1. "Потиху прийде й хитро заволодіє царством" (Дан. 11, 25). Буде поводитися, наче кіт, що, виходячи на лови, ступає обережно й потихеньку, причаюється, а опісля, коли вже є певний своєї здобичі, раптово кидається на неї, впиває в свою жертву кігті й роздирає її зубами. Подібно, кажемо, буде поводитися також антихрист. Спочатку, наче той хитрий вуж у раю, буде старатися, щоб здобути для себе передусім довір'я й серця простодушних людей. Тому "спочатку він буде прихильний, ввічливий щодо всіх людей та проявлятиме милосердя щодо вбогих. Не любитиме багатств, а все золото й срібло роздаватиме нуждарям. Буде миролюбний і коли побачить, що двоє завело суперечку, буде старатися, щоб люди між собою помирилися. Буде стриманий, а неморальність і подружню невірність осудить. Ненавидітиме всяку несправедливість, а тих, що порушують чужу славу, навіть не схоче слухати. Не стерпить ідолопоклонства й проявлятиме велику пошану щодо св. Письма... Священиків буде шанувати й віддаватиме належну честь святиням. А чинитиме те все зі злобною хитрістю, щоб потягнути людей за собою" (св. Методій. Гл. Lbtzenburg. Глава 14). Св. Анзельм твердить: "Антихрист своєю великою щедрістю й співчуттям прихилить до себе серця жидів, так що вони на всіх кінцях землі будуть величати його, як півбога". З сумним на вигляд лицем він буде нарікати перед жидами, який-то тепер зіпсутий світ і говоритиме, що вже настала остання пора для того, щоб Господь покликав такого царя, що був би здатний привести світ знову до правдивої служби Богові. Перед усіма людьми антихрист підноситиме руки вгору й благатиме Бога, щоб він скоро послав такого царя, щоб І звільнив нещасних людей від гніту їхніх тиранів і | привернув би увесь світ до стану колишньої ] щасливості (Malvenda). І тоді говоритимуть жиди між собою: "В цілій "нашій вірі" не знайдеш такого доброго, такого справедливого й такого мудрого чоловіка, як він. 1 Він один є в силі визволити нас із усякої нужди". ] Вони відбуватимуть спільні прилюдні з'їзди й на них ухвалять жертвувати йому царський вінець. Однак антихрист буде відкидати це достоїнство, але тільки для того, щоб його ще більше просили. (Так твердять: св. Іполіт і св. Єфрем). Після того представники інших народів: магометани й християни, приходитимуть також до нього й проситимуть, чи не захотів би він стати володарем їхніх народів. Нарешті представники жидів і різних нежидівських народів принесуть йому дорогоцінний царський вінець і царську одежу. Вони одягнуть його в це, на голову накладуть царський вінець, у руки подадуть скиптр і проголосять, що добровільно вибирають його царем (Malvenda). Першою чинністю того нововибраного царя буде - зібрати якнайбільше готового до боротьби війська, постаратися про зброю й наповнити живністю військові склади. Не без впливу диявола зголоситься на його службу відразу надзвичайно велика кількість вояків. Св. Єронім і інші св. Отці кажуть, що антихрист матиме спочатку свою столицю в Вавілоні. Там виставить для себе величаву царську палату. Дуже багато жидів, що живуть розсіяні по світі, миттю переселяться до Вавілону. Державні володарі, почувши про коронацію жидівського царя й про заснування нового царства, усміхнуться й навіть не будуть зважати на той "малий ріг" (Дан. 7, 8). Суміжні народи, що терпітимуть тиранський гніт у своїх державах, вишлють до антихриста послів, щоб він велів звільнити їх від їхніх тиранів. Антихрист відповість тим послам, що він саме й прийшов для того, щоб дати їм свободу й привести увесь світ справедливості й до служіння Богові (Lbtzb, гл. 14).

2. По якомусь часі антихрист представлятиме себе жидівським месією. Св. Отці однозгідно твердять, що жиди приймуть антихриста як месію й будуть його вважати месією. Отже, жиди будуть першими, що повірять у нього. Вони, що колись відкинули правдивого Месію й не повірили в правду, тепер віритимуть фальшивому пророкові, антихристові. Його саме мав, мабуть, Божественний Спаситель на думці, коли докоряв жидам: "Я прийшов в ім'я мого Отця, і не приймаєте мене; коли ж прийде інший у своє ім'я, то приймете його" (Йо. 5, 43). Між іншим, св. Іриней говорить, що антихрист так зведе жидів, що вони будуть молитися до нього. Зі св. Письма випливає, що антихрист буде старатися доказати їм, що саме він є обіцяний Відкупитель; на їхнє бажання він чинитиме багато сповидних "чудес" на доказ свого "божественного післанництва" і запевнятиме жидів, що він прийшов для того, щоб зібрати разом увесь жидівський нарід, розсіяний між поганами ("ґоями") (Преп. Гольцгавзер). Оскільки, на основі месіянських пророцтв, осередком світового месіянського царства має бути, як цього очікують жиди, Єрусалим, то антихрист прямуватиме до того, щоб заволодіти Єрусалимом, і справді заволодіє ним. До Єрусалиму він перенесе свою столицю й через те буде старатися доказати жидам, що він є справді Месія. Єрусалим приверне до колишньої світлості. Тоді жиди звідусіль вертатимуться масово до своєї колишньої батьківщини Палестини, яка покриється знову квітучими містами й селами, буйними левадами й розкішними садами. Багатства й величність так побільшаться, що на Палестину всі звернуть свої очі (Геллє). Тоді сповняться передбачення пророка саі: "Він (Господь), зведе до купи розкинених «зраіля й збере розсіяних Юди з чотирьох кінців землі" (іс. 11, 12). Також сповниться пророцтво Єзехиїла: "Я заберу вас з-поміж народів і зберу вас із усіх країн і заведу вас знову до вашої країни" (Єз. 36, 24). (З того бачимо, що антихрист буде, проти своєї волі, засобом у проведенню Божих намірів. (Примітка перекладача).

