Прихильники антихриста матимуть його тавро. Антихрист поширюватиме жидівську віру, даватиме дарунки й чинитиме сповидні чуда

1. Про те, що антихрист пануватиме в Єрусалимі, виразно згадує св. Євангеліст Йоан у своєму Об'явленні (11, 7-8), де каже, що Еноха й Ілію уб'є антихрист у Єрусалимі. Мають тут своє значення слова св. пророка Даниїла: "І виставить він величаву свою палату між морями (Мертвим і Середземним) на святій і величній горі" (Дан. 11, 45) Св Анзельм каже: "Жиди очікуватимуть від Месії, що він поверне Єрусалимові його найбільшу велич. Антихрист відбудує Єрусалим величаво й зробить його таким великим населеним містом, як ніяке інше на землі, а для себе побудує в ньому резиденцію". Те що й Рим буде столицею антихриста, виходить із XVII глави Об'явлення, де йде мова про жінку (велике місто), що сидить на сімох горбках і володіє темними царями (Об'явл. 17, 9; 17,18). Преп. слуга Божий Вартоломей Гольцгавзер (+1658) передбачив, що антихрист нападе з великим військом на папську територію, останнього Папу вб'є й сам займе Престіл св. Петра. Те саме заявила Сестра Nativitas: "Союзники антихриста займуть і знищать околиці довкола Риму, а опісля обляжуть місто зі своїми військами. Тоді Рим зовсім пропаде. Св. Отець загине мученичою смертю, а його місце займе антихрист" (Hartmann, op. с, стор. 813). Кардинал Manning (+1900) каже, що, на думку багатьох церковних письменників, Рим відпаде наприкінці світу від католицької Церкви й поверне до стародавнього поганства, цісарської величі й могутності, Папу прожене, Церкву буде люто переслідувати та з великою жорстокістю проливатиме кров мучеників. Нарешті Рим буде зруйнований і спалений за кару, що він пролляв так багато крові мучеників (Manning, Антихрист). З тим погоджується пророцтво св. архиєп. Малахії, яке каже, що останній Папа, - а він буде називатися Петро II, - під час останнього переслідування виконуватиме серед різних терпінь свій пастирський уряд, а після того місто, що лежить на семи горбках, буде зруйноване (Spirago, Die Malachias - Weissagung, з Aufl.стор 24). Рим спіткає Божа кара, подібно, як вона спіткала Содому, і то в формі землетрусу. Отже, назва "вічне місто" не зовсім відповідає Римові. На це звернув увагу уже Corn, a Lapide (In І] Арос. 17). Годиться ще тут пригадати, що також, згідно з об'явленням у La Salette (1846), Рим буде осідком антихриста, а Єрусалим - осередком його царства.

2. Антихрист "тих, що увірять у нього, або І прийдуть до нього, позначить тавром, як худобу" 1 (Laci, 17, 7). Те тавро витисне він або на чолі, або 1 на правій руці (Об'явл. 13, 16; 19, 20; 20, 4).

Стародавні погани випалювали тавро невільникам, яких ловили по втечі з неволі (і тому вони тратили раз і назавжди можливість визволитися з тої ж неволі), а жовнірів таврували на руці. Д-р Preuss у своєму творі про антихриста каже таке: І "Вирізування й витискання тавра на честь божества - це річ 1 досить часта в культурних народів. Віруючий належить через І те до божества, наче його жива, або якась мертва власність. У вищій формі можна ще те саме зустріти при стигматизації" (Gr. Lichtenfelde - Berlin 1909, стор. 33).

Св. Гільдеґарда каже, що "цей знак буде пекельною карикатурою хрещення, тому що через | нього буде людина назначена як прихильник антихриста, а тому - як прихильник сатани; і тим і самим вона піддасться під диявольський вплив".

Як буде виглядати це тавро, про це є тільки здогади.і Деякі думають, що це буде латинська буква N, тобто Nego Christum, - відрікаюся Христа. Між іншим, так думає св. Іполіт, кажучи, що в тому таврі буде міститися заперечення віри в Христа, Св. Єфрем Сирійський, Учитель Церкви, стверджує, що те тавро матиме вигляд вужа, інші (як учений о. Viegas), що це буде образ антихриста, ще інші (як P. Ribera), що воно матиме вигляд змія (дракона). А є й такі, що кажуть (до них належить Бенедиктинець Ansberto, що мав багато об'явлень), що тавро антихриста буде подібне до грецької монограми (малюнок) Христа, тому що антихрист вдаватиме правдивого Христа (Месію). Отже, це тавро мало б мати або вигляд Хрі, або такий вигляд: ^ (Єр).

