|
 | | |
|
Головна » Повчання, настанови
1. Авва Антоній сказав: Є люди, що виснажили своє тіло подвижництвом, а одначе віддалилися від Бога, бо не мали розсудливосте. 2. Деякі браття пішли до авви Антонія оповісти йому про декотрі явління, які вони бачили, і довідатися від нього, чи вони були правдиві, чи від демонів. З ними був віслюк, і він згинув по дорозі. Тільки-но вони прийшли до старця, він випередив їх і мовив: Чому це у вас на дорозі згинув молодий віслюк? Браття спитали його: Як ти, авво, довідався про це? Демони показали мені, відповів їм старець. Тоді браття кажуть йому: Ми про це саме прийшли спитати тебе; ми бачимо явління, і вони часто бувають правдиві; — чи не помиляємось ми? Ста
...
Читати далі »
|
1. Раз у кеновії авви Іліта брата здолала спокуса. Вигнаний звідти, він відійшов на гору до авви Антонія. Коли брат пробув там якийсь час, Антоній послав його знову в кеновію, з якої він вийшов. Але браття, побачивши його, знову вигнали. Брат, вернувшись до авви Антонія, каже йому: Не захотіли прийняти мене, отче! Тоді старець послав його до них із такими ось словами: Корабель розбився на морі, згубив свій вантаж і сам заледве вирятувався при березі, а ви хочете затопити й те, що врятувалося при березі. Браття, почувши, що його послав авва Антоній, одразу ж прийняли його. 2. Одного брата, що згрішив, пресвітер прогнав із церкви. Авва Висаріон встав і вийшов разо
...
Читати далі »
|
1. Авва Антоній почув, що однин молодий монах зробив на дорозі таке чудо: побачивши якихось старців, що подорожували й утомилися на шляху, він звелів диким ослам підійти до них і нести на собі старців, поки не дійдуть до Антонія. Коли старці розповіли про це авві Антонієві, він сказав їм: Мені здається, що цей чернець, це — корабель, наповнений благами, але не знаю, чи увійде він у пристань. Згодом авва Антоній почав нараз плакати і рвати на собі волосся й ридати. Учні спитали його: Над чим плачеш, авво? Старець відповів їм: Ось тепер упав великий стовп Церкви, — це він говорив про молодого монаха, — але підіть самі до нього, - казав авва далі, — й погляньте, що ст
...
Читати далі »
|
1. Св. авва Антоній, перебуваючи якось у пустині, зазнав пригнічення духа й великого потьмарення помислів та й говорив Богові: Господи, я хочу спастися, а помисли не дозволяють мені! Що мені робити в моїй журбі? Як спасуся? І, вставши, Антоній незабаром вийшов геть, — та ось побачив когось, подібного до себе, що сидів і працював, а потім устав від роботи і молився; відтак знову сів і плів мотузок; далі знову встав на молитву. То був Господній ангел, посланий для навчання і підтримки Антонія. І мовив ангел: І ти так чини — й спасешся! Почувши це, Антоній дуже зрадів і набрався відваги, — і так чинячи, спасався. 2. Один брат спитав авву Агатона:
...
Читати далі »
|
1. Один брат, відрікшися світу і роздавши своє майно вбогим, залишив проте дещо для власного вжитку, прийшов до авви Антонія. Довідавшись про це, старець мовить до нього: Якщо хочеш бути ченцем, то йди в таке-то село, купи м'яса, обложи ним своє наге тіло й у такому вигляді прийди сюди. Коли брат це зробив, то собаки й птиці шматували його тіло. Зустрівшись зі старцем, останній спитав його, чи виконав він його пораду? І коли брат показав своє зранене тіло, авва Антоній сказав: Так демони нападають і шарпають тих, що, відрікшися світу, хочуть затримати майно. 2. Авва Даниїл оповідав про авву Арсенія. Якось прийшов до нього урядник і приніс йому заповіт одного род
...
Читати далі »
|
1. Авва Антоній говорив: Думаю, що тіло має відрух природній, вроджений, та він не діє, як душа не хоче, — і є в тілі один відрух без похоті. Є й инший відрух, що походить із харчування і розгріття тіла їжею та питтям. Та горяч крови, що з них витворюється, викликує збудження в тілі. Саме тому сказав апостол Павло: Не впивайтеся вином, яке доводить до розпусти (Еф. 5, 8); рівно ж і Господь у Євангелії мовив до своїх учнів: Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом (Лк. 21, 34). А в подвижників буває ще й инший відрух, що походить із підступу й заздрости демонів, то ж треба знати, що в тілі бувають відрухи трьох родів: од
...