Є здогади про те, що антихрист відновить також панування Ісламу (магометанства): наприкінці світу має прийти великий монарх, що зовсім зруйнує м. і. турецьку державу (той монарх буде гідним наслідником французького короля св. Людовика IX). Це передбачив св. Фр. і Павло й інші мужі, наділені даром передбачення майбутніх подій. Але зруйновану турецьку державу має знову відновити антихрист. Тут варто навести одне турецьке передбачення з XV сторіччя: "Коли надійде близький час до воскресіння, матиме місце 10 знаків. Коли іслам відчуватиме потребу повернутися до своєї світлості, прийде Магді (антихрист) й відбудує зруйновані оселі. Але насамперед мусять між людьми проявитися багато злочинів. Мошеїв буде досить, але мало хто буде в них молитися, а навіть ті, що будуть так молитися, чинитимуть це без побожності. Жінки їздитимуть на конях, як мужчини ходитимуть до склепів та в присутності чужинців купуватимуть, питимуть вино й будуть товпитися на вулицях. Тоді будуватимуть величаві й високі будівлі. Нарешті Бені Асфер (Європейці) здобудуть Рум (Царгород?). Але перед тим мусить вибухнути війна в Магкееб (півн. Африка), і ті околиці іслам утратить. Світове володіння перейде до невірних, і 960 тисяч християн нападе на іслам. І аж тоді прийде святий Магді і поверне володіння ісламу" (Aus den historisch-politischen Blflttem. Mbnchen 1913, 12, стор. 957). Якщо звернемо увагу на те, що магометанська віра підтримує почуттєвість (нпр., дозволяє мати багато жінок) і вороже ставиться до християнства, то зовсім не можна заперечувати, що антихрист стане опікуном магометанізму. Те, що анти-христ відновить зруйновану великим монархом турецьку державу, з якої залишаться ще останки, це передбачив і преподобний Гольцгавзер.

Антихрист удаватиме також Бога. "Явиться чоловік гріха, син погибелі, що противиться й носиться понад усе, що зовуть Богом, або святинею, так що засяде в Божому храмі, творячи себе Богом" (II Сол., 2-3). "І стане гордий, і буде себе виносити понад усяке божество, і про Бога богів буде він говорити з погордою, і це буде йому вдаватися, аж поки не завершиться велич гніву" (Дан. 11, 36). "Він назве себе Богом і буде говорити, що він - Бог усіх богів і накаже, щоб усі шанували його як правдивого Бога" (св. Золот. 40 гоміл. до св. Йо.). Віру в своє божество вимушуватиме силою й погрозою смерті" (св. Гільдеґарда). Антихрист буде богохульником. "Проти Всевишнього кидатиме прокльони й зневаги" (Дан. 7, 25; гляди також: Дан. 7, 8; 7, 20; Об'явл. 13, 5-6). "І отворив свої уста на хулу проти Бога, щоб хулити Його ім'я та Його житло, й церкви й там, на дорогоцінних престолах, буде знаходитися образ антихриста (Corn/ a Lapide, ad II Thess. 2). Те саме вчинять у колишніх християнських церквах. Перед тим образом будуть скрізь клякати, прихильники антихриста будуть приносити перед ним кадило й молитися до нього. А образ буде час від часу малими словами хвалити присутніх за їхню побожність, благословити їх та обіцяти всяке добро на цьому й тому світі. Подібні явища бачили також колись деякі погани (Sebast. Barrad 3, In Evang. 9, 7). Тоді сповняться слова пророка Даниїла: "І буде в святині гидота опустіння" (Дан. 9, 27). Про цю "гидоту опустіння в святому місці" говорив також Христос Спаситель (Мт. 24, 15). Тоді настане такий страшний час, що відпадуть від Христа навіть вибрані, якщо б Господь, у надмірному своєму милосерді, не поклав би кінця пануванню антихриста.

3. Антихрист вишле в світ своїх апостолів, щоб вони проповідували його божество. Ті апостоли вчитимуть, що християнська віра є фальшива, а Христос - це не Месія, а великий обманець. (деякий текст відсутній) Хоч ті апостоли надзвичайно будуть хвалити й величати заповіді, що їх Господь дав через Мойсея, все ж таки вони дозволять своїм прихильникам багато дечого такого, що противиться тим Божим заповідям. Нпр., вони дозволять гріх нечистоти: мужчинам дозволять женитися зі стількома жінками, скільки забажає їхня душа, а жінкам дозволять покидати самовільно своїх чоловіків і жити з іншими мужчинами (вільна любов!). Дозволять також грабувати в християн їхнє майно, а їх самих убивати. Тому всі неморальні й лакомі на чуже добро люди негайно пристануть до апостолів антихриста. Якщо люди були б розумні, то мусіли б відразу пізнати, що мають до діла з фальшивими пророками. Але, на жаль, мало є людей, справді проникливих, і тому люди легко йдуть за намовами всяких диявольських прислужників.

Франц ШПІРАҐО
"Антихрист"