|
 | | |
|
Головна » Повчання, настанови
Коли Господь хоче потягнути душу до своєї досконалої любові, Він старається відірвати її від усякого прив'язання до створених благ. Спочатку відбирає в неї дочасні блага, насолоду світу, майно, почесті, товаришів, рідних, а також здоров'я тіла і за допомогою цих втрат, неприємностей, упокорень, смерті і хвороби, віддаляє її від усього, що створене, щоб тільки у Ньому вона поклала всі свої уподобання.
Людина, перебуваючи на початку свого посвячення Богові, зазнає насолоди у духовних втіхах, якими Господь старається її принадити і знеохотити до земних втіх. Вона певною мірою відриваєт
...
Читати далі »
|
1. Сегодня воскресенье Доброго Пастыря. Я хотел бы поговорить о доверии, уповании и чувстве зависимости, которые мы должны иметь по отношению к Богу. Это смирение, упование и чувство зависимости от Бога было центром ветхозаветной религии и постоянно выражается в Псалмах царя Давида.
2. К примеру, восемьдесят пятый псалом гласит: “Inclina, Domine, aurem tuam et exaudi me, quoniam inops et pauper sum ego. Custodi animam meam, quoniam sanctus sum; salvum fac servum tuum, Deus meus, sperantem in te. Miserere mei, Domine, quoniam ad te clamavi tota die; laetifica animam servi tui, quoniam ad te, Domi
...
Читати далі »
|
Великий Четвер фактично розпочинає найближче духовне приготування до святкування Великодня – Світлого Празника Христового Воскресіння. За древнім християнським Переданням саме у цей день відбулася Тайна Вечеря, на якій Ісус Христос встановив Таїнство Пресвятої Євхаристії і Таїнство Священства.
Першу Службу Божу в історії людства відправив сам Христос у четвер ввечері у часі Його Пасхальної Вечері з учнями. Того дня розпочалось принесення Безкровної Христової Жертви за Спасіння всього світу. Тому Великий Четвер нічим не поступається у своєму значінні іншим великим святам християнської Церкви.
Великий Четвер – це ве
...
Читати далі »
|
Самарянська невістка просила Ісуса, щоб дав їй живу воду, аби не відчувала спраги і не потребувала щоденно ходити до далекої криниці по воду. Ісус не виконав її прохання, і вона до кінця життя мусіла черпати відром звичайну криничну воду, але замість цього дав їй правдиво живу воду освячуючої ласки для її душі. Ця невістка навернулась з дотеперішнього грішного життя, стала покутницею і свято померла. Тож все молімося з довір’ям, з надією, що Бог вислухає нас, але залишімо Богові і Його святій волі, що Він захоче дати для нашого добра тілесного і душевного. Молімося з таким довір’ям не тільки про дрібні наші потреби, але й про найбільші справи та
...
Читати далі »
|
Християнське життя і осягнення вічного спасіння
неможливі без неустанної молитви, підкріпленої постом. Деякі люди
кажуть: "Та тепер постимо, бо не маємо за що купити собі поживу, ось і
постимо". Таким людям треба поспівчувати і в міру можливостей
матеріально допомогти. Однак це не піст. Постом називаємо стриманість
або цілковите невживання тієї чи іншої їжі тоді, коли людина має що їсти
і пити, але з вищих спонук, заради Христа, на якийсь час відрікається
їжі або зменшує її кількість і якість, причому - добровільно.
Християнський піст - Божа установа. Заповідь посту
дана людям (Адамові та Єві) у раю, вон
...
Читати далі »
|
Ось знову в храмі погасили світло і тільки свічки, як маленькі зорі
освітлюють обличчя людей, котрі прийшли щоб помолитися за звершенням
Чину прощення. Вірні прийшли, щоб ця спільна молитва додала з Божою
поміччю сили бути чесними та щирими один з одним, знайти слова і дух,
щоб сказати: «Прости мене, брате!» у сподіванні почути у відповідь:
«Господь просить і я прощаю. Прости й мене, грішного».
Ця перша перед початком Великого посту служба, особливо впливає на
кожного віруючого. В цей день ми отримуємо обітницю від Бога: слід
пройти шлях випробування і тоді буде дарована велика радість, яка
переважає всі задоволення, від яких слід відмовитися. Любляч
...
Читати далі »
|
«Дорогі
брати і сестри, Великий піст запрошує нас до духовного "тренування”, зокрема
через практику милостині, щоб ми зростали в любові і бачили в бідних самого Христа».
