— Господь Бог як найвищий носій влади

«Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога» (пор. Рм.13:1).

— Бог є Всемогутній

— Бог є Суверенним Управителем усього

«...бо Бог є суддя, цього впокорює і цього вивищує» (Пс. 74:8);

«Тепер я, Навуходоносор, хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя, що всі чини Його правда, а дорога Його правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити» (Дан. 4:34).

— Бог установив людські уряди

«Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога» (пор. Рм.13:1);

«Мною (=Божою Мудрістю) царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють. Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді» (Пр. 8:15,16).

— Джерелом влади не є лише «суспільний договір», чи «згода тих, ким управляють», чи «воля більшості».

— Ісус Христос визнавав світську державну владу

«Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його. І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти. Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте? Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже» (Мт. 22:15-22).

«І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп’ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити? Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...» (Ів. 19:11)

— Людський уряд підзвітний Богові, Йому дасть остаточну відповідь за свої чини

— урядовці — це слуги Божі

«Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті» (Рм. 13:6).

— Бог судитиме урядовців за бездіяльність та зловживання владою, отриманою від Бога

«Чого то племена бунтують, а народи задумують марне? Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця: Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута! Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє! Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді: Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою. А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі: Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!» (Пс. 2:2-6,10-11);

«...від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів» (Од. 1:5); «Тому, хто сидить на престолі (Отець), і Ягняті (Ісусу) — благословення, і честь, і слава, і влада на віки вічні!» (Од. 5:13).

— Форми проявів влади світського уряду:

Справедливе урядування й дотримання справедливості

— Судити справедливо, відповідно до стандартів Богом даного закону і праведності

«Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого, хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!» (Пс. 71:1-2).

— Придушувати гнобителів народу

«Він (=цар земний) судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути (=впокорятиме) буде гнобителя!» (Пс. 71:4).

— Визволяти від гноблення і насильства.

«Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних, від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!» (Пс. 71:13-14).

— Забезпечити відплату тим, хто чинив злі діла

«Володар — Божий слуга, він тобі на добро. Якщо зло робиш, бійся: бо не даремно він меча носить. Він є Божим слугою і мстить у гніві тому, хто чинить зло» (Рм. 13:4).

— Покарати злочинців

«Підкоріться, [отже], всякому людському створінню задля Господа, — чи цареві, як володареві, чи правителям, як від нього посланим для карання злочинців, та для похвали доброчинцям» (1 Петра 2:13-14).

— Користуватися зброєю (носити меч)

«Володар — Божий слуга, він тобі на добро. Якщо зло робиш, бійся: бо не даремно він меча носить. Він є Божим слугою і мстить у гніві тому, хто чинить зло» (Рм. 13:4).

— Забезпечити функціонування законів та лад у суспільстві

— Уряд має право і обов’язок протидіяти спробам повалення чинних урядовців, карати зраду лояльності до себе, право захищати свої владні повноваження.

— Дбати про загальний добробут своїх громадян (наступним чином)

— Захищати пригноблених, піклуватися про убогих і обездолених

«Він (=цар земний) судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути (=впокорятиме) буде гнобителя!» (Пс.71:4).

— Дієве співчуття до бідних та потребуючих

«Він (=цар земний) змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних...» (Пс. 71:13); «Бо так промовляв Господь про дім царя Юди: ...І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому, він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! — Чи не це Мене знати? — говорить Господь» (Єрем. 22:16).

— Забезпечувати мир у суспільстві

«Нехай гори (=царі) приносять народові мир, а пагорки (=князі) правду» (Пс. 71:3).

— Похвалити тих, хто чинить справедливо й вірно

«Роби добро — і матимеш від неї (=влади) похвалу» (Рм. 13:3);

«Підкоріться... правителям, як від нього (=Бога) посланим для похвали доброчинцям» (І Пет. 2:14).

— Турбуватись про тихе й спокійне (від заворушень) життя громадян

«Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості» (I Тим. 2:1-2).

Наша відповідальність перед урядом, який наділений владою

— Виявляти пошану і честь

«Дайте всім належне: кому податок — податок, кому мито — мито, кому страх — страх, кому пошану — пошану» (Рим. 13:7).

— Підпорядкування представникам влади

«Кожна людина хай кориться вищій владі, бо нема влади, яка не була б від Бога; існуючі [влади] встановлені Богом» (Рим. 13:1); «Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були» (Тита 3:1); «Підкоріться, [отже], всякому людському створінню задля Господа, — чи цареві, як володареві» (I Пет. 2:13)

— Платити податки урядові

«Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він (=Христос) до них: Чого ви (=фарисеї) Мене випробовуєте? Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів. А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!» (Лк. 20:23-25);

«Тому ви й податки платите, — бо вони слуги Божі саме на це. Дайте всім належне: кому податок — податок, кому мито — мито, кому страх — страх, кому пошану — пошану» (Рм. 13:6-7).

— Молитись за представників влади

«Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі...» (I Тим. 2:2).

Вияв непослуху та незгоди представникам влади

— Владні повноваження урядовців не є безмежними, але обмежені, в першу чергу, Божим моральним законом

— Повний і беззастережний послух слід виявляти лише абсолютній владі Господа Бога над своїм творінням

— Існує небезпека, що людські уряди можуть узурпувати владу, яка належить Богові, коли прийняті та запроваджені ними закони суперечитимуть нормам Божого морального закону та Його вимогам щодо людей.

— Законна підстава для вияву непослуху світській владі — це заборона вільно сповідувати і проголошувати свої релігійні переконання

«Припровадивши ж їх (=апостолів), поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи: Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім’я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас... Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!» (Дії 5:27-29)

— Приклади непослуху земній владі на сторінках Святого Письма:

пророк Даниїл не послухався царського указу вчинити ідолопоклонство (Дан. гл. 6);

апостол Петро продовжував проповідь про Воскреслого Господа всупереч заборонам іудейських урядовців (Дії 5:27-30);

апостол Павло продовжував проповідь про Воскреслого Господа всупереч заборонам урядовців (Дії 16:35-40 та 17:7).

http://www.livingrosary.org.ua