Хто не носитиме на собі цього тавра, тому, як свідчить св. Письмо (Об'явл. 20, 4), зітнуть голову. Також ніхто не зможе нічого ні купити, ні продати, хто не матиме на собі того знака (Об'явл. 15, 17). Отже, тавро антихриста буде одночасно членським посвідченням всесвітньої спілки споживчих товарів!

Під час правління великого гонителя Церкви, римського цісаря Діоклетіяна, також ніякий християнин не міг що-небудь купити, чи продати, а навіть набрати для себе води, чи змолоти збіжжя, або ввійти до якогось дому, не склавши насамперед жертви поганським божкам. Бо при всіх купецьких крамницях, при криницях і на вулицях біля будинків були поміщені статуї божків, а посіпаки, що стояли при них, змушували прохожих віддавати честь тим божкам. Щось подібне, але при цьому далеко гірше, буде діятися за часів антихриста (Lbtzb, гл. 40).

 З цього можемо передбачити, що для справжніх християн неможливо буде показатися у прилюдних місцях, чи що-небудь купити, що необхідне для життя. Отже, ніщо інше не залишиться їм (як каже Ляктанцій 7, 17), як тільки втікати в гори й пустині, або вмирати голодовою смертю. Також св. Гільдеґарда каже: "Християнам залишиться тільки вибір між смертю й скорою втечею у пустиню. Бо хто не схоче носити тавра антихриста, того негайно чекає смерть". Але й у пустині християни не завжди будуть зовсім безпечні, бо туди висилатиме антихрист час від часу карні експедиції. При цьому чимало християн повмирає передчасно у пустині від виснаження. Тому справді слушно каже св. Євангеліст Йоан: "Тут є терпеливість святих (віруючих християн), що заховують заповіді Божі й віру в Ісуса" (Об'явл. 14, 12). Дуже великої треба буде для тих християн терпеливості, щоб не відпасти від віри. Бернардин із Бусто, славний богослов, правник, філософ і проповідник (4-1490 р. в Malignano недалеко Міляно) каже, що Господь у той час у чудесний спосіб збереже чимало священиків, щоб вони, коли скінчиться переслідування, могли працювати над наверненням народу. Щодо таврованих знаком антихриста, то Діони- сій із Люценбургу зауважує: "Ті, що носитимуть цей знак, виглядатимуть як навіжені. Вони не матимуть спокою ні вдень, ні вночі, але тільки й про те будуть думати, щоб усіх, які ще не мають того тавра, повбивати, або заморити голодом" (гл. 42). Те саме читаємо в св. Письмі: "І не мають спокою вдень і вночі ті, що покланяються звірові та його образові,: ті, хто прийме тавро його імені" (Об'явл. 14, 11).і Між людьми настане тоді дуже велика ненависть,5 так що сповняться слова Христа Спасителя: "І видасть брат брата на смерть, і батько сина; і повстануть сини на батьків і повбивають їх" (Мк. 13, 12). "І тоді багато спокуситься й видасть один одного, і один одного зненавидить" (Мт. 24, 10).

