Головна » 2015 » Травень » 6 » Суспільні проблеми » Актуальні публікації на 06/05/2015
08:14
Актуальні публікації на 06/05/2015
Провінція Онтаріо страйкує проти накидання у школах гіперліберального сексуального виховання
Сьогодні, 04.05.2015р. в канадській провінції Онтаріо тисячі дітей шкільного віку залишились вдома. Велика частина шкіл пустують. У деяких школах на уроки не прийшло 90% учнів. У цей спосіб батьки протестують проти накидання у школах Онтаріо гіперліберального сексуального виховання.
Кампанію протесту проти планів влади провінції Онтаріо накинути проти волі суспільства у початкових школах сексуальне виховання, яке б уже з 4 класу вводило дітей у світ сексуальних збочень, підтримали християни, мусульмани, гінду, сикхи.
Оскільки спроби переговорів батьків, що об’єдналися в ініціативу «Parents Association», щоб захистити власних дітей від зваблення, з прем’єром Онтаріо Кетлін Вінн провалилися, з причини відсутності доброї волі з боку пані Вінн, розпочато попереджувальну акцію «Parents & Students on strike: one week no school». Батьки, що доєдналися до акції не пускатимуть тиждень дітей до школи. Якщо уряд не дослухається до їхнього голосу, батьки обіцяються вдатися до інших форм протесту. Біля низки шкіл Торонто батьки зібралися на стихійні мітинги протесту.
До страйку доєдналися також і учні вищих шкіл. Близько 42 тис. школярів у регіоні Піл не прийшли сьогодні до школи.
Влада США хоче змусити католицьких священиків уділяти таїнство шлюбу одностатевим парам
З такими словами застереження виступив суддя Верховного Суду США Антонін Скалія. Якщо Верховний Суд винесе рішення, що одностатеве подружжя — це конституційне право кожного громадянина США, тоді федеральний уряд зможе примушувати духовенство різних християнських деномінацій, зокрема духовенство Католицької Церкви, та духовенство інших релігійних громад уділяти благословення шлюбу одностатевим парам, якщо ж вони відмовляться, то втратять надане їм право уділяти санкціоновану державою церемонію шлюбу. Їх змусять це робити всупереч їх релігійним переконанням.
Верховний Суд США 28 квітня цього року слухав дебати з приводу справи Obergefell v. Hodges, яка ставить питання чи Конституція США забороняє окремим штатам мати власні закони, які визначають шлюб як союз одного чоловіка і однієї жінки.
Суддя Скалія наголосив, якщо хтось із духовенства відмовиться уділяти благословення шлюбу будь-якій подружній парі, тоді його позбавлять взагалі права бути уповноваженим державою свідком церемонії укладання подружжя.
«Кожен штат дозволяє духовенству благословляти укладання шлюбу, і така церемонія визнається окремим законом у кожному штаті» — сказав Скалія. «Така практика може змінитись, припускаю, коли буде прийнято поправку до конституції США, що кожен штат повинен гарантувати укладення шлюбу для осіб однієї статі». Сьогодні духовенство виконує подвійну роль: служить релігійний обряд шлюбу і підписує легальний документ про визнання укладення шлюбу. Якщо ж духовенство відмовлятиметься служити обряд шлюбу для одностатевих пар, тоді уряд позбавить їх правового становища, тобто не буде визнавати укладені за їх участі шлюби.
Уряд отримає повноваження, щоб примушувати інших поводитись всупереч власним переконанням на догоду державній владі. «Я стурбований тим, чи вистарчить мудрості членам Верховного Суду, щоб не запроваджувати вимоги через поправки до Конституції, щоб змушувати своїх громадян поводитись всупереч власним релігійним переконанням» — продовжив Скалія. Він свідомий того, що більшість християнських деномінацій «правдоподібно не змінять свого ставлення до питання про природу шлюбу».
