1. Ілія та Енох як свідки Христа Спасителя наприкінці світу (Об'явл. 11, 3) доказуватимуть словами й чудами, що саме Христос, згідно з передбаченнями пророків, є правдивим Спасителем і правдивим Божим Сином. При цьому вони проголошуватимуть недалекий, уже другий, прихід Христа. Закликаючи людей до покаяння, вони самі будуть давати їм приклад покаянного життя - ходитимуть одягнені в волосінницю (Об'явл. 11,3).

"І якщо хтось схотів би пошкодити їм, вийде вогонь із їхніх уст та пожере їхніх ворогів. І якщо хтось схотів би зневажити їх, то буде вбитий. Вони мають владу замкнути небо, щоб дощ не йшов удні їхнього пророкування, і мають владу над водами обернути їх у кров, вразити землю всякою виразкою, скільки захочуть" (Об'явл. 11, 4-7). Воду перемінять у кров передовсім там, де найбільше згинуло християн (одначе християнам і там не забракне води, подібно, як не забракло її жидам у Єгипті, коли Мойсей перемінив воду в кров) (Діон.з Люц.). Про цю кару для гонителів згадує Об'явлення, кажучи: "Ти справедливий, Господи, що так присудив, бо пролляли кров святих і пророків, а Ти дав їм пити кров; вони гідні того" (Об'явл. 16,5. 6). За словами Діон. з Люц., в Єрусалимі та Юдеї пануватиме велика посуха, бо Божі пророки схочуть дати жидам пізнати, який безсильний є антихрист,якого жиди вважають за Бога (хоч він ужиє всіх своїх чарів, щоб спустити дощ на землю). Можливо, що за наказом пророків впадуть на безбожників ще інші кари й хвороби, подібно, як впали вони колись на Єгиптян. Це спонукає багатьох прихильників антихриста до опам'ятання.Св. Іполіт каже, що тоді не падатиме з неба роса,земля не буде родити, ріки повисихають, поверхня моря обнизиться, а пошесть буде так лютувати,що забракне гробарів, і трупи сотками гнитимуть на поверхні землі. Тоді настане між людьми великий плач і зойк, і ніхто не дасть нещасним розради.Люди шукатимуть помочі в антихриста, але коли побачать, що він зовсім безсильний, тоді зрозуміють,що він не є ніяким Богом. Отже, вони будуть Жалувати, що дозволили йому звести себе й навернуться до Христа. Золото й срібло кидатимуть у болото, й ніхто не буде збирати його звідтіля(De cons, saeculi).

2. Найбільше враження справляє на жидів та обставина, що Ілія віднайде кивот Завіту. Перед нападом Навуходоносора на Єрусалим 586 р.пророк Єремія в об'явленні дістав від Бога наказ перенести кивот Завіту на гору Небо разом із бальдахимом і кадильним жертівником і там сховати до печери, а вхід закрити (II Мак. 2, 5). Коли опісля деякі люди хотіли знайти місце, де сховано кивот, пророк Єремія заявив: "Місце залишиться незнане, аж поки Господь не збере знову свого народу й не стане ласкавий до нього"(II Мак. 2, 7). "Тоді Господь об'явить це, і слава Господня засіяє та покажеться в хмарі" (там же,стих 8). Діон. з Люц. каже, що по відкриттю кивота, прославить на ньому Ілія Пресв. Тайни. І тоді справді засіяє Господня слава на горі Небо. З того, що кивот Завіту знаходитиметься не в руках антихриста, а в руках двох святих пророків, жиди пізнають, що правдивим Месією є Христос. Бачачи чуда Ілії, вони відступлять від антихриста, чинитимуть паломництва на гору Небо й оплакуватимуть жорстокість і закам'янілість своїх предків. Тоді також велике число жидів із усього світу вирушить на гору Небо. Віднайдення святощів більше промовить до їхніх сердець, як усі проповіді й чуда обох пророків (гл. 39). Тоді сповниться те,що передбачив пророк Осія (3, 4): "Після того навернуться сини Ізраїля й шукатимуть Господа Бога свого... в останні дні". Подібне передбачив жидам Мойсей: "Ти навернешся в останньому часі до Господа, твого Бога й слухатимеш Його голосу"(V кн. Мойс. 4, ЗО). Також св. Павло каже:"Засліплення зійшло на частину Ізраїля, поки не ввійде (до Церкви) повнота поган. І так спасеться весь Ізраїль" (Рим. 11, 25-26).

Антихрист, що досі сподівався необмежено володіти на землі вічно, дуже ослабне в своїх надіях, коли почує, що два мужі безкарно виступає проти нього та, що жиди, чуючи їхні слова, навертаються до Христа. Він дуже розгнівається й проявлятиме надзвичайну жорстокість (св. Єфрем). Навіть своїх найближчих уважатиме за підозрілих і буде суворо поводитися з ними. Всіх людей: християн, жидів, магометан, буде ненавидіти, погорджувати ними й переслідувати їх. Найбільше стане лютувати проти жидів у всьому світі (св. Кир.Єрус). Кров навернених жидів проливатиме, наче воду, передусім у Єрусалимі (преп. Гольцгавзер). Одночасно антихрист буде виконувати щораз більше своїх "чуд"; а його посіпаки будуть старатися так довго мучити поодиноких християн, аж поки не змусять їх відректися від Христа. Нещасних християн прибиватимуть до хрестів, бичуватимуть, палитимуть на розпеченому залізі й довго мучитимуть іншими страшними муками (Діон. з Люц.гл. 40). Число тих геройських мучеників досягне, як мовиться в Об'явленню, 144 тисячі, тобто буде надзвичайно велике. Макавейські мученики є подекуди прообразом тих мучеників, що перетерплять за Христа наприкінці світу.

Франц ШПІРАҐО
"Антихрист"