1.  Спитали старця: Що таке грошолюбство? І відповів: Недовір'я до Бога в тому, що Він піклується тобою, брак надії на Божі обітниці й любов до шкідливих приємностей.
2.  Спитали ще: Що таке обмова? І відповів: Незнання Бога або слави Божої й заздрість ближнього.
3.  Спитали: Що таке гнів? І відповів: Сварка, брехня і неосвіченість.
4.  Спитали старця: Який має бути чернець? І відповів: Як на мене, мов один на самоті.
5.  Спитав хтось старця: Чому я боюся, коли йду через пустелю? І відповів: Бо ти ще живий.
в. Іще спитав: Що треба робити, щоби спастися? А він плів мотузок і, не відриваючись від діла, відповів: Ось, як бачиш.
7.  Спитали старця: Чому ти не буваєш ніколи безтурботним? І відповів: Бо я щоденно очікую смерти.
8. Ще спитали: Чому я безнастанно знеохочуюсь? І відповів: Бо ще не бачив ниви.
9.  Спитали старця: Яке діло ченця? І відповів: Розмисел.
10.  Спитали старця: Відкіля в мене спокуса до нечистоти? І відповів: Від ситної їди й сну.
11. Іще спитали старця: Яке є діло ченця? І відповів: Робити всяке добро і відкидати всіляке зло.
12.  Спитали старця: Чим набувається покірливість душі? І відповів: як думаєш про саме зло, що в тобі.
13.  Говорили старці, що молитва — це дзеркало для ченця.
14.   Говорили старці, що немає нічого гіршого, над осудження.
15.  Говорили старці: Ніколи не поступайся помислам.
16.  Говорили старці, що вінець ченця — покірливість.
17.  Говорили старці: Всякому помислові, що приходить до тебе говори: чи ти наш, чи від наших ворогів? І він доконче виявиться.
18.  Говорили старці, що душа — це джерело: Як розкопуватимеш його, очиститься, коли засипеш — щезне.
19.  Сказав старець: Я вірю, що Бог не є несправедливий і в тому, щоби вивести мене з в'язниці, і в тому, щоби вкинути до неї.
20. Ще сказав: У всьому себе насилувати — це Божа дорога.
21.  Іще сказав: Чернець, що не працює, буде осуджений як зисколюб.
22.  Сказав старець: Коли ми робимо зле, й Бог допускає це й терпить нам, то невже, — як робимо добре, — не буде нам допомагати?
23.  Сказав старець: Не починай робити що-небудь, поки не випробуєш свого серця, чи задля Бога буде те, що маєш намір робити.
24.  Іще сказав: Як чернець тільки тоді молиться, коли стає на молитву, то він зовсім не молиться.
25.  Сказав старець: Двадцять літ провів я у боротьбі з помислом, щоби на всіх людей дивитися, як на одного.
26.  Сказав старець, що найбільша з усіх чеснот — це розсудливість.
27.  Сказав старець: Чим набувається покірливість душі? І каже: як думаєш тільки про свої гріхи.
28.  Сказав старець: Що я міг придбати, того не робив удруге.
29.  Іще сказав: Як земля не впаде додолу, так і той, що упокорюється, не впаде ніколи.
30.  Сказав старець: Сором ченцеві, коли він, покинувши своє житло й розпочавши мандрування задля Бога, відтак піде на муку.
31.  Іще сказав: Це покоління шукає не сьогоднішнього, а завтрашнього.
32.  Сказав старець, що нашим ділом є спалювати дрова.
33. Іще сказав: Не бажай бути таким, що не заслуговує на погорду.
34.  Сказав старець, що покора не гнівається і не викликає ні в кого гніву.
35.  Іще сказав: Що гарне перебуває в келії ченця і наповнює його всіма добрами.
36. Сказав старець: Горе чоловікові, коли його ім'я більше за його діла.
37.  Іще сказав: Сміх і зухвальство подібні до вогню, що спалює очерет.
38.  Сказав старець: Що той, хто насилує себе задля Бога, подібний до чоловіка ісповідника.
39.  Іще сказав: Хто буде немудрий задля Бога, того умудрить Бог.
40.  Сказав старець: Чоловік, що кожної години має смерть перед очима, поконає недбайливість.
41.  Іще сказав: Цього вимагає Бог від чоловіка: розуму, слова і діла.
42.  Сказав старець: Що для чоловіка корисно боятися Божого суду, ненавидіти гріх, любити чесноту і завжди молитися Богові.
43.  Сказав старець: Як віддих ніздрів усюди носимо зі собою, так і страх смерти та плач мусимо ми мати з собою завжди, поки існуємо.