Світле свято Великодня
Сценарій свята
Кравець Леся Михайлівна, вчитель ЗНЗ № 90 м. Києва
Мета: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят; розкрити зміст свят; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції; виховувати у школярів почуття любові до свого народу.
Обладнання: клас прикрашений вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска. (Діти одягнені в національні українські костюми).
Учень. Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Учень. Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить,
Христос воскрес!
Учень. Воістину воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:
Всі разом. Христос воскрес!
Ведуча. У нашого народу є улюблений звичай благословення на Великдень їжі й печива.
Мати. Улянко, неси миски, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Сергійку, не сиди на печі, бо паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай.
Мати (обмахує віником всі кути хати). Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.
(Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить їх у піч). Господи, поможи!
Ведуча. За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. (Мати виймає паски з печі).
Улянка. Моя рум'яніша!
Сергійко. Зате моя з сиром!
Мати. Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу – і пухкі, і рум'яні.
Діти. Дай, мамо, покуштувати.
Мати. Паску, поки не посвятить священик, не їдять.
Улянка. Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум'яна.
Ох, духмяна, ох, духмяна,
Пасочка рум'яна.
Сергійко. Тішиться маленька паска,
Тішусь і я,
Що утримаю в руках її я,
Що вона моя!
Ведуча. Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль.
Ведуча. Крашанки розфарбовували у різні кольори.
1-й учень. Червоний – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.
2-й учень. Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.
3-й учень. Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.
4-й учень. Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.
5-й учень. Чорний – символ землі, й родючості.
Ведуча. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.
6-й учень. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
7-й учень. Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.
8-й учень. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.
Ведуча. У ніч перед Паскою намагалися не спати. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба. У давнину вважали, що на Великдень має грати сонце, а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці; щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.
Улянка (з квіткою на голові). Всі готуються у хаті.
Я вже йду на двір.
Зелень свята задивилась
У синій простір.
Сергійко. Ой, сестричко малесенька,
Яка ж бо ти гарнесенька!
За косою барвіночки,
Ще й біленькі рученьки.
Улянка. На святу неділеньку зібралися.
Будем паску святкувати,
Весну красну звеличати.
Ведуча. На Великдень у церкву збирались всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають? Вони нам сповіщають: Христос воскрес! Воістину воскрес!
Ведуча. Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками. Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла
Мати, батько. Свята паска у хату.
Дочка, син. Вся нечисть із хати.
Мати. Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитись. Іди, Улянко.
(У череп'яну миску кладе три червоні крашанки, наливає холодну воду. Першою вмивалась дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті самі).
Батько. Візьми, Улянко, щоб красива була.
Ведуча. Із свяченими стравами батько обходив тричі стіл, після чого ділив крашанку і паску на стільки частин, скільки членів родини, роздавав кожному.
Батько. Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого свята у щасті й здоров'ї.
Ведуча. Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали гаївки.
Ведуча. Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор.
Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.
Гра в знахідку. Кладуть кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає – програв.
В такі ігри грали переважно хлопчики, а зараз пограють дівчатка у гру "Подоляночка".
Ведуча. У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювалися писанками. Цей день називався волочильним. Ще є одна назва понеділка – це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.
А вже красне сонечко, муз. П. Позицького, сл. О. Олеся.
А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Ясно щире золото
Розлило, розлило.
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.
Засиніли проліски
У ліску, у ліску.
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.
Ой сонечко-батечку,
Догоди, догоди!
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди!
Ведуча. Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це – наша історія, наша культура.
Сергійко. Всі люди співають: Син Божий Воскрес!
Улянка. Хвала Богу лине з Землі до Небес...
Мати. У піснях пасхальних Всі славлять Христа.
Батько. Й радіє нині Земленька свята.
Учень. Христос воскрес!
Радійте, люди,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте гіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співати...
Христос воскрес! Христос воскрес!
Христос воскрес і дух наш воскресає
Сценарій свята
Петрик Валентина Іванівна, вчитель школи-інтернату № 23 м. Києва
Мета заходу: ознайомити з традиціями святкування Великодня, розвивати фантазію учнів при розписуванні писанок.
