|
 | | |
|
Головна » Повчання, настанови
Преподобний Єфрем Сирійський: «Оскарження себе
самого»: «Не хочу підкорятися, але люблю, щоби мені підкорялися. Не
хочу, щоб мене ображали, та ображаю інших. Не люблю, коли мене
звинувачують, але часто звинувачую інших. Не хочу слухати критики, проте
люблю критикувати. Не хочу прощати, але шукаю прощення. Не прагну
розуміти інших, однак домагаюся, щоби мене розуміли. Не хочу виконувати
наказів, та люблю їх давати. Мудрий я на те, щоби давати поради, але не
на те, щоб їх виконувати. Вказую, що треба робити, а роблю те, що не
треба». Преподобний Іван Касіян: «Досконале покаяння полягає в
тому, щоб більше н
...
Читати далі »
|
Святий Єфрем Сирійський – творець цієї молитви
– жив у ІV столітті. Ще за життя його цінували як великого вчителя
духовного життя, мудрого проповідника, поета, тлумача Свята Письма й
захисника Христової віри. Його домівкою переважну більшість часу була
печера серед скель біля міста Едесси (Сирія). Там св. Єфрем провадив
суворе аскетичне життя, харчувався ячмінним хлібом і городиною, спав на
голій землі. Там він і написав більшість своїх творів.
Його молитву необхідно практикувати з великою скрухою духа і смиренням,
часто б’ючи поклони, бо вона
...
Читати далі »
|
Сповідь, таїнство покаяння - згідно оновленої літургії цього
таїнства - називають також таїнством примирення. Таким чином Церква хоче
підкреслити єднання - тобто відновлення зв'язку людини з Богом, яке
відбувається під час цього таїнства; тому що в результаті покаяння ми
повинні полюбити Бога і повністю йому довіритися (Павло VI).
Для більшості з нас сповідь - приватна справа, і тому вона піддається
різним небезпекам: звиканню, рутині, формалізму. Ми не можемо розглядати
святу сповідь як одну з багатьох духовних вправ. Це таїнство, знак,
даний через самого Христа, за допомогою якого Бог дійсно спілкується з
...
Читати далі »
|
Сповідь
- це не просто бесіда про свої недоліки, сумніви, це не повідомлення
священику про себе. Ми перебуваємо в гріху. Такий стан інакше не назвеш,
як тяжкою недугою. Але проти сильної недуги повинен бути й сильний
засіб. Цей засіб полягає в Таїнстві Покаяння, тобто в Таїнстві, в якому
Господь прощає беззаконній людині її гріхи.
Устами
великих пророків Нафана, Давида, Іони та інших, Слово Боже кликало і
кличе нас до покаяння. Предтеча Господній Іоанн, і Сам Господь наш Ісус
Христос додають «Покайтесь, бо наблизилося Царство Небесне!»
Покаянням виправдано митаря, дістала пр
...
Читати далі »
|
ПРОЩЕННЯ"Якщо хочеш бути
щасливим хвилево – відімсти;
якщо хочеш бути щасливим
завжди – прости”.
Існує велика різниця між поняттями прощення у Старому і Новому Завітах. Замість старозавітнього заклику до помсти: "Око за око, зуб за зуб” (Вих 21, 24), – Ісус Христос запровадив закон прощення і любові навіть до ворогів: "А Я кажу вам: Любіть ворогів ваших” (Мт 5, 44). Яка велика різниця! Спробуймо застановитися над поняттям прощення у св. Євангелії. 1. Ісус Христос говорив, що жодна жертва є немила Богові, якщо людина, яка її приносить, на когось тримає у собі гнів. "А Я кажу вам, що кожний, хто гніваєть
...
Читати далі »
|
Навіщо ходити до храму?
Що є такого в Церкві, чого не знайти ніде більше? Навіщо людина ходить до храму? Хоча у церкви є маса різних зовнішніх і внутрішніх ознак, за якими вона визначається як церква, люди знають, що таке церква, але зовсім не до кінця собі уявляють, що ж у церкві відбувається і, дійсно, навіщо ж треба ходити до церкви? «Навіщо ходити до церкви?» На це відповісти неможливо, тому що питання задано дуже по суті. Як на це питання ні відповідай, ніякої абсолютно повної відповіді, напевно, дати неможливо. До кінця на це питання відповісти не можна, тому що таємниця Церкви - невичерпна, і що таке Церква не
...