Читати далі »
|
Vocare. Vocation. Powołanie. Призвание. Покликання. У певний період
життя кожної людини (звичайно ж, якщо особа розмірковує над своїм
життям, а не пливе за течією) це слово стає ключовим. Починаючи свою
працю над цією заміткою, довго думала, про що писати і як висловити те,
що відчуваєш у серці.
Адже часом те, що відчуваєш не можеш описати словами, їх просто не
вистачає. Тим більше, коли пишеш про щось особисте. Питання покликання є
дуже багатогранним, у той же час, не хочеться губитися в думках. Адже
декілька років тому я сама знаходилась у пошуках значення цього
таємничого сл
...
Читати далі »
|
Дорогі брати і сестри! Проминули Різдвяні, Новорічні
і Йорданські свята, затихли колядки, і більшість людей залишилася при
своїх інтересах. Знову потрібно чекати аж Великодніх свят, щоб побачити,
як масово йдуть люди з великодніми кошичками до Божого храму... Чому
так є в житті багатьох, що потреба Бога, молитви, Святої Божественної
Літургії виникає тільки пару разів до року?
Життя наше на землі - це неустанна духовна боротьба,
до якої більшість людей не готова. Причини різні. Комусь батьки не
заклали духовного фундаменту з самого дитинства, хтось хоч і ходив малим
до храму, але коли вибрав свою життєву
...
Читати далі »
|
* Покору Ісуса бачимо в яслах у Вифлеємі, у втечі до
Єгипту, в самотинному житті, в нерозумінні людей, у відреченні учнів
та ненависті Його переслідувачів. Бачимо її у всіх жахливих терпіннях, а
також у Його страстях і смерті, сьогодні ж — у Його постійній,
сповненій покори присутності в кивоті, де Він понизив Себе і став
окрушиною хліба, яку священик може взяти в руки. Чим більше ми
звільняємося від усього зайвого, тим більше місце даємо Богові, Який
нас наповнює.
* Не будьмо горді чи пихаті з приводу нашої
праці. Праця — Божа справа, убогі — Божі діти. Працюйте для
...
Читати далі »
|
1. Авва Антоній говорив: Маючи перед очима страх Божий, завжди пам'ятатимемо про смерть; зненавидьмо світ і все, що в нім є, зненавидьмо всяке тілесне заспокоєння; відречімось цього життя, щоб жити для Бога. Пам'ятатимемо про те, що обіцяли Богові, бо Він зажадає від нас цього в день суду. Будьмо голодні, спраглі, нагі, невсипущі, плачмо, зітхаймо в своєму серці; перевіряймо себе, чи стали ми гідними Бога; полюбімо смуток, щоби знайти Бога; погорджуймо тіло, щоби спасти свою душу. 2. Оповідали про авву Арсенія, що він увесь час свого життя, сидячи за ручною роботою, мав у пазусі хустинку до витирання сліз, що скапували з його очей. 3. Брат просив авву А
...
Читати далі »
|
Але повернімося до Хрещення і до того,
що коли після нього не почнеться церковне життя, то саме Хрещення буде
недієвим. У чому ж полягає церковне життя?
Якщо церковне життя — це сходи, якими ми підіймаємося до Бога, то
першою сходинкою є молитва. Здавалося б, усе просто: молитва — це перша
ознака духовного життя. Але не будь-яку молитву Бог приймає як молитву
віруючого. Іноді людина говорить: "Ну, загалом в Бога я вірю”. —
Запитую: "А ви молитеся?” — "Ну, звичайно. У храм ходжу на свята. І так
просто заходжу, свічки ставлю, коли дружина захворіє або щось
трапиться”. — "А щодня, вранці й увечері, молитеся?” — "Та ні, щодня не
виходить, усе справи, с
...
Читати далі »
|
* Це повинно сповнювати довірою до Божого
Провидіння, котре дбає навіть про птахів і про квіти. Коли Бог годує
молодих круків, котрі скеровують до Нього свій голос; коли годує птахів,
котрі не сіють і не жнуть, ані не збирають у комори; коли Він так
прегарно одягає польові квіти, то наскільки більшою турботою оточує
людей, котрих створив на Свій образ і подобу та прийняв їх за своїх
дітей. Лише б ми поводилися, як належить Божим дітям, дотримуючись Його
заповідей і завжди довіряючи Йому, як діти.
