Примушуй себе вставати вдосвіта, і без особливої потреби не спи більше семи годин. Коли прокинешся, відразу вознеси думку свою до Бога й осіни себе з благоговінням хресним знаменням, згадуючи розп’ятого Господа Ісуса Христа. Він для нашого спасіння помер на хресті. Негайно встань з постелі, одягнися і не дозволяй собі довго ніжитися і залишатися неодягненим. Одягаючись, пам’ятай, що ти знаходишся в присутності Господа Бога і Ангела Хоронителя, і згадуй про падіння Адама, котрий гріхом позбавив себе одягу невинності, і смиренно проси в Господа Ісуса благодаті – зодягнутись у Нього і так мислити, відчувати, говорити і робити, як Він Сам мислив, відчував, говорив, робив. Потім помийся і одразу ж почни ранкові молитви: молися тихо, уважно і побожно, з глибоким упокоренням, як і слід перед поглядом Всемогучого; проси в Нього віри, надії, любові і благословення для занять цього дня: проси собі сил для смиренного прийняття всього того, що Він пішле нам в цей день чи допустить; для смиренного перенесення всіх негараздів, труднощів, нещасть, хвилювань, напастей, скорбот і хворіб душі і тіла, і проси прийняти це все з твердістю і спокоєм, з любов’ю до Ісуса Христа. Твердо зважся усе робити для Господа Бога, усе приймати від Батьківської руки Його, і принось усього себе в жертву Богові. Міркуй так: можливо, цей день є останній день мого життя; і все роби так, немов готуєшся наступної миті предстати перед Судом Божим. Дякуй Господу Богу за збереження тебе минулої ночі і за те, що ти ще живий і не помер у гріхах. Адже скількох людей у минулу ніч смерть представила перед Страшним Судом Господа! Також подякуй Богові за те, що у тебе ще є час і засоби для покаяння! Щоранку думай про себе, що тільки тепер починаєш і хочеш бути християнином, а минулий час потратив даремно. Хоч би чверть години щоранку присвячуй короткому міркуванню про істини віри, особливо про незбагненне таїнство втілення Сина Божого, про друге пришестя Його, Страшний Суд, муки і рай. Після молитви і роздумування прочитай з Євангелія одну главу.

Після цього займися справами твоїми, і всі заняття і справи твої хай будуть для слави Божої. Пам’ятай, що Бог скрізь бачить тебе, бачить усі твої дії, заняття, відчування, думки і бажання твої, і щедро винагородить тебе за твою працю. Не починай жодної справи, не помолившись до Господа Бога: те, що ми робимо чи говоримо без молитви, опісля виявлється шкідливим. Сам Господь сказав: без Мене не можете робити нічого.
Серед трудів своїх будь веселий і спокійний, успішність справ доручай благословенню Господа, і будь задоволений з того, що ти виконав усе, що було потрібно. Виконуй усе важке для тебе, як покуту за гріхи твої, в дусі послуху та смирення; під час трудів промовляй короткі молитви, особливо молитву Ісусову: »Господи Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй мя грішного!» Пам’ятай про Ісуса Христа, Який у поті лиця Свого їв хліб Свій, трудячись зі св. Йосифом. Якщо твоя праця йде успішно, за бажанням серця твого, то дякуй Богові; якщо не успішно, тоді пам’ятай, що і це Бог допускає, а Бог робить усе на добре. Якщо залишиться час перед обідом, то розглянь як ти виконав те, на що зважився зранку, або під час побожного читання чи роздумування.
Під час обіду уявляй Отця Небесного, який відкриває руку Свою, щоб наситити тебе; ніколи не забувай помолитися перед обідом, і під час обіду пам’ятай, що Ісус Христос обідає з тобою; виділи зі свого столу і вбогим.

Після насичення уяви себе одним з тих, котрих у числі п’яти тисяч наситив чудесно Ісус Христос; і дякуй Йому від серця, і моли, щоб Він не позбавив тебе небесної їжі – слова Свого і святих Тіла і Крові Своєї. Якщо бажаєш життя мирного, то віддай усього себе Богові. Ти доти не знайдеш душевного миру, поки не заспокоїшся в єдиному Богові, люблячи Його єдиного. Завжди і в усьому поминай Господа Бога і святу любов Його до нас, грішних. В усьому намагайся виконувати волю Божу і догоджати тільки єдиному Богу. Не роби нічого проти заповідей Божих; не домагайся, не шукай нічого окрім Бога, роби і терпи усе для Бога. Не турбуйся про те, щоб поважали і любили тебе люди, а про те, щоб догодити Господу Богу, і щоб совість твоя не викривала тебе у гріхах.