Суддя Скалія згадав про головну відмінність між законами штатів, у яких може існувати принцип вийнятку з огляду на пошану до релігійних переконань, та правом на «одностатевий шлюб» у Конституції, що нівелює принцип вийнятку з огляду на релігійні чи особисті переконання. «Там, де штати змінили визначення шлюбу через прийнятий закон, також могли передбачити вийнятки, коли хтось висловлює власне ставлення до одностатевого шлюбу, власні переконання. Але коли це буде закріплене у Конституції США... тоді духовенство, яке має право засвідчувати укладення шлюбу, чи зможе відмовитись бути свідком для одностатевої пари? Чи буде така ситуація можливою після змін у Конституції?» Це зауваження прозвучало на дебатах у Верховному Суді, і було зустріте аргументом про «право на вільне сповідування релігійних переконань», закріплене у загальній декларації людських прав.
Суддя Скалія зауважив, що існуючі заборони у окремих штатах на укладення одностатевого шлюбу є реальними законами штату. Якщо залишити окремим штатам приймати рішення про визначення шлюбу, тоді можна зберегти принцип вийнятку з релігійних переконань. Однак держава може вирішити, що двоє чоловіків можуть укласти шлюб, тоді духовенство буде змушене уділити шлюб такій парі в імені влади, яка їх для цього уповноважила. Суддя Скалія, католик, сказав, що важко сподіватись, що принцип вийнятку з релігійних переконань може стати конституційним правом. Духовенству дається повноваження засвідчувати укладення шлюбу лише за умови, що воно буде користуватись цими повноваженням відповідно до Конституції США.
«Я не уявляю ситуації, коли представник духовенства скаже: «Я лише уділяю шлюб чоловікові й жінці, але не особам однієї статі». Відразу буде реакція: «Я не можу їм відмовити».
Це також спричинить ситуацію, коли держава буде віддавати перевагу ліберальним релігійним деномінаціям, наприклад Єпископальній Церкві США, а традиційні деномінації, наприклад Католицька Церква, будуть у немилості. Визнання права на легальний шлюб для одностатевих пар поставить релігійні права під загрозу їх порушення.
Важкі питання. Чи правда, що вбивство допустиме для захисту себе або ближнього?
ПИТАННЯ: Чи правда, що вбивство допустиме для захисту себе або ближнього?
ВІДПОВІДЬ: Вбивство ніколи не може бути допустимим. Існує право на самооборону, але це не означає, що вбивство допустиме. Вбивати людину неприпустимо в жодному випадку, навіть заради найблагородніших цілей: жодна мета не може виправдовувати вбивство. Принцип «мета виправдовує засоби» суперечить християнській моралі.
Вбивство неприпустиме, проте захист допустимий і навіть необхідний. Захист, самооборона спрямована не на вбивство іншої людини, а на захист самих себе. Право на самооборону передбачає застосування способів, які б зупинили нападника і нейтралізували його дії. Той, хто захищається, не може мати наміру вбити, хоча сам захист може призвести до ненавмисного вбивства. Тоді вбивство є не метою, а наслідком захисту.
Якщо людина захищається і якщо її реакція пропорційна тому благу, яке вона хоче захистити, то в цьому випадку ненавмисне вбивство не є гріхом: в цьому випадку відсутній всякий намір вбивства, а захист пропорційний і справедливий.
Церква допускає захист у разі індивідуального або колективного нападу, якщо він пропорційний благу, яке захищається. Ось простий приклад: не може бути виправдане вбивство або навіть поранення злодія, що краде яблука в чиємусь саді. В даному випадку реакція не пропорційна благу, яке захищається. Наведемо тут деякі міркування святого Томи Аквінського:
«Ніщо не перешкоджає тому, що в одного вчинку може бути два наслідки, з яких один умисний, а інший - ненавмисний. Моральну ж оцінку дії отримують від наміру».
Таким чином, «самозахист може мати два наслідки: збереження власного життя і вбивство нападника. Отже, цей вчинок не можна вважати недозволеним, оскільки він вчиняється з наміром зберегти власне життя. Для кожної людини природно захищати, наскільки це можливо, власне життя. Проте вчинок, який починається з доброго наміру, може стати неприпустимим, якщо його мета непропорційна. Якщо для захисту власного життя людина застосовує більше насильства, ніж це необхідно, то її вчинок аморальний. Якщо ж вона діє помірковано, то такий самозахист допустиий».