Обладнання: розмальовані дерев'яні писанки, українські вишиті рушники, Великодній кошик із писанками та крашанками.
Учитель: У календарі українського народу багато свят. Великдень – одне з найбільших свят християн, воно святкується навесні і пов'язане з Воскресінням Ісуса Христа.
1-й учень: Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі до вищих, до церковних позолот.
2-й учень: Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
3-й учень: Великдень всіх нас на гостини просить.
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить:
Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!
Учитель: Великдень – великий день Воскресіння Христового. Здавна цей день вважався днем повного очищення Землі і людей. Велике значення має свято Воскресіння Христа, а особливо для нашого українського народу. Українці, що ступили на шлях свого відродження, бачать у світлому Христовому Воскресінні символ свого відродження, символ національного Воскресіння.
4-й учень: Ми дуже любим весь наш край і любим Україну,
Її лани і зелен гай, в саду рясну калину.
Там соловейко навесні співає між гілками.
Та й ми співаємо пісні, змагається він з нами.
5-й учень: Що за день чудовий Воскресіння,
Сповнений любові і надій!
За чиїмось мудрим повелінням світ довкола враз помолодів. Прямо в хату ллється сонця повінь, вже давно такої не було.
6-й учень: А душа моя стає раптово, наче біле лебедя крило. Хоче в небо визволення ради із пітьми, що застує мені.
Учитель: Великоднє свято дуже яскраве та багате своїми обрядовими атрибутами. Особливо писанками, які вважалися символами життя. Не менш важливе місце займає і хліб наш насущний. Хай завжди він буде в хаті, на кожнім столі в обрамленні вишитого рушника. І найпершою молитвою нашої духовності воздається хвала Богові за хліб. Слава Тобі, Господи, що ми дочекалися Великодня, а з ним і освяченої Паски, і свяченого яйця.
1-й учень: Писанки писалі всі, особливо дівчата. Розписуючи писанки, дівчинка купала кожне яєчко у фарбах, розмальовувала так, щоб сподобались писанки мамі. Ця гарна традиція розмальовувати писанки на Великодні свята збереглася і тепер.
2-й учень: Писанки були Великоднім дарунком при "христосуванні". Люди віталися вигуком "Христос воскрес!", тричі цілувалися, обмінювалися писанками.
3-й учень: Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Писанки також носили і на могили своїх рідних.
4-й учень: З писанок чи крашанок розпочинався Великодній сніданок у кожній оселі. А коли вмитися водою, в якій є червона крашанка, то будеш весь рік гарним і здоровим.
Фізкультхвилинка.
Ось іде до нас весна. Все навколо ожива. Підсніжники прокидаються, проліски посміхаються. Пташки прилітають, діти вибігають, на луках стрибають.
Учениця: Гарна писанка у мене – мабуть, кращої нема!
Мама тільки помагала, малювала я сама.
Змалювала диво-пташку, вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки, й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала, – зіпсувала п'ять яєць,
Та як шосте закінчила, тато мовив: "Молодець!".
Я ту писанку для себе для зразочка залишу,
А для мами і для тата дві ще кращих напишу!
Інсценізація дівчатами уривка "Великодній четвер".
– Йде Великдень, йде, дівчата! Будемо писанки писати. Писаночки-крашаночки напишемо аж сім коробочок.
– А й справді! Сьогодні ж Великодній четвер! Якраз писанки писати! Писанки, розмальовані в цей день, будуть довго зберігатися.
– Дівчата, а де ж ми фарби візьмемо?
– Ось я маю жовту. А виварила її з кори дикої яблуньки, що росте в мене в садочку.
– А мене бабуся навчила робити зелену фарбу. Для цього треба мати луску молодого соняшника. А ще принесла темну – із дубової кори.
– А я принесла фіолетову – з кори чорної вільхи.
Учитель: До нас у гості завітали писаночки. Зараз вони про себе нам щось і розкажуть. (Виходять дівчата в костюмах писанок).