Якщо хочеш безперестанку пам’ятати про Бога, тоді скорботи і нещастя переноси як такі, що справедливо тобі належаться. Слідкуй за собою, за почуттями, думками, рухами серця і пристрастями; нічого не вважай маловажним, коли мова йде про твоє вічне спасіння. Збагачуй молитви свої, щоб Господь пом’янув тебе в час, коли ти забудеш про Нього. В усьому хай буде твоїм Учителем Господь Ісус Христос, на якого споглядаючи оком розуму свого, запитуй себе самого частіше: що в цьому випадку подумав би, сказав і зробив Ісус Христос? Привчися в усьому, що бачиш, побачити щось добре. Будь покірним, тихим, смиренним, мовчи і терпи, наслідуючи Ісуса Христа. Він не покладе на тебе хреста, якого ти не можеш понести; Він Сам допоможе тобі нести твій хрест. Не думай придбати яке-небудь добродійство без скорботи і переживань душі. Проси в Господа Бога благодаті виконувати якнайкраще Його святі заповіді. А коли виконаєш яку-небудь заповідь Божу, тоді очікуй спокуси, тому що любов до Христа випробовується через подолання перешкод. Жодної хвилини не проводь марно, в ледарстві. Коли на душі важко, або дух охолов до молитви і до всіх побожних занять, не залишай побожних вчинків: Господь Бог тричі молився, коли душа Його була засмучена і прискорбна навіть до смерті. Більше слухай, ніж говори: в багатоговорінні не врятуєшся від гріха. Загороджуй слух, щоб не слухати противного Господу Богу. Не цікався новинами: вони розпорошують дух; охоче роздумуй про добрі справи. Тікай навіть від найменших гріхів: хто не віддаляється від малих, той неодмінно впаде у великі і важкі. Якщо хочеш, щоб не тривожили тебе злі помисли, то зі смиренням приймай приниження душі і скорботу тілесну. Усякий помисел, що віддаляє тебе від Господа (особливо поганий плотський помисел) виганяй із серця якомога швидше, так само, як скидаєш з одягу найменшу іскринку, яка потрапляє на нього. Коли приходить такий помисел, то молися сильно: Господи, помилуй! Господи, допоможи мені! Господи, не залишай мене, ізбав від спокус! – бо інакше ж як. Але серед спокус не бентежся. Сподівайся на Бога: якщо Бог з тобою, то хто проти тебе? Проси в Бога, щоб він відняв у тебе усе, що насичує твоє самолюбство, хоч би й було це для тебе дуже гірко. Бажай жити і вмерти для Нього одного, і цілком належати Йому. Коли перенесеш якесь безчестя від людей, то розумій, що це – від Бога. Якщо маєш їжу й одяг, то цим будь задоволений, за прикладом Ісуса Христа, Який заради нас прийняв вбогість.

Ніколи не сперечайся, занадто не проси вибачення і не захищай себе, нічого не говори проти начальників або ближніх без потреби або зобов’язання, будь щирий і простий серцем; з любов’ю приймай настанови, вмовляння і викриття від інших, хоч би ти і вважав себе дуже мудрим. Чого не хочеш собі, того не роби іншим. У розмові з іншими будь лагідним, розсудливим; пам’ятай, що Ісус Христос знаходиться серед тих, з ким ти розмовляєш. Твердо пам’ятай, що час життя короткий і що людина повинна дати звіт за кожне порожнє або лихе слово нею сказане. Якщо согрішиш, то негайно проси прощення в Бога зі смиренням, сокрушенно і з упованням на Його доброту, і поспіши принести покаяння перед отцем духовним. Якщо не будеш сокрушатися над гріхом, зробленим тобою, то незабаром в нього знову впадеш.
Намагайся робити кожному добро, яке і коли тільки можеш, не думаючи про те будуть чи не будуть тобі вдячні. І радуйся не тоді, коли зробиш кому-небудь добро, а коли без злопам’ятства перенесеш образу від іншого, особливо від того, кому ти зробив добре.

Під час вечері згадай про останню вечерю Ісуса Христа і моли Його, щоб Він удостоїв тебе вечері небесної. Перш ніж ляжеш спати, прочитай одну главу з «Апостола» (діяння і послання Апостольські) та вечірні молитви і випробуй свою совість, проси світла для пізнання гріхів своїх, кайся в них, обіцяй Богові виправитися. Потім передай себе Богу так, наче ти повинен цієї ночі явитися перед Ним; доручай себе Божій Матері, Ангелу Хоронителю, тому Святому, ім’я якого ти носиш. Нехай постіль буде для тебе мов би гробом твоїм, а ковдра, як саван поховальний. Зробивши хресне знамення і поцілувавши хрест, котрий на собі носиш, засни під покровом Господа Бога, Який « оберігаючи, не задрімає і не засне». Якщо ж не можеш спати під час ночі, то згадуй слова: «среді полунощі бисть вопль: се Жених грядет...» чи згадуй про ту останню ніч, котрої Ісус Христос молився Отцю Своєму до поту кривавого; молися за тих, хто цієї ночі тяжко страждає в смертному томлінні, хто піддається небезпеці від бурі на морі, за померлих, і моли Господа, щоб не покрила тебе вічна пітьма.

Під час хвороби насамперед поклади уповання твоє на Бога і часто міркуй про страждання і смерть Ісуса Христа, щоб все більше укріплялось у вірі твоє серце. Безперестанку твори які знаєш і можеш молитви; проси в Господа Бога прощення гріхів і терпіння під час хвороби. Всіляко утримуйся від нарікання і дратівливості, які зазвичай бувають під час хвороби. Господь Ісус Христос потерпів заради нашого спасіння найважчі страждання і муки, а ми що зробили чи потерпіли для спасіння нашого?
Якнайчастіше ходи в храм на Божественну службу, особливо намагайся якнайчастіше бути під час Літургії. А недільні і святкові дні неодмінно присвячуй справам побожним. Завжди, коли буваєш у церкві, пам’ятай, що ти знаходишся в присутності Бога, Ангелів і святих Божих. День народження твого особливо присвячуй справам побожності. Сповідайся і причащайся Святих Тайн якнайчастіше. До причастя Святих Тайн завжди приступай з розчуленням серця, із благоговінням, смиренням, вірою, упованням і любов’ю. Якнайчастіше розмірковуй про страждання і смерть Ісуса Христа і благай Бога ризою заслуг Його покрити всі гріхи твої і прийняти тебе в царство Його. Ім’я Ісуса завжди май на вустах і в серці. Якнайчастіше розмірковуй про велику любов Господа до тебе, щоб і самому тобі возлюбити його всім серцем своїм, всією душею своєю і всіма силами своїми й у такий спосіб будеш вести мирне життя на цій землі і блаженне на небі повік. Благодать Господа нашого Ісуса Христа хай буде з тобою.

Ієромонах Николай Куць