* Обдаровуйте Ісуса щедрою любов’ю. Любіть Його
довірливо, не оглядаючись назад і не боячись. Віддав
...
Читати далі »
|
1. Казав авва Антоній: Як риба, пробувши довго на суші, гине, так і ченці, що довго перебувають поза келією, або зі світськими людьми, стають нездатними до подвигу мовчання. Тому як рибі необхідно перебувати у воді, так і ми маємо перебувати в келії, щоби поза нею не забути за внутрішню пильність. 2. Ще він мовив: Хто живе в пустині й у мовчанні, той свобідний від трьох спокус: від спокуси слуху, язика й зору; одна тільки в нього спокуса — в серці. 3. Авва Арсеній, перебуваючи ще при царському дворі, молився Богові, мовлячи: Господи, навчи мене, як спастися. І був до нього голос, що казав: «Арсеніє! Тікай від людей і спасешся». 4. Віддали
...
Читати далі »
|
Нещодавно в газеті „Нова Зоря” у статті „Віра і побожність у нашому
житті” піднімалося питання: чому люди грішать, виходячи вже з храму
Божого? І тут же була відповідь. Хоча щоб відповісти на це нелегке
питання, потрібно написати не одну книгу. Ці питання задають нам,
священикам, ті люди, які й самі не ходять до церкви. Якось один чоловік
під час похорону підійшов до мене зі словами:
– Отче, якби ви знали, що це за людина, то ви б її першу вивели з
церкви. – Ні, я нікого з церкви не виводив і не маю права цього
робити, бо Христос закликає всіх до храму: „Тоді він мовив своїм слугам:
Обід – готовий, але запрошені були негідні (і не прийшли, бо ко
...
Читати далі »
|
Вже ось скоро двадцять років, як постала незалежна
Українська держава, і весь цей час ми чуємо заклики до духовного
відродження українського народу. До національного й духовного
відродження закликають лідери різних політичних партій, організацій,
різні релігійні спільноти, люди культури, мистецтва, науки тощо. І
справді, багато дечого відродилося в нашій країні. Українці додумалися
навіть відродити Рунвіру, в багатьох містах відновлені капища поганським
божкам, великими тиражами видається релігійна література. Ми зіткнулися
в Україні з новими релігійними течіями як християнських, так і інших
релігійних спрямувань. Тисячі нових споруд "виросло" сьогодні на
укр
...
Читати далі »
|
"Наше щастя на землі та наше вічне щастя
залежить від того, як ми йдемо за своїм
покликанням. Якби, намагаючись реалізувати
своє покликання, ми повинні були б померти, -
цей день був би найкращим у нашому житті" Св. Жанна Беретта Молла Господь Бог кожну людину наділяє усіма необхідними до спасіння ласками, а, отже, і покликанням.
Вже при сотворенні перших людей Господь Бог вказує їм на їхнє покликання
...
Читати далі »
|
Піст як практика щодо зменшення вживання їжі, чи тимчасова відмова
від їжі не є лише християнською практикою – інші релігії теж мають
правила, які забороняють в певні дні вживання якихось визначених страв.
Піст існує в ісламі, буддизмі, юдаїзмі. Піст неможливо розглядати лише як фізичне явище, як сувору дієту,
оскільки це тільки зовнішня форма посту, але вона не є визначальною. Має
бути щось настільки важливим, самою суттю посту, що відкриває людині
простір для особливої реалізації себе як члена Церкви, для виявлення
своєї любові до Бога. Тому духовний розвиток особи не повинен
зациклюватися на зовнішньому виконанні всіх приписів, але
...
Читати далі »
|
Ставши членом Церкви Христової і очистившись від гріхів в купелі
хрещення, людина в той же час не звільняється від наслідків первородного
гріха прабатьків та спадкової схильності до зла, тому і після хрещення
християнин може стати великим грішником. Для зцілення грішників які щиро
каються Господь встановив в Своїй Церкві особливу видиму священнодію це
– таїнство покаяння. « Покайтесь і віруйте в євангеліє» ( Мк. 1, 15 ), «
Покайтесь бо наблизилось Царство Небесне » (Мт. 4, 17) . Такими були
перші слова проповіді Боголюдини. Говорячи про покаяння як про дар божий
апостол Павло говорить: « Милосердя Боже веде тебе до покаяння » (
Рим. 2, 4 ). П
...