папа БЕНЕДИКТ XVI Піст
− дорога до спасіння! У
нинішній час багато людей у всьому світі
ставляться до Великого посту скептично та байдуже. Для них цей період є
абсурдним, що не приносить жодної користі та є зайвим приписом Церкви, для
того, щоб керувати людьми та вказувати їм, як жити у цьому світі. Вони прагнуть
жити комфортним тат радісним життям, наповненим розмаїтими утіхами та
принадами, щоб задовольняти свій егоїзм і гордість,
...
Читати далі »
|
«Чи любиш ти Мене більше, ніж оці? — Так, Господи, — відрікає той йому, — ти знаєш, що люблю тебе» (Йо.21,15). Завданням людини в цьому житті, як вчить нас Свята Мати Церква, є
Бога пізнати, Його любити і Йому служити. Ця мета стосується абсолютно
кожного, одначе є люди, які покликані Божим провидінням любити Його
більше, ніж усі ми. Тих людей звемо «священиками». Священики — це
чоловіки, що покликані Богом служити тут, на землі, і провадити до Неба
усіх нас. Св. Іван Золотоустий пише: « Я (Господь) створив Небо і Землю,
а тобі, священику, довіряю, щоб ти на Землі сотворив Небо». Священик,
подібно до Богородиці
...
Читати далі »
|
Перша Божа заповідь наказує почитати Бога внутрішньо
і зовнішньо. Це означає, що наша побожність має походити з серця, а
назовні має виявлятися поставою тіла: ставанням навколішки, складанням
рук, поважним настроєм і т. д. Внутрішньо побожність серця має той, хто
прославляє Бога, дякує Йому за добродійства, покладається на Його волю,
вірить Богові і Церкві, Бога любить і надіється на сповнення того
всього, що Бог обіцяв.
З першим наріжним каменем, тобто вірою, тісно
з'єднаний другий, яким є надія. Чим є надія в духовному житті?
Християнська надія - це надприродна чеснота, дана нам Богом, силою якої
ми,
...
Читати далі »
|
Щоб мати змогу допомогти бідним душам, треба бути милосерднимКоли наша свята релігія вчить, що ми в цілому повинні перебувати в стані милості - для того, щоб праведно і богоугодно вершити наші справи, то це справджується особливо стосовно того, яку допомогу ми надаємо померлим, та й сам Божественний Спаситель мовить: "Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви" (Йоан. 15,5). Через те варто давати поради тому, хто перебуває в смертному гріху, примиритись із Богом у покаянній Сповіді, інакше ж бо неможливо допомогти бідним душам. Про це виразно свідчить такий приклад: якось батько на смертному ложі попросив
...
Читати далі »
|
Якось, відвідуючи виставку робіт
художників-початківців (переважно студентів мистецьких закладів освіти),
серед численних пейзажів, натюрмортів та портретів зауважила декілька
зображень Ісуса, Марії, а також Пресвятої Родини. Характерно, що під
зображенням Святої Родини було написано: "Богородиця з немовлям" або
"Марія з Дитятком". Такі написи прикро вразили мене, адже вони опускали
образ Святого Йосифа, розбиваючи при цьому цілісність Найсвятішої,
взірцевої для усіх християнських сімей Родини, і відповідно применшували
постать Божого вибранця, опікуна Ісусового та обручника Божої Матері.
Вшанування св. Йосифа започаткував сам Бог, ще перед віка
...
Читати далі »
|
У Львові в неділю ведеться будівництво великого гіпермаркету будівельних матеріалів відомої мережі. Священик Орест Фредина із Сихівської церкви Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ — Gazeta.ua) неодноразово на недільних проповідях наголошує, що навіть ходити в неділю за продуктами - гріх. Фредина - визнаний у Львові проповідник. Заради того, щоб послухати
його проповіді, львів'яни їздять у церкву на Сихів, яку в 2001 році
відвідав папа Іван Павло ІІ. Багато хто хоче посповідатися чи взяти шлюб
саме у нього. Чотири років він служив капеланом у Львівській міськ
...
Читати далі »
|
Молитися побожно означає відбувати свою молитву з
великим совокупленням, увагою та зосередженням духа. Наша побожність при
молитві має бути зовнішня і внутрішня.
До зовнішньої побожності належить відповідна постава
тіла. Для вияву пошани при молитві потрібно скласти руки - цим ми
визнаємо, що не маємо жодної сили, що ми неначе зв'язані; бути
навколішках - так ми засвідчуємо, що ми є малими перед Богом; биттям
себе в груди визнаємо, що ми заслужили на биття, яко грішники. Для ще
більшої пошани, коли молимося приватно, можна мати піднесені руки, що є
ознакою гарячої любові до Бога, а також свідчення
...