Усі писанки: Стук, стук, стук, обережно, бо в кошику тісно! Стук, стук, стук, обережно, від жари аж млосно.
Червона писанка: Я сидіти тут не хочу, на підлогу собі скочу.
Зелена писанка: Ходімо швидше, вилізаймо, пісню гарну заспіваймо! (Виконують українську народну пісню "Писанка").
Червона писанка: В буряках мене купала, на червоне змалювала.
Зелена писанка: У траві мене варила, назелено закрасила.
Жовта писанка: Мене вбрала у лушпину, у цибулеву свитину.
Коричнева писанка: У шкірці яблука мочила, це додало мені сили.
Біла писанка: Я біленькою зосталась, тільки квіточок набралась.
Червона писанка: А мене квітчають червоні хустинки.
Зелена писанка: Мене вкривають зелені листочки.
Жовта писанка: Мене у жовті узори прибрала.
Коричнева писанка: На мене коричневих цяток наклала.
Біла писанка: А я така гарна й не передати!
Усі разом: Усі ми гарненькі – і хочемо сказати:
Христос воскрес! – шепочуть квіти,
Лунає шелест їх по лузі.
Христос воскрес! – українські діти,
Радійте всі – ви наші друзі!
Учитель: Як гарно, що і сьогодні живе в Україні традиція зустрічати весну писанками. Справжня писанка народжується довго. Роздивимося барвисте яйце. Чого тут тільки нема! На писанці можна побачити знайомі рослини, різноманітні геометричні малюнки і навіть зображення тварин. А придивіться до кольорів барвистої писанки. Яскраві, соковиті фарби якнайкраще передають весняну палітру. Ясно-жовтий колір символізує сонце, весняне тепло; блакитний – небо, повітря, чисту воду; зелений – воскресіння природи, розмаїтість рослинного світу; бронзовий – родючу матінку-землю; червоний – радість, любов, святковий настрій. Ваша справа – не забути звичай предків.
Фарбування, нанесення візерунків на писанки.
Аналіз робіт.
Підсумок заходу.
Великдень
Сценарій свята
Мазуренко Інна Яківна, вчитель ЗНЗ № 83 м. Києва
З історії свята
Великдень – свято свят і торжество торжеств, приурочене пам'яті воскресіння Ісуса Христа. Це свято є одним із найбільших свят у християнській релігії.
Святкують Великдень переважно у квітні, тому що Великодні дні не дотримуються певного числа – вони залежать від довготи м'ясниць, а тому можуть бути зміщені в часі.
Скажімо, з 1983 по 2000 рік Великдень лише тричі святкували в травні, а решта – у квітні.
Великдень називають ще Великим Днем, або Паскою. Остання назва походить від обрядового печива – паски, яка спеціально випікалася до цього дня. Великдень – родинне свято. На нього повинна зібратися родина, долаючи всі перешкоди. Кажуть, що й сонце на радощах у той день не заходить, тому цей день такий «великий». Це свято в родинах українців завжди було пов'язане з глибоким осмисленням життя людини на Землі.
Напередодні Великодня виготовляли писанки, крашанки, мальованки, їх не лише святили в церкві, а й обмінювались ними, немов великодніми картками-привітами.
У святкові дні дівчата починали водити хороводи під супровід розлогих пісень. Меншим дівчатам дозволяли грати в скакалки. Ці забавки тривали до того часу, доки не обсадяться городиною.
Воскресіння Христа – перемога Божої Правди. А традиційний Великодній привіт: "Христос Воскрес" – "Воістину (справді) Воскрес", – замінюють часто: "Христос Воскрес! – Воскресне Україна!". (В. Скуратівський. Обереги пам'яті. – Скарбниця, 1992).
Хід свята
Входять хлопчик, дівчинка, господиня з короваєм на рушнику.
Здрастуйте, друзі хороші,
Здрастуйте, друзі мої.
В ясний цей день і погожий,
Шлем вам вітання свої.
Господиня. У нас здавна є традиція славна:
Воду брати з чистої криниці,
Муку з ярої пшениці.