Важкі питання. Чому апостоли прийняли Святого Духа двічі?
ПИТАННЯ: Чому в Євангелії від Івана говориться, що Ісус після Воскресіння сказав «Прийміть Духа Святого», а потім Святий Дух зійшов на апостолів у день П'ятидесятниці? Коли ж по-справжньому вони прийняли Святого Духа?
ВІДПОВІДЬ: Святий Тома Аквінський зауважує, що Дух Святий зійшов двічі не тільки на апостолів, але й на Ісуса Христа. У перший раз це сталося в день Хрещення, а в другий - в день Преображення. Дух Святий спочив на Ньому в двох різних образах: спочатку у вигляді голуба, а потім - у вигляді сяючої хмари. Святий Тома в «Тлумаченні на Євангеліє від Івана» пише, що це сталося тому, що «благодать Христова, яка дається нам Святим Духом, повинна була зійти на нас як за допомогою Таїнств (ось чому в Хрещенні він зійшов у вигляді голуба, тобто в образі родючої тварини), так і через вчення, і тому Він зійшов у формі сяючої хмари. Ось чому в таких ситуаціях згадується про завдання Учителя: «Його слухайте!».
Так само, Він зійшов двічі на апостолів, під двома різними видами, для здійснення двох різних служінь: служіння Таїнств та служіння проповіді.
За словами святого Томи Аквінського, «в перший раз Він зійшов на них у вигляді подуву, щоб позначити поширення благодаті на Таїнства, служителями яких вони стануть. Тому Він додає: «Кому відпустите гріхи, тому відпустяться». В Матея 28,19 читаємо: «Ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа». У другий же раз Він зійшов у формі язиків полум'я, щоб вказати на поширення благодаті у формі вчення. Ось чому в Діяннях 2,4 розповідається, як вони, сповнившись Духа Святого, відразу ж почали говорити».
Святий Іван Золотоустий тлумачить вірш з Євангелія від Івана (20,22) наступним чином: «Святий Дух був тоді дарований учням, але не універсально, для всіх служінь, а з певною метою, тобто відпускати гріхи». Господь тим самим нагадав, що для відпущення гріхів необхідно бути наділеним певною Божественою владою.
Залишається завжди актуальним питання, яке в серці своєму задавали книжники, вчителі Ізраїлеві. У них слова Ісуса до розслабленого - «прощаються тобі гріхи твої» - викликають наступну реакцію: «Що Він говорить отак? Хто може прощати гріхи, окрім Бога?» (Мк. 2,7). Вчиненим чудом Ісус показує всім, що Його слово настільки ж ефективне, наскільки ефективне Слово Бога, що створив світ. Будучи Богом, Він прощає гріхи. У день Свого воскресіння Ісус передає апостолам Свою владу прощати гріхи: «Кому гріхи простите,- простяться їм, а кому затримаєте, - то затримаються!» (Ів. 20,23). http://catholicnews.org.ua
У Франції суд наказав демонтувати пам’ятник Йоанові Павлу ІІ
У Франції суд наказав владі містечка Плермель, яке розташоване на заході країни, демонтувати пам'ятник Папі Римському Йоанові Павлу ІІ.
Суд мотивував своє рішення тим, що пам'ятник має виразні релігійні мотиви і суперечить закріпленому в Конституції принципу світської держави.
Пам'ятник, встановлений у 2006 році, являє собою фігуру Папи під аркою, на верхівці якої височить величезний хрест.
Весь пам'ятник має більше восьми метрів у висоту. Суд в Ренні оцінив, що саме зведення пам'ятника було законним, але заперечення викликає вигляд Папи під аркою і хрест.
«Через свій вигляд і розміри (пам'ятник) має показний характер, заперечуючи тим самим конституцію, яка підкреслює світський характер Французької Республіки, а також законодавство, яке з 1905 року встановлює відділення Церкви від держави», — вирішив французький суд.
http://www.credo-ua.orgБольше всего детской порнографии распространяется в Словакии, России и Черногории
«Каждого человека следует всегда защищать и оберегать»: на этот призыв Папы Франциска, прозвучавший во время воскресной молитвы «Царица Небесная», откликнулся президент Италии Серджо Маттарелла. В особом послании он подчеркивает необходимость борьбы с пассивностью и безразличием по отношению к насилию над малолетними. В первых рядах этой борьбы уже 20 лет стоит итальянская ассоциация «Метер», возглавляемая священником Фортунато Ди Ното.