Читати далі »
|
По-перше, вірне наслідування Ісуса Христа освячує
всі наші вчинки, тому що від Господа Ісуса спливає ласка освячуюча і
надприродний дух, який надає надприродну вартість кожному вчинку. Отже,
хто хоче стати святим, повинен поєднатися з Ісусом через Його ласку,
ввійти в Його Серце, перейнятися Його духом і чинити завжди так, як
Христос, і з тих спонук, які мав Христос.
По-друге, наслідування просвічує, бо Ісус Христос є
сонцем справедливості і правдивою святістю, що просвічує кожну людину,
яка приходить на цей світ. Хто в Нього вдивляється, той має світло віри і
світло життя, хто за Ним йде, той не ходить
...
Читати далі »
|
Звертаємо увагу наших читачів на проблему, що
постала не сьогодні. Чимало людей свідомо й не завжди грішать
нескромністю, зокрема в одязі. Цей гріх глибоко вкоренився навіть серед
тих християн, що ходять до церкви і вважають себе практикуючими.
Дорогі читачі, сподіваємося, що не один з вас ставив
собі запитання, а який одяг є скромним, яким нормам він повинен
відповідати, щоби бути насправді пристойним. На ці запитання знаходимо
відповідь у статті, опублікованій у часописі "Zawsze Wierni".
Передруковуємо її на нашому сайті з надією, що вона знайде вдячних
читачів і серед громади традиціоналістів східног
...
Читати далі »
|
Як маємо приступати до Святого Причастя? На
колінах чи стоячи? Чи маємо клякати на освячення Чесних Дарів, коли
священик промовляє слова: "Прийміте, ядіте, сіє єсть Тіло Моє”? Чи маємо
приклякнути перед Богом чи гордо стояти, коли благословляється
Євхаристія? Ставлення до Пресвятої Євхаристії є одним із каменів
спотикання між Традицією та модернізмом.Тайна Пресвятої Євхаристії дуже дорого коштувала для
Ісуса. Як свідчить блаженна Катерина Емеріх, в Оливному городі Серце
Спасителя розірвалося від невимовного болю, коли Він п
...
Читати далі »
|
«Покликання
людства – виявляти Божий образ та бути перетвореними на образ Єдинородного
Сина Отця. Це покликання набирає
особистої форми, бо кожен покликаний
увійти до божественного блаженства: вона стосується також усієї людської
спільноти». Цими чудовими словами Катехизм Католицької Церкви вказує
на нашу мету, яку кожен із нас повинен досягнути у своєму житті. Здійснення
цієї мети розпочинається в наших сім’ях, родинах, державі. Проте існують
різні небезпеки – одна із них, можливо, – надмірне захоплення телебаченням. Телебачення і духовність. За чи
проти? На нинішній час суспільство пе
...
Читати далі »
|
На що ж вийшли ви глядіти?
На чоловіка, одягненого в м'які шати?...
(Лк. 7, 25)Дорогі брати і сестри! Св. Церква часто у Св.
Євангелії ставить перед нашими очима Св. Йоана Хрестителя, тому що цей
святий був останнім з пророків, попередником (предтечею) Ісуса Христа
(Бога). Готуючи дорогу Господу шість місяців перед тим, Він почав
проповідувати Христа-Спасителя. Опісля Христос Сам розпочав Свою науку.
Науки св. Йоана Хрестителя записані у Святих Євангеліях. Так само, як
приклади його чеснот готували серця жидівського народу до приходу
Христа, так і нас вони здатні приготувати до гідного с
...
Читати далі »
|
«Майте віру в Бога» (Марка 11, 22)16 липня 1945 року, в саме полудне, над пустинею у Нью-Мексико
засяяло світло в тисячу разів ясніше і сильніше від сонця. Це був перший
ядерний вибух на землі, спричинений науковцями. Один із дослідників
нуклеарної фізики, який спостерігав за цим вибухом, побачивши страшний
вогонь, просльозився і закликав: «Мій Боже! Ми створили пекло!» Через
кілька тижнів дві атомні бомби знищили японські міста Хіросіму і
Наґасакі, де загинуло понад сто тисяч осіб.
У бомбах і ракетах вчені зуміли зібрати стільки термонуклеарної
енергії, що нею можна знищити всіх мешканців нашої плане
...