Читати далі »
|
Люди бувають нерозумні, нелогічні й егоїстичні – всеодно прощайте їх. Якщо ви проявляли доброту, а люди звинуватили вас утаємних корисних мотивах – все одно проявляйте доброту. Якщо ви досягли успіху, то у вас може з’явитися велика кількість удаваних друзів і справжніх ворогів – все одно досягайте успіху. Якщо ви будете чесними і відвертими, то люди будуть обманювати вас – все одно будьте чесними і відвертими. Те, що будували роками, може бути зруйноване одномоментно – все одно будуйте. Якщо ви здобули безтурботне щастя, вам будуть заздрити – все одно будьте щасливі. Добро, зроблене вами сьогодні, люди забудуть завтра – все одно творіть добро. <
...
Читати далі »
|
Повчання сьоме /неділя/1. Будь вельми уважний до того, щоб не завести з кимось розмови з
цього приводу і не продовжити зустрічі, що сталася через необхідність,
виключаючи той випадок, коли треба буде спитати про якусь справу або
покупку, але і при цьому обмежуйся тільки необхідним запитанням, щоб зла
воля твоя не знайшла собі поживи. Збережи це і будеш мати спокій.
2. Безмовність дає людині помисел до зарозумілості перш, ніж вона
придбає саму себе, тобто стане непорочною. Тоді тільки має місце істинна
безмовність, коли людина понесла вже хрест. Тому, якщо будеш співчувати
ближнім, отримаєш допомогу, якщо ж утримаєш с
...
Читати далі »
|
Повчання шосте /субота/
1. Якщо доведеться
тобі робити щось і прикличеш Бога та молитви святих, але все ще
сумніваєшся, зроби це діло: воно згідне з волею Божою, бо ти на початку
його прикликав Бога. Нічого немає швидшого від розуму, піднеси його до
Бога, і Він подасть тобі, що відповідати без збентеження.
2. Без болю сердечного ніхто не отримує дару розпізнавати помисли. Коли бачиш, що випадає нагода висловити своє знання, мовчи.
3. Сердечний труд твій повинен полягати в тому, щоб безнастанно
молитися до Бога, щоб не допустив Він тобі заблукати або послідувати за
власним бажанням, через це осягнеш ти розв
...
Читати далі »
|
Повчання п’яте /п’ятниця/1. Старайся з усього витягати собі повчання. Не бажай марнославно
виказувати себе ні в слові, ні в ділі. Придбай помірність в їжі та
словах твоїх, навіть у малому.
2. Хто буває поборюваним яким-небудь пристрасним помислом або журиться
через нього і не сповідує його, той сам укріпляє його проти себе. Якщо ж
стане боротися та чинити спротив помислу своєму і зробить протилежне
йому, то пристрасть послаблюється і не має сил бороти його та приносити
йому печаль. Людина повинна завжди молитися Богові й просити Його про
допомогу.
3. Хто не зневажить всіх речей, слави та тілесного спокою, а разом
...
Читати далі »
|
Набоженство Хресної дороги завжди БОГОВІ миле, а нам дуже помічне. Цей духовний скарб переносить нас думкою у ту сиву давнину, коли Пилат засудив Ісуса Христа на смерть. Розважаючи про Христові страсті, Його терпіння і муки, ми йдемо за Ісусом, крок за кроком аж на гору Голгофу, де було виконано вирок смерті - розп'яття. Хресна дорога - це свідоцтво вічної незгасаючої любові Ісуса Христа до нас, яка освячена невинною Кров'ю, нечуваними стражданнями та незліченними Ранами Святого Тіла нашого Спасителя.Тож розпалімо свої серця вдячністю і гарячою любов'
...
Читати далі »
|
Повчання четверте /четвер/
1. Велику біду терпить взимку той, хто не має дому. Я хочу, щоб
людина щодня мала придбання від різних чеснот (Преп. авва Йоан).
2. Спочатку має бути покладена основа, тобто віра. Потім послух,
довготерпіння, стриманість; далі – співчуття і відсікання волі під
покровом лагідності. З двох сторін - терпеливість та мужність. А дах -
це любов. Вапно - смирення, зв’язками є міркування.
3. Хто не має мужності в душі, той не буде мати й терпіння, а у кого
немає терпіння, той зовсім нічого не може здійснити. Вашим стражданням
ви спасете душі свої. (Лк. 21,19).
4. Як корабель не можна побудувати без цв
...
Читати далі »
|
Повчання третє /середа/
1. Вникайте розумом вашим, браття, у властивість речей, і
бережіться, щоб не бути недбалими, бо й мале недбальство піддає нас
великим небезпекам.
2. Хто втратить золото або срібло, то він замість нього може знайти
інше; якщо ж втратить час, живучи в недбальстві та лінощах, то не зможе
знайти іншого на заміну втраченого.
