У Євангелії від Матея Ісус навчає нас молитви «Отче наш». Там є такі слова: «Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим» (Мт. 6, 12).

Ми прощаємо інших, щоб і самим отримати прощення. Ми не повинні чекати, доки у нас попросять вибачення, а також, прощаючи, не маємо вивищуватися над іншими. Треба прощати просто так. Якщо хтось зробив помилку, згрішив, вчинив несправедливо, неправильно відреагував, ти за це не відповідаєш. Це – його або її відповідальність. Ця особа стане перед Богом за це. Ми маємо прощати, щоб Бог простив нам наші провини.

Ісус – дуже мудрий, Він – великий психолог. Йому не достатньо в цій молитві слів «і прости нам провини наші», Він додає: «Як і ми прощаємо». Якщо ти хочеш прощення – сам прощай. Ми любимо виправдовувати себе. Кажемо, що інші до нас більш несправедливі, ніж ми до них, що нам завдано більшого болю. Ми не можемо вимірювати, кому наскільки боляче. Гріх є гріх. Все, що ти робиш проти любові – це гріх. Люди люблять вимірювати: велика кривда чи мала, хто і наскільки провинився. Бог посилає сонце і дощ над праведними і над грішними, Він не міряє наших гріхів. Це ми, люди, міряємо. Ми не знаємо серця іншої людини, що саме завдає йому найбільшого болю.

Якщо хтось ще не усвідомив свої помилки, значить Бог йому ще це не відкрив. Ми не можемо примусити іншу людину пізнати свої помилки. Свята Тереза з Лізьє каже, що коли людина не знає, що треба просити пробачення, або не усвідомлює своїх гріхів, то ти все одно маєш простити її. Думаю, що Мала Тереза говорила про це, маючи перед очима приклад Ісуса, Який молився на хресті: «Отче, прости їм, не знають бо, що роблять!» (Лк. 23,34)

Якщо інші не усвідомлюють, що завдають тобі болю, тобі все одно треба їх пробачити. За таких людей Ісус молився.

Простити – не означає забути. Але якщо я пробачила, я не буду нагадувати. Може, мені ще боляче, але я не буду повторювати це постійно. Коли після воскресіння Ісус показав свої рани апостолам, Він не казав: «Пам’ятаєте, коли Я був у Гетсиманському саду, ви всі втекли?» або «Петре, ти пам’ятаєш, що тричі відрікся від мене?» Він не нагадує цього іншим. Він знає, що рани ще є, Він не забув про них. Ось що таке прощення. Я не думаю, що хтось комусь спеціально хоче зробити боляче. Спеціально прагне завдавати болю лише сатана. Людина може стати його інструментом, якщо свідомо погодиться на це. Ісусові шкода таких людей.

Якщо я прощаю, то отримую благодать, якщо не прощаю, гнів накопичується всередині мене, і цей гнів може стати причиною якоїсь хвороби. Якщо ми хочемо бути здоровими і душею, і тілом – маємо прощати.

с. Лідія Пайяпілі / с. Павшино, Закарпаття / http://www.novazorya.if.ua