Читати далі »
|
Піст – це досить специфічний період часу. Його
завдання полягає у тому, щоб підготувати вірних до правильного
сприйняття певної події Священної Історії. Наразі, приміром, ми
готуємося відчути Воплочення Предвічного Бога, готуємося гідно прийти до
Новонародженого Христа. А що означає поняття «гідно»? «Гідно», між
іншим, означає те, що ми маємо прийти до Господа цілісно. Не просто
з’явитися на Різдвяні Богослужіння, не просто виконати обрядову складову
святкувань, але й постати перед Богом «усім серцем своїм, усією душею
своєю і всією думкою своєю» (Пор. Мт. 22, 37). Отже, завданням посту є
віднаходження цілісності. Цілісним потрібно бути на усіх рівнях свого
єст
...
Читати далі »
|
Головне – внутрішнє оновленняІстинне покаяння вимагає того, щоб людина від гріхів
та від суєти світу цього відвернулася і до Бога цілим серцем обернулася,
всередині змінилася та іншою, ніж раніше була, стала, і так би спасіння
своє зі страхом і трепетом творила і ні про що би так не турбувалася,
щоб тільки Богу догодити і так спастися. Якщо хочеш бути в істинному
покаянні і так спастися, переміни себе та оновися. Кожен, хто хоче
істинним, а не неправдивим бути християнином, має бути новою, чи
оновленою, людиною, чи новою істотою. Не ублажай плоті своєї і не все
роби, що вона вимагає. Треба її розпинати з пристрастями і похотями
(
...
Читати далі »
|
Ціль наша - спасіння і Життя ВічнеДля Вічного Життя створені ми Творцем нашим і до нього словом Божим покликані, Святим Хрещенням
оновлені, і Христос, Син Божий, заради того у світ прийшов, щоб нас до нього покликати та привести, - і Він
один необхідно потрібний. Тому перше зусилля та турбота твоя про те нехай буде, щоб його отримати. Без нього
все - ніщо, хоч і цілий світ здобудеш. Для отримання його всякий гріх і пристрасть до суєти світу цього
перешкоджають, бережись же, щоб не втратити Вічне Життя. Тимчасове життя бережеш, хоча й неодмінно залишиш
його, і все робиш, щоб його не втратити; наскільки незрівнянно більше треба берегти
...
Читати далі »
|
ОкультизмОкультизм — це спілкування, зв'язок людини із силами зла за допомогою ворожби та чародійства. Ворожба — це диявольська поміч пізнавати таємні речі: минулі, теперішні і приблизно на 70% майбутні. Примітка. Тільки пророки з Божої волі говорили
непомильно про майбутні речі, а ворожбитові (ясновидиці) сатана навіює
тільки те, що зі свого досвіду передбачає, тому помиляється. Одним із різновидів ворожби є астрологія. Вона намагається запрограмувати нас своїми
гороско
...
Читати далі »
|
Молитва — це вагома складова фундаменту, на якому будується життя
цілої Церкви та життя поодиноких церковних громад-парафій, не кажучи вже
про життя у Христі кожного християнина. Так, учні Христові від самих
початків Апостольської Церкви перебували у «повчанні апостолів»,
«ламанні хліба» та «молитвах» (Дії 2:42). Перші християни добре розуміли
важливість молитви. Молитва згідно Григорія Ніського — це «керманич хору християнських
чеснот», бо «жодна із чеснот не є сталою без молитви». «Чеснота молитви
звершує таїнство нашого єднання з Богом, і вона є зв’язком розумних
створінь із Творцем» — навчав Григорій Богослов. «Постійно моліться» —
н
...
Читати далі »
|
В ім'я БожеВсе, що ти втратиш заради Бога, збережеш; все, що збережеш заради себе, втратиш. За все, що даси в ім'я Боже, воздасться тобі сторицею; все, що даси в ім'я своєї слави і марнославства, пропаде. Все, що приймеш від людей в ім'я Боже, принесе тобі радість; все, що приймеш від людей як нагороду, принесе тобі турботи. Ставлення до Бога
Коли люди спотворюють своє ставлення до Бога, не бачачи в Ньому єдиної Реальності та Цінності, тоді – як наслідок – стають
неправдивими усі людські стосунки. Цінність переноситься на уявлення та вимисел, а життя стає подібним до руху тіней,
коли сонце ховається за хмарами.
...