Приоритетной задачей ассоциации является противодействие педофилии и детской порнографии. Жертвами этих преступлений становятся даже новорожденные, как пояснил Ди Ното в интервью нашему корреспонденту. Он заметил, что в Италии ситуация со злоупотреблениями детьми – не из лучших в мире, а Европа находится на первом месте в мире по детской порнографии: более 60% сайтов на доменах в Словакии, за которой с большим отрывом следует Россия (почти 10 % всех европейских сайтов с детской порнографией), Черногория (более 8%), Латвия (почти 6%) и Германия (почти 4%).
В 2014 году ассоциация заявила в полицию о 600 тысячах файлов с детской порнографией, жертвами которой стали более 400 тысяч детей.
Сексуальные преступления против детей, наряду с дурным обращением с детьми, с ситуациями, когда дети лишены родительской опеки и заботы, - все эти явления, к сожалению, затрагивают и Европу. В Италии же ежегодно заявлено о 100 тысячах случаях дурного обращения с детьми. К ним относится и новая форма рабства – вовлечение детей в порнографические съемки, а также киберхулиганство. Ассоциация «Метер» за последние 10 лет оказала помощь 1250 жертвам подобных преступлений.
Ди Ното отмечает, что в последнее время Интернет все больше становится пространством для организованной преступности, прежде всего в сфере сексуальных злоупотреблений, связанных с целым бизнесом. http://katolik.ru
20 квітня повідомляється, що озброєні чоловіки обстріляли католицький ліцей у Лахорі. Трьох людей серйозно поранили, вони перебувають у місцевій лікарні. Серед жертв нападу учень та два охоронці. Побоюючись за безпеку, скасували лекції як у постраждалому ліцеї, так і в жіночому ліцеї, що розташований недалеко. Поліція розслідує злочин.
Відповідно до інформації за 21 квітня читаємо, що маронітський Католицький Патріарх зустрівся з послами у Лівані від п'яти постійних членів засідання Ради Безпеки ООН. Патріарх докладно поінформував послів про кризу на Близькому Сході.
Ліванський кардинал Бешара Рай закликав до «єдиної міжнародної позиції» проти тероризму. Маронітський Католицький Патріарх наголосив, що тероризм становить серйозну проблему для присутності християн на Близькому Сході.
Кардинал Леонардо Сандрі дав інтерв'ю Радіо Ватикану. Він назвав ефіопських християн, убитих в Лівії бойовиками «Ісламської держави», мучениками, які були готові свідчити про Христа навіть до смерті. Префект конгрегації Католицьких Церков східного обряду також закликав лідерів міжнародного співтовариства зробити все можливе, щоб зупинити «ескалацію гонінь на християн». Кардинал Сандрі також запевнив християн Сирії, Іраку, Лівії та Єгипту, що у Ватикані постійно моляться за них.
Християни у Франції мають підстави для занепокоєння. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ, торік статистично кожного дня поліцію повідомляли про два випадки профанації християнських місць поклоніння і кладовищ. Міністерство визнає, що кількість антихристиянських і антисемітських інцидентів зростає. Натомість, за останній рік зменшилася кількість нападів на мечеті та мусульманські молитовні зали.
22 квітня з’явилося кілька повідомлень, зокрема про те, що провідна англійська телекомпанія ВВС демонструвала документальний фільм про сучасну долю християн Близького Сходу. Фільм коментує відома британська журналістка Джейн Корбін, подорожуючи від Іраку через Сирію в Ізраїль. Фільм – це об’єктивний звіт британських документалістів про щоденні знущання, катування, переслідування, насильства і вбивства, від яких страждають християни Близького Сходу. Фільм піднімає питання байдужості Заходу до долі християн у цьому регіоні й є серйозним показником зміни інформаційної політики ЗМІ Великобританії стосовно проблеми переслідуваних християн Близького Сходу.
