Подібно, як змагун наприкінці змагання напружує всі свої сили, щоб нарешті осягнути перемогу, так і протихристиянські темні сили, що сотками літ виступали в різних формах проти Христа, наприкінці світу об'єднаються ще раз усі, щоб перемогти Христа.Останньою ставкою, що її поставить пекло на цій, гріхами збезчещеній землі, буде антихрист. Подібно, як висока гора перевищує горбки, які супроти неї виглядають дуже маленькі, так антихрист надзвичайно перевищуватиме всіх інших, навіть найлютіших ворогів Христа й католицької Церкви, що виступали в різні часи. Супроти нього ті вороги виглядатимуть, наче карлики. Навіть Діоклетіян, Нерон і Юліян Відступник - це ніщо супроти антихриста. А це станеться тому, що він поставить собі викорінення християнства за найважливіше завдання свого життя та, як всесвітній цар, матиме таку владу, якої не мав іще ніякий володар! Слушно зауважив пастор Кароль Reimera: "Час світової війни виявив, яку владу має держава. З усякою безоглядністю, якої давніше не вважали за можливу, держава втрутилася в наше приватне життя. Вона приписала нам, що й скільки ми маємо їсти, коли маємо світити в наших хатах, коли можемо виходити на вулицю, що маємо читати й коли відбувати подорож. З перестрахом ми пізнаємо тепер, що зможе вдіяти колись "державна всемогутність" цілого світу, що буде знаходитися в одних руках, коли вона обернеться проти християнства" (Reimers, Stehen wir in der letzten Zeiten? - Hamburg, 1919, ст. 60). Антихрист (від грецького слова 'Avri-Xpiarog "Протихристос") буде найбільшим Христовим ворогом і противником. "Він називається антихристом, каже св. Кирило єрусалимський, бо в усіх справах буде противитися Христу Господу". Поет В. Геллє звертає також увагу на те, що антихрист буде мавпувати Особу Христа: в зачатті, народженні, житті й чудах (Gottesminne, 1904, ст. 146). Подібно, як диявол мавпує в усьому Бога, так антихрист мавпуватиме в усьому Христа. Св.Гільдеґарда передбачила, що мати антихриста твердитиме, що вона зачала свого сина в надприродний спосіб. Також і антихрист вестиме До ЗО року приховане життя й аж тоді виступить як учитель реліґії. Роздаючи дарунки, він старатиметься показати себе як добродій людства. Творитиме великі "чуда-дива", вдаватиме, що вмер і після того мавпуватиме Христове Воскресіння й Христове Вознесення, але саме тоді знайде він свою смерть. Отже, він буде диявольським протиставленням Христа. Назва "антихрист" походить зі св. Письма й знаходиться в св. Євангеліста Йоана (І Йо. 2, 18; 4, 3; II Йо. 4, 7). Крім того, св. Письмо називає антихриста: "чоловіком гріха" і сином погибелі" (II Сол. 2, 3). Юду, як відомо, Христос назвав також сином погибелі (Йо. 17, 12). Пророк Єзехиїл (гл. 38) називає антихриста "Ґоґом", а його прихильників - "Маґоґа- ми" (св. Белярмін). Цю ж назву вживає Об'явлення св. Йоана (20, 7). Один із синів Яфета також називався Маґоґ (І кн. Мойсея 10, 2); подібно називалася околиця, де перебували його нащадки. Аllioli каже, що Ґоґами називалися володарі варварської держави Маґоґів, що знаходилася на північ від Палестини й була ворожо настроєна до жидів (шанувальників правдивого Бога). Houchede пише: "Якщо на означення війська антихриста вибрано слово "Маґоґ", то можна зробити висновок, що воно буде складатися з північних народів, або що його полководець буде відзначатися жорстокістю тих же варварських народів. (Houchede, Антихрист, стор. 26). На думку Діонисія з Lbtzenburg, ґоґ і маґоґ означають та саме, що брехня й обман. З вище сказаного можна зробити висновок, що св. Письмо називає антихриста знаним для жидів іменем Ґоґ, тому що він буде ворожим володарем для шанувальників правдивого Бога. Св. Павло називає Христового противника наприкінці світу Веліяром: "Яка згода з Веліяром?" (II Кор. 6, 15). Слово Веліяр означає в єврейській мові зло й стосується диявола, що є причиною всякого зла (АІlioli). В сибіллінських книгах (3, 63) представлений є Веліяр як володар наприкінці світу та як противник Месії (Boussel, Антихрист 1895 - Gottingen, стор. 100). Про справжнє ім'я антихриста маємо тільки непевні здогади. Вихідну точку подає св. Євангеліст Йоан, кажучи: "Хто має швидкий розум, нехай обчислить число звіра; бо це число чоловіка, а його число "6 6 6" (Об'явл. 13, 18). Тому, що св. Йоан писав по-грецьки, він ужив на означення антихриста грецькі числа хєє, (= 600+60+6). Помітно, що ця монограма антихриста пригадує монограму Христа Х0г з тим, що середня буква в монограмі антихриста подібна до вужа. Чимало знавців св. Письма старалося знайти пригожу для антихриста назву відповідно до числа 666. Кольонський архиєп. д-р Krementz (+1899) звертає увагу на те, що в тім числі міститься єврейське слово "Сотер" (Спаситель): с = 50, о = 6, т = 400, р = 200. Одначе в арамейській мові (а за часів Христа також у мові жидів) те слово означало руйнівник. Не виключено, що антихрист прибере собі ім'я "Сотер" - Спаситель, подаючи себе за спасителя людства від ярма християнських заповідей. Це ім'я було б якраз пригоже для антихриста, тому що, хоч він і буде подавати себе за Спасителя людського роду, однак буде його руйнівником! У св. Письмі слово "Сотер" є тільки в І кн. Ездри 5, 12, де його вжито до Навуходоносора як руїнника жидівської святині. Якщо б руїнник християнських храмів прийняв також назву "Сотер" (Kremeniz, Offenb. des hi. Joh. Freiburg, 1883, Herder, стор. 130), це було б помітно. Дехто звертає увагу на те, що грецьке Тейтан (сонце) містить у собі число 666 (300 + 5 + 10 + 300 + 1 + 50 = 666). Також грецьке слово Маометіс (Магомет) дає суму 666 х (40 + 1 + 70 + 5 + 300 + 10 + 200). Питання розв'яже аж сам антихрист, коли появиться на землі. Тоді подане св. Йоаном число осягне свою мету, тобто зміцнить християн у вірі та перестереже перед антихристом. Ім'я антихриста подано в Об'явленні (що має бути книгою потіхи для християн наприкінці світу) в таємний спосіб із певністю не для самої тільки цікавості. Те об'явлення матиме, безперечно, своє важливе значення. Це помітно ще в поясненні того місця в Об'явленні, що його подав преподобний Божий слуга Вартоломей Holzheuser. Він каже, що число 666 означає вік антихриста, тобто антихрист матиме 666 місяців, або 55 1/2 років.

Франц ШПІРАҐО
"Антихрист"