Читати далі »
|
Душа і плотьЧас – птах, що прикрашає тебе строкатим пір'ям, але колись він полетить і забере його. І якщо твоя душа занадто прив'яжеться
до пір'я, якою ж потворною буде її нагота! Божественне колесо
Велике колесо обертається повільно, але воно доганяє менше, яке обертається швидше. Чим більше колесо, тим повільніший хід
і менший скрип; чим колесо менше, тим швидший хід та голосніший скрип. Те ж саме і з людьми.
Більше "колесо” душі людської є Бог. Величину його побачити неможливо, хід його нечутний в скрипі безлічі маленьких колесиків.
Коли ж дрібні колесика душі сповільнять свій біг та затихнуть, душа споглядає себ
...
Читати далі »
|
Ревнивість здається тобі ділом добрим, а дехто вважає легким і маловажливим гріхом заздрити тим, улюблені
браття, які кращі від них. А вважаючи гріхом легким і маловажливим, не бояться його; не боячись, нехтують ним; нехтуючи ж, не
уникають його, і таким чином здійснюється невидима і таємна згуба: будучи ледь помітною для того, щоб завбачливі могли
вберегтися від неї, вона приховано пошкоджує уми необачні. Між тим Господь звелів нам бути мудрими, заповідав бути вкрай
обережними, щоб ворог, який завжди чуває і безнастанно підстерігає нас, увірвавшись в серце, не роздмухав із іскор пожежі, не
перетворив малого у велике і, заколисуючи недбалих і необережних легким диха
...
Читати далі »
|
До таїнства Святого Причастя необхідно підготувати себе говінням, тобто: молитвою, постом, християнським, смиренним настроєм душі, поведінкою та сповіддю. МОЛИТВА ДОМАШНЯ ТА ЦЕРКОВНА Той, хто бажає достойно причаститися Святих Христових Таїн повинен почати, хоча б за тиждень, молитовне готувати себе до цього: більше і старанніше молитися вдома вранці та ввечері, а також, по можливості, кожен день протягом тижня вранці та ввечері відвідувати церковне богослужіння. Якщо робота чи державна служба не дозволяє регулярно відвідувати богослужіння, то потрібно ходити на скільки дозволяють обставини, але, у будь-якому випадку, обов'язково необхідно бути на вечі
...
Читати далі »
|
Чим є милостиня і наскільки вона важлива? Милостиня є мистецтво. Училище цього мистецтва на небесах, а вчитель не людина, але Бог. Якщо суть будь-якого мистецтва полягає в тому, щоб принести якусь користь; а оскільки нема нічого кориснішого від милостині, то, очевидно, що вона є мистецтво, і притому найкраще з усіх мистецтв. Вона не взуття і не одяг забезпечує, не доми кам'яні творить, але життя вічне готує, з рук смерті витягає, і в цьому, і в іншому житті прославляє, і творить нам обителі та вічні чертоги на небесах. Вона не дає згасати нашим світильникам, ані з'являтися нам на шлюб в нечистому одязі, але омиває його і робить чистішим від снігу: коли б гріхи ваш
...
Читати далі »
|
Чому Бог так зневажив Себе?
Тому що Він бажав спасти, а не налякати. Син безначального Отця, Син істинний,
благоволив назватися сином Давидовим, щоб тебе зробити сином Божим, благоволив
мати раба Своїм батьком, щоб тобі, рабові, зробити батьком Владику.
Не зневажив
би Він Себе даремно і без цілі до такої міри, якби не хотів піднести нас. Він
народився в плоті, щоб ти народився в дусі. Він прийшов не для того, щоб уникнути
ганьби нашої, але щоб знищити її. Христа треба подивляти не тільки
тому, що взяв на себе плоть і став людиною, але ще й тому, що грішних людей
удостоїв бути своїми родичами, не соромлячись анітрохи наших пороків. Так
від самого початку народж
...
Читати далі »
|
•
Ось найкращий і короткий шлях до чесноти: втеча від світу.
•
Тому, хто прагне нетлінного, слід ні за що мати тлінне.
•
Якщо бажаєш Істинного Життя, очікуй завжди людської смерті.
•
Зненавидь теперішнє життя, бо, дивись, колесо його крутиться без порядку.
•
Не прагни благ, використання яких минає і володіння якими втрачається.
•
Смійся над тими, котрі у всьому мають успіх, а співчувай тим, котрі у всьому
терплять невдачу, бо перше веде до нагороди, а останнє – до любомудрія.
• Вправляйся
в терпеливості, в якій, як знаєш, подвизалися мученики, тому що й від нас вимагається
свідчення совісти.
•
Понад усе віддавай переваг
...