3. /Братові твоєму скажи/: "Добре, Володарю, Бог хай пом’яне любов твою і хай нагородить тебе; ти наказав, я прийду, Володарю".
4. Якщо хтось захоплюється пристрастю, той буде рабом пристрасті.
5. Орел, якщо весь буде поза сіткою, але заплутається в ній одним
кігтем, то через
...
Читати далі »
|
Я, найменший, грішний, сповнений провин Єфрем, чи буду спроможний промовити
те, що є понад сили мої, але оскільки Спаситель за благоутробієм Своїм і некнижних
навчив премудрості, а через них усюди просвітив вірних, то й мій язик зробить
Він без вади ясним для користі і повчання як мене самого, який говорю, так
і всіх слухачів. Але з болем почну промову та із зітханнями буду говорити про
кінець теперішнього світу і про того безсоромного та жахливого змія, який приведе
в сум'яття всю піднебесну і в серця людські вкладе боязнь, малодушність і страшне
невір'я, і зробить чуда, знамення і залякування, щоб, коли можна, звести
навіть і вибраних (Мт. 24, 24), і всіх обдурит
...
Читати далі »
|
Повчання друге /вівторок/
1. Хто переборов гнів, той переборов демонів, а хто перемагається цією пристрастю, той дуже далекий від монашого життя.
2. Одне злопам’ятність, інше гнів, ще інше дратівливість і ще інше зніяковілість.
3. Збентеження ж є тим самим рухом і збуренням помислів, яке піднімає і дратує серце.
4. Роздратування ж є мстиве повстання на того, хто засмутив, яке перетворюється в зухвалість.
5. Злоба, що живиться помислами, роздратовує серце, а яка вбивається молитвою і надією, сокрушає його (Преп. Марко подвижник).
6. Дратівливість є жаром крові біля серця (Св. Василій Великий).
7. Завжди відсікай
...
Читати далі »
|
"Я висповідав тобі гріх мій і не затаїв провини моєї. Я мовив: "Признаюсь Господеві в моїх провинах”, і ти простив вину гріха
мого." (Пс. 31, 5).
Як людина, яку хрестить людина, тобто священик, просвічується благодаттю Духа Святого, так і той, хто сповідує в Покаянні гріхи
свої приймає прощення їх через священика благодаттю Ісуса Христа. Святитель Атанасій Великий.
Про те, які гріхи прощати, не треба й питати, тому що Новий Завіт не робить ніякої різниці та обіцяє відпущення всякого гріха
тим, хто кається як слід. Святитель Василій Великий.
Прошу вас, улюблені браття, сповідати кожен свій гріх, поки той, хто згрішив, знаходиться ще в цьому житт
...
Читати далі »
|
Повчання перше /понеділок/
1. Від незначних /гріхів/, від того, що говоримо: чи важливе це або
інше, утворюється в душі злий навик, і людина починає бути недбалою у
великому.
2. Бо від того, що людина не турбується про свої гріхи і не оплакує
свого мерця (свій гріховний стан), не може вона мати успіх ні в чому
доброму, але завжди звертає увагу на діла ближнього.
3. Ніщо так не оголює людини і не приводить до залишеності /Богом/, як злослів’я або осуд, або докоряння ближньому.
4. Докоряти - означає сказати про когось: такий-от збрехав або
розгнівався, або впав у блуд, або зробив щось подібне. /Злослів’я/.
...
Читати далі »
|
Жінка у храмі. Скромність, традиційність, простота – основні ознаки зовнішнього вигляду жінок у церкві Запитання:
Яким має бути в церкві зовнішній вигляд жінки? Чи можна, йдучи до храму,
не брати хустки, вдягнути штани, використовувати косметику й таке інше?
Відповідає протоієрей Михайло Бучак Шукаючи відповідь на це запитання, найперше звернімося до Книги книг –
Біблії. «І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою,
осоромлює тим свою голову, бо це є те саме, як була б вона виголена», –
читаємо в Першому посланні до коринфян апостола Пав
...
Читати далі »
|
Слово пастиря на початок навчального року Дорогі читачі, батьки, вихователі, катехити!
Розпочався новий 2011 - 2012 навчальний рік. З цієї нагоди хотів би
поділитися з вами своїми роздумами, заувагами, пропозиціями. Проблеми
родини, школи, молоді та її виховання є завжди близькими моєму серцю.
Від доброго виховання в родині, школі і церкві залежить світле майбутнє
нашого народу, тобто кращий завтрашній день. Коли занедбано
виховання, тоді ми всі є в програші, а насамперед сім'я. Бо тільки
добре і по-християнськи виховані діти можуть забезпечити спокійну
старість і поважну опіку для своїх батьків. На жаль, дуже багато
...
