомену, духовні ласки, матеріальний добробут, зцілення від різноманітних, часто невиліковних, недуг, успіхи в роботі, навернення (особливо серед людей, які носять на собі її пояс або медальйон, як вияв довіри до неї і віддання себе під її опіку). Усе це – ласки, яких св. Філомена випрошує в Бога для тих, хто звертається до неї за допомогою у молитві. Молитви св. Філомени мають велику силу, тому через її заступництво можемо випросити незбагненних милостей і щедрот. Недаремно Папа Пій XII сказав: «Святій Філомені ще ні в чому не відмовлено». Св. Філомена народилася 10 січня 289 року в місті Нікополісі (Греція), за правління імператора Діоклеціяна. Її батьки були високими посадовцями однієї з провінцій Римської імперії. Ставши християнами, завдяки ревним та постійним молитвам, вони, неплідні, випросили в Господа дитину. Дівчинці дали ім’я Філомена, що означає «Дитина Світла», а за грецьким перекладом – «Улюблена». Батьки дали їй християнське виховання. Перше Святе Причастя Філомена прийняла в п’ятирічному віці. Будучи одинадцятирічною, вона присвятила своє життя Христові. Відтоді лише Йому належало її чисте, невинне серце. Коли Філомені виповнилось дванадцять років її батько вирушив до Риму, щоб умилостивити цісаря Діоклеціяна, який погрожував йому війною. Він так палко любив своїх дружину та доньку, що не бажав ні на мить розлучатися з ними і взяв їх обох зі собою у подорож. Імператор Діоклеціян, побачивши прекрасну дівчину, захотів негайно одружитися з нею, обіцяючи батькові, натомість, великі статки й мир. Батьки 5 Філомени зраділи, що так легко зможуть запевнити мир з імператором, і вимагали від Філомени згоди на одруження. Проте, Філомена відмовила їм, пам’ятаючи про свою присвяту Богові. Імператор намагався переконати її, але все було даремно. Побачивши, що нічого не може вдіяти ні обіцянками, ні переконуваннями, він почав їй погрожувати. Філомена сміливо запевнила його, що не боїться жодних погроз. Тоді імператор, з непогамовною люттю, наказав ув’язнити дівчину, позбавивши її звичної їжі, окрім хліба й води. Не відмовляючись від свого бажання одружитися з нею, імператор відвідував Філомену щодня. Ув’язнення дівчини тривало 40 днів. Під час ув’язнення дівчині з’явилася Пречиста Діва Марія, щоб підготувати її до близьких мук, які на неї чекали. Богородиця запевнила Філомену у своїй материнській опіці, обіцяючи допомогу Архангела Гавриїла, що підтримуватиме її у майбутніх стражданнях. Імператор наказав жорстоко бичувати Філомену. Після бичування, важко поранену дівчину знову вкинули до в’язниці, сподіваючись на її повільну й болісну смерть. Проте, Бог послав Філомені двох ангелів і оздоровив її. Тоді здивований імператор знову почав її переконувати одружитися з ним. Але, усі спроби були даремними. Оскаженілий від чергової відмови імператор наказав вкинути дівчину із прив’язаним до шиї якорем у річку Тібр. Його наказ виконали, проте знову, за допомогою ангелів, Філомена була врятована. Ангели розірвали кайдани і винесли її на берег, що викликало жах і подив усіх присутніх. Нелюдяний мучитель наказав ганебно тягти Філомену вулицями міста, після чого – "прошити” дівчину стрілами. Господь Бог і цього разу врятував дівчину від смерті. Це ще більше розлютило імператора. Тому він наказав стріляти в Філомену запаленими стрілами, та стріли, які вилітали із луків, поверталися до лучників, убиваючи їх. У великому страсі Діоклеціян наказав відрубати дівчині голову. Це сталося 10 серпня 302 року о п’ятнадцятій годині в п’ятницю – у той же час, коли помер наш Спаситель. Душа св. Філомени була піднята до Божого Престолу і отримала "нев’янучий вінець слави”. Тіло Філомени поховали у катакомбах св. Прескилли, в яких спочили тіла понад шести мільйонів християн. Мощі св. Філомени віднайдено 25 травня 1802 року під час археологічних досліджень цих катакомб. Дослідники знайшли добре збережений гріб, на якому була викарбувана фраза: «Мир з тобою, Філомено». Під