3. Антихрист потягне за собою насамперед жидів, проголошуючи, що закон Мойсея, святкування суботи й обрізання є й далі правосильні. Св. Єфремі каже, що антихрист накаже всім людям достосу- ватися до вимог Мойсеевого закону, а християнські! заповіді представлятиме як безвартісні. Хрест І св. Євангелію він відкине, а приписи католицької Церкви - висміє (св. Гільдеґарда). І Коли він відбудує Єрусалим і святиню, то; оповістить жидам, що підкорить собі увесь світ. А оскільки це зовсім збігається з їхніми мріями й! надіями, то вони стануть найвірнішими йога прихильниками. Але опісля розчаруються у ньому, бо, як каже св. Єфрем, "коли антихрист почне! лютувати, тоді й самі жиди будуть уже сумніватися І чи це справді Месія. А він розлютиться також і на жидів, поскидає їх із їхніх становищ і багатьох із них буде ще гірше мучити й мордувати, ніж християн". Земні багатства антихрист використає як при- ману. Грішми й іншими дарунками він спонукає багатьох християн до відступства від віри (св. Єро- нім In Dan. 11), подібно, як колись його предтеча, сірійський цар Антіох Епіфан старався золотом, сріблом і різними дарунками спонукати жидів до того щоб вони відступили від своєї віри (Пор. І кн. Макавеїв 2, 18). "Він посідатиме надмірну кількість золота й срібла та всі багатства Єгипту" (св. Кирило Єрус, cat. 15). На думку св. Анзельма, диявол покаже антихристові всі невідкриті ще скарби. Діонисій із Люценбургу, посилаючись на твори різних учених, каже, що вже давніше були часті випадки, що чарівники, заклинаючи диявола, діставали від нього вказівки, де знаходяться закопані, чи затоплені в морі скарби. І все ж таки диявол не відкрив їм усіх скарбів, бажаючи, мабуть, заховати їх для антихриста, бо він має надію, що тоді вони більше придадуться, як могли придатися давніше для осягнення його диявольської мети. Антихрист пограбує, мабуть, найбагатші міста в світі та всі Божі храми, а їхні скарби перевезе до Єрусалиму. Багатства антихриста будуть такі великі, що з ними ніяк не можуть зрівнятися навіть багатства царя Соломона. А тому, що за золото можна все купити, чимало людей злакомиться на нього й піддасться антихристові. Між ними буде також багато володарів. Антихрист чинитиме чуда, але ті чуда - це тільки обман для людських почуттів (антихрист буде поводитися так, як поводиться магік, показуючи те, чого справді нема). Тому й каже св. Письмо: "І чинив (звір) великі знаки... перед очима людей" (Об явл. 13, 13). Отже, перед Божими очима це не будуть ніякі знаки, ні чуда. Ясно висловлюється про ті чуда" св. Ап. Павло: "Антихрист прийде при допомозі сатани з усякою силою й знаками, й Фальшивими судами, і з усяким обманом неправди Для погибаючих" (II Сол. 2, 9). Великий подив викличе антихрист своїм літанням у повітрі, оточений дуже сильним сяйвом, наче блиском сонця (св. Єфрем). Тоді люди падатимуть із подивом ниць і будуть віддавати йому належну самому Богові честь. Навіть непохитні досі християни, бачачи це, захитаються в своїй вірі. Антихрист буде час від часу злітати вниз і ніжними словами буде проповідувати людям свою диявольську євангелію (Вернард із Бусто). Особливо буде доказувати, що через те літання він проявляє свою Божу силу (тобто є Богом). Крім того, він викликатиме град, вогонь і страшні буревії. При кожній нагоді апостоли антихриста переконуватимуть людей, що антихрист - це справді Бог, і будуть домагатися відречення від Христа. Антихрист ходитиме по морю, наче по твердій дорозі; на його наказ море почне кидати сильними хвилями, але також на його слово вмить заспокоїться. Люди бачитимуть і таке, що на наказ антихриста ріки й потоки змінять свій біг і плистимуть вгору, до своїх джерел. Подібне явище міг викликати, як свідчить Пліній (2, 103), також цісар Нерон. Чорна магія знає також різні подібні "чуда- дива". Діонисій із Люценбургу, призадумуючись над тими надзвичайними діями антихриста, висловлюється ось так: "Якщо я схотів би те все належно описати, що своїми чарами зробить антихрист, то мусів би написати не одну книжку, але багато книг" (гл. 25). Річ ясна, що антихрист найбільше-буде мавпувати біблійні чуда, через що захоче довести те, що він не стоїть нижче ні від Мойсея, ні від Ілії, ні від Христа. Він зробить так, щоб манна спадала з неба, ударом палиці видобуде воду зі скали, зробить так, щоб його прихильників супроводжував удень хмарний, а вночі - вогняний стовп. На його наказ всихатимуть дерева так, що ані один листок не залишиться на них. Найбільше, однак, він уживатиме своєї пекельної сили проти людей. Вочеви- дячки він буде відбирати людям здоров'я, або наділяти їх здоров'ям, а навіть повертатиме трупам життя, порушуючи їх короткий час диявольською силою (після того