Читати далі »
|
("Голос Спасителя", листопад 1948 р.Б.) - Чому ти, Ганко, перестала ходити до Католицької
Церкви, що донедавна так любила? - спитала я товаришку Ганку. Ганка
обурено відрізала мені:
- Я - українка, тому мушу належати до Православної Церкви!
- А то чому?
- Бо Україна була завжди православною! Ми прийняли
християнську віру з Греції, отож треба держатися віри батьків, а не
змінювати її на латинську, католицьку, бо вона чужа й ворожа
українському народові!
- Що ти к
...
Читати далі »
|
Слово здоров’я, без сумніву належить до слів, які приємно
сприймаються усіма людьми. У розмовах серед людей, слово здоров’я часто
вживається. На різноманітних святкових заходах, найперше бажають
здоров’я. Із певністю можна сказати, що здоров’я є дорогоцінним скарбом
для кожної людини, скарбом який походить від самого Бога, є Його Даром.
Здоров’я - це дар Божий, який дарується нам із народження. Бог доручає
людині дар здоров’я у відповідальне розпорядження, але не дає права
розпоряджатися ним як-небудь. Природний вроджений інстинкт
самозбереження робить уже людину, бути готовою до її обов’язку
відповідальності за життя і здоров’я. Св. Павло навчає, що: ”Ніхто ж
ні
...
Читати далі »
|
Ісус Христос дав нам засади морального життя: "Як
хочете, щоб вам Отець Небесний простив ваші гріхи, ви простіть тим, з
якими ви живете"; "Що з того, як здобудеш цілий світ, а занапастиш свою
душу". Ісус дав нам принципи морального життя, закон моралі, а також дав
нам закон життя між людьми: "Я був голодний, а ви дали мені їсти. Я був
спраглий, а ви напоїли мене. Я був хворий, ви навідалися до мене. Я був
у в'язниці - і ви прийшли до мене". Це є засади людських відносин. "І
скажуть ті: а де ми бачили тебе спраглого? Де ми бачили тебе пораненого?
Де ми бачили тебе голодного і скривдженого? - Усе, що ви зробили одному
з найменших, ви зробили мені!"
...
Читати далі »
|
1. Спитав брат старця: В якому напрямі треба подвизатися, сидячи в келії? І сказав старець: Зовсім не мати в келії навіть і згадки про чоловіка. 2. Пит.: Яке ж ділання корисно мати в серці? Відп.: Досконале ділання ченця — мати непохитну увагу, звернену до Бога. 3. Пит.: Як ум має проганяти помисел? Відп:. Він не може всеціло зробити цього сам, бо не має сили. Коли ж помисел западе в душу, треба звертатися з молитвою до її Творця, а Він розтопить помисли, як віск, бо Господь наш — вогонь з'їдаючий. 4. Пит:. А як скитські отці уживали помисел, що воює? Відп:. І це є праця велика і чеснотлива, але трудна й не для всіх безпечна. Бо як уві
...
Читати далі »
|
«Незнання Святого Письма є незнанням Христа».
«Християнин, який не живиться Писанням, – не живе».
(св.Єронім)
«Що вам здається більшим і більш знаменитим: слово Бога чи тіло Христа?»
(св.Цезарій Арльський)
1. Майже кожен з нас носить із собою мобільний телефон. Навіщо? Бо ми
хочемо бути доступні для тих, хто до нас подзвонить, і самі хочемо мати
доступ до них. Коли хтось тобі каже: «Приїдь до мене», а ти дороги не
знаєш, то інколи той, хто запрошує, додає: «Візьми з собою телефон, і як
будеш уже доїжджати – я підкажу, як
...
Читати далі »
|
Правила посту в Українській Греко-католицькій Церкві
Піст в практиці Церкви існує від самих початків.
Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід
однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед,
потрібно постити від гріха, злих схильностей. У дні посту необхідно
стримуватись від лихих діл, думок, слів; зберігати погідність духу,
внутрішній мир та радість. Стримування від гріха набагато важливіше ніж
стримування від їжі, хоча це також необхідне та допомагає поборювати
гріх, вправлятись у духовному зрості, духовному житті. Нам же потрібно
пам’ятати та виконувати і одне і друге.
&nb
...
Читати далі »
|
Заповідь «Не вбий» часто сприймається віруючими людьми як
пересторога фізичної розправи над людиною. Таке сприймання спирається на
розуміння людини як живого організму, обмежуючи її сутність виключно
тілесністю. Тобто, до прикладу, «якщо я нікого не застрелив, не зарізав,
то значить цієї заповіді я не порушив». Однак зміст цієї заповіді
значно ширший.