Читати далі »
|
1. Важкі страждання святих є ареною боротьби заздрості та чесноти:
заздрість, щоб перемогти, наполягає, а чеснота, щоб залишитися
непідкореною, все зносить. І заздрість бореться, щоб процвітав гріх
через покарання тих, хто робить поступ у чесноті, а чеснота протистоїть,
щоб мужньо трималися люди благі, навіть у важких бідах та стражданнях.
2. Подвиг чесноти є постійною боротьбою в трудах, і тим, хто її мужньо
витримав, він приносить переможний вінець - безпристрасність душі,
завдяки якому вона, з'єднавшись із Богом любов'ю, у своєму внутрішньому
настрої віддаляється від тіла й світу. Бо тілесні муки укріпляють душу
витривалих.
...
Читати далі »
|
Дивується
дехто, що сини Зеведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає
всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити
всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання
свої з мірою свого убожества.
Юність одне має на увазі, а
саме, що Бог, за всемогутністю Своєю, все може зробити, але не знає, що у всьому
діє Бог премудро, і хоч все для Нього є можливим, однак творить лиш те, чому
слід статися.
Нерозумно просили учні,— і Всевідаючий сказав їм: не знаєте,
про що просите (Мт. 20, 22). Він засмутив їх, бажаючи показати, що й будь-яке
нерозумне прохання завдає прикрість тому, хто просить;
...
Читати далі »
|
Хто
бажає благовгодити Богові та стати спадкоємцем Божим по вірі, щоб йому наректися
і сином Божим, народженим від Духа Святого, той передо всім, ввзявшись за
великодушність і терпіння, повинен мужньо переносити скорботи, які трапляються
з ним, біди та нестатки, - чи будуть це тілесні хвороби і страждання, чи
безчестя і образи від людей, чи різні невидимі скорботи, які наводять на
душу лукаві духи з наміром привести її в розслаблення, недбальство і нетерпеливість,
а тим перешкодити їй увійти в життя; наводять же за Божим допустом, який
допускає кожній душі бути спокушуваній різними скорботами, щоб явними стали
ті, хто любить Бога всією душею, як мужньо вони пере
...
Читати далі »
|
Примушуй себе вставати вдосвіта, і без особливої потреби не спи більше
семи годин. Коли прокинешся, відразу вознеси думку свою до Бога й осіни
себе з благоговінням хресним знаменням, згадуючи розп’ятого Господа
Ісуса Христа. Він для нашого спасіння помер на хресті. Негайно встань з
постелі, одягнися і не дозволяй собі довго ніжитися і залишатися
неодягненим. Одягаючись, пам’ятай, що ти знаходишся в присутності
Господа Бога і Ангела Хоронителя, і згадуй про падіння Адама, котрий
гріхом позбавив себе одягу невинності, і смиренно проси в Господа Ісуса
благодаті – зодягнутись у Нього і так мислити, відчувати, говорити і
робити, як Він Сам мислив, відчував, говорив,
...
Читати далі »
|
Служба Божа з огляду на свою святість вимагає від священика належного тілесного і душевного розположення.
Щодо тіла :1). Піст, найкраще наще, три год до початку СБ їда, одна год до поч СБ пиття. Незаховання посту є тяжким гріхом. 2). Чистота, жонатий три доби перед СБ повинен стриматись від тілесного співжиття з супругою. Розлиття сімени провинне, не літургисати того дня якщо немає нагальної потреби. 3). Здоровля, якщо неможе цілу СБ відправити стоячи, то не може літургисати. Неможна спиратися на палицю чи престіл. Заборонено правити коли трясуться руки, навіть у співучасти з іншим священиком. Якщо осліп так що неможе читати молит
...
Читати далі »
|
Ми поговорили про головні гріхи, яких треба уникати, їх коріння і наслідки, які треба умертвляти, а тепер обговоримо головну ваду кожного з нас. Найперше дослідимо що таке головна вада, потім поговоримо як її пізнати та відрізнити, і врешті - як з нею боротися. Що це є головна вада?
Це вада, яка має перевагу над іншими, а тому впливає на наш спосіб відчуття, судження, симпатії, бажання і вчинки. Ця вада має тісний зв’язок з індивідуальним темпераментом. Є різні темпераменти, схильні до мягкості, слабкості, лінивства, хтивості, змисловості. Є особливо схильні до гніву і гордості. Не всі піднімаються тою самою дорогою на гору
...
Читати далі »
|
Душа, щоб могла з’єднатися з Богом, повинна конечно позбутися навіть найменших пожадань.