Руками добрими замісити
І гостей на свято запросити.
Хлопчик. Прийміть щиросердечні вітання зі Святом Свят і Торжеством Торжеств — Великоднем!
Дівчина. Радіймо торжеству Життя, дарованого нам Господом!
Звучить музика. Всі вклоняються. Коровай кладуть на стіл на сцені.
Господиня. Великдень – одне з найбільших після Різдва Христового свят у християнській релігії. Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.
Хлопчик. Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Готувалися до нього заздалегідь.
Дівчина. Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини, інколи і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.
Сходять зі сцени.
Пісня-сварка Уляни і Мотрі (інсценізація).
Мотря. Ой, Уляна, Уляна, в тебе в хаті погано!
Уляна. Брешеш, брешеш, сусідко, що в мене в хаті гидко!
Мотря. Горщики під лавкою поросли отавкою,
Мисочки на полиці поросли печерицями.
Уляна. Чи ж я не хазяйка, чи не господиня?
Сім днів хати не мела, печі не топила!
Мотря. Подивіться на неї, премудрую швачку,
Віник на кілочку, а мисник – в куточку!
Уляна. Гарна я хазяйка, добра господарка!
Як прийде Великдень, буде в мене гарно.
(Прибирає кімнату).
Господиня. Ой, вже близько любе свято!
Діточки, скоріш до хати!
Бо вже недалечко
Червоне Яєчко!
Як верба розцвіла на зелене гілля –
Вербова Неділя!
Через тиждень – вже Великдень!
Жартома б'є зеленим гіллям верби дітей, що входять до залу, примовляючи:
– Не я б'ю – верба б'є. Не я б'ю – верба б'є!
Через тиждень Великдень!
Недалечко – червоне яєчко!
Страсної п'ятниці люди замішували тісто, а в суботу пекли паску. Паска – здобне тісто, невисокої широкої форми. Верх паски прикрашали: робили з тіста обруч, хрест – "аби файно росла".
Господиня вносить паску. Звучить музика.
Господиня. Добра паска вродилась, значить, в нашій родині буде все гаразд.
Хлопчик. Поки в хаті пеклася паска, а на вулиці тим часом...
Всі діти сходять зі сцени, залишається автор.
Автор. Залишивши гніздечко, покотилось яєчко,
Та котилось воно недалечко...
Квочка з курчатами на подвір'ї гуляла,
Своїх діток забавляла.
Квочка з курчатами виходить під музику.
1-е курча. Он, дивіться, яєчко на стежці котиться.
2-е курча. Ану ж, яке воно на колір? Квочка. Біле, як сніг!
1-е курча. А сніг який? Я ніколи снігу не бачив.
Квочка. Такий білий, як оте яєчко, що котиться. Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.
Автор. Закотили курчатка яєчко до своєї хатки й ну його фарбувати... Припустив теплий дощик. Потім стала веселочка в небі.
Вибігає дівчинка-веселочка.
Автор. Курчатка у веселочки фарб позичили,
На білому яєчку весну намалювали.
Малювали фарбами і писали пір'ячком…
І покотилась писанка зеленим подвір'ячком...
Вибігає дівчинка-писанка, її доганяють курчатка.
Автор. Курчатка її доганяли, з нею на подвір'ї грали
І на свято Великодня дітям подарували.
Звучить музика. Виходять діти із писанками. Стають півколом. У центрі – писанка.
Писанка. Як уродилась, то була біла.
Тепер подивіться – рябенька я, ціла.
Розмальовані в мене бочки –
Жовті, червоні і білі квіточки.
Положать на стіл мене –
Я гостям засміюсь.
Ану, відгадайте-но,
Як-то я звусь?
Діти. Писанка.
Писанка сходить зі сцени. Діти сідають на лавку. Входить Господиня.
Господиня. Фарбоване великоднє яйце мало різні назви: "писанка", "крашанка", "мальованка".
Дівчатка, де ж ваші писанки?
Дівчатка імітують розмалювання писанок. Виходять діти.
