Подібно, як жиди за часів Ісуса Христа могли довідатися з передбачень пророків, де й коли народиться Месія, які чинитиме чуда, яку розвине діяльність та якою вмре смертю, - так і ми багато дечого можемо докладно знати з Об'явлення св. Євангеліста Йоана та із творів св. пророків про антихриста (нпр., про його діяльність, його "чуда", загибель). Перші християни знали, мабуть, іще більше про нього від св. Апостолів (як вказує на це другий лист св. Ап. Павла до Солунян 2, 7). Ті відомості перейшли через усе передання від Апостолів до їхніх учнів і до св. Отців, що описали це у своїх творах. Помітно, що описи поодиноких св. Отців у багатьох моментах є однаковими, при цьому св. Отці виразно підкреслюють, що ті вислови про антихриста походять від Апостолів і їхніх учнів. Ніхто не може сказати, що займатися справою антихриста зайве, тому що ми, мабуть, іще не наближаємося до кінця світу. Бо займатися тим, про що св. Письмо так часто й так виразно згадує, не можна назвати чимось зайвим. Зрештою, св. Апостоли та св. Отці так часто не згадували б про антихриста, якщо б це не мало для християн особливого значення. Найбільшу користь може принести докладний опис антихриста тим християнам, яким доведеться жити за його часів, бо коли вони знатимуть, що часи антихриста наступили з Божого допусту, тоді не так легко дадуть себе збаламутити й проявлятимуть постійність у св. вірі. Крім того, передбачене нещастя зменшить удар самого нещастя.  А щодо нас, то ми не можемо бути занадто певні що не наближаємось до кінця світу. Недавня світова війна, заснування "жидівсько, держави в Палестині, відступлення багатьох людей і ,народів від віри як також чимало приватних об явлень вказують на те, що стрілка на годиннику Всесвіту щораз більше наближається до ПІВНОЧІ КОЛИ раптово має прийти Жених і забрати вибраних своїх на весілля (гл. Мт. 25, 1 і наступні стихи). Зважаючи на це, ми думаємо, що Докладшше зібрання відомостей про антихриста можна вважати вчасним.
проф. ФРАНЦ ШПІРАҐО, Прага


1. Антихрист прийде наприкінці світу.
На підставі приватних об'явлень деякі люди здогадуються, що він виступить уже в цьому столітті. Антихрист не буде якимось товариством, але означеною особою (св. Белярмін, Сварез); буде людиною, що матиме всю силу сатани (св. їв. Зол.), але не буде сатаною, тільки людиною (св. Гіль- деґарда: Scivias). Він також не буде втіленим дияволом, а справжньою людиною, отже, він не буде одночасно і дияволом, і людиною (св.Ів. Дамаскин). Не буде він також навіженою дияволом людиною, бо діятиме зовсім вільно. Антихрист прийде наприкінці світу. Пророк Єзехиїл, натякаючи на антихриста (Ґоґа) й його боротьбу проти наверненого жидівського народу в Палестині, ось так каже: "В останніх днях прийде твій час" (Єз. 38, 16; пор. Об'явл. 20, 7-9). А св. Гільдеґарда пише про це: "Син погибелі прийде тоді, коли вже закінчуватиметься день і заходитиме сонце, тобто, коли наближаться останні часи й коли світ почне хитатися в своїх основах" (Schmelzeis, НІ. Ніldegard, ст. 377). На основі приватних об'явлень деякі дослідники здогадуються, що антихрист виступить уже в цьому столітті. Звертає тут на себе увагу передовсім передбачення Преподобної Божої слуги Бертини Букіййон1, яка засвідчила таке: "Кінець світу наближається, й антихрист не забариться прийти. Ми його не побачимо, ані також ті, що за нами прийдуть. Але ті, що по них прийдуть, потраплять під його владу. В час його приходу ніщо не зміниться в домі. Все йтиме своїм звичайним ладом. Духовні вправи, праця в лічницях і все інше, до чого ми звикли, відбуватимуться як звичайно. Аж тут Сестри усвідомлять собі, що паном становища став антихрист" (Curicgue, Voix prophetigue 1872, І том, ст. 427). Крім того, св. Бертина сказала: "Початок останніх ніх часів наступить не в ХІХ-ому, а в ХХ-ому сторіччі". Якщо передбачення св. Бертини є правдиві, то антихрист мусів би прийти з кінцем XX сторіччя. Беручи під увагу те, що Сестри, які були сучасницями св. Бертини, померли здебільшого до 1900 p., то час наступного покоління Сестер, які не дочекаються ще антихриста, можна подати більш-менш на роки від 1900 до 1950. Третє покоління Сестер жило б більш-менш у 1950-2000 роках й було б уже за часів панування антихриста2. Заслуговують на увагу також оці слова Катерини Еммеріх (+1824), проголошення якої блаженною