Однією з умов доброї сповіді є проведення віруючою людиною іспиту
власної совісті. Отці Церкви рекомендують проводити її, застановляючись
на дотриманні кожної з Божих заповідей. І мова йде не про поверхневе
сприймання останніх, а про глибинне розуміння ї
...
Читати далі »
|
1. Питання: Як треба поводитися ченцеві в келії? Відповідь: Утримуватися від знайомства з людьми, щоби тоді, коли він мовчить, сам помисел очистив в собі житло для Бога. 2. Пит.: Чим має бути чернець? Відп.: Чернець є голуб. Бо як голуб, виходячи в свій час на повітр'я, розпростирає свої крила і, якщо забариться поза своїм гніздом, попадає під удари хижих птахів і тратить свою миловидність, — так і чернець, що виходить на час богослуження, розпростирає свої думки та коли забариться поза своєю келією, попадаючи під напади демонів, затемнюється в помислах. 3. Пит.: Яким помислом виганяє диявол ченця з його келії? Відп.: Диявол — т
...
Читати далі »
|
1. Спитали старця: Що таке грошолюбство? І відповів: Недовір'я до Бога в тому, що Він піклується тобою, брак надії на Божі обітниці й любов до шкідливих приємностей. 2. Спитали ще: Що таке обмова? І відповів: Незнання Бога або слави Божої й заздрість ближнього. 3. Спитали: Що таке гнів? І відповів: Сварка, брехня і неосвіченість. 4. Спитали старця: Який має бути чернець? І відповів: Як на мене, мов один на самоті. 5. Спитав хтось старця: Чому я боюся, коли йду через пустелю? І відповів: Бо ти ще живий. в. Іще спитав: Що треба робити, щоби спастися? А він плів мотузок і, не відриваючись від діла, відповів: Ось, як бачиш. 7.&
...
Читати далі »
|
Якось зібралося разом дванадцять мудрих і духовних самітників і просили один одного, щоби кожний розповів, що сповнює він у своїй келії, яким подвигом трудиться і в якій духовній чесноті вправляється. 1. І сказав перший, що був найстарший між ними: Я, браття, від тієї пори, як почав жити в мовчанні, цілого себе розіп'яв для зовнішніх діл, пам'ятаючи написане: Розірвімо пута їх і скиньмо з себе ярмо їх! (Пс. 2, 3). І, немов будуючи стіну між своєю душею і тілесним, сказав собі в помислі: Як той, що стоїть зі середини стіни не бачить того, що стоїть поза нею, так і ти не бажай бачити зовнішніх діл, тільки вважай на себе самого й покладай надію на твого Бога. Бажаючи злі
...
Читати далі »
|
1. Авва Дула оповідав: коли ми йшли раз по пустині, я і мій отець Висаріон, прийшли до якоїсь печери і знайшли там брата, що сидів і сукав мотузок; він не поклонився до нас і не привітав нас, і зовсім не хотів навіть слова мовити до нас. А старець сказав мені: Ходімо звідси, може, в брата нема настрою розмовляти з нами. Ми вийшли і прийшли в Лико відвідати авву Йона. Коли ж верталися, прийшли знову до печери, де бачили брата. І каже мені старець: Зайдімо до неї, може, Бог відкрив йому, і він розмовлятиме з нами. А як ми ввійшли застали його мертвим, каже мені старець: Ходімо, брате, приготуймо тіло брата до похорону, бо це послав нас Бог сюди. Коли ж ми стали приго
...
Читати далі »
|
1. Сказав авва Дула, учень авви Висаріона: коли ми йшли берегом моря, я відчув спрагу і сказав авві Висаріонові: Авво, я спраглий. А авва помолився і каже мені: Пий із моря, і одразу вода стала солодша, і я напився. Опісля я зачерпнув води в посудину, на випадок, якби згодом схотілося б пити. Як авва це побачив, сказав мені: Навіщо ти зачерпнув води? Я сказав йому: Прости мені, авво, може, ще схочеться пити. І сказав старець: Бог, що є тут, є Богом усюди. 2. В иншу пору, як Висаріонові було треба, він помолився, перейшов пішки Хризорою і вийшов на берег. А я здивувався і поклонився йому, кажучи: Як ти відчував свої ноги, коли йшов по воді? І старець каже: До п'я
...