1. Читач напевно давно вже хотів запитати: чи осягненню того високого стану досконалості обов’язково мусить передувати цілковите умертвлення всіх пожадань, малих і великих, і чи не достатньо опанувати тільки важливіші, пропустивши інші, менш значні. Для душі видається важкою річчю дійти до такого цілковитого зречення, щоб не мала прагнень ані почуттєвих прихильностей до жодної речі чи особи. 2. Даємо відповідь на це. Найперше слід зазначити, що не всі прагнення є однаково шкідливі і не в однаковій мірі шкодять душі. Самі по собі пожадання
...
Читати далі »
|
Християни Заходу повинні зробити іспит совісті із
свого заангажування у євангелізацію мусульман – вважає о.Саміл Халіл
Самір ТІ, єгипетський єзуїт та ісламолог. Обов’язком Церкви є голошення Євангелія всякому створінню: самим
християнам, атеїстам, але також і мусульманам, яких тільки на Заході вже
15 млн., а буде ще більше. Захід повинен запитати себе, що він зробив
для того, щоб допомогти мусульманам відкрити красу Євангелія не в ім’я
прозелітизму, але тому, що Добра Новина призначена також і для визнавців
ісламу – підкреслює о.Самір.
Єгипетський ісламолог зазначає, що завдання християн на Близьком
...
Читати далі »
|
Покликання... Перше наше покликання - це дар життя.
Друге наше покликання - це ласка Святого Хрещення. Третє наше
покликання - це покликання до стану духовного або до стану сімейного.
Перше зацікавлення до стану духовного я відчув,
коли по національному радіо була передача про духовну семінарію, про
ласку святого покликання і про те, що Господь Бог кличе кожного, стукає
до наших сердець та чекає на кожного з нас. Але сьогоднішній світ своїми
барвами та красою затьмарює шлях до Христа. У бурхливому вирі
повсякдення, у перспективі здобуття вищих студій, кар'єрного росту та
матеріальних дібр він звертає н
...
Читати далі »
|
Насамперед дай собі відповідь на запитання: 1) Чи не ґрунтуєш свою побожність на численних практиках, на довгих молитвах, на тяжких постах і, з огляду на це, чи не є впертим і неслухняним щодо порад і наказів свого сповідника або наставника? 2) Чи в Святих Тайнах, молитвах не шукаєш насамперед духовних потіх, піднесення і, коли під час молитви відчуєш гаряче почуття, чи не вважаєш себе святим? Чи при відсутності духовних потіх не опускаєш побожні практики? 3) Може маєш уподобання відвідувати ту Службу Божу, яку відправляє певний священик, ніби Безкровна Жертва, принесена іншим священиком не є важна і помічна? 4) Може багато
...
Читати далі »
|
Чесноти, яких має дотримуватися протягом дня той, хто хоче стати святим.
1. Повинен прагнути щораз більше любити Бога. Святі бажання є крилами, на яких душа підноситься до Бога, тому треба часто розважати муки Ісуса Христа, протягом дня часто збуджувати акти любові до Господа, прокидатися і засинати з думкою про Бога. Завжди гаряче просити Бога про ласку любити Його. 2. Приступати щоденно до Святого Причастя і протягом дня кілька разів (найменше три рази) духовно приймати Святе Причастя, роблячи благодарення після нього. 3. Щонайменше раз на день відвідувати Пресвяту Євхаристію і при тих відвідинах збуджувати акт віри,
...
Читати далі »
|
Ідучи до церкви або чекаючи на хвилину розпочаття Служби Божої : а) уяви собі, що йдеш, щоб бути присутнім на муках і смерті Ісуса Христа, уяви собі, що пристіл є ніби нова Голгофта, де Ісус в безкровний спосіб має поновити криваву жертву, жертвуючись з любові до нас. Молитва: " Боже мій, Спасителю, дай мені ласку учасника в тій святій жертві з таким розположенням душі, з яким свята Мати Твоя стояла у стіп Христа.Найсвятіша Маріє, Мати моя, випроси мені ту ласку." б) збуди намірення, наприклад в такий спосіб : "Отче Небесний, в злуці з терпіннями і смертю Ісуса жертвую Тобі разом з священиком ту Святу Літургію в тих
...