1. Ой малює Одарочка
Писанки червоні,
І біжать до неї взори –
Півні, зорі, коні.
2. Кожне просить на писанці
Його написати.
Кожне хоче звеличати
Господнєє свято.
3. Кожне каже: "На писанці
Я вже не віднині.
Мене здавна так писали,
Та ще в Україні".
4. Подумала Одарочка,
Сіла за роботу.
Вже всі взори на писанці
У Велику Суботу!
Дівчатка співають, сидячи на лавці, імітують розмальовування писанок. Допомагає їм Господиня.
Пісня "Писанка" (Сл. Д. Чередниченка, муз. В. Кравчука).
Розмалюю писанку, розмалюю,
Коника гривастого намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Соловейка-любчика намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Різьблену сопілочку намалюю.
А моя сопілочка буде грати,
Буде коник весело танцювати.
Звучить музика. Виходять писанки.
Господиня. За українськими традиціями кожен колір на розфарбованому яєчку має певне значення. Кожна писанка розповідає сама за себе.
Червоний – колір життя, колір крові, дня, радості, любові.
Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості, буття.
Блакитний – символ неба, простору, вітру, здоров'я.
Чорний – дух померлих, пам'ять про них, про своє коріння.
Жовтий – символ місяця, зірок. Це колір хлібного лану, жита, життя.
Писанки сходять зі сцени.
Господиня. Гарні писанки ми намалювали. А зараз настав час і відпочити.
Проводяться рухливі ігри, конкурси.
Господиня. Трішки відпочили. А тепер час збирати кошика, який ми до церкви святити підемо. Покладемо ми до кошика і сир, і масло, і хрін, і ковбаски. Але найголовніше – ми повинні покласти паску, крейду, писанку та свічку.
Виходять паска, крейда, писанка, свічка.
Паска (гордо). Та що там говорити!
Важливіша я тут!
Без мене вас святити
До церкви не підуть.
Я головна на святі,
Мій рід йде з давнини.
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й Паскою Великдень
Звуть люди на землі!
Тоді і день великий,
Як паска на столі...
Крейда. Я теж, як ви, свячена.
Лиш з церкви принести –
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.
Писанка. Я писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках,
Красу митців несу я, їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі!
Без мене цеє свято
Не буде тим, чим є!
Бо ж писанка багато
Вам радості дає.
Свічка (до всіх). О. знати ми повинні
Шану собі й другим,
Любов, як ту святиню,
Нести до серця всім.
Свята – це дні єднання
З родиною родин,
Це наше спільне знам'я,
Бо ми народ один!
Господиня. Тепер все, як слід. Можемо нести кошик до церкви і посвятити.
Вибігають 3 учні.
– А можна я кошика до церкви понесу?
– А можна я? (Сперечаються). – Ні, я!
Господиня. Понесе той, хто найцікавішу загадку загадає.
1. Людей до церкви скликає,
А сам у ній не буває. (Дзвін)
2. Є деревце – не полінце.
Багато дірочок має,
Весело співає. (Сопілка)
3. Кинути вгору – то біле,
Кинути на землю – то жовте. (Яйце).
Господиня. Всі загадки добрі! А кошика будемо нести по черзі. (Йдуть, забирають кошик). Звучить музика. З'являються декорації церкви. Троє учнів читають вірш.
1-й. Вдягла весна мережану сорочку
У день святий, звільнившись від турбот,
І піднімає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
2-й. Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце золото небес,
І крашанку, як усмішку підносить...
Христос воскрес! Воістину воскрес!
3-й. І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми: –
Христос воскрес! Чи, може, на цім святі
Із бездуховності воскресли ми?!
Звучить магнітофонний запис дзвонів. Всі встають (виходять із церкви). Перед сценою шестеро дітей. В руках тримають запалені свічки.
Христос воскрес!
1. Співає жайворонок з небес:
"Христос воскрес! Христос воскрес!"
2. У небо дзвін гуде з села:
"Христос воскрес! Йому хвала!"
3. В проміннях сонячних блакить:
"Христос воскрес! Його хваліть!"