Читати далі »
|
31. Говорили про одного великого старця в скиті, — коли браття будували
келію, він із радістю виходив і закладав фундамент, та не йшов геть до
тієї пори, поки її не закінчено. Якось, коли вийшов він на будову келії,
був дуже сумний. І кажуть йому браття: Чому ти сумний і зажурений,
авво? А він сказав їм: Буде спустошене це місце, діти. Бо я бачив, що
загорівся вогонь у скиті, а браття взяли віття і, вдаряючи ним, погасили
його; і знову загорівся і знову браття взяли віття і, вдаряючи ним,
погасили його. Загорівся вогонь і втретє, і обняв увесь скит, та вже не
могли його погасити. Тому я сумний і журюся.
32. Оповідав один із отців: Коли приносили к
...
Читати далі »
|
1. Авві Антонієві було об'явлено в пустині: в місті є подібний до тебе, лікар за фахом, що свій надлишок віддає бідним і щодня співає Трисвяте з ангелами Божими. 2. До келії авви Арсенія в скиті прийшов брат, заглянув у вікно і побачив старця, цілого наче охопленого вогнем. А брат був гідний бачити. І як він застукав, вийшовши і побачивши нажаханого брата, авва говорить йому: Чи довго ти стукаєш? А чи не бачив ти чого? А той відповів: Ні. І, поговоривши з ним, відпустив його. 3. Сказав учень авви Арсенія, говорячи неначе про когось иншого, та, можливо, оповідав про себе самого: Коли перебував один старець у своїй келії, прийшов до нього голос і ск
...
Читати далі »
|
Церковна людина в сім'їСімейне життя - приватна справа кожного.
Але оскільки сім'я вважається домашньою церквою, то і тут можна
говорити про церковний етикет.
Церковне благочестя і домашнє благочестя
взаємозв'язані і доповнюють один одного. Справжній син або дочка Церкви
залишаються такими і поза церквою. Християнський світогляд визначає
весь лад життя віруючого. Не стосуючись тут великої теми домашнього
благочестя, торкнемося деяких питань, що стосуються етикету. Звернення. Ім'я. Оскільки ім'я
правовірного християнина має міст
...
Читати далі »
|
1. Авва Антоній сказав: Я вже не боюся Бога, лише люблю Його, бо любов проганяє геть страх (1 Йо. 4, 18). 2. Сказав й ще: від ближнього нам і життя, і смерть. Бо як віднайдемо брата, то віднайдемо й Бога; коли ж спокусимо брата, то згрішимо супроти Христа. 3. Авва Аммон Нітрійський прийшов до авви Антонія і сказав йому: Бачу, що я більше труджуся, як ти, то чому ж твоє ім'я звеличали люди понад моє? Авва Антоній сказав йому: Бо я більше від тебе люблю Бога. 4. Авва Іларіон прийшов із Палестини на гору до авви Антонія і сказав йому авва Антоній: Добре, що прийшов ти, зоре, що сходиш над ранком. І сказав авва Іларіон: Мир тобі, стовпе світу, що п
...
Читати далі »
|
1. Прийшли браття до авви Антонія і кажуть йому: Скажи нам слово, як спастися? Старець відповідає їм: Чи чули ви Святе Письмо? Цього й досить з вас. Та вони сказали: Ми від тебе, отче, хочемо почути. Старець сказав їм: Євангеліє говорить: Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу (Мт. 5, 39). Вони кажуть йому: Не можемо цього зробити. Старець відповідає їм: Коли не можете обернути другу, то принаймі зносіть удар в одну. — І того не можемо, — кажуть вони йому. Старець відповів їм: Якщо й того не можете зробити, то не відплачуйте чоловікові тим, що дістали. Браття сказали: І цього не можемо. Тоді старець каже до свого учня: Приготуй їм трохи каші, бо вон
...
Читати далі »
|
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з
м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі:
справедливість, милосердя і віру ( Мт 23, 23).Ісус Христос нічого нового в Законі для фарисеїв і книжників не
відкриває, бо про те, що справедливість, милосердя і віра є суттю
закону, говорили ще пророки Старого Завіту (див. Міх 6,8; Ос 6,6; Єр 22,
15-16; 1 Сам 15, 22). Тому справедливо Ісус називає їх: «Сліпі
проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда» (Мт 23, 24), бо
вони не бачать найважливішого в Законі. Ісус зас
...
Читати далі »
|
1. Живу вірою в Ісуса Христа за вченням Церкви. Допомагаю суспільству
через своє особисте життя в Божій благодаті. Шаную образ Божий у кожній
людині. Уникаю забобонів і ворожби. 2. Шаную своє тіло як Храм
Святого Духа, не осквернюю його алкоголем, тютюном, наркотиками,
сексуальною розбещеністю. Протиставляю їм мудрість і силу Євангелія та
християнську мораль. Впливаю на засоби масової інформації, щоб вони
відображали християнську культуру. 3. Виявляю
приналежність до Ісуса Христа. Втілюю свою віру у щоденній праці та
побуті. Беру участь у Святій Літургії та очищую свою душу Тайною
Покаяння.