Читати далі »
|
Дорогі брати і сестри! Добігає кінця час Святого Великого посту. Готуємося до найбільшого свята - Воскресіння із мертвих Божого Сина. У Пасхальних богослужіннях так глибоко виявлена ця духовна радість: "Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє, нехай святкує увесь світ видимий і невидимий, бо Воскрес Христос - радість вічна!" (Пасхальна Утреня канон пісня 1). Зміст пасхальних богослужінь дає нам напрямок, вказує шлях, орієнтир щодо суті, причини, джерела цієї радості: "Цей провіщений і святий день, перший по суботі, царський і Господній, свято над святами і торжество всіх торжеств: в цей день прославляймо Христа навіки" (Пасхальна Утреня
...
Читати далі »
|
Ми з вами розпочали святий і урочистий для всього
християнського світу час - час Великого посту, або великий, загальний, в
якому маємо перепросити Господа Бога за наші гріхи і покутувати за них.
О, як потрібна всім нам покута! Хто ж може сказати, що він не має боргу
перед Господом Богом? Дякуймо Господу Богу, що Св. Церква установила
піст, в якому маємо можливість покутувати за свої гріхи, а через
умертвлення нашого тіла і пониження нашого серця, змивати провини з
нашої душі, бо страшно, як каже апостол, впасти в руки Бога Живого. Тому
Мати Св. Церква заохочує нас до покутничої праці, а особливо цю заохоту
можна побачити в латинському обряді, де
...
Читати далі »
|
Це дві різні, точніше, протилежні дороги
у житті. Гординя — дорога від Бога до душевної загибелі, до пекла і
вічних мук. Смирення — дорога до Бога і до спасіння, до раю й вічного
щастя. Гординя скинула диявола з неба до пекла і через Єву згубила весь
людський рід. Смирення через Діву привело на землю Сина Божого, нашого
Спасителя, і відчинило двері до Небесного Царства.Чи може бути більшим безумством, щоб творіння
свідомо й добровільно обрало ворогом свого Творця? Хто сумнівається, що
це явна приреченість на повну поразку? Тоді чому цей найважчий,
найганебніший, смертний і непро
...
Читати далі »
|
1. Якось братія зі скиту подалася до авви Антонія. Зійшовши на корабель, щоби відплисти до нього, вони знайшли одного старця, що вибирався саме туди. Братія не знала його. Сидячи на кораблі, вони говорили про вислови отців і зі Святого Письма; оповідали теж і про свої рукоділля. Старець увесь час мовчав. Коли причалили до пристані, братія довідалася, що й старець теж вибирався до авви Антонія. Коли вони прийшли до Антонія, він сказав їм: Доброго попутника знайшли ви в цьому старцеві! І до старця мовив: Добрих братів знайшов і ти, авво. — Вони добрі, — відповів старець, — але в них подвір'я не має воріт: хто хоче, підходить до стайні й відв'язує осла. — Це він сказав тому
...
Читати далі »
|
Дорогі браття і
сестри! У церковних піснеспівах Великий Піст називають матір’ю чистого
серця, матінкою цноти, висвітлювачем гріхів, проповідником покаяння. За
вченням Церкви ми знаємо, що святий піст, очищає, відмиває нас від
гріховного бруду, від гріховної скверни і голосно кличе: не гріши! Бо
ми, грішні, не знаємо ні дня, ні години, коли смерть забере нас з цієї
"долини плачу” та поставить перед справедливим Суддею на Страшному
суді.
З чим же ми станемо перед Господом Богом? Яку відповідь дамо Судді?
У той страшний
день суду Божого ангел Господній триматиме в руці вагу справедливості, і
на одну шальку терезів кластиме наші добрі ді
...
Читати далі »
|
Святий Великий Піст, також називають Чотиридесятниця –
це одна з найдавніших і найбільш духовних практик християнської
релігії. Історія Великого Посту давня і багата традиціями. Вона сягає
апостольських часів. Перед-пасхальний піст називається Великим не тільки
тому, що він найтриваліший, але й тому, що він суворий і найважливіший в
житті Церкви і кожного християнина. Від IV століття маємо перші згадки про 40-денний перед-пасхальний піст. Перше свідоцтво дає нам Нікейський Собор. Число 40, з давніх-давен мало символічне значення.
Тому воно
...
Читати далі »
|
Одного
дня злий дух почув притчу про «Доброго батька і блудного сина». Слова
про прощення його дуже збентежили, бо саме вони перекреслили грішність
сина і відновили любов. Любов батька знищила відстань, котра з’явилась
після гріха. Примирення поєднало розірвану сім’ю. Тоді ворог любові
вирішив перешкодити прощенню. Він почав спокушати людину не тільки перед
гріхом, але ще й після нього. Злий дух почав робити все можливе, щоб не
допустити людину до покаяння і навернення. &
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