4. Дзюрчить струмок – весняний дзвін:
"Воскрес Христос – Господній син!"
5. Радіють діти у вінках:
"Христос воскрес на небесах!"
6. І вся земля, мов той вінок –
З чудесних трав, дітей, квіток!
І в серці радість через край:
Воскресли поле, річка, гай!
І лине пісня до небес:
"Христос воскрес! Христос воскрес!"
Господиня. Дай нам силу й розум, щоб ми в школі добре вчились.
Віру в тепле, серце чисте, щоб неправді не корились.
Нам усім даруй здоров'я, згоду учнівській родині.
Дай твій захист, волю й долю добрим людям в Україні.
Учні сходять зі сцени із свічками.
1-й учень. От і зустріли ми Великдень.
2-й учень. Це свято буває завжди весною, яка приходить разом з теплим сонечком, травичкою і квіточками.
3-й учень. Радіє природа, радіють люди, дорослі й малі.
Сходять зі сцени. Вибігають три дівчинки.
1-а дівчинка. Вийди, Петре, на вулицю,
Винось скрипку під полою.
Винось скрипку під полою,
Заграй дівкам під вербою!
Виходить хлопчик із скрипкою.
2-а дівчинка. Вийди, Грицю, на вулицю,
Винось бубон під полою.
Винось бубон під полою,
Заграй хлопцям під вербою!
Виходить хлопчик із бубонцями.
3-я дівчинка. Вийди, Іване, на вулицю,
Вийди, Іваночку,
Винеси сопілочку
Та й заграй весняночку.
Виходить хлопець із сопілочкою, всі діти танцюють під мелодію веснянки. Вибігають троє дівчат і троє хлопчиків. Дівчатка дарують хлопчикам писанки. Хлопці – букетики верболозу. Дівчата: "Христос воскрес!". Хлопці: "Воістину воскрес!"
Господиня. Закінчуються Великодні свята, і наше свято також скінчилось. То дай нам, Боже, у полі роду, а в хаті згоду.
Мирного і голубого вам неба,
Запашного теплого хліба на вашому столі,
Джерельної води у спеку,
І ніколи ніякої біди у житті.
Учениця. Любі гості! На прощання
Ви прийміть від нас вітання,
В дарунок всі наші пісні
І ось ці пригощання.
Українські писанки – символ Великодня
Сценарій свята
Мазуренко Інна Яківна, вчитель ЗНЗ № 83 м. Києва
Хід свята
Під звуки пісні-гаївки діти в українському національному одязі заходять до класу. За столом маленька господиня розписує писанку.
Учитель. Що це ти робиш, маленька господиня?
Ведуча. Розмальовую писанку, бо радісний прийшов день.
Дзвенять дзвони: понад міста, понад села
Лине вісточка весела.
Ясне сонечко над селом,
Наче писанка, зійшло.
Вибігайте з хати, діти!
Як сьогодні не радіти?
Вийдем-вийдем на горбок,
Заспіваєм гаївок,
Що весна вже воскресла,
Нам Великдень принесла.
Учитель. Дякую тобі, маленька господине, за прекрасні слова, за гарно розмальовану писаночку. То вже ж, мабуть, час і гаївку заспівати?
Діти. Так.
Виконується пісня-гаївка.
Учитель. А можна тебе запитати, маленька господине, що це за день – Великдень?
Ведуча. Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується воно на Україні ще з X століття навесні й пов'язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень. Дівчата, розкажіть про цей день, будь ласка.
Виходять дівчата і читають вірші про Великдень.
1-а дівчина. Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і змінившись від турбот,
І піднімає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
2-а дівчина. Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
3-я дівчина. Великдень всіх нас на гостини просить.
Малює сонце золото небес
І крашанку, як усмішку підносить.
Христос воскрес!
Діти (хором) Воістину воскрес!
4-а дівчина. І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми: –
Христос воскрес!
Чи, може, на цім святі
Із бездуховності воскресли ми?
Діти обмінюються крашанками, засвічується свічка.