85% християн покинули сирійський Ідліб після захоплення його бойовиками «Джабхат аль-Нусра» в кінці березня. Раніше Ідліб був домом для 179 християнських родин. Десятки тіл були розкидані по вулицях в результаті захоплення міста. Деякі з них обезголовлені, інші - з вогнепальними пораненнями. Близько 300 осіб - християн і мусульман - було поховано співробітниками «Червоного хреста» в Ідлібі в братській могилі. Фінансові втрати, понесені християнами в провінції Ідліб, оцінюються в сотні мільйонів. Тим не менше, християни вірять, що вони можуть бути компенсовані і місто буде відновлене.
Виявляється, що не тільки у Франції в місцях релігійного поклоніння відбулась величезна кількість профанацій. Допитливі журналісти перевірили, яка щодо цього ситуація у сусідній Бельгії. Виявляється, що набагато гірша. Останні офіційні дані, що їх має в розпорядженні поліція, стосуються 2013 року. Згідно з ними, за рік надійшло 673 повідомлення про осквернення, що також середьостатистично виходить майже два на день. Однак з тією різницею, що у Бельгії мешкає у шість разів менше громадян, ніж у Франції.
Згідно з інформацією за 24 квітня читаємо, що в мережі YouTube ісламські терористи виклали ролик, де показують, як вони вбивали десятки християн. Виявилось, що серед жертв був мусульманин, який не захотів залишити свого друга християнина. Мусульманин Джамал Рахман став заручником екстремістів, засвідчивши свою солідарність з християнами. Чоловік сподівався, що його присутність серед заручників може зупинити вбивство, проте цього не сталося, і нападники знищили всіх.
25 квітня повідомляється, що єпископ дієцезії Маруа-Моколо Бруно Атеба розповів в інтерв'ю папському фонду «Допомога Церкві в потребі» про те, що нігерійське терористичне угруповання «Боко Харам» продовжує поширювати свій вплив і сіяти хаос на території сусідніх африканських держав. Світ ігнорує насильство з боку «Боко Харам» в Нігерії, і воно вже поширилося на сусідній Камерун. За словами єпископа, тільки в його єпархії з кінця минулого року були вбиті 2 співробітники єпархії, 3 катехити і більше як 30 віруючих. Безліч християн викрадено.
Відповідно до інформації за 28 квітня читаємо, що після попередження терористичних актів в двох французьких церквах прем'єр-міністр Франції Мануель Вальс заявив, що «178 католицьких церков перебувають під особливим захистом». За інформацією видання «Le Monde» теракти повинні були відбутися в двох католицьких церквах в передмісті Парижа Вільжуїф.
Українська Греко-Католицька церква більше 20 років домагається будівництва храму в Одесі - розповів священик Української Греко-Католицької церкви Олександр Смеречинський під час прес-конференції для одеських журналістів, яка відбулася в Свято-Успенському Катедральному Соборі Римо-Католицької Церкви. Представникам УГКЦ в Одесі владою було обіцяно надання земельної ділянки під будівництво церкви після розробки ескізних проектів. Були витрачені чималі кошти і час на створення проектів, затверджених на рівні міста, області, а також на рівні Міністерства культури. В результаті земельну ділянку не виділили.
29 квітня з’явилося повідомлення про те, що Європейський Парламент дискутував про переслідування християн в усьому світі. У центрі дискусії була резолюція, яку мали прийняти і яка називалась: «Переслідування християн в усьому світі у зв’язку із вбивством ісламською терористичною групою аль-Шабаб студентів з Кенії». Назва резолюції досить зрозуміла. Однак, що цікаво, частина парламентарів хотіли висловитись більш туманно. Соціалісти і «зелені» були проти використання в назві слів «християни» та «ісламська терористична група».
Згідно з інформацією за 30 квітня читаємо, що нігерійська армія звільнила 200 дівчат і 93 жінки, яких тримали в ув’язненні ісламісти з угруповання Боко Харам. Невідомо, чи серед звільнених є учениці, викрадені рік тому з ліцею в Чібоку. Полковник Сані Усман повідомив, що, за його даними, учениць із Чібока серед звільнених немає.