Читати далі »
|
Емоційні або суєтні сни. Цей
вид снів є природним наслідком повсякденних турбот або тривог. Одним
словом, часто те, про що дуже посилено думає або займається людина,
відбивається і в снах нею видимих. Багато хто напевно по собі знає, коли
побутові питання надовго засіли в голові, або персонажі улюблених
кінокартин, прослухані композиції, що особливо справили враження,
спливають в сновидіннях. Із цього приводу Симеон Новий Богослов пише
"Чим душа зайнята і про що говорить наяву, про те мріє або філософствує
вона і уві сні: проводить весь день в турботах про справи людські, про
них же метушиться вона і в сновидіннях; якщо ж во
...
Читати далі »
|
«Чи ж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними?
Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити»
(Мт 9, 15)
Йоан Хреститель був останнім пророком Старого Заповіту. Піст в Старому
Заповіті був виразом визнання грішності людини перед Богом. Піст також
стосувався в Старому Заповіті для того, щоб відвернути заслужену за
гріхи кару (див. Йона 3, 7). Піст фарисеїв був, можливо, формальним
виконанням Закону Мойсея (див. Лк 18,12). Фарисей в притчі про фарисея і
митаря хвалиться перед Богом тим, що постить двічі на тиждень. Ісус
Христос не відкидає обов’язку посту, ал
...
Читати далі »
|
Покайтесь бо Небесне Царство близько.
Вернувшись з пустелі Ісус Христос пішов і оселився у місті Капернаумі
й приступив до виконання волі Отця Небесного, про котру, говорить Слово
Боже у Мт.4:17, Мт.17:5, Ів.5:30, Ів.3:16- хоче, щоб грішник
розкаявся, навернувся й жив. Сою месійну діяльність Син Божий розпочав
закликом: « Покайтесь, бо Небесне Царство близько.» Мт.4:17.
Нещодавно Церква відсвяткувала свята: Різдво Христове та Богоявлення.
У першому
...
Читати далі »
|
Сповідь
(покаяння) - одне із семи церковних Таїнств, у якому той, хто сповідає
свої гріхи перед Богом у присутності священика, при видимому прощенні
гріхів (читанні розрішальної молитви) невидимо розрішається від них
Самим Господом Ісусом Христом.
Святі отці називають
покаяння другим хрещенням: якщо при хрещенні людина очищається від влади
первородного гріха, переданого їй при народженні від наших прабатьків
Адама і Єви, то покаяння омиває від скверни її
...
Читати далі »
|
Іспит совісті Щоб зробити якнайкраще іспит совісті, перегляньмо
заповіді Божі і Церковні, головні і чужі гріхи, а також звернім увагу на
обов’язки своєї професії та стараймося запам’ятати, чи навіть зазначити, в чому
і скільки разів тяжко провинилися. Нижче поданий загальний список гріхів
допоможе зробити нам іспит совісті. Пригадаймо
собі:
...
Читати далі »
|
Одним із встановлених Церквою засобів
духовно-морального вдосконалення людини є піст. Свята Церква
завжди підкреслює, що він є засобом, за допомогою якого християнин може
духовно зростати і внутрішньо змінюватись, відкриваючи своє серце для
Благодаті Божої. Піст згадується вже в перших главах Священого Писання.
За словами Василія Великого, піст є сучасником людства, оскільки був
встановлений Богом ще в Раю. Так у книзі Буття читаємо: «І заповів
Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти, а
від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день коли ти
з’їси від нього, смертю помреш» (Бут.2,16-17).
...
Читати далі »
|
Від 15 лютого до 4 квітня – свята Пасхи – триватиме Великий піст. В цей
час згідно традицій Церкви та церковного Уставу християни
обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того,
що віддаляє людину від Бога. Протягом посту християни не повинні
вживати в їжу продукти тваринного походження – м’ясо, молоко, яйця та
вироби, що їх містять. Великий піст відноситься до суворих постів, а
тому за церковним Уставом під час нього не повинна вживатися риба, крім
свята Входу Господнього в Єрусалим (28 березня). Обмежується також
вживання олії, яку Устав дозволяє лише у суботу та неділю. На час посту
ті, хто перебувають у шлюбі, повин
...