Учитель. Дякую, діти. Дозволь мені, шановна господине, продовжити свято. Святої неділі скрізь звучить піднесене вітання "Христос воскрес!". У відповідь чується радісне "Воістину воскрес!". За давньою традицією після такого вітання люди тричі цілуються і вручають одне одному писанки – великий дар.
Учень. А чи знаєте ви, що святіше за хліб? (Паска).
Учитель. Символом паски, початком усього живого у Воскресіння Христове стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. За легендою, найперше яйце мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Життя, яке зберігалось в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкаралупку яйця покривали фарбою, різноманітними малюнками-символами.
Учні загадують загадки гостям.
• В одній бочці – два тіста, а не змішуються. (Яйце). У фарбах катається, до церкви збирається. (Крашанка).
Учитель. Крашанка – це яйце одного кольору. Але всі кольори мають певне значення. Діти демонструють крашанки і розповідають про них.
1-й учень. Червоне яйце означає радість життя, любов до молодих, надію на одруження.
2-й учень. Жовте яйце означає місяць і зорі, у господарстві – врожай.
3-й учень. Блакитне яйце – небо, повітря, здоров'я.
4-й учень. Зелене – відкриття природи, багатство і плодоріддя землі, врожай.
5-й учень. Чорне з білим – поминання душ померлих, подяка за охорону від злих сил.
Учитель. Крапанка розмальовується воском чи фарбою, які кладуть краплинами. Крашанки характерні для Західної України.
Орнамент на дряпанці видряпується гострим предметом. Мальованка розмальовується пензликом.
Писанка – це яйце, розмальоване за допомогою писака (маленької трубочки), в якого заливається розтоплений віск. Цим воском наносять візерунки, потім кладуть у найсвітлішу фарбу, знов малюють, але вже інший візерунок, й кладуть в трохи темнішу фарбу, далі – ще в темнішу. Потім писанку підігрівають. І з тієї хвилини, як на яйце нанесено весь візерунок, воно перестає бути простим яйцем, а стає святковою писанкою.
Діти, а які повір'я існують про писанку, хто мені допоможе згадати?
Учні розповідають повір'я.
1. Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.
2. 3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.
3. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.
4. Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.
5. Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними.
6. Писанки клали в землю, щоб родилося жито, пшениця.
7. Під поріг стайні клали теж писанки, щоб добре велося худобі.
8. Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.
Ось деякі з них (розповідь дітей з імпровізаціями).
Гра "В блудька".
Один з гравців клав крашанку на землю і відміряв п'ять кроків. Іншому гравцеві зав'язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували зробити п'ять кроків. Потім він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягався, то забирав її собі.
Гра "В дряпка".
Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваючи шапкою обличчя, намагався підійти до неї.
Гра "Битки".
Гравці "стукали" крашанками попарно. Чиє яйце розбилося, той гравець і програв.
Учитель. Покажімо цю гру, діти, разом!
Діти стали у кільце,
В кожного в руках яйце.
Юлі випало на славу
Розпочати гру-забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем.
Що не стукне – трісь і трісь, –
Яйця тріскаються скрізь –
І ось раптом яйце – хрусь! –
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним.
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!
Учитель. Треба пам'ятати, що їсти паску можна лише свячену.
Розповідь учнів з показом плакатів, на яких зображені символи.
1-й учень. Баранці, олені, коні – то небесні посланці, як і птахи.
2-й учень. Кривулька знаменує собою нитку життя, вічність сонячного руху.
3-й учень. Безконечник є символом безконечності, безсмертя, хвиль життя.
4-й учень. Трикутник – символ вогню, безсмертя, чоловічої та жіночої сили, родини.
5-й учень. Драбинка символізує прагнення до вищої мудрості.
6-й учень. Дерево –це дерево життя.
7-й учень. Риби – це символ душі Христа.
Учитель. Дякую, діти. Великдень – весняне свято. Давайте заспіваємо весняну пісню "Щебетала пташечка".
Щебетала пташечка (українська народна пісня в обробці Я. Степового).