«У Німеччині уміють коритися так, що це упокорення не принижує людину» - писав геніальний Ніцше. В Україні навіть прояв непокори несе в собі присмак самоприниження – кажу вам я. Бо німець – це завжди німець. А хохол – навіки хохол. Така доля.
Завжди зневажуваний, закомплексований, висміюваний холол, навіть ставши «державною нацією» не вміє інакше самоутверджуватись, як шляхом висміювання, принижування когось іншого, кого відважиться закваліфікувати як гіршого, ніж він сам.
Так його навчили за царя і за комуністів. Радянські інтернаціоналісти взагалі любили вибирати окремі народи на роль анекдотно-комедійних персонажів – чукча, молдаванин, єврей. Ну і хохол, ясна річ. В радянських фільмах, армійському епосі і обивательській усній традиції він був: скупим, неотесаним, простодушним чи й цілком дурнуватим, або – підступним, підлим, боягузливим зрадником з садистськими замашками.
Таким задекларованого українця бачили і показували колись радянці, тепер – росіяни, апологети «русского міра», захисники ДНР і ЛНР. Таким упродовж незалежності його представляли: то Вєра Сердючка, то «Кролікі», то «95 квартал»… А от тепер – телеканал «1+1».
На перший погляд навіть не зрозуміло, чому образ цього стереотипного хохла творці «файної патріотичної комедії» вирішили приписати гуцулам – одному з найколоритніших етносів, що в більшій мірі (ніж інші українці) зберіг почуття гідності. Але оглянувшись дещо назад, починаєш розуміти – для олігархічного Києва зокрема і совєтизованого сходу в цілому, галичани й інші «западенці» з їхнім експансивним патріотизмом і патологічною непокірністю владі, - це «бандери, вуйкі, ґуцули». Тобто, цитуючи «класика» – «казли, каториє мєшают нам жить». Або цитуючи «неокласика» – «цинічні бандери».
Не дивно, що саме їх хохол вибирає собі за об’єкт до висміювання, при чому висміювання за ті хиби характеру, які йому зовсім не властиві, які йому безсовісно і нечесно приписані сценаристами «Останнього москаля». Та для хохла-глядача і хохла-творця – це не проблема.
Хохол – він же невіглас, жлоб і ксенофоб. Він не знає і знати не хоче, як живуть, як говорять і як виглядають насправді гуцули. Йому потрібен образ когось ще гіршого від нього, щоб можна було б з когось насміхатись по той бік екрану, навіть якщо ця комедія настільки нудна, що їй не зашкодило б ще додати закадровий сміх.
Здавалось би в умовах збройної та інформаційної війни з Росією, комедія українських творців мала б висміювати «москаля», але ж ні – хохол не може насміхатися з москаля, бо він його демонізує, свідомо чи підсвідомо боїться, не може позбутися відчуття власної ущербності перед ним. Тому комедійний «москаль» - культурний, симпатичний, говорить нормальною російською мовою. Нормальною українською не говорить ніхто, ну бо ж –комедія? «Над кєм смєйотєсь?» - питав колись класик (без лапок).
Мені доводилось бачити багато комедійних фільмів: французьких і російських, польських і чеських, і ін., де були елементи висміювання певних регіональних особливостей. Але ніде я не бачив, щоб етнічним чи іншим групам, що існують в складі тих народів, автори приписували несправжні вади і безпардонно висміювали їх. Але, виявилося – що немислимо у культурних народів, те можливе у хохла.
Дивлячись на все це, думаєш – Боже, ну коли ж він нарешті зникне з нашого життя цей хохол? Як реалістичний песиміст думаю, що – ніколи. Отже, треба набратися терпіння і наполегливості, щоб поступово спихати цього хохла в якусь резервацію. Разом з його «народними обранцями», з його мовою, з його сємками, ну і з його «гумором», звичайно ж. Або готувати гетто для себе. Володимир Павлів http://www.octpib.info/
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.at.ua дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.at.ua. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.at.ua, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