цим написом зображено символ мучеництва Філомени – Пальмову галузку, символ її чистоти – лілію, а також знаряддя її тортур – батіг, три стріли, полум’я та якір. Усередині гробу знайшли нетлінні мощі тринадцятилітньої дівчини та ампулу з кров’ю святої, яку зібрали 6 під час її смерті у кришталеву чащу і обережно помістили у кришталеву урну. Присутні при розкопці високо освічені люди здивувалися, коли побачили, що маленькі частинки крові стали схожими на золото, срібло, або діаманти і виблискували різноманітними кольорами. Це надзвичайне явище спостерігається й до сьогодні. У 1805 року священик Дон Франціско прибувши до Риму із новопризначеним єпископом, отримав мощі мучениці Філомени для того, щоб урочисто перенести їх до святині у місто Мугано, поблизу Ніаполя (Італія), раптово занедужав. Він молився до Святої і повністю видужав. Це відновило процес перевезення реліквії святої і за короткий час, було подолано всі труднощі та перешкоди. Перенесення мощей відбулось 11 серпня 1805 року. Через двадцять п’ять років після відкриття тіла мучениці почався процес її канонізації. Папа Григорій XVI, який почав вивчення доказів святості цієї дівчини був дуже обережний. Він особисто був свідком чудесного зцілення Павліни Жарікот, якій уділив своє апостольке благословення задовго до того, як її на ношах принесли до святині у місті Мугано (Італія). Коли він побачив хвору, то був переконаний, що вона помре. Павліна страждала від прогресивної хвороби серця. Їй ставало все гірше і гірше, смерть здавалася неминучою. Найменшого руху чи зміни пози було достатньо, щоб кров настільки сильно пульсувала, що вона майже задихалася. Навіть її дихання здавалося зупинялося, а пульс важко було вимірювати. Почувши про ім’я святої Філомени Павліна відмовила Дев’ятницю до неї, яка допомагала їй. Лише згадування імені святої Філомени, здавалося, викликало у неї відчуття великої радості, тому у Павліни Жарікот з’явилося сильне прагнення відвідати святиню мучениці, Вона прибула до Риму і зупинилася у сестер Служебниць Пресвятого Серця Ісусового. Павліна була не в змозі відвідати Папу, проте, Григорій XVI почувши про її стан приїхав до неї. Святіший Отець подякував Павлні Жарікот за її працю, для католицької віри і поблагословив її. Павліна запитала у папи дозволу служіння святій Філомені, якщо вона повернеться з її святині оздоровленою. Папа Григорій XVI відповів: «Так, дочко моя, бо це справді було б велике чудо.” Але він був дуже стурбований її станом і сказав до настоятельки сестер: «Яка хвора наша дочка, вона видається такою, неначе вийшла із гробу, бо більше ніколи її не побачу. Ми її не побачимо ніколи.” Але Бог мав інші плани. Група людей під керівництвом Павліни вирушили до Мугано. Це був дуже спикотний, тому вони їхали в ночі, щоб уникнути спеки. Прибули до Мугано напередодні свята святої Філомени. На це святкування зібрався великий натовп. Коли люди дізналися, хто така Павліна і яка 7 мета її прибуття, то дуже здивувалися. Наступного ранку, у сам день святкування святої Філомени, Павлна прийняла святе причастя біля гробу Святої. Вона відчула жахливий біль по всьому тілу і її серце почало шалено битися, вона знепритомніла. Натовп подумав, що вона померла, тому її винесли із Церкви. Проте, вона опритомніла і попросила, щоб її залишили біля мощей святої Філомени. Раптом потік сліз ринув з її очей і щоки вкрилися рум’янцем, її душа наповнила радістю, і, здавалося, що вона відходить на небеса, але це була не смерть. Свята Філомена оздоровила Павліну! Наставник монастиря наказав, щоб били в з приводу цього чуда. Люди від радості гукали знову і знову: « Слава святій Філомені, слава нашій дорогій святій, хвала нашій дорогій французькій леді»! На знак подяки Павліна декілька днів перебувала біля могили святої Філомени. З собою вона взяла велику реліквію – статую святої, що була одягнена у королівські ризи. Коли Павліна поверталася назад до Риму великі натовпи народу