4. Сумлінно виконую свої обо
...
Читати далі »
|
1. Авва Антоній, проникаючи в глибину Божого призначення, спитав кажучи: Господи, чому одні недовго живуть — і вмирають, а другі живуть до глибокої старости? Чому одні бідні, а инші багаті? Чому безбожні багатіють, а побожні бідніють? Тоді був до нього голос, що говорив: Антоніє, дослухайся до себе! Це ж Боже призначення й тобі нема пожитку його знати. 2. Авва Антоній сказав авві Піменові: Ділання чоловіка полягає в тому, щоби свій гріх класти на голову перед Богом і очікувати спокус до останнього віддиху. 3. Іще сказав авва Антоній: Я бачив усі сіті диявола, розпростерті по землі, й мовив зітхнувши: Хто ж їх обходить? І почув голос, що говорив: П
...
Читати далі »
|
1. Авва Антоній сказав: Послух із стриманістю приборкує звірюк. 2. Якось блаженний Арсеній сказав авві Олександрові: як ти приготовиш для себе пруття, прийди і перекуси зі мною. А як прийдуть мандрівники, то їж із ними. Авва Олександр став спокійно працювати, не поспішав, і як настав час трапези в нього ще лишалася робота; та він хотів сповнити слово старця і лишився докінчити пруття. Коли ж авва Арсеній побачив, що він забарився, то сам перекусив, роздумуючи в собі: чи нема в нього мандрівників? Коли ж авва Олександр ввечері закінчив роботу, прийшов до авви Арсенія. Старець каже йому: Ти приймав мандрівників? — Ні, — відповів той. Старець каже йому: Чому
...
Читати далі »
|
Господь дав вільну волю людині і цим виявив свою Велику любов. Бо хіба
це любов, коли ти маючи все, не можеш вільно скористатися із того, що
маєш? Саме тому, після створення ми отримали в дарунок цей світ і все,
що в ньому. Людина могла розпоряджатися ним, використовувати його для
свого щасливого життя. Біблія нам оповідає, що сталась трагедія: людина
зробила вибір і послухала злого духа. Якщо так спокійно подумати над
вчинком Єви і Адама, то можемо зауважити, що вони використали Божий дар у
пошуках якогось щастя, добра для себе. Як виявилось все вийшло не на
щастя, а на прокляття. Цікаво також зауважити, що спочатку мабуть
тішились, що осягнули ціль, отри
...
Читати далі »
|
1. Якось дехто з отців прийшли до авви Йосифа в Панефо спитати його, як приймати братів, що здалеку приходять до них: чи треба бути до них поблажливими й говорити з ними свобідно? І поки вони спитали старця, старець сказав своєму учневі: Дивися, що я хочу сьогодні зробити, і чекай. Старець поставив два стільці, — один ліворуч, а другий праворуч себе і сказав: Сідайте. І, ввійшовши до своєї келії, надягнув на себе стару одіж і вийшов з келії і перейшов поміж ними. І, вернувшись, одягнув свою одіж і знову вийшов і сів посеред них. А отці, дивуючись, дивилися на діла старця. І сказав їм старець: Чи бачили ви, що я зробив? — Так, — кажуть вони. Мовить до них: Чи змінився я в
...
Читати далі »
|
1. Оповідли про авву Арсенія, що пізно в суботу на світанку недільного дня він лишив сонце поза собою і простягав руки свої до неба та молився доти, поки сонце не засяяло йому в обличчя; після того він сідав. 2. Браття питали авву Агатона, кажучи: Яка чеснота в подвижництві вимагає найбільшої праці? Він відповів: Простіть мені, я думаю, що немає більшої праці, як молитися Богові без розсіяння; бо завжди, як чоловік хоче молитися, ворог старається відволікти його, бо демони знають, що ніщо так не протидіє йому, як молитва до Бога. І в кожному подвизі, який би не звершував чоловік, під час його сповнювання отримує він заспокоєння, а молитва до останнього від
...
Читати далі »
|
Істинно кажу вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого
Сина й не питимете Його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло Моє
їсть і кров Мою п'є, той живе життям вічним і Я воскрешу його останнього
дня.Йо. 6, 53-54 В Його тілі тамується голод наш, в Його крові вгамовується спрага
наша. І кожний раз, як ми приступаємо з вірою, страхом і покорою до
тайни Євхаристії – ми зв'язуємо себе з Ісусом. Його кров проливається в
нас і ми освячуємось. «Хто споживає тіло Моє і кров Мою п'є
...