Читати далі »
|
Преподобний авва Доротей. У законі написано, що Бог
звелів синам Ізраїлевим щороку приносити десятину з усього, що вони
надбали, і, так чинячи, старозавітні люди отримували благословення у
всіх своїх ділах. Знаючи це, святі апостоли встановили і передали нам
для помочі і як благодіяння нашим душам ще щось більше і вище — аби ми
виокремили десятину з днів нашого життя і присвятили її Богові: щоб
таким чином і ми отримали благословення на всі наші діла і щороку
очищали гріхи, яких допустилися. Так роздумавши, апостоли із 365 днів
року освятили нам ці сім тижнів Чотиридесятниці. Господь дав ці святі
дні для того, щоб людина, котра намагається уважно і
...
Читати далі »
|
«Скажемо: Від людей, - лячно народу, - всі бо вважали Йоана, що він пророк» (Мк 11, 32) Первосвященики й книжники та старші не випадково ставлять питання
Ісусу про те, якою владою Він вигнав міняйлів з храму, оскільки вважали,
що мають монополію на трактування Закону Мойсея, єдині мають право
розпоряджатися храмом і тим, що робиться в храмі, отже вважали себе
ображеними за таке «свавілля» Христа.
Ісус відповідає питанням, яке стосується віри цих людей. Ісус ставить
питання публічно, в присутності багатьох людей, які слідують за ним,
тому старші, первосвященики та книжники, повинні на нього відпо
...
Читати далі »
|
(1) АКТ ЖИВОЇ ВІРИНерозумні безвірки, що не вірите в Бога! Якщо не вірите в Бога, то скажіть мені, хто сотворив вас? Як ви годні уявити собі сотворіння без Того, що сотворив їх? Хіба той світ, який подивляєте за його лад, міг припадково повстати, хоч припадок не має ні порядку, ні розуму? Нещасні! Ви студіюєте, щоб переконати себе, що душа так само вмирає як тіло. Мій Боже! Що ж ви скажете, як, перейшовши до вічности, зобачите, що ваші душі вічні і що вже ніколи не зможете направити своєї руїни? Якщо ж вірите, що є Бог, то мусите вірити, що є так само правдива релігія. Якщо ж не вірите, що релігія нашої католицької Церкви є правдива, то скажіть мені,
...
Читати далі »
|
Ісус відкупив усю людину, її душу та тіло. З Його хреста
спливає сила, яка прагне торкнутись усіх сфер нашого життя. Його ранами
ми зцілились, скаже пророк Ісая (Іс. 53, 5), зцілилось як тіло, так і
душа. Тому ми можемо просити Його про зцілення фізичне чи внутрішнє.
Стоячи перед Ісусом і прохаючи Його про здоров’я тіла чи душі, ми можемо
не досвідчити цієї благодаті, тому що існують перешкоди, які закривають
людину на прийняття зцілення.
Перша перешкода — гріх. Християнство є релігією
стосунків з Богом та іншою людиною. Гріх натомість нищить або ослаб
...
Читати далі »
|
1.Насамперед тобі вселять думку в голову, що до приходу в секту твоє
життя було абсолютно марною, порожньою витратою часу. Але тепер все
по-іншому, і секта дуже добре знає, що тобі потрібно...
2.Перший контакт з сектою - для тебе одкровення. У тебе з'являється новий погляд на речі.
3. Секта має виняткове, єдино правильне уявлення про світ, яке вирішує всі проблеми.
4. Дуже важко дізнатися правду про секту. В секті не прийнято думати,
роздумувати, тим більше пит
...
Читати далі »
|
«І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно
нива вродила була. І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю
куди зібрати плодів своїх? І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні
свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій
достаток. І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років
складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися! Бог же до нього прорік:
Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому
позостанеться те, що ти був наготовив?... Так буває і з тим, хто збирає
для себе, та не багатіє в Бога.» (Лк 12:16–21) В неділю 26 по Пятидесятниці<
...
Читати далі »
|
Що є марновірство? Де ті грані, перейшовши які християнин перетворюється в забобонника? Чи актуальна проблема забобонів для сучасного християнства? Але перш, ніж ми перейдемо до пошуку відповідей на поставлені питання, кілька слів скажемо про світський і окультний підхід до цього поняття, а також про те, як гра поняттями може використовуватися як засіб ідеологічної війни проти християнства. Навіщо про це треба писати? Проблема в тому, що багато релігійних понять, що зустрічаються в українській мові, багатозначні у своєму смисловому значенні, і в залежності від використовуваного контексту можуть набувати прямо протилежні значення. До таких багатозначних понят
...