зібралися і кричали: « Чудо, чудо!” Павліна не повідомила папу про своє одужання. Всі у Ватикані, що чули про неї були дуже здивовані. Папа також здивувався, коли побачив її зовсім здорову. Він не повірив би в це, якщоб не бачив на власні очі. На його прохання Павліна залишилася у Римі на цілий рік, щоб її цілковите зцілення документально описали і затвердити. Це був початок процесу беатифікації Філомени. Наприкінці року вона з Божого благословення повернулася до Франції. У 1837 році, Папа Григорій ХVI підніс «Чудотворицю XIX століття мученицю Філомену» до чину святої. Чуда за посередництвом Філомени не перестають дивувати людство впродовж багатьох століть. Святий Іван Віаней мав велику набожність до святої Філомени, оскільки вона вирішувала його фінансові проблеми. Він постійно та ревно молився до Святої і вона відповідала на його ревні та щирі молитви. Він часто говорив: «Діти мої, свята Філомена має велику силу у Бога, а вона сама – добре серце, тому давайте постійно та щиро молитися до цієї святої». Про дивовижну силу святої Філомени йому стало відомо через його духовну дочку Преподобну Павліну Жарікот, яка запропонувала йому частину дорогоцінних реліквій святої, які привезла з її гробу із Мугано. Відразу ж святий Іван Віаней розпочав зведення каплиці в хвалу святої Філомени у містечку Арс. Наповнившись великою любов’ ю до цієї святої, він обрав її, як небесну заступницю і присвятив їй себе. Тисячі паломників прибували до каплиці щоб отримати допомогу в їхніх потребах. Вселенські Архиєреї також були великими прихильниками Святої. Папа Лев XII (182351829) висловлював велике захоплення та 8 набожність до св. Філомени, надавши благословення на найменування престолів на її честь та проголосив святу «Великою чудотворницею XIX століття». Папа Григорій XVI (183151846) офіційно благословив всезагальне починання святої та виявив свою особливу посвяту Філомені, надавши їй титул «Покровителька Живої Вервиці». Чин Божественної Літургії і молитви для прослави св. Філомени були затверджені цим же папою 1835 року. Папа Пій IX (184651878) був чудесно оздоровлений за посередництвом св. Філомени та проголосив її «Покровителькою дітей Марії». Сьомого листопада 1849 року папа Пій IX особисто посвятив святиню. На своєму смертному ложі він попросив, щоб хрест, який роками висів на його шиї, повісили на шию статуї святої Філомени. Папа Лев XIII (187851903) здійснив два паломництва до святині св. Філомени перед тим, як був вибраний з5поміж кардиналів на Вселенського Архиєрея. Після проголошення його Папою він подарував для цієї святині хрест та ухвалив офіційну діяльність Братства св. Філомени, а згодом підніс це братство до гідності «Архибратства св. Філомени». Папа Пій X (190351914) у різноманітній спосіб популяризував вшанування св. Філомени та постійно заохочував вірних просити допомоги в Господа через її заступництво. Святий Папа Пій Х, перед смертю, передав свою обручку святій Філомені,яка до цього часу знаходиться на статуї Святої. Слуга Божа із Неаполя сестра Марія Луїза, яка мала велику набожність до св. Філомени, заснувала організацію Сестер Богородиці Смутку і св. Філомени. На честь Святої зведено багато церков, засновано релігійні угрупування, найменовано безліч лікарень, сиротинців та товариств. Свята Філомена є покровителькою молоді та дітей, зберігаючи їх у чистоті. Вона, також, допомагає молодим подружжям у народжені та вихованні дітей, приносить надію жінкам у безплідді, є підтримкою для породіль, стає порадницею та утішителькою для засмучених матерів, які благають її про заступництво у вирішенні матеріальних та духовних проблем родини. Філомена є опікункою сиріт та вбогих, великою заступницею і покровителькою студентів, допомагає людям навернутись від гріха, розраджує безнадійно хворих, допомагає священикам у місійній діяльності. Щира молитва до святої Філомени – це спосіб наслідування її життя, чесноти, для того, щоб потрапити до неба.