Читати далі »
|
Храм Спільнотні богослуження відбуваються у
спеціяльних приміщеннях - храмах, або по-іншому - церквах. Первісні
християни збиралися на молитву в приватних будівлях, але швидко
з'явилися окремі приміщення, призначені лише для богослужень. Суттєві
елементи християнських церков перейнято з юдейської традиції, однак
упродовж століть облаштування храму зазнавало деяких змін, доки набуло
звичного для нас вигляду. Сучасний храм у нашому обряді має три
функціональні частини: святилище, храм вірних і притвор. Окрім цього, як
правило, поблизу святилища облаштовують допоміжне приміщення - ризницю,
яке у нас називають захристією. Традиційно святилище символізує н
...
Читати далі »
|
1. Сказав авва Антоній: Я знаю ченців, що після багатьох трудів упали й цілком утратили свій розум, бо поклалися на своє діло, як угодне Богові, й тому, що перекрутили заповідь Того, хто мовив: Спитай у батька, і він звістує тобі, у людей старших, вони ж тобі повідають (Втор. 32, 7). 2. Знову мовив: Чернець мусить уповні покладатися на старців, якщо можна, скільки йому кроків робити або скільки крапель пити в своїй келії, щоб він, бува, у тому не помилився. Брат, що помилився в цьому, знайшов у пустині самотнє й тихе місце і просив свого отця, кажучи: Дозволь мені оселитися в ньому; я сподіваюся на Бога й на твої молитви, бо маю багато потруди
...
Читати далі »
|
Многие, вероятно, возмутились, прочитав в одном из российских средств
массовой информации о том, что Патриарх Московский и всея Руси Кирилл,
находясь в Украине с визитом, "рассказывал шахтерам Донбасса про кризис,
стяжателей, духовные ценности и губительный либерализм, ведущий в ад, в
то время как на его руке красовались часы марки Breguet стоимостью до
36 тысяч евро". Как отмечало то же СМИ, "для кого-то важные слова
Патриарха немного померкли в отблесках роскоши". Возможные сомнения, возникающие на этот счет у православных верующих,
недавно попытался рассеять протоиерей Всеволод Чаплин, возглавляющий
Синодальн
...
Читати далі »
|
Чи вистачить тобі теж мужності ? У залі для очікування сиділи два подорожуючі які безперервно і голосно сміючись вели двозначні розмови. За сусіднім столиком сидів пан, якому ці розмови було чути. Коли до нього підійшов офіціант і спитав,що він бажає ,пан відповів: « Будюте добрі, принесіть цим обом панам за сусіднім столиком миску з водою, щоб вони пополоскали свої брудні уста.»Наступила гнітюча тиша. Розмова відразу припинилась, і незадовго після цього оба чоловіки покинули приміщення. Чи ви би рішились на такі слова ? В наші часи чиста мова зникла у багатьох людей з уст. Розмовною мовою вважаються нині двозначні і непристойні репліки. І це стосуєт
...
Читати далі »
|
У наш час мало хто звертає увагу на те, чим є
Літургія. Багато приходять на Службу Божу лише тому, що так приписано
Церквою. Інші, бо так їх навчили і це увійшло у їхню звичку. Є й такі,
які говорять: "А навіщо мені іти до церкви, якщо я й вдома можу
помолитися.”Найлогічнішим тут є третій випадок. У перших
двох люди приходять до церкви, але все ж таки не розуміють для чого, бо
вони це роблять лише з обов’язку. Ті ж, хто належить до третьої групи
мають лише обмежене поняття літургії. Це правда, що літургія є молитвою,
також п
...
Читати далі »
|
95. Прийшов хтось до авви Силуана на Синайську гору. Побачивши, що
браття працюють, він сказав старцеві: Працюйте не на ту їжу, яка
проминає (Йо. 6, 27): Марія вибрала кращу частку (Лк. 10, 42). Старець
сказав своєму учневі: Захаріє, подай братові книгу й відвели його до
подорожньої келії. Як настала дев'ята година, брат прислухувався під
дверима, чи не посилають, кликати його до трапези. Але, що ніхто його не
кликав, він сам став, пішов до старця і каже йому: Авво, невже твої
браття сьогодні не їли? — їли, — відповів старець. — Чому ж мене не
покликали? — спитав брат. — Тому, — відповів старець, — що ти чоловік
духовний і не потребуєш такої поживи; а ми, як тілесні хочемо їст
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