він знову "умертвить" їх). Багато людей, бачачи ті дива, не тільки повірять у нього, але й будуть ставитися до нього з якнайбільшим довір'ям. А чимало християн, хоч і заховає слабеньку свою віру, та буде боятися, щоб не втратити ласки антихриста й тому буде чинити те, що він скаже. І люди почнуть сумніватися, чи Христова наука є правдива (св. Гільдеґарда, Ляктанцій). Подібно, як Христос, посилаючись на свої чуда, говорив: "Ті діла, що я їх чиню, свідчать про мене, що Отець мене післав" (Йо. 5, 36); "Хоч і мені не хочете вірити, вірте ділам" (Йо. 10, 38), - так і антихрист буде гордо посилатися на свої "чуда" й говорити (як каже про це св. Іполіт): "Глядіть, мої вірні, і призадумайтеся над моєю великою силою й владою. Чи є якийсь володар такий могутній, як я? Моїй всемогутності ніхто не в силі спротивитися. Мені служать численні ангели. Я оздоровляю недужих, воскрешаю померлих, порушую гори. Розбурхане море послушне мені й несе мене на собі, наче тверда земля. На мій наказ і на моє бажання ріки повертають свої течії. Я кидаю блискавки й громи та спроваджую вогонь із неба, Щоб він пожер тих, що не вірять мені. Сонце й місяць виконують мою волю. І чи ж не є я всемогутній Бог, що панує над усіма створіннями та управляє ними?" Слухаючи таку проповідь, чимало християн стане Малодушними. Вони не знатимуть, що мають Робити. Деякі з них негайно відпадуть до Антихриста, визнають його Богом й поклоняться иому (Lbtzb. 34). Але можна сподіватися, що Господь не залишить своїх, справді вірних, слуг і наділить їх великою ласкою віри й витривалості у вірі: "Тут терпеливість святих, що заховають заповіді й віру в Ісуса" (Об'явл. 14, 12). Побожні християни будуть свідомі того, що мають справу з антихристом, як це й передбачив пророк Даниїл: "Ніхто з безбожників не зрозуміє того, а мудрі будуть це розуміти" (Дан. 12, 10). Вірних християн безбожники будуть називати впертими й закам'янілими грішниками. І, взагалі, кожного, хто відважиться сумніватися у божестві антихриста, вважатимуть за безбожника. Такий великий вплив матиме антихрист на нарід через свої "чуда". Різні письменники з давніших часів твердять, що за часів антихриста диявол чинитиме такі дива, які, як здавалось би, є просто неймовірними. Нпр., Бернардин із Бусто каже таке: "Коли якийсь побожний християнин благатиме в своїй кімнаті перед хрестом помочі від Бога, диявол перерве йому молитву й налякає його: "Він вчинить таке, що з хреста залунає голос: "Чому ти кличеш мене, коли я не в силі допомогти тобі? Я не є ніякий Бог, ані ніякий Відкупитель світу, я швидше був чарівником, демагогом і зводителем людей та фальшивим пророком і тому я є засуджений на пекельні муки. Отже, не клич уже більше мене й не побільшуй своїми молитвами моєї кари в пеклі. Сила всемогутнього Бога, віра якого проповідується тепер у всьому світі, змушує мене визнати тобі правду й заявити, що я не є Божим Сином, але був радше найбільшим чарівником на світі й тому мушу навіки терпіти найстрашніші муки, без найменшої надії на визволення". Коли хтось буде молитися перед іконою Пречистої, тоді також почує звідтіля голос: "Залиши вже остаточно свої звертання, бо я не є ніяка Божа Мати й нічого не в силі вдіяти перед Богом. Я - тільки нужденне створіння. Благай опіки в правдивої матері Найвищого, науку якого проповідують тепер у вас". Подібно будуть відзиватися й ікони святих. Мало хто здогадається, що це сам диявол так промовляє з хрестів та з ікон; багато людей знітиться й побіжить до антихристових апостолів, щоб приймати нову віру. За наказом тих же апостолів вони потопчуть хрест ногами й поломлять його на дрібні шматочки" (Lbtzb. 31). Диявол буде, як кажуть, промовляти також через уста немовлят, визнаючи божество антихриста й взиваючи матерів, щоб вони зірвали вже нарешті з Христом і прилучилися до антихриста. Дитя робитиме своїм батькам докори, що вони, незважаючи на численні чуда антихриста, залишилися й далі безбожними та закам'янілими. Скільки натерпляться бідні батьки! І, все ж таки багато християн знатиме, що мають справу з передбаченим від віків антихристом і з диявольським обманом. Тому вони не дадуть обманути себе, але будуть ще й інших підтримувати в вірі та перестерігати перед засідками диявола та його найбільшого слуги - антихриста.

Якщо навіть мала частина з того всього, про що пишуть різні письменники, сповниться в часи антихриста, то й цього зовсім вистачає для висновку, які то страшні хвилини переживатимуть наприкінці світу християни. Але, що справді будуть всілякі знаки для того, щоб звести християн, запевняє нас як сам Божественний Спаситель (Мт. 24, 25), так і св. Апостоли: Павло (II Сол. 2, 9) і Йоан (Об'явл. 13, 13).

Франц ШПІРАҐО
"Антихрист"