Читати далі »
|
1. Завжди зітхати за зростом у любові до Ісуса Христа. 2. Часто виконувати акти любови до Ісуса Христа, зачинаючи вранці, як пробудимося зо сну, і закінчуючи ввечорі, як засипляємо. Слід завжди намагатися лучити свою волю з волею Ісуса Христа.
3. Часто продумувати про Христові Страсті. 4. Завжди благати Ісуса Христа, щоб поміг нам любити Його. 5. Часто приймати дійсне Св. Причастя і кілька разів денно приймати духовне Причастя. 6. Часто відвідувати Пресвяті Тайни. 7. Кожного ранку взяти свій щоденний хрест із рук Ісуса Хрис
...
Читати далі »
|
Чи залежить від людини її доля, її
спасіння, якщо Бог знає, що з людиною станеться в майбутньому? Чи є сенс
боротися з гріхом, якщо все одно хтось спасеться (про що вже знає Господь), а хтось ні? Не хочу смерті грішникаКожен християнин, звертаючись у молитві до Отця Небесного, просить:
«Нехай буде воля Твоя!». Це прохання Закон Божий традиційно тлумачить
так: «Нехай буде все не так, як нам хочеться, а як Тобі завгодно, і
допоможи нам перебувати у Твоїй волі і виконувати її на землі так само
беззаперечно, без нарікань, як її виконують
...
Читати далі »
|
ВОЛАННЯ РОЗУМУ І СЕРЦЯ? Такий висновок напрошується після аналізу публікацій у часописі „Волання з Волині” (надалі вживатимемо скорочення „ВзВ”. — Ред.) – релігійно-суспільному виданні Римо-Католицької Луцької Дієцезії. Хоча це видання декларує перш усього своє християнсько-католицьке спрямування, значну частину його журнальної площі відведено темам історії та взаємин польської людності з українською на теренах Волині у буремні 1943-1944 роки. Йдеться насамперед про сумнозвісну братовбивчу Волинську трагедію, у якій загинуло щонайменше сто тисяч поляків та українців. Майже у кожному випуску „ВзВ” за 2008-2009 роки згадується це страшне всенародне лихо. І цілком за
...
Читати далі »
|
(21) Розп'яли Його, і з Ним розп'ято теж двох розбійників, одного праворуч, другого ліворуч, а Ісуса всередині (Ів. 10, 18).Обручниця з Пісні Пісней отак висловилася про втіленого Божого Сина: Ввесь Він — любощі. От хто такий мій Милий! (Пс. 5, 16). Ісус Христос завжди милий І любий, в якім небудь стані Він показався б нам, чи як дивимося на Нього як на немовлятко в печері, чи як на помічника Св. Йосипа в робітні, чи як Він самітній пробував в пустині, чи як покритий потом подорожує по Палестині, щоб голосити людям Євангелію. Проте ніде не є Він такий дорогий, як на хресті, куди запровадила Його безмежна любов до нас і де звеліла Йому померти. Св. Франц
...
Читати далі »
|
До священика підійшли батьки, щоб домовитися про урочисту подію для
їхньої дитини: День хрищення. Духовний отець відразу зауважив, що ця
подія важлива для цілої церковної громади: "Адже будемо мати нового
християнина, нового члена Божого люду!”
Як знаємо, що в часі
Хрищення Церква крім благословення і духовного освячення уділяє ще й
підтримку для нового хритиянина – хресних батьків. Хресні батьки від
імені священика і та від імені Церкви беруть на себе добровільний
обов’язок, щоб опікуватися дитиною і вести її духовним провідництвом до
пізнання Христової Благовісті.
Кандидати для святого обов’язку
прийшли разом із батьками, щоб
...
Читати далі »
|
 Життя на землі - це проба на дорозі до вічності. Сили зла стараються зматеріалізувати життя людини на землі, віддаляючи її щораз більше від Бога, найвище і єдине Добро, Альфу і Омегу усього та всіх, щоб скерувати її зацікавлення проминаючими і короткотривалими речами на землі. Ми, прості християни, діти Марії XXI cm., повинні широко відкрити свої серця, аби в них увійшов Ісус Христос з усіма Своїми ласками. Думаймо про Нього, взиваймо Його, прагнімо Його, втішаймося з Ним у Серці Марії. Спаситель, пояснюючи Габріеллі Боссі молитву "Отче наш... ", ск
...