1 Bertina Bouguillion нар. 1800 p. в Saint Omer; 1822 p. склала там, як милосердна Сестра, свої чернечі обіти в лічниці св. Людовика. Була стигматичкою (носила на своєму тілі рани Христа) й була наділена даром передбачення майбутніх подій. Умерла 1850 р. 2 Щоб переконатися, чи лічниця св. Людовика, в якій 100 літ тому (1822) преподобна Божа слуга Бертина Bouguillion вступила до Згромадження, існує ще й сьогодні, тобто, чи французька державна влада не закрила тої лічниці в часи різних переслідувань Церкви (т. зв. "Kulturkampf"), автор звернувся в тій справі письмово до тої ж лічниці й дістав звідти 29. VIII. 1921 р. оці відомості: лічниця завжди була відкрита ще від часів св. Бертини. Тільки Сестри, не маючи нових чернечих покликань, прилучилися 1864 р. до Згром.

є тільки питанням часу: "Я чула, що Люцифер, оскільки не помиляюся, на 50 - 60-му році перед 2000 роком по Христі віднайде знову на якийсь час свободу". Заслуговує на увагу також і те, що св. Малахія, архиєпископ в Armagh в Ірландії, в своєму пророцтві про Папів (з 1139 р.) говорить так, що по Папі Венедикті XV мало б наступити тільки 8 Папів. Помітним, у кожному разі, є й те, що Папа Пій X у своїй першій Енцикліці з 4 жовтня 1903 p., згадуючи про надзвичайно велике відступство народів від Бога в теперішньому часі, висловив побоювання, чи це вже не початок передбаченого нещастя наприкінці світу, а навіть, чи, може, вже не прийшов антихрист на землю. Ось його слова: "Уважаємо це за річ зовсім неможливу, щоб ви не знали, чи не звернули уваги на те, яку-то тепер огидну боротьбу ведуть скрізь проти Бога. Направду, заворушилися погани проти свого Творця, й народи задумали марне; майже спільний голос тих, що противляться Богові, є оцей: "Відійди від нас!" Тому-то в більшості людей зовсім зникла пошана до віковічного Бога, з Ним не рахуються вже ні в прилюдному, ні в приватному щоденному житті. А навіть напружують усі свої сили й уживають усяких способів, щоб щезло навіть саме ім'я Бога та затерлося поняття про Нього. Хто здає собі ясно з того справу, той справді мусить боятися, чи це зіпсуття людських умів не є вступом і початком тих нещасть, що наприкінці світу мають прийти і  чи син погибелі, що про нього говорить Апостол, не перебуває вже на цій землі1. Що наближається час приходу антихриста, можна буде, за словами св. Бриґіди (+1373), пізнати по тім, що його випередить навернення до християнства багатьох поганських народів: "Ще поки прийде антихрист, відкриється багатьом поганам брама віри". А св. Гільдеґарда (+1179) передбачила, що в часі народження антихриста пануватиме на землі велике безладдя: "Від хвилини, коли народиться антихрист, буде багато воєн, і настане занепад належного ладу на землі. Щезне справедливість, і немилосердя візьме верх над людьми. Дуже сильно поширюватимуться єресі, а фальшиві вчителі проповідуватимуть свої брехливі науки прилюдно й без ніякого спротиву. Між християнами пошириться тоді сумнів і невігластво правд католицької віри. Також чимало явищ на сонці, місяці й зорях, як також на воді та інших природних силах (елементах), заповідатимуть нещастя, що мають наступити".

1 "Id enim si dubitemus, ignaros vos, non sane jure ent negligenles putaverimus nefarii illius belli, guod nunc, ferme ubigue commotum est aigue alitur adversus Deum. Vere namgue in auctoren suum fremuerunt gentes et populi meditati sunt inania; ut communis fere ea vox adversantium Deo: Recede a nobis. Hinc eztincta omnino in plerisque aelernl Deo reverentia, nullaque habita in consuetudine vitae, publicae ac privatim, supreml elus numints ratio: quin totis contenditur omnique artificio, ut vel ipsa recordatio Dei atque notio intereat penitus. Haec profectoqui reputet, is plane metuet necesse est, ne malorum, quae supremo tempore supremo tempore sunt expectanda, sit perversitas haec animorum libamentum quoddam ac veluti exordium: neve filius perditionis, de quo apostolus loquitur, jam in hisce terris versetur".

Франц ШПІРАҐО
"Антихрист"