Щебетала пташечка під віконечком,
Сподівалась пташечка весни з сонечком.
Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,
Як легенька хмаронька в небі ясная.
Вбери степи травами, вквітчай квітками,
Потоки купавами білосніжними.
Осип луки перлами, вкропи росами,
Розлийся джерелами стокосими.
Щебетала пташечка під віконечком,
Сподівалась пташечка весни з сонечком.
Учитель. А зараз нехай наші шановні гості спробують відповісти на запитання стосовно легенд та звичаїв, пов'язаних з писанками, крашанками.
– Чи можна товкти ногами рештки пофарбованого яйця? (Ні, бо за це Бог наказує хворобою).
– Куди дівають шкаралупу? (Викидають на текучу воду або дають курям, чи сиплять під дерева в садку).
– Для чого відкладають свячене яйце, прийшовши з церкви? (Після сніданку господар бере ці яйця і йде до хліва, де, проводячи крашанкою по спині кожної тварини, каже: "Христос Воскрес!". Потім обчищає яйце і дає їсти худобі, щоб вона була здорова).
– Дякую за цікаві відповіді!
Діти нагороджують гостей писанками за правильні відповіді.
Учитель. А зараз наші дівчатка й хлопчики виконають коломийки.
1-а дівчинка. Я писала писаночку,
Писала, писала,
Щоби моя писаночка
Слави здобувала!
2-а дівчинка. Я писала писаночку.
Кольори вкладала,
Щоби людям писаночка
Радість дарувала!
Хлопчики. Ой, кувала зозуленька,
Пищали курчата.
Дофарбуйте писаночку,
Просимо, дівчата!
Дівчата. Що у моїм городчику
Горішки трясуться,
Дала би вам по писанці –
Кури не несуться.
Хлопчики. Який листок на яворі,
Такий на калині.
Подаруйте писаночки,
Просимо вас нині.
Дівчата. Дали би вам по писанці,
Ще й по писаночці, –
Не нанесли яєць кури,
Вибачайте, хлопці!
Хлопчики
Ой, калина, калиночко,
В воду нахилися.
Ой, ти, гарна дівчинонько,
Чом мене боїшся?
Дівчата. Ой, молоді легіники,
У гості зайдете?
Я згубила писаночку!
Чи її знайдете?
Діти (разом).
Ой, кувала зозуленька,
Кувала, кувала,
А ми свої писаночки
Рідним дарували.
Учень. Яєчко розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя.
Творіння рук людських,
святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.
Учениця. Тут кожна лінія з небес
Промінчиком окреслює хвалу і славу Богу.
Христос воскрес! Воістину воскрес,
До вічності вказавши нам дорогу!
Виконується танок "Українські рушники".
Учитель. Дякую всім за свято! Нагадую, що в цьому році справжнє свято Великодня відзначатиметься 23 квітня. Тож сходіть до церкви паски освятити та й про писанки й крашанки не забудьте.
1-й учень. Я писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках!
2-й учень. Мене кладуть на свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
3-й учень. Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає!
4-й учень. В цій писанці вкраїнській
Душевна глибина,
Живе блакить барвінка
Й хода весни красна.
Учитель. Писанку прославляють люди не тільки у віршах, а й у піснях. Послухаємо пісню "Писанка".
Розмалюю писанку, розмалюю,
Гривастого коника намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Соловейка-любчика намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Різьблену сопілочку намалюю.
А сопілка буде грати –
Соловейко щебетати,
А гривастий кониченько
Славно танцювати.
Учитель. На завершення хочу вам розповісти легенду.
Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло знищить світ. Людська любов перемагає найбільше зло. Отже, пишіть писанки, люді добрі.
Співаймо разом з нами пісню "Молитва".
"Молитва" (сл. О. Кониського).
Боже Великий, єдиний!
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням.
Ти її осени.
Світом науки і знання
Нас усіх просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа,
Щастя дай, Боже, народу
І многії літа!
Всім дякую. До зустрічі. Бувайте здорові! Хай вам щастить!