Читати далі »
|
(11) Він (Христос) маловажений і позбавлений пошани між людьми (Іс.53,5).Ось яке було життя Божого Сина на землі. Він був маловажений. Люди погорджували Ним і вважали за останнього з людей. Хіба Ісус Христос міг іще більше понизити Себе ніж народитися в печері, ] проживати серед погорди і забуття в робітні як помічник, дати зв'язати Себе як злочинець і дозволити бичувати Себе немов був би невільником? Таж Його били по лиці, висмівали як притенсійного царя, плювали Йому в обличчя, і вкінці засудили на ганебну смерть ніби Він був злочинцем! Ось тому Св. Вернард кличе: «О останній і найвищий!» 8). Боже, Ти — Цар всесвіту, то чому ж дозволяєш, щоб погорджували Тоб
...
Читати далі »
|
Мусить полюбити Бога, що так сильно полюбив наші душі, хто призадумається над безмежною любов'ю, що Ісус Христос виявив нам у Своїм житті і особливо при смерті, коли витерпів стільки страждань за наше спасіння. Св. Бонавентура твердить, що рани Спасителя ранять навіть найбільше затверділі серця і розбуджують Божу любов навіть у найбільше холодних душах! Ці рани ранять кам'яні серця і запалюють заморожені уми». Ось тому в цім короткім викладі про любов Ісуса Христа розглянемо те, що наш Спаситель вчинив, щоб доказати Свою любов і змусити нас любити Його. Будемо користати з того, що Святе Письмо каже про цю правду. (1) Він полюбив нас і видав Себе Самого за нас (
...
Читати далі »
|
"Господи, або терпіти, або вмерти!”
(св. Тереза).
Коли апостол Петро триразово запевнив Ісуса про свою любов до Нього, то Христос відповів йому на це: "Іди за Мною”. Святі Отці так пояснюють подію, що сталася уже після воскресіння Ісуса Христа: Господь немовби каже Петрові, що "якщо Мене любиш, будеш співтерпіти зі Мною”. Спів-терпіння з Христом кожного з нас є найкращим доказом, що ми Його любимо не тільки почуттями і словами, але всім своїм серцем. Святі Отці навчають, що чеснота терпеливості – це набагато більше, як робити чуда, воскрешати мертвих, постити на хлібі й воді... Уявімо собі, що якийсь побож
...
Читати далі »
|
Яких засобів слід уживати й які акти треба виконувати, щоб здобути і зберігати в собі Божу любов? Ось вони:
1 ВІДВ'ЯЗАНИЙ ВІД СОТВОРІНЬНаповнене земськими почуваннями серце не має місця для Божої любови. Що більше в ньому землі, то слабше Божа любов годна там панувати. Отож мусить прогнати зо свого серця земські почування, хто хоче наповнити його Божою любов'ю. Хто хоче стати святим, той мусить їм. наслідувати апостола Павла, який нехтував земськими добрами. щоб здобути любов Ісуса Христа: Думаю, що варто все стратити, щоб пізнати Христа, мого Господа! (Фил.3,8). Молімся Святому Духові, щоб розпалив у наших серцях цю святу любов бо тоді й ми будемо п
...
Читати далі »
|
Коли запитуємо сьогодні молоду людину, для чого вона живе, дуже
рідко почуємо більш-менш зрозумілу відповідь. І молоді, і старші часто
відповідають «заштампованими» виразами про те, що ми «маємо», «мусимо»,
що нам «потрібно». Коли ж запитати: «для чого особисто ТИ живеш»,
бесіда нерідко заходить у глухий кут. Не кожен може сформулювати зміст
свого життя, тобто висловити те, задля чого він живе. То ж для чого живе людина, що це таке, — «життя», і звідки воно береться?... Коли повернемося до появи на землі першої людини, то побачимо, що
вирішальну роль у творенні життя віді
...
Читати далі »
|
1. Добрий Бог сильно любить нас. Не дивниця, що Він сильно бажає, щоб ми так само любили Його. Ось тому не тільки так часто в Святім Письмі закликає нас любити Його та численними загальни ми і особливішими добродійствами намагається здобути нашу любов, але прямо окремою заповіддю зобов'язав нас любити Його, погрожуючи пеклом тому, хто не любить, і обіцяючи небо тому, хто любить Його. Він бажає, щоб всі люди спаслися, бо не хоче нічиєї загибелі, як виразно навчають Св.Павло і Св.Петро: Він хоче, щоб усі люди спаслися (І Тим, 2,4). Господь довго терпить вам, бо не хоче, щоб хтось загинув, але щоб усі покаялися {2 Пет.З, 9). Якщо ж Бог бажає, щоб вс
...
