Преп. Божий слуга Вартоломей Гольцгавзер заявив, що антихрист виступить у країні, що лежить між близькими морями й буде виконувати свою тиранську владу на Сході. Про молодість антихриста св. Гільдеґарда говорить: його мати зрідка буде показувати його людям і при цьому буде послуговуватися чародійськими способами, щоб нарід полюбив його. Виховання він дістане в різних потаємних місцях і аж до чоловічого віку вестиме приховане життя. А коли вже дійде до повного, зрілого віку, то почне проповідувати ворожу для релігії науку. "Він відкриє свої уста для науки спротиву" (Schmelzeis, НІ. Hilg/, ст. 409). Буде говорити, що Ісус з Назарету - це не воплочений Божий Син, а ошуканець, що представлявся Богом (Св. Кирило єрус, cat. 15), а заснована Ним Церква вчить забобонів. Правдивий же Христос прийшов у його особі. "Він буде говорити: "Спаси- тель світу - це я!" (Schmelzeis, ст. 378). Особливо він буде старатися переконати жидів, що він - це Богом післаний Месія (Suarez). А жиди справді визнають його за Месію. Свою релігійну систему він побудує (як каже Діон. з Люц.) на жидівській релігії, і вона (система антихриста) сповидно (позірно) не дуже буде відрізнятися від християнської релігії. Бо антихрист буде вчити, що є один Бог, Творець світу, який нагороджує тих, що заховують (і карає тих, що переступають) Його заповіді; Він воскресить колись Усіх людей зі смерті до життя. Той Бог говорив колись через Мойсея і пророків, тому треба практикувати приписи Мойсеевого закону, особливо врізання й святкування суботи (Люц., гл. 27). Але через свою науку звичаїв антихрист буде старатися збурити увесь дотеперішній лад на землі. "Він буде думати, що зможе перемінити установлені часи й закон" (Дан. 7, 25). Він відкине всі звичаєві закони й установи і, щоб потягнути світ за собою, проголосить повну свободу від усіх Божих і церковних заповідей, дозволяючи кожному йти за своїми пристрастями. Через те він схоче стати для народів визволителем від ярма, і тим, що приносить щастя світові й людям. Релігію він схоче зробити вигідною. Буде говорити, що не треба постити й через самопоконання робити для себе гірким життя, як це чинили люди колись, які буцімто не мали ще поняття про Божу доброту. Бо вистачить тільки Бога любити. Він дозволить людям веселитися досхочу, так що вони висловлюватимуть своє співчуття людям минулих віків, які через омертвлення й пости огірчували собі життя (св. Гільдеґарда). Можна також прийняти як самозрозумілу річ, що антихрист дозволятиме вільну любов і буде старатися розривати найсвятіші вузли родинного життя. "Він погордить усім, що святе й з диявольськими кпинами накинеться на всі засоби ласки, що їх подає св. Церква" (св. Гільдеґарда). Покору він осудить, а гордість і жорстокість буде величати. Те, що Бог учив у Старому і Новому Завіті, він потопче й буде твердити, що те, що ми називаємо гріхами й пороками, - це ніякі гріхи, ані не пороки. Коротко кажучи, дорогу, що, веде не до пекла, він представлятиме як дорогу, що веде до неба. (Це представлення діяльності антихриста взято з творів св. Гільдеґарди). Слушно] зауважує В. Фабер: "Отже, час антихриста буде часом тиранського прояву" (ляїцизації, секуля-* ризації - наведені слова взяті з твору Фабера: "Творець і створіння"). Антихристові вдасться досить легко виступите проти християнства й обманути світ, тому що люди в той час будуть здебільшого зовсім безбожні. Вернард. із Бусто каже: "Вже тоді, коли антихрист матиме 20 літ, увесь світ відпаде від віри". Також св. Григорій В. є тої думки, що тоді більшість людей стане безбожниками та віддасться всяким можливим порокам. А Ляктанцій каже, що вже під час молодих літ антихриста щезне всяка праведність на землі: люди не схочуть навіть чути про закон, лад, звичаї. Майже кожний матиме щось таке, що потайки присвоїв собі. Тільки безбожність, гордість і почуттєвість пануватимуть у світі. Крім того, всі народи й держави будуть взаємно переслідувати себе й воювати з собою. Ціла земля, наче вертеп убивців і розбійників, буде збурена й занепокоєна (Lact. 7, 15). Навіть душпастирі будуть подібні до вовків; занедбають служити Богові й житимуть разом із "жінками" (Тома Мальвенда). "Церкви будуть у той час світити пусткою й будуть занедбані, як завалені шопи" (св. Григорій В.). Зрідка можна буде стріти побожну людину. Св. Отці (Кир. Єрус, Єфрем, Гр. Богослов, Золотоуст. і інші) не можуть знайти відповідних слів, щоб висловити те, в якому страшному стані знайде антихрист світ тоді, коли прийде до влади. Монахиня Nativitas (+1798) висловлюється подібно: "Коли наблизиться час, що має запанувати антихрист, постане брехлива релігія, противна єдності Бога та Його Церкви. Та єресь вчинить таку руїну, якої не вчинила ще ніяка давніша єресь" (Hartmann, op. с, стор. 780). Чим ближче буде до панування антихриста й до кінця світу, тим більше буде поширюватися на землі темрява сатани (там же, стор. 784). Чим ближче буде до кінця світу, тим більше буде число Дітей погибелі, а число праведних буде щораз зменшуватися (стор. 784). Антихрист виступить на Сході також як завойовник, наслідуючи Магомета, що був його прообразом. Сестра Nativitas каже: "Антихрист, що досконало буде розумітися на воєнній справі, стане непереможним імператором" (Hartmann, стор. 807). Катерина Еммеріх згадує, що наприкінці світу відбудеться велика битва з антихристом біля міста Mageddo в північній Палестині.

Франц ШПІРАҐО
"Антихрист"