Читати далі »
|
Хтось
може сказати, що це не актуально, не модно, не для нас.
І дуже добре, тому що часто образ святих – це образ тих,
які вже на іконці. А оскільки це неможливо за життя, бути
святими стає далеким. Звичайно ж ні, бо через певний спосіб
життя можемо удостоїтися вічної пам'яті, залишити свій
образ на іконах, як приклад життя на довгі віки. Так само, як колись, так само і сьогодні Божі слова є
актуальні для кожного з нас: « Я бо Господь, що вивів
вас із Єгипетської землі, щоб бути для вас Богом; тож
маєте бути святими, бо Я святий (Лев 11, 45). Маємо
їх також зробити модними, зробити девізом нашого сьогоденного
життя.
...
Читати далі »
|
Обов'язком
християнина є любити свою Батьківщину. Він не
повинен чекати і думати, що вона йому дасть,
а всім життям повинен прагнути бути їй корисним
і примножувати її духовне і матеріальне багатство.
Любов
до Батьківщини виявляється у сердечнім прив'язанні
до свого краю і народу, в щирій участі в його
щасті й недолі та в пожертвуванні себе, свого
майна і навіть життя для Батьківщини. Іван Котляревський
в творі «Енеїда» писав: «Любов
к отчизні де героїть, Там
сила вража не устоїть,
...
Читати далі »
|
У
нашому повсякденному житті ми мало не щодня можемо зустрічатися із
таким явищем, як забобон. У давнину цей феномен супроводжував людину
від народження аж до смерті. Мабуть, немає такого народу, який би не
мав жодного відношення до даного вияву ідолопоклонства. Згадаймо тільки
ізраїльський народ, який був вибраний Богом. Добре знаємо поклоніння
золотому тельцеві в часі, коли Мойсей піднявся на гору Синай, щоб
отримати Декалог. Пам’ятаємо також і те, що на вибраний народ чекало
вигублення за їхнє невірство, але завдяки молитві Мойсея Бог відвернув
свій гнів (Вих.32, 1-14).
...
Читати далі »
|
Сім років будував цар Соломон
Єрусалимський храм. А по закінченні він став перед Господнім жертовником
на коліна і, піднявши руки до неба, промовив молитву-благання, в якій є
й такі слова: «Чи ж Богові бо справді жити на землі? Та же небо і небо
небес не можуть Тебе вмістити! А що цей храм, що я збудував Тобі!».Дійсно, хіба частина може вмістити ціле? Хіба Той,
Хто не має в часі і в просторі ні початку ні кінця, може мати місце?
Але, будучи над усім, Він як Творець всього є всюди. Тому Господь
запевнив, і Соломон повторив ці слова: «ім’я Моє буде там (у
...
Читати далі »
|
Коротко кажучи, нам треба бути переконаними, що походить від Бога все те, що трапляється або могло б трапитися нам. Ось тому треба в усьому підчинятися Божій волі та все чинити тому, що Бог так хоче. Людина потребує певности. Ось тому слід слухати проводу настоятелів, як іде про зовнішні справи, і духовних провідників, як іде про внутрішні, щоб через них ми могли знати, чого Бог домагається від нас, бо треба довіряти словам Спасителя, який отак висловився про наставників: Хто слухає вас, той слухає Мене! (Лк. 10, 16). Передовсім треба так служити Богові, як Він хоче, щоб ми служили Йому. Кажу це, щоб перестерегти вас перед обманом, яким дехто обдурює себе
...
Читати далі »
|
ЛЮДЯНІСТЬ"Я зрозумів, що без людяності
буду поганим священиком. Без людяності
ми будемо поганими християнами”.
Коли я запитував на святих місіях людей, які є два найважливіші завдання післанництва Ісуса Христа на землю, то тільки один раз почув правильну відповідь. Звичайно, майже всі знають, що Ісус прийшов, щоб через Свою науку і особливо смерть на хресті спасти нас від вічного пекла. Однак не кожен розуміє, що Христос став Людиною, щоб кожному з нас дати приклад Своїм життям, якою має бути людина. Господь у Старому Завіті сам через пророків, суддів і царів навчав вибраний народ